17.39M

Category:

history

Гз 6 зі зброєю

1.

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОВІТРЯНИХ СИЛ
імені ІВАНА КОЖЕДУБА
Групове заняття №8
з навчальної дисципліни
«Історія України та українського війська»
Заняття 8. Українське військо козацької доби.
Національно-визвольна війна під керівництвом
Б. Хмельницького (лютий 1648 – серпень
1657 рр.).
1

2.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:
1.Формування козацького війська. Військова
організація Запорізької Січі.
2.Національно-визвольна війна під керівництвом
Б. Хмельницького ( лютий 1648 – серпень
1657 рр.).
2

3.

НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Історія України : навч. посібник. / В.А. Кротюк, О.Ю. Панфілов
та ін. – Х.: ХУПС., 2013. – 388 с.
2.Брама Европи. С. Плохій., Харьків: Книжковий клуб «Клуб
сімейного Дозвілля»,2018.-496 с.
3. Історія Українського війська І. Крип’якевіч та ін. – Львів
видавництво «Світ», 1992.-702 с.
4. Історія війн і військового мисцетства. Бл. 3060 р. до Христа –
початок XVI ст. т.1/Л.Войтович, Ю. Овсінський та ін. –Харків:
Фоліо, 2017.-894 с.
5.Україна: війни, битви, персони. Я. Трінчук –Львів: Видавництво
«Апріорі», 2020,-288 с.
6. Славетні битви. Від Донбасу до Карпат. Від Києва до Криму./ О.
Гуржий, О. Реєнт, - К.: Арій,2015,- 336 с.
3

4.

5.

Військо Запорозьке
5

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

1. НАЦІОНАЛЬНОВИЗВОЛЬНА ВІЙНА
ПІД КЕРІВНИЦТВОМ
БОГДАНА
ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
(ЛЮТИЙ 1648 –
СЕРПЕНЬ 1657 РР.).
25

26.

ПРИЧИНИ
НАЦІОНАЛЬНОРЕЛІГІЙНІ
відсутність власної державності;
прагнення козацької верхівки здобути владу;
нерівність у правовому і політичному становищі
української
православної
шляхти,
заборона
православними обіймати адміністративні посади;
утиски православ'я, братств, братських шкіл;
поширення унії політика, полонізації населення
СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНІ
посилення кріпацтва, збільшення податків;
погіршення становища міщан через свавілля
польської адміністрації
«Ординація Війська Запорозького» 1638 р.
(позбавлення реєстровців права обирати гетьмана і
старшину. Їх призначав польський уряд, ліквідовано
козацький суд. Реєстр зменшувався до 6 тисяч осіб)
ОБМЕЖЕННЯ
ПРАВ
КОЗАЦТВА
придушення
будь-яких
проявів
покозачення
населення;
перебування на Запоріжжі польських залог.
Будівництво фортеці Кодак не допустити зносин
українського населення із Запорожжям;
Заборона козакам без згоди польського уряду
організовувати походи проти Османської імперії та
26
Кримського Ханства

27.

РУШІЙНІ СИЛИ
СЕЛЯНСТВО
КОЗАЦТВО
УКРАЇНСЬКА
ПРАВОСЛАВНА
ШЛЯХТА
МІЩАНСТВО
УКРАЇНСЬКЕ
ДУХОВЕНСТВО
1
МЕТА
знищення панського правління Польщі;
створення в етнічних межах України козацької
держави;
скасування
феодальної
власності
на
землю;
скасування кріпацтва;
утвердження нового соціально-економічного ладу з
дрібною козацькою власністю на землю
На початку війни гетьман Б. Хмельницький та його прихильники
висували лише ідею політичної автономії для козацького регіону.
ХАРАКТЕР
національно-визвольний, релігійний та соціальний
(антифеодальний)
27

28.

ПЕРШИЙ ЕТАП(переможний)
лютий 1648 р. – серпень 1649 р. - період перших великих перемог,
революційних змін політичного і соціально-економічного
характеру, найбільший розмах народної боротьби, визволення
значної частини українських земель
18 квітня 1648 р. Б. Хмельницький на Раді Війська Запорозького звернувся до козаків
та всього українського народу із закликом підняти загальне повстання
ДАТА
19 квітня по 6 травня 1948 р.
16 травня 1648 р.
серпень
1648 р.
23 вересня 1648 р.
26 вересня – 16 жовтня
1648 р.
ПОДІЯ
Битва під Жовтими Водами
Битва під Корсунем
Визволення від польського гніту всієї території
Лівобережжя,
Брацлавського,
Київського,
подільського воєводств на Правобережжі,
районів Волинського воєводства
Битва під Пилявцями
Облога
Львова
(21
листопада
1648
Б. Хмельницький уклав перемир’я з поляками)
р.
28 жовтня – 14
листопада 1648 р.
Облога Замостя (мета його походу була вже не
23 грудня 1648 р.
Урочистий в'їзд Б. Хмельницького до Києва28
стратегічною, а політичною − досягти миру з Польщею)

