Електричний струм

1. Електричний струм

2. 1. Постійний електричний струм, умови його існування 2. Сила струму, напруга 3. Опір провідників 4. Закон Ома

3.

Постійний електричний струм. Умови його існування
Електричним струмом називають направлений рух
електричних заряджених частинок (носіїв заряду).
.
Основними умовами виникнення струму у провіднику є:
• наявність вільних носіїв заряду,
• створення і підтримання у провіднику електричного поля.

4.

Напрям струму
За напрям струму прийнято
напрям руху позитивних зарядів.
У металах напрям струму є
протилежним
до
напрямку
направленого руху електронів.

5.

Сила струму
Сила струму – скалярна фізична
величина, яка характеризує електричний
струм і чисельно дорівнює електричному
заряду, що переноситься через поперечний
переріз провідника за одиницю часу

6.

Ампе́р
Андре Марі Ампер
Андре́-Марі́
—
французький фізик і математик, творець
основ
електродинаміки.
Одиниця
вимірювання сили електричного струму
CІ ампер названа на його честь.
Створив
виражала
першу
зв’язок
теорію,
яка
електричних
і
магнітних явищ. Йому належить гіпотеза
(в розвитку) про природу магнетизму,
яка значно вплинула на розвиток учення
про
електромагнітні
явища:
магнітні
властивості тіл зумовлені наявністю в
них молекулярних електричних струмів.

7.

Ампер
Ампер – це така сила незмінного
електричного
струму,
який
тече
по
двох
нескінченно довгих провідниках малого перерізу,
розміщених у вакуумі на відстані 1 м один від
одного, спричиняє взаємодію між ними силою
2·10
Н/м.
В СІ ампер (1 А) разом з кілограмом (1 кг),
метром (1 м) і секундою (1 с) становить базу
основних
системи.
одиниць
фізичних
величин

8.

Амперметр
Для вимірювання сили струму в
електричних
колах
використовують
спеціальний прилад – амперметр.
Амперметр вмикають у коло
послідовно зі споживачем, в якому
вимірюють силу струму.

9.

Напруга
Напруга – це фізична величина,
що визначається відношенням роботи
електричного поля на певній ділянці
кола
до
електричного
заряду,
що
пройшов по цій ділянці.
Характеризує електричне поле,
яке створює струм.
Напруга позначається U

10.

Алессандро Вольта
Одиниця
напруги
вольт (1 В) Названа вона за
ім’ям
італійського
Алессандро
Вольта,
вченого
який
створив перший гальванічний
елемент.

11.

Вольт
Один вольт (1 В) – це
така напруга на
ділянці кола, за якої електричне поле виконує роботу
в 1Дж, переміщуючи по цій ділянці заряд 1 Кл
1В=1Дж/1Кл=1Дж/Кл
1 м В = 0,001 В
1 к В = 1 000 В
1 М В = 1 000 000 В

12.

Вольтметр
Для
електричних
вимірювання
колах
напруги
в
використовують
спеціальний прилад – вольтметр.
Вольтметр слід приєднувати в
колі паралельно до ділянки кола, на якій
вимірюється напруга, тобто затискачі
приєднуються до тих точок кола, між
якими слід виміряти напругу.

13.

Опір
Електричний опір – фізична величина,
яка
характеризує
властивість
провідника
протидіяти електричному струму.
Опір провідника, який має незмінний
поперечний переріз.
- питомий опір речовини, з якої виготовлений
провідник
l - довжина провідника
S – площа поперечного перерізу провідника

14.

Питомий опір

15.

Георг Симон Ом
Німецький фізик.
Дослідив властивості кола постійного
електричного
струму.
У
1826
р.
експериментально встановив залежність
між силою струму, напругою та опором в
електричних
колах.
Ця
залежність
отримала назву закону Ома.
У 1881 році на міжнародному
конгресі електриків в Парижі вченими
одноголосно було прийнято рішення
назвати
його
загальноприйняту
ім'ям
тепер
одиницю
електричного опору («один Ом»).

16.

Ом
Один Ом (1 Ом) – це
опір такого
провідника, в якому йде струм силою 1 А за
напруги на кінцях провідника 1В.
1 Ом = 1В/1А = 1В/А
1 мОм = 0,001 Ом
1 кОм = 1 000 Ом
1 МОм = 1 000 000 Ом

17.

Залежність опору від температури

18.

Закон Ома для ділянки кола
Cила струму в ділянці кола прямо пропорційна
напрузі на кінцях цієї ділянки

19.

20. Домашнє завдання

• Параграф 1