Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х рр. Михайль Семенко - поет-футурист. Урбаністичні мотиви лірики

1. Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х рр. Михайль Семенко — поет- футурист. Урбаністичні мотиви лірики («Бажання»,

Авангардні тенденції в українській поезії
1920-х рр. Михайль Семенко — поетфутурист. Урбаністичні мотиви лірики
(«Бажання», «Місто», «Запрошення»)
ТЛ: авангард, футуризм, урбанізм

2. Біографічна канва

При народженні:
Семенко Михайло Васильович
Дата народження:
31 грудня 1892
Місце народження:
с. Кибинці Миргородський повіт Полтавська губернія
Дата смерті:
23 жовтня 1937
Місце смерті:
Київ
Національність:
українець
Мова творів:
українська мова
Рід діяльності:
поет, теоретик мистецтва, літературний критик, редактор
Роки активності:
1913–1937
Напрямок:
футуризм

3.

Михáйль Семенкó – поет,
основоположник і теоретик
українського футуризму (також відомого
як панфутуризм), невтомний організатор
футуристичних угруповань, редактор
багатьох видань. Модернізував українську
лірику урбаністичною тематикою,
сміливими експериментами з формою
вірша, запровадив свіжі (навіть епатажні)
образи й творив нові слова, покликані
відбити нову індустріалізовану добу.
Син письменниці Марії Проскурівни;
навчався у Психо-Неврологічному
Інституті у Петербурзі.

4.

футуризм культ майбутнього і дискримінацію
минулого разом з сьогоденням
урбанізм
це діяльність, яка спрямована на
оптимізацію простору населених пунктів
через процес від стратегування до
локальних реалізацій найкращих ідей і
практик, що ведуть до комфортного та
гармонійного життя в громаді.
авангард узагальнююча назва течій у
світовому, перш за все в
європейському мистецтві, що
виникли на рубежі XIX і XX
століть.

5. Творча біографія

• Перша збірка «Prelude» (1913) позначена впливами
поетів «Української хати»; наступними збірками – «Дерзання» і
«Кверофутуризм» (1914) та вміщеним в останній маніфестом
Семенко розпочав паралельно до виниклого в Україні
російського кубо- і егофутуризм (Д. Бурлюк,
О. Кручоних, В. Хлєбников) течію
українського кверофутуризму – мистецтва шукання.
• 1918 року Cеменко видав у Києві збірки «П'єро задається»,
«П'єро кохає» і «Дев'ять поем»; 1919 – в однойменному з
заснованою ним футуристичною групою видавництві
«Флямінґо» збірки «П'єро мертвопетлює», «Bloc-notes» і «В
садах безрозних», а також поему «Ліліт». 1919 проголосив
«революційний футуризм» й опублікував «ревфутпоему» –
«Тов. Сонце» та «Дві поезофільми»; був редактором журналу
«Мистецтво».

6.

• 1920 видав разом з М. Любченком і
О. Слісаренком «Альманах трьох»; 1921 –
збірку «Проміння погроз»; тоді ж
організував «Ударну групу поетівфутуристів», перейменовану на асоціацію
панфутуристів «Аспанфут» (1922–1924),
кредо й маніфести якої були проголошені
в альманасі «Семафор у майбутнє» (1922)
і газеті «Катафалк искусства» (1922).
Зазнавши критики літературних кіл,
Семенко перейшов на позиції «лівого
фронту» («УкрЛЕФ») і перетворив
«Аспанфут» на «Комункульт» (1924),
одночасно працював (1924–1927) як
головний редактор Одеської
кінофабрики ВУФКУ.
Петербург,
січень 1910 року

7.

1924 видав під назвою «Кобзар» дві збірки своїх
творів 1910–1922 років, 1925 – збірку «В
революцію» та поезофільм «Степ»; 1927 –
(разом з Г. Шкурупієм і М. Бажаном) «Зустріч на
перехресній станції» і заснував нове об'єднання
футуристів (письменники Гео Шкурупій, Дмитро
Бузько, Леонід Скрипник, Олексій Полторацький,
Олекса Влизько та художники Вадимм Меллер,
Анатолій Петрицький, та ін.) під назвою «Нова
генерація» з журналом цієї ж назви (1927–1930).
Сильно критикований, Семенко відійшов від
футуризму, ставши співцем більшовицької
революції (збірки «Малий кобзар і нові вірші»,
1928; «Європа й ми», 1929).
На початку 1930-х pоків визнав «помилковість»
своїх колишніх позицій, виявом чого й були
збірки «Сучасні вірші» (1931), «З радянського
щоденника» і «Китай в огні» (1932) та
«Міжнародні діла» (1933).
Київ, квітень 1913 року