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

Державність
Хмельницький не думав про відокремлення України від
Польщі. Його метою була автономія для козацького регіону в
межах Речі Посполитої., вимагаючи збільшити реєстр до 12
тис., захистити православну віру. Великі надії покладав на
нового короля Яна Казимира, який обіцяв бути «руським
королем» і задовольнити козацькі вимоги.
Своєю резиденцією Хмельницький зробив місто Чигирин, де
почав формувати свою армію. На вересень 1648 р. було
сформовано 35 полків чисельністю 80 тис. чол.
40

41.

Територіальний поділ
Вся територія України поділялась на полки, кількість
яких в залежності від обставин змінювалась (у 1648 р. –
40, у 1649 р. – 16, у 1650 р. – 20). На чолі полку стояв
призначений гетьманом або обраний полковою радою
полковник. Йому належала вся повнота влади на
території
полку.
З
полковником
військові
й
адміністративні функції здійснювала також полкова
старшина: полковий писар, обозний, суддя, осаул та
інші.
Полки ділилися на сотні на чолі з сотником і аналогічною
полковій старшиною. В полку могло бути до 20 сотень.
Сотні ділились на курені (по 20-30 козаків у кожному) на
чолі з курінним отаманом. У містах і селах управління
здійснювали отамани..
41

42.

Державність
З перемогою революції 1648 р. змінився політичний та економічний
лад України.
-ліквідовано польсько-шляхетську владу і створено гетьманське
управління.
- Визволена територія поділялася на полки і сотні, де вся повнота
влади зосереджувалася в руках гетьмана, а на місцях − полковників,
сотників та інших старшин.
- Військовий штаб гетьмана виконував функції кабінету міністрів і
займався організацією держави
- ліквідовано велику власність. Частина землі польських магнатів і
шляхти перейшла до рук дрібних господарів
Революція 1648 р. змінила й психологію самого Б. Хмельницького.
Він зрозумів, що то було не повстання селян і козаків проти панів,
не помста магнатам за сваволю й утиски народу, а велика війна за
незалежність України, за створення держави.
42

43.

Політичний устрій української державності
Зразком для політичного устрою всієї України був
устрій Запорізької Січі.
Для виконання державних функцій використовувалась
військово-адміністративна,
полково-сотенна організація козацтва.
Полково-сотенний устрій української держави був унікальним
явищем в світовому державному будівництві, притаманним лише
Україні. Особливістю його було те, що він означав здійснення не
лише військової влади, але й адміністративної і судової. Другою
особливістю була виборність органів влади, значна роль
колегіальних установ. Державний лад України того часу був
прогресивнішим, ніж у інших країнах.
43

44.

Адміністративна система
Гетьман
Рада генеральної старшини
(влада)
Вища
військова
законодавча
виконавча
ВІЙСЬКОВА
РАДА
Військова рада, в якій
могло брати участь все
військо, мала розв`язувати
найважливіші
військовополітичні питання.
судова
До ради входили:
обозний, 2 осаули, 2 судді,
генеральний писар;
пізніше – також генеральні
хорунжий,
бунчужний
і
підскарбій.
44

45.

20 лютого 1649 р. у Переяславі розпочалися українсько-польські
переговори. Де Б. Хмельницький сформулював основні принципи
національної державної ідеї:
По-перше, було чітко засвідчене право українського народу на
створення власної держави в етнічних межах його проживання:по
Львов, Холм і Галич.
По-друге, було висловлено ідею незалежності утвореної держави від
влади польського короля
По-третє, було сформульовано положення про соборність
Української держави. Б. Хмельницький неодноразово наголошував на
своєму намірі «відірвати від ляхів всю Русь і Україну», звільнити «з
лядської неволі ... народ всієї Русі».
По-четверте, утворена Українська держава розглядалась як
спадкоємиця Київської Русі. замирення з Річчю Посполитою лише за
умови визнання її урядом незалежності козацької України в тих
кордонах, що «володіли великі князі».
Згідно з умовами перемир’я, укладеного 25 лютого 1649 р. з
польським посольством, гетьман добився визнання де-факто
автономії козацької України. Кордон мав проходити по ріках
45
Горинь, Прип’ять та місту Кам’янець-Подільський.

46.

10 липня - 17
серпня 1649 р.
ЗБАРАЗЬКО-ЗБОРІВСЬКА КАМПАНІЯ
У союзі з татарами
1649 р. 5-6 серпня відбулась битва під Зборовом (нині
Тернопільська обл.) Кримський хан, як не хотів і боявся
посилення України пішов на переговори з Яном Казимиром,
змусивши Б. Хмельницького припинити воєнні дії і теж пристати
на переговори.
Лише зрада
татар, які
побоювалися
зміцнення
українців,
врятувала
поляків від
остаточного
розгрому. 46

47.

