Ярослав Мудрий

1.

Дата:
Урок №9
12 листопада 2024 р.
Урок з історії України 7
клас автор Щупак І.
Всі права належать авторам Н2О

2.

Організаційний момент

3.

Дидактична гра «Про кого йде мова»
1. Походить із східнослов’янського племені
полян. На старокиївській горі засновує місто
Київ,
яке
стає
центром
об’єднання
східнослов’янських племен у єдину державу
2. Проводив сміливу і далекоглядну політику,
скеровану на зміцнення Київської держави.
Прийняв титул кагана. Здійснив походи на
Візантію. Перший київський князь, який
прийняв християнство
3. Підступно захоплює Київ, вбивши
київського князя. Розширює владу Києва на
землі сусідніх племінних княжінь. З Візантією, в
результаті походів, уклав вигідні торгові
договори. Смерть його залишається загадкою
для істориків

4.

Дидактична гра «Про кого йде мова»
4. Здійснював військові походи на древлян та
уличів. Поширив владу на Тмутараканське
князівство. Збільшив збір данини з населення. Під
час збору полюддя і знайшов свою смерть
5. Відомстила за смерть свого чоловіка. Провела
низку реформ, спрямованих на зміцнення Київської
держави. Здійснила візит до Константинополя, де
прийняла християнство
6. Його називали «князем з робочих» у
великокнязівській родині та серед бояр. Бо
матір’ю його була знатна полонянка - дочка
древлянського князя Малуша, що служила у княгині
Ольги ключницею.
7. Майже все життя провів у походах, метою
яких було зміцнення Київської держави та
розширення її кордонів. Загинув біля порогів Дніпра
у битві з печенігами

5.

Бесіда на повторення
1. Як розгорталася боротьба за владу синів Святослава
після смерті батька?
2. Як відбувалося формування державної території РусіУкраїни за князювання Володимира?
3. Що було зроблено для зміцнення князівської влади
Святославом і Володимиром?
4. У чому, за твердженням літописця, полягала правова
реформа князя Володимира?
5. Що таке «шлюбна дипломатія»? Із якою метою її
здійснював князь Володимир?

6.

Інтерактивна гра

7.

Мотивація навчальної діяльності
Сьогодні ми з вами вивчаємо діяльність
Ярослава Мудрого. Це були часи Святополка
Окаянного і безжалісної боротьби за владу в
Києві.
В результаті міжусобиць до влади
приходить новгородський князь Ярослав.
Історики часто надають прізвиська історичним
діячам, які характеризують його діяльність,
правління. Ми знаємо Святослава Хороброго,
Володимира Великого, Карла Мартела. Чому за
Ярославом в історії закріпилося ім’я
«Мудрий?» це буде нашим проблемним
запитанням на яке наприкінці уроку ми дамо
відповідь.

8.

Тема уроку
Русь-Україна за
Ярослава Мудрого.
«Руська правда».
Суспільний устрій.
Влада князя

9.

Боротьба за владу
У 1014 р. Ярослав перестав сплачувати данину.
Тож князь Володимир вирішив його покарати. Та
не встиг: захворів і помер у 1015 р. І почалася
боротьба за владу між його синами —
Святославом, Мстиславом, Борисом, Глібом і
Святополком.
Уявіть себе детективами. Прочитайте текст і
поміркуйте, хто міг бути винним у трагічній
загибелі молодших синів Володимира Великого —
Бориса та Гліба.
Ікона святих Бориса і Гліба

10.

