Соціальні норми поведінки

1.

«Соціальні норми поведінки
у різних соціальних
спільнотах»
Презентація студента групи П-11-27
Костянтина ВОЙТЕНЯКА

2.

Людина як особистість формується під впливом системи соціальних
відносин, у яку вона включена. Соціальну норму визначають як правило,
вимогу суспільства до особистості, у яких представлені більш-менш
точно обсяг, характер, а також межі можливого й припустимого в її
поведінці.
Соціальні норми – продукт пізнання і переробки у
свідомості людей інформації про минуле і теперішнє, про
найбільш раціональні форми поведінки й діяльності, що
виправдали себе на практиці і ведуть найкоротшим шляхом до
корисного результату.

3.

Виступаючи як потужні засоби соціальної регуляції поведінки,
соціальні норми є «мостом», що пов’язує воєдино всі прояви особистості
людини, її поведінки з найважливішими інститутами сучасного
суспільства,
його
структурою
та
вимогами.
Урегульованість
життєдіяльності людей у суспільстві, так звана нормативність поведінки,
забезпечується низкою різнобічних вимог, які мають системний характер,
соціальну спрямованість та називаються соціальними нормами.
Соціальні норми – невід’ємний елемент суспільного
управління, засіб орієнтації поведінки особистості чи соціальної
групи в конкретних соціальних умовах і одночасно засіб
контролю з боку суспільства за їх поведінкою.

4.

Корисність соціальної норми:
- по-перше, відносна, оскільки норма, корисна для інтересів однієї
соціальної групи, може бути нейтральною або навіть шкідливою
для іншої;
- по-друге, мінлива в просторі й часі, вона змінюється відповідно
до змін у суспільних умовах життя людей.

5.

Основними видами нормативних систем у сучасному суспільстві є
право, мораль, звичаї й традиції.
Право – єдина (неальтернативна) для конкретного суспільства
сукупність норм, що закріплює вже сформовані відносини, у тому числі
загальнолюдські, або визнає припустимими (обов’язковими) соціально
корисні варіанти поведінки, що не мали до того масового характеру.
Коли індивід добровільно й свідомо виконує правові розпорядження,
вони стають його переконаннями, тобто переходять у структуру моралі.
Мораль – альтернативна (неоднорідна) система, представлена
загальноприйнятими в суспільстві нормами та нормами певних
прошарків і груп населення.
Вони також закріплюють уже сформовані правила й цінності суспільства
(групи), але переважно у вигляді оцінювальних суджень (порядно –
непорядно, чесно – нечесно, справедливо – несправедливо).
Звичаї й традиції закріплюють історично сформовані, зручні й звичні
зразки поведінки, здебільшого правила співжиття та взаємодії людей.

6.

Соціальні норми поведінки у різних спільнотах
визначаються культурними, історичними, релігійними
та соціальними особливостями кожного суспільства.
Вони регулюють взаємодію між людьми і визначають, що є
прийнятним або неприйнятним у певних ситуаціях.
Ось кілька прикладів:

7.

Сімейні спільноти
У багатьох культурах важливі такі норми, як повага до
старших, підтримка членів сім'ї, та взаємодопомога. У
традиційних спільнотах діти зобов’язані слухатися батьків,
а дорослі – турбуватися про старших членів родини.

8.

Професійні спільноти
Норми включають етичну поведінку, виконання
професійних обов’язків, повагу до колег і керівників. У
різних професіях існують власні кодекси етики, які
регулюють взаємодію між працівниками.

9.

Релігійні спільноти
Поведінка часто визначається релігійними канонами,
які вказують на те, як слід одягатися, говорити та
поводитися. Наприклад, у мусульманських спільнотах
важливими є норми скромного одягу та дотримання
молитв.

10.

Інтернет-спільноти
На онлайн-платформах існують негласні правила
спілкування, такі як повага до інших, уникання образ і
тролінгу. У різних форумах і соціальних мережах можуть
бути свої специфічні правила поведінки.

11.

Культурні спільноти
Норми можуть варіюватися від культури до культури.
Наприклад, у японському суспільстві особлива увага
приділяється ввічливості та стриманості, тоді як у західних
культурах більше уваги може надаватися особистій свободі
та вираженню думки.

12.

Кожна спільнота має свої унікальні норми, які
допомагають забезпечити гармонійне співіснування та
підтримку стабільних соціальних відносин.