12.2. Кирило-Мефодіївське братство

1.

2.

Зміст:
1. Кирило-Мефодіївське братство.
2. Ініціатори.
3. Учасники.
4. Течії серед Кирило-Мефодіївців.
5. Програма.
6. Діяльність.
7. Розгром товариства.
8. Висновок.

3.

Кирило-Мефодіївське братство.
Кирило-Мефодіївське
братство —
українська
таємна політична
організація, що
виникла у Києві
(січень 1846р. —
березень 1847р.)

4.

Кирило-Мефодіївське братство.
• Своїм символом воно обрало імена святих Кирила та Мефодія –
перших слов’янських релігійних просвітителів.
• До організації приймали представників слов’янства незалеж но
від станового походження. Кожний член складав присягу.
• Організація мала і свою печатку з зображення м Св. Кирила
і Мефодія і з написом («І пізнаєте істину, і істина визволить вас»).
Її зберігав у себе М. Костомаров.

5.

Ініціатори.
Ініціаторами створення братства і його засновниками
виступили Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола
Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич.
Василь
Білозерський
Микола
Костомаров

6.

Учасники
Крім організаторів, до братства незабаром увійшли: Георгій
Андрузький, Олександр Навроцький, Дмитро Пильчиков, Іван
Посяда, Микола Савич, Олександр Тулуб.
У квітні 1846 року до братства вступив Тарас Шевченко.
Пантелеймон
Куліш
Тарас
Шевченко

7.

Передумови
Зовнішні
Внутрішні
• Загострення
• Подальший наступ
протистояння в Європі між російського царизму на права
силами абсолютизму і
українців;
демократії;
• посилення процессу
• розвиток європейської
русифікації;
філософської думки та ідей • виникнення української
польського романтизму;
національної ідеї;
•поява європ. таємних
• збереження та подальший
організацій.
розвиток традицій
українського національновизвольного руху.

8.

Течії серед Кирило-Мефодіївців
Кирило-Мефодіївці поділялися на 2
течії
Поміркованоліберальна
Радикальна
М. Костомаров,
М. Маркевич,
П. Куліш,
В. Білозерський
Т. Шевченко,
О. Навроцький,
М. Гулак,
І. Посяда

9.

Програми
Програмні положення братства були викладені у «Книзі буття українського
народу» і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія»,
основним автором яких був Микола Костомаров, та у «Записці», написаній
Василем Білозерським. В основу документів лягли ідеї українського
національного відродження і панславізму.
Панславізм – культурна і політична течія, в основі якої лежіть ідея про
політичне об’єднання слов’янських народів.

10.

Діяльність Кирило-Мефодіївців
Проводили пропагандистську діяльність.
Створювали в селах школи для народу.
Розробляли проекти запровадження в Україні
мережі початкових навчальних закладів.
Складали шкільні підручники.
Видавали книги та журнали.
Збирали кошти на культурні потреби, на
видання популярних книжок.

11.

Розгром товариства
Кирило-Мефодіївське товариство проіснувало 14 місяців, та через донос
провокатора студента Петрова було викрите і розгромлене жандармами.
Членів товариства засудили до різних строків заслань, а Тараса Шевченка
віддали в солдати на 10 років із забороною писати й малювати.

12.

Висновок
Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства полягає у тому, що
воно було першою спробою української інтелігенції вдатися до політичної
боротьби. Братство вперше розробило широку політичну програму
національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для його
наступників. Принципово важливим
було і те, що
Кирило-Мефодіївське
братство стало
самостійним і
самобутнім політичним
формуванням, яке
організаційно не
підпорядковувалося, а
ідеологічно не
повторювало політичних
настанов жодної з
загальноросійських
суспільних течій. Це позитивно вплинуло на національну свідомість.

13.

Домашнє завдання
Опрацювати § 5, п.4 – усно.