Детективна історія
З літопису відомо, що Володимир Святославич бачив своїм наступником сина Бориса. Та владу
в Києві захопив Святополк і правив Руссю-Україною майже рік.
Святополк утік до Польщі просити допомогу у свого тестя короля Болеслава Хороброго.
Останній під приводом допомоги зятю спочатку захопив «червенські міста», а потім разом зі
Святополком підкорив Київ. Узимку 1018—1019 рр. Ярослав звільнив місто. Святополк утік до
печенігів і навесні 1019 р. з великим військом знову рушив на Київ. У вирішальній битві на річці
Альта в Переяславській землі Ярослав розгромив Святополка, той утік із поля бою та незабаром
загинув.
До яких би підступів не вдавався Святополк, це не врятувало його від загибелі, і Ярослав у 1019
р. посів великокнязівський стіл. Ярослав посприяв канонізації (проголошенню святими) Бориса і
Гліба. Складається враження, що літописець склав оповідь про підступи Святополка Окаянного
(від імені біблійного братовбивці Каїна) з повчальною метою. Але дослідники стверджують, що
літопис описує події недостовірно. У своїй хроніці саксонський єпископ Тітмар стверджує, що на
момент загибелі Бориса і Гліба Святополк перебував у в’язниці. А скандинавська «Сага про
Еймунда» оповідає про криваву боротьбу між Яріслейфом (тобто Ярославом) і Буріслейфом
(можливо, Борисом, а може, польським королем Болеславом).
Поміркуйте, чому літопис всю відповідальність за братовбивство покладає на Святополка.
Чому літописець показує Ярослава борцем за справедливість?

11.

Встановлення дуумвірату
У 1023 р. проти Ярослава виступив його старший брат
Мстислав — князь Тмутороканський. Проте «не
прийняли його кияни».
У битві 1024 (1026 р.) р. поблизу Чернігова біля
містечка Листвене між князями Ярославом і
Мстиславом переможця не було, тому брати домовилися
поділити територію Русі-України по Дніпру і правити
разом. Київ із Правобережжям залишився за Ярославом,
а Чернігів із Лівобережжям — за Мстиславом. Лише
після смерті Мстислава 1036 р. Ярослав почав
правити одноосібно і став, за словами літописця,
«самовладцем Руської землі».

12.

Історична довідка
Князь Ярослав (983 (987) — 1054) — син
Володимира Святославича. Був посаджений батьком
намісником спочатку в Ростов, а потім у Новгород.
Після смерті Володимира, перемігши у війні з
братами, став київським князем. Проте до 1036 р.
правив Руссю-Україною разом із братом Мстиславом.
Князь Ярослав увійшов в історію Русі-України як
правитель, що докладав багато зусиль для її
зміцнення, захисту кордонів, розвитку господарства й
розширення зв'язків з іншими державами. Помер у
Києві й похований у Софійському соборі.

13.

Робота з історичним документом
«Повість минулих літ» ПРО ПОХІД ЯРОСЛАВА НА СВЯТОПОЛКА І ПОЧАТОК
ЙОГО КНЯЗЮВАННЯ В КИЄВІ
«У рік 1016. Прийшов Ярослав на Святополка, і стали вони по обидва боки Дніпра. І не
одважувалися ні сі на тих рушити, ні ті на сих, і стояли вони три місяці одні проти одних.
І став воєвода Святополків Вовчий Хвіст глузувати з новгородців, їздячи коло берега і
говорячи: «Чого прийшли ви із шкандибою оцим? (Ярослав був кульгавим) А ви теслярі є! Ось
ми заставимо вас хороми зводити наші!» Це почувши, новгородці сказали Ярославу: «Завтра
переправимось на них. Якщо хтось не піде з нами, то ми самі його порубаєм».
А було уже в заморозь, і стояв Святополк межи двома озерами і всю ніч ту спав,
упившись з дружиною. Ярослав же назавтра, приготувавши до бою дружину, перед світлом
переправився, і, висівши на берег, одпихнули вони човни од берега. І пішли війська одні проти
одних, а коли зійшлися докупи, то була січа люта, і не можна було із-за озера печенігам
помагати Святополкові. І притиснули Святополкових воїв до озера, і ступили вони на лід, і
одломився лід із воями Святополковими, і багато втопилося у водах, і одолівати почав
Ярослав. Побачивши ж це, Святополк побіг. І одолів Ярослав. А Святополк утік у Ляхи.
Ярослав же сів у Києві на столі отчім. Було ж тоді Ярославу літ тридцять і вісім.»