48.

49.

50.

51.

52.

53.

54.

ТРЕТІЙ ЕТАП (1653-1655 РР.)
Війна України проти Речі Посполитої в союзі з Московським
царством. Цей етап розпочинається утворенням у березні 1654 р.
союзу з Московським царством і робиться нова спроба
домогтися
возз’єднання
українських
земель
у
межах
національної держави. Восени 1655 р. було визволено Західний
регіон, але через протидію Швеції та агресії Криму Б.
Хмельницький змушений був відступити.
Вектор зовнішньої політики
Б.Хмельницький цілеспрямовано шукав союзників:
Уклав військовий союз з Кримським ханством,.
Провів переговори і з Туреччиною. Султан пропонував перейти в
його підданство, але Хмельницький не погодився.
Налагоджував відносини з Молдавією, Трансільванією, Швецією.
Активно вів переговори про співробітництво (з 1648 р.) з
Московським царством. Було встановлено дипломатичні зв’язки з
Австрією, Англією, Венецією, Персією.
54

55.

Договір між Україною і Московським царством
1 жовтня 1653 р. Земський Собор в Москві прийняв
рішення, щоб “гетьмана Богдана Хмельницького і все
військо Запорізьке з містами і землями взяти під
государеву руку”.
31 грудня 1653 р. Москва оголосила війну Польщі, а
московські посли прибули до Переяслава.
8 січня 1654 р. в Переяславі відбулася генеральна
військова рада. Документально рішення Переяславської
ради була закріплено так званими “Статтями Богдана
Хмельницького” або “Березневими статтями”.
Москва зобов`язувалася вступити у війну проти
Польщі. Україна переходила “під руку” московського
царя як самостійна держава – зі своїм главою
(гетьманом), своїм політичним устроєм, територією.
55

56.

Переваги союзу із Московською державою
• приналежність московського царя до православного віросповідання;
• наявність в історичній пам’яті українського народу ідеї спільної
політичної долі за часів Київської Русі;
• відсутність у суспільстві антимосковських настроїв;
• близькість мови і культури;
• військово-політична слабкість Московського царства у порівнянні з
Туреччиною.
Витоки Переяславського договору
• Констатував відділення України від Речі Посполитої;
• Означав міжнародно-правове визнання Української держави;
• Засвідчив внутріполітичний суверенітет Української держави, зберігав її
основні політичні інститути;
• Суттєво змінював геополітичну ситуацію у Східній Європі, посилював позиції
України у боротьбі з Польщею, зміцнював вплив Москви у цьому регіоні.
56

57.

збереження за Українською державою республіканської форми
правління;
утвердження власного суду і судочинства; армію у 60 тис. козаків;
власну фінансову систему; власний територіально-адміністративний
устрій;
нову модель соціально-економічних відносин; повну незалежність у
проведенні внутрішньої політики; захист України військами
московського царя.
Суверенітет Української держави частково обмежувався:
забороною відносин із Річчю Посполитою і Портою; зобов’язанням
сплачувати певну суму данини до московської скарбниці; правом
царського уряду затверджувати кожного наступного гетьмана, що давало
можливість призначати вигідних царю людей;
відмовою царського уряду взяти на себе фінансові витрати на
утримання військово-адміністративного апарату на Україні і 60 тис.
57
козацького війська.

58.

59.

60.

ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП (1656-1657 РР.)
поляки і татари об’єднали свої сили й почали новий етап війни. Проти Польщі і
татар боролося й Московське військо, і військо Б. Хмельницького.
на приєднання до козацької України західноукраїнських земель погодилася Швеція,
та Трансільванія – держави, які певний час претендували на ці території
Гетьман взяв курс на створення коаліції з Швецією за умови визнання
західноукраїнського регіону складовою частиною Української держави. Козацькі
війська захопили землі Волині, Турово-Пінщини, Берестейщини, а шведи - більшу
частину Польщі
перша половини 1657 p. найвищий злет Української держави, політичний тріумф її
творця – гетьмана Б. Хмельницького.
Московія, налякана успіхами шведського короля Карла Х у Прибалтиці, пішла на
зближення з Річчю Посполитою. В Україні становище ускладнювалося хворобою
гетьмана
з Літа ситуація почала змінюватися у гірший бік. Австрія і Данія підтримують
Польщу, Наслідки - поразка та фактичний розпад антипольської коаліції
Це стало останнім потрясінням для хворого Б. Хмельницького і 6 серпня
1657 р він помер. З його смертю закінчується національно-визвольна
60
війна.