322.56K

Categories: history

history

law

Походження держави. Держава. Типологія держав (лекція № 2)

1.

Лекція № 2
Походження держави. Держава.
Типологія держав.

1. Первісне суспільство та соціальна влада в
давній період
2. Виникнення держави: передумови та
основні причини
3. Основні наукові концепції походження
держави
4. Поняття та ознаки держави
5. Сутність держави
6. Тип держави

3.

4.

Структура первісного
суспільства:
- родова община,
- плем’я,
- союз племен.

5.

Органи соціальної влади
•Загальні збори;
•Старійшина.

6.

Ознаки племені
•розподіл на роди та фратрії,
• спільність території,
•одноманітність ідеологічних
переконань,
•однотипність кругозору звичаїв та
культів, мовна, економічна,
територіальна спільність тощо.

7.

Органи влади в союзі
племен
•рада вождів племен;
•вождь союзу племен.

8.

ЗВИЧАЇ
стереотипні правила
поведінки людей, які
формуються у певному
суспільстві або соціальній
групі і котрі є звичними
для їх членів

9.

Ознаки звичаїв:
• звичність реалізації,
• спонтанність виникнення,
• статус мононорми.

10.

11.

виділення скотарства як
відокремленої сфери суспільної
діяльності;
відділення ремесла від
землеробства;
виникнення групи осіб, які
займалися виключно обміном
продукції

12.

Європа
Азія
активний
розвиток
відносин обміну
та майнова
диференціація
суспільства
участь великої
кількості людей у
проведенні
іригаційних робіт на
прилеглих до великих
азіатських річок
територіях задля
підвищення рівня їх
родючості

13.

1) необхідність удосконалення
управління суспільством, пов’язана з
його ускладненням в результаті
розвитку виробництва, розподіл
праці, змінення умов розподілу
продуктів, зростанням чисельності
населення та розшаруванням
суспільства на соціально неоднорідні
групи (класи);

14.

2) необхідність підтримання в
суспільстві порядку, забезпечення
його соціальної стійкості, що
досягається за допомогою
соціальних (а особливо –
юридичних) норм;

15.

3) необхідність придушення
супротиву експлуатуємих мас, що
виникли в результаті соціального
розшарування суспільства на
соціально неоднорідні класи;

16.

4) необхідність захисту території та
ведення наступальних та оборонних
війн;
5) необхідність організації
масштабних суспільних робіт з
метою забезпечення нормальних
умов життя людей, що потребувало
об’єднання великих груп людей.

17.

18.

Держава є результатом
діяльності бога. Державна
влада здійснюється від імені
бога і, відповідно,
непідкорення державній владі
може розцінюватися як
непідкорення Всевишньому.

19.

В результаті об’єднання людей в
родини та їх об’єднання в
кінцевому рахунку призводить до
появи держави. Відповідно, влада
правителя є своєрідною формою
продовження влади батька
(„патріарха”) в родині, яка є
необмеженою.

20.

Держава виникла як результат
договору членів первісного
суспільства, внаслідок
укладання котрого вони
передають частину своєї
свободи, влади спеціальній
організації – державі.

21.

Держава є організмом,
постійні відносини між
частинами котрого
аналогічні між органами
живої істоти.

22.

Військово-політичні
протистояння в основі котрих
закладено намагання одних
народів підкорювати інші
було домінуючим фактором,
який сприяв виникненню
держави.

23.

Держава – продукт розвитку
людської психіки. Оскільки
одним людям притаманно
управляти іншими (а
відповідно, останнім –
підкорюватися їм), виникає
соціальна влада.

24.

У центрі матеріалістичної
концепції походженні держави –
економічний фактор.
Між класами неминуче виникає
протистояння, соціальні
протиріччя. Для того, щоб їх
подавити і виникає спеціальна
організація – держава.

25.

26.

це особлива форма організації життя
суспільства на визначеній
кордонами території, котра
характеризується наявністю системи
органів управління та примусу
суверенної державної влади та
здатністю видання
загальнообов’язкових правил
поведінки – юридичних норм

27.

територія,
населення,
наявність органів
державної влади,
система оподаткування,

28.

суверенітет,
наявність права,
формальні реквізити
(гімн, прапор, герб).

29.

певна місцевість, на котру
розповсюджується
державна влада (а
відповідно – юрисдикція
державних органів).

30.

це верховенство державної
влади на території всієї
країни та її незалежність у
міжнародних відносинах.

31.

внутрішній
зовнішній
означає, що держава
здійснює свою владу
лише в межах
власних кордонів і
самостійно визначає
засади
внутрішньодержавної
політики.
означає незалежність
держави у виборі
партнерів по
зовнішньополітичним
зносинам на
міжнародній арені, які,
в свою чергу, не мають
права втручатися в
його внутрішні справи.