14.

Робота з літописом

15.

Централізація влади
Князь
Ярослав
сприяв
зміцненню
центральної влади, що послабилася під час
міжусобної війни між синами Володимира.
Опорою князя були бояри, а в головних
містах Русі-України він посадив своїх синів.
Зламав сепаратизм племінних верхівок.
Відновив кордони на заході 1031 р. повернув
Червенські землі.
БОЯРИ
—
ЗБІРНА
НАЗВА
ПРЕДСТАВНИКІВ ПРАВЛЯЧОГО СТАНУ У
КИЇВСЬКІЙ РУСІ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ
УКРАЇНІ, ЯКІ ЗАЙМАЛИ ДРУГЕ, ПІСЛЯ
КНЯЗІВ, ПАНІВНЕ СТАНОВИЩЕ В
УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВОЮ.

16.

Містобудівна реформа
Чимало зусиль докладав Ярослав, аби
поставити нові і розбудувати існуючі міста.
Він витрачав на укріплення Києва великі
кошти, звів «місто Ярослава» — систему
укріплень із ровами і земляними валами
заввишки 14 м, із міцними дубовими стінами
та баштами, яка простяглася на 3,5 км.

17.

За князювання Ярослава активно розвивалася
культура. Так, літопис свідчить, що князь
організовував
переклади
іноземних
творів
старослов’янською
мовою,
зібрав
велику
бібліотеку, яка зберігалася при Софійському
соборі.
Скрипторій – майстерня для переписування книг
Школи при церквах і монастирях
Розвиток культури
За наказом Ярослава було зведено Золоті ворота —
головний парадний в’їзд до Києва та Софійський
собор 1017-1037 рр. Собор на честь перемоги над
печенігами.

18.

Цікаво знати
Доля бібліотеки князя Ярослава Мудрого і сьогодні вважається однією з
нерозгаданих таємниць історії. Досі її так і не знайдено. Деякі вчені вважають, що
вона зберігалася в Софійському соборі. Можливо, вона була пограбована або захована
під час штурму монголами Києва в 1240 р., що тривав 10 тижнів. У підземних
коридорах собору, розташованих на глибині 6 метрів, знайдено напис: «Аще кто найде
сей ход, тот найде великий клад Ярослава». Проте жодної книги там не було, а напис
виявився підробкою. Проте залишається незрозумілим, чому тоді вцілів сам собор.
Після смерті Ярослава Іларіон, позбавлений митрополичого сану, міг забрати з
собою до Печерського монастиря чимало церковних книг. Не менш імовірно, що
бібліотека захована в Звіринецьких печерах неподалік Видубицького монастиря, який
був одним із центрів літописанняІсторики-аматори та журналісти висували версії,
що бібліотека начебто замурована в підземеллях Межигірського монастиря на
околицях Києва. Проте підтверджень цього припущення немає. Сучасний український
історик М. Котляр припускає, що після смерті князя його книжкове зібрання було
поділене між найбільшими церковними й монастирськими бібліотеками Києва.

19.

Розвиток культури
Фреска- кольоровий малюнок на
вологій штукатурці.
Графіті – написи та малюнки на стінах
соборів. Особливо багато збереглися в
Софіївському соборі
Портрет родини Ярослава Мудрого
(Дружина Ірина попереду і три дочки).
Фрагменти. Центральний неф.

20.

Робота з творами мистецтва
Одигітрія (грец. Οδηγήτρια — вказуюча дорогу) —
ікона, де зображена Богородиця з Ісусом-дитям.
Ора́нта (від лат. orans — «той, що молиться») — один
із основних типів зображення Божої Матері. Оранта
зображувалася з піднятими вгору руками — жест
адорації (молитви). Це один із найдавніших жестів,
що звернений до Бога, і означав благання, прохання.

21.

