Presentation 2

1.

Походи київських князів на
Константинополь (Олег, Ігор,
Святослав)
Владислава Артюх

2.

Похід князя Олега
• До 907 року князь Олег Пророчий остаточно
утвердився в Києві, підпорядкував собі
племена, що жили поруч і, зібравши велике
військо, здійснив похід на Константинополь (в
літописах - Царгород).
• Дізнавшись про наближення русів,
візантійський імператор Лев VI Філософ
наказав закрити ворота міста і перекрити
гавань ланцюгами, залишивши ворогові
можливість грабувати і спустошувати
передмістя. У відповідь на це Олег, згідно з
літописом, наказав витягнути кораблі на
берег і поставити їх «на колеса», після чого
відправився штурмувати місто. Перелякані
греки домагалися миру, в результаті чого був
укладений вигідний мирний договір з
25.10.2024
Візантією, який пізніше був підтверджений

3.

Похід князя Ігоря
• У 941 році князь Ігор відправив своїх людей до
Константинополя для отримання данини, належної
за мирним договором 911 року. Побачивши, що
посланці повертаються з порожніми руками, Ігор
Рюрикович вирішив нагадати візантійцям про
важливість дотримання платежів і повторити
знаменитий похід свого наставника Олега
Македонського, який в 907 році прибив щит над
воротами Константинополя в знак перемоги.
Повернувшись додому в 941 році, після нищівної
поразки в першому поході проти Царгорода, князь
Ігор відправив послів до варяг «за море»
(можливо, в Скандинавію). Практично все військо,
що вирушило в похід, спочатку було розігнано
візантійцями за допомогою «грецького вогню», а
потім винищено в декількох битвах на суші і морі,
тому князь прагнув якомога швидше набрати нових
воїнів і взяти реванш для відновлення власної
влади.
25.10.2024

4.

Похід князя Святослава
• Війна Святослава Ігоровича з Візантією в 970-971
роках була конфліктом між князем і греками, в
результаті чого йому довелося відмовитися від усіх
завоювань з Болгарії. Протягом 970 року війна
протікала з перемінним успіхом для обох сторін.
Спалах повстання Варди Фоки в Малій Азії змусив
імператора Циміскеса перекинути туди війська і
укласти тимчасове перемир'я, але вже навесні 971
року сам імператор повів військо в Болгарію і
несподіваним нападом захопив болгарську столицю
Преслав. Тоді, після кількамісячної облоги у фортеці
Доростол, руський князь вирішив укласти мир. Після
набігів на візантійські володіння восени і взимку 969970 рр. До рішучих дій руси разом зі своїми
союзниками навесні 970 р перейшли, спустошивши
Фракію і Македонію. Руське військо, як і греки, було
поділене на дві частини, одна з яких воювала на чолі
зі Святославом, інша складалася з угорців, печенігів,
болгар і русів, а на чолі її стояв воєвода Сфенкель
(Сфангле під Скилицею).
25.10.2024
4

5.

Дякую за увагу!