8. Особисте життя

Батько Михайла Семенка – Василь на
момент народження сина працював
волосним писарем, в подальшому ж став
писарем
земської
управи
в
містечку Хорол. Мати Михайла закінчила
лише
початкові
класи
церковноприходської школи, проте була
письменницею-самоуком, автором ряду
повістей, надрукованих під її дівочим
прізвищем – Марія Проскурівна. Брат
поета, Василь, був цікавим художником,
разом
з
Михайлом
почина
футуристичний рух в Україні, проте на
початку Першої світової війни загинув на
Західному фронті. Ще один брат –
Олександр і сестра Олександра також
писали вірші, але ще зовсім молодими
померли від туберкульозу.

9.

Зі своєю першою дружиною
Лідією, Михайль Семенко
познайомився
у Владивостоці, де він прожив
близько трьох років. Лідія
Іванівна Горенко
народилась 1898 року
в українській родині
переселенців на Далекий Схід.
Почуття Семенка до майбутньої
дружини характеризують як
глибоке і водночас безмежно
тривожне, що спричинило високі
злети ранньої лірики поета,
появу в ній – насамперед у
циклах «Осіння рана», «П'єро
кохає» – зовсім нових мотивів і
творчих рішень.
Михайль Семенко мав сина
Ростислава і доньку Ірину.
Михайль Семенко
мав сина Ростислава

10.

Михайль Семенко був також
одружений з українською
актрисою Наталією Ужвій, з
якою розлучився 1936 року. В
цьому шлюбі єдиною дитиною
був син Михайло (1927 р. н.).
Він теж проявляв поетичний
дар, писав вірші. Після
розлучення залишився з
Наталією Ужвій. Навчався
в Київському
університеті на факультеті
міжнародних відносин. Помер
від менінгіту 13 грудня 1951
року.

11. Загибель

Ще за три дні до свого арешту, 23 квітня 1937 р. Михайль Семенко провів у
Київ творчий вечір. Оскільки він постійно мешкав у Харкові, і часто бував у Києві,
було підготовлено два ордери на його арешт. Письменника звинуватили в
«активній контрреволюцiйнiй дiяльностi». Серед іншого йому закидали спробу
скинути Радянську владу в Украïнi за допомогою нiмецьких фашистiв.
Надломлений морально та фізично Михайль Семенко, як свiдчать протоколи
допитiв 4, 7 та 8 травня 1937 р., «зізнався» у всіх звинуваченнях. Зізнання були
написані
під
диктовку
уповноваженого
Акiмова
на
iм'я
Начальника НКВД УРСР Ізраїля Леплевського 4 вересня 1937 р. 23 жовтня 1937 р.
відбулося закрите засідання Військової колегії Верховного Суду СРСР у складі
голови армвійськюриста А. Орлова, бригадвійськюриста С. Ждана, військюриста І
рангу Ф. Кліміна, військюриста І рангу А. Батнера та за участю помічника
Прокурора СРСР М. Рагінського. Комісія «іменем Союзу Радянських
Соціалістичних Республік» винесла вирок: «приговорила Семенко Михайла
Васильевича к высшей мере уголовного наказания – расстрелу с конфискацией
всего имущества, лично ему принадлежащего». Того дня Cеменка було страчено
разом з іншими українськими письменниками. Михайль Семенко був
реабілітований посмертно.

12. Значення творчості

• Рання футуристична творчість Семенка просякнута
урбаністичними й мариністичними мотивами й сюжетами,
відзначається мовними і формальними експериментами й
намаганням епатувати читача.
• Не зважаючи на пропаговану ним деструкцію форми й
відкидання класичних і тогочасних літературних надбань,
зокрема спадщини Шевченка, Олеся, Вороного, Філянського,
Семенко мав чималий вплив на розвиток української модерної
поезії 1920-х років, у тому числі й так званої пролетарської.
Повне зібрання творів Семенка було видане в Харкові у трьох
томах (1929–1931).
• У 1985 році видавництво «Радянський письменник» видало в
серії «Бібліотека поета» збірку його поезій.

13. Вплив на сучасну українську літературу

• Михайль Семенко був штучно вилучений з історії
літератури (див. покоління Розстріляне відродження),
проте через покоління мав вплив на письменників
сучасної літератури.
• Серед старшого покоління це – Ігор
Калинець, Василь Голобородько (див. вірш
«Тиждень»). Серед молодих авторів одним зі своїх
улюблених поетів його називають Сергій
Жадан , Олег Коцарев та Любов Якимчук (поема про
Михайля Семенка «Тов. Дим» зі збірки «, як Мода»).