Церковна реформа
Коли батько Ярослава князь Володимир Великий
охрестив Русь, священники заснували Київську
(руську)
митрополію
1039
р.,
яка
підпорядковувалася
константинопольському
патріархові.
Митрополія — територія, на якій розташовані
храми, що перебувають під церковною владою
митрополита.
Митрополит — це другий після патріарха сан у
православній церковній ієрархії.
Київських
митрополитів
призначали
у
Константинополі, і це були візантійці. Але у 1051 р.
за сприяння князя Ярослава собор (тобто зібрання)
руських єпископів уперше обрав митрополитом
русича Іларіона.

22.

Руська правда
Збірник норм давньоруського права «Руська
Правда» був укладений в ХІ ст. це найважливіше
джерело для вивчення суспільних відносин, історії та
правової системи Київської Русі. Питання про її
походження, а також час складання найдавнішої
частини є спірним. Деякі автори відносять його
навіть до VІІ ст. однак більшість дослідників
пов'язують «Найдавнішу Правду» з Ярославом
Мудрим. Дискусійним залишається питання про
місце видання цієї частини «Руської правди» у
літописі вказується Новгород, але багато дослідників
називає - Київ. Початковий текст «РП» до нас не
дійшов.
Налагодження
внутрішнього
життя
було
неможливим без упорядкування законів.

23.

Руська правда
- Що ж таке закон?
Закон- встановлене найвищим органом державної влади загальнообов’язкове
правило, яке має найвищу юридичну силу.
«Руська правда» - перший звід писаного давньоруського права. До збірника
входило 18 статей, у яких зазначалося, як карати за ті чи інші злочини.
Завдання:
- Про що розповідає нам «Руська правда».
У статтях Ярослава йшлося:
про покарання за вбивство,
побиття до крові чи синців,
за вчинене каліцтво,
виривання бороди й вусів,
їзду на чужому коні,
псування майна,
переховування чужого холопа тощо.

24.

Руська правда
Покарання передбачало здебільшого грошові
виплати, хоч іще зберігалося право родичів на
кровну помсту.
Грошові виплати сплачувалися або на користь
князя – їх називали «вірами», або на користь
потерпілого чи його родичів – «головщини». Тілесні
покарання мали застосовуватися лише для холопів за
побиття вільної людини. З-поміж мір покарання не
було й смертної кари.
На вашому столі знадиться старовинний документ,
де зображені статті «Руської правди». Опрацюйте
цей документ в парах і дайте відповідь на запитання.
Метод « Займи позицію»
- Ви, як цивілізовані й досвідчені люди ХХІ
століття, проаналізувавши цей закон, дайте йому
оцінку.

25.

Зовнішня політика
Зовнішня політика князя Ярослава. Значну увагу
Ярослав
приділяв
зовнішній
політиці.
Скориставшись міжусобицями в Польщі після смерті
короля Болеслава Хороброго, він у 1030—1031 рр.
відвоював у поляків «червенські міста». На
північному заході князь розширив кордони своєї
держави до Фінської затоки та заснував на нових
землях місто Юр’їв (його назва походить від
християнського імені князя). За Ярослава провідним
напрямом
зовнішньої
політики
Русі-України
залишався південний. Протягом майже всього
періоду його правління відносини з Візантією були
дружніми. Руські дружини воювали разом із
візантійцями за тисячі кілометрів від рідної землі.
Зокрема, у 1038—1041 рр. завдяки допомозі руського
війська візантійці змогли втримати острів Сицилія,
який намагалися захопити араби.

26.

Шлюбна дипломатія. «Тесть Європи»
Під
час
князювання
Ярослава Мудрого в Києві
русько-візантійські відносини
залишалися партнерськими і
навіть дружніми. Та у 1043 р.
все ж спалахнула руськовізантійська
війна.
Князь
направив
проти
Константинополя флотилію на
чолі
зі
старшим
сином
Володимиром. Протистояння
тривало аж до 1046 р. і
закінчилося
новою
менш
вигідною угодою. На знак
примирення син Ярослава
Всеволод
одружився
з
родичкою
імператора
Константина
IX
Марією
(матір’ю майбутнього князя
Володимира Мономаха).

27.

Заповіт Ярослава Мудрого
Ярослав мудрий помер у віці 76 років. Мармуровий
саркофаг з рештками князя та його дружини Ірини стоїть в
Софіївському соборі. Ми, як його нащадки можемо пишатися
ним. У 2008р. Україна серед багатьох історичних постатей
різних часів у проекті «Великі українці» обрала на перше
місце Ярослава Мудрого. За мудрість, честь і славу цієї
особи в Україні створена державна нагорода «Орден
Ярослава Мудрого», для нагородження громадян за визначні
заслуги перед Україною в галузі державного будівництва,
розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва,
охорони здоров’я, за благодійницьку, гуманістичну та
громадську діяльність. Ці факти свідчать про те, що українці
не забувають, а шанують діяльність князя Ярослава Мудрого.
Літописець, вказуючи на значення діяльності князів
Володимира та Ярослава, писав: «Як то буває, що один зоре
землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і
тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши
хрестом, Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними
словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної
науки».

28.

Сторінка ЗНО

29.

Сторінка ЗНО

30.

Сторінка ЗНО

31.

Сторінка ЗНО

32.

Сторінка ЗНО

33.

Сторінка ЗНО

34.

Сторінка ЗНО

35.

Сторінка ЗНО

36.

Сторінка ЗНО

37.

Інтерактивне завдання
Всі права належать авторам Н2О

38.

Узагальнюємо вивчене
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
• Князювання Ярослава Мудрого стало періодом
подальшого піднесення Русі-України. У цей час
завершилося становлення її державності: стабілізувалися
кордони, було вдосконалено систему управління,
упорядковано норми права, розвивалися культура, освіта
й церковне життя.
• За правління Ярослава Мудрого Русь-Україна
перетворилася на велику й могутню державу
середньовічної Європи. Вона сягнула вершини свого
розквіту, ставши в один ряд із тогочасними провідними
європейськими країнами: Візантійською та Священною
Римською імперіями.

39.

Узагальнюємо вивчене
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою
гри «Запитання — відповідь». Правила гри. Учні та учениці
підписують на аркушах своє прізвище та нижче складають три
запитання за розглянутою темою. Учитель(-ка) збирає аркуші,
перемішує їх і роздає в довільному порядку. На зворотному боці
аркуша учні та учениці мають дати відповідь на зазначені запитання
та підписати своє прізвище. Учитель(-ка) оцінює роботи.
2. Розкажіть, як відбувалися міжусобна війна між синами князя
Володимира й утвердження Ярослава в Києві.
3. Охарактеризуйте внутрішню політику Ярослава.
4. Яким був внесок князя Ярослава в культурно-освітнє й
церковне життя Русі-України?
Робота в парах. Порівняйте зовнішню політику князя Ярослава
та його попередників.

40.

Узагальнюємо вивчене
Колективне обговорення. Чи можна стверджувати, що князь Ярослав
Мудрий своєю діяльністю сприяв зміцненню християнства в Русі-Україні?
Чому?
7. Порівняйте за картою територію Русі-України наприкінці князювання
Володимира та Ярослава. Зробіть висновок про їхній внесок у формування
державної території Русі-України.
8. Розташуйте у хронологічній послідовності основні події правління
князя Ярослава Мудрого.
Робота в малих групах. Порівняйте внутрішню й зовнішню політику
Володимира Великого та Ярослава Мудрого з політикою перших руських
князів (за напрямами).
Завершіть складання таблиці «Князі Русі-України».
Історики часто називають князя Ярослава «тестем Європи». Поясніть,
чому.
Робота в парах. Складіть історичний портрет Володимира Великого,
Ярослава Мудрого або Анни Ярославни.
Яких цінностей, на вашу думку, дотримувався у своєму житті Ярослав
Мудрий?

41.

Рефлексія