Освіта, наука, вплив процесів модернізації на суспільне та повсякденне життя

1.

2.

ОСВІТА
Земська двокомплектна (двокласна) школа. 1912 р.
Село Кізлівка Полтавської обл.
Жіноча гімназія в Чернігові
Перша київська гімназія (нині - корпус філологічного
факультету Київського національного університету імені
Тараса Шевченка).
Сільська земська школа Лохвицького повіту Полтавської
губернії

3.

На території Російської імперії
За шкільною реформою 1864 р. початкові школи (земськи та церков
школи, народні училища) проголошувалися позастановими. Для н
було визначено чіткий перелік предметів: Закон Божий, читання кн
цивільного та церковного змісту, письмо, арифметика, церковний спів.
Недільні школи. Молода інтелігенція, студенти, що об’єдналися
громади, активно опікувалися створенням недільних шкіл.
Перша недільна школа відкрилася 11 жовтня 1859 р. в Києві на Подолі
У 1862 р. на українських землях працювало понад 110 недільних шк
Викладання в багатьох із них здійснювалося українською мовою, було вида
букварі й підручники, у тому числі «Буквар» Т. Шевченка. У 1862 р. царськ
уряд вирішив закрити недільні школи, а багатьох їх організаторів
викладачів було заарештовано.
Середню освіту здобували в класичних та реальних гімназіях. Класи
давали гуманітарну підготовку, а програма реальних гімназій передбача
вивчення здебільшого природничих наук.
Вищу
освіту
давали
університети:
Харківський,
Київськ
Новоросійський, відкритий в Одесі у 1865 р. Почали працювати ви
навчальні заклади для підготовки спеціалістів різних галуз
промисловості й духовної сфери.

4.

На території Австро-Угорщини
реформою 1869 р. уряд передав нагляд над усіма школами,
підпорядковувалися церкві, державі.
Запроваджувалася обов’язкова освіта для дітей від 6 до 14 років.
Значно гіршим був стан освіти на Буковині й Закарпатті. На Північній Буковин
1890-х роках діяло всього 305 початкових шкіл, (викладання переваж
румунською мовою. На Закарпатті можливість навчатися мало менше полови
дітей. Серед населення Західної України 2/3 були неписьменними, а в гірських
віддалених селах інколи зовсім не було письменних.
На західноукраїнських землях існували українські гімназії у Львові
Перемишлі й українські гімназіальні класи в Коломиї та Тернопо
Наприкінці XIX ст. в Галичині діяло вже 6 українських гімназій, а на Буковині
німецько-українські. У трьох гімназіях Закарпаття українська мова не вивчал
взагалі.
У Львівському університеті у 1894 р. тут засновано кафедру історії України,
очолив М. Грушевський, а 1900 р. - кафедру української літератури. Універси
став культурно-освітнім центром української громадськості у Схід
Галичині. У Чернівецькому університеті також була кафедра української мов
літератури на чолі зі С. Смаль-Стоцьким. Центром вищої спеціальної освіти
західноукраїнському регіоні став Львівський політехнічний інститут, 1897 р
місті відкрито ще один вуз - Академію ветеринарної медицини.

5.

РОЗВИТОК НАУКИ
У другій половині XIX ст. в Європі спостерігався розквіт
природничих і точних наук: хімії, фізики, геології, ботаніки,
біології, математики.
Центрами
наукових
досліджень
ставали
університетські лабораторії. Університети на українських
землях перетворилися на важливі наукові центри як
Російської імперії, так і всієї Європи. Розвиток наук
зумовлювали такі чинники:
• розвиток промисловості після реформ 60—70-х рр. XIX ст., що
потребував кваліфікованих спеціалістів і нових технологій;
• загальноєвропейський прогрес у науці й техніці;
• поширення й подальше панування філософії позитивізму, яка
сприяла пошуку точних вимірів фізичних і суспільних явищ;
• відсутність ідеологічного забарвлення в дослідженнях, а отже,
— конфлікту із владою (хоч і не завжди).

6.

Данило Кирилович
Заболотний
Іван Павлович
Пулюй
Мечников Ілля Ілліч

7.

Руський Витязь (літак)
Ілля Муромець (літак)
Ігор Іванович Сікорський

8.

Антонович Володимир
Боніфатійович
Костомаров
Микола Іванович
Олександра Яківна Єфименко
Дмитро Яворницький

9.

«Працюй, працюй, не вдивляючись уперед і
не озираючись назад;
працюй, не чекаючи нізвідки і ні від кого
ні нагороди, ні подяки;
працюй, поки служать тобі руки і поки
б’ється живе серце у твоїх грудях; працюй
на користь свого народу…»
Д.І.Яворницький

10.

Агатангел Юхимович Кримський
Борис Дмитрович Грінченко
Рудницький Степан Львович
Потебня Олександр Опанасович

11.

процеси модернізації в повсякденному житті населення
України на межі століть
вагомим чинником у містобудуванні ставала мода. Мода
диктує архітектурний стиль та планування житла, яке вже
залежить не від мешканця, а від домовласника,
підрядника, архітектора.
У містах з’являються
цілі квартали, забудовані багатоповерховими житловими
будинками (так званими прибутковими будинками),
споруди громадського або культурного призначення театри, бібліотеки, лікарні тощо.
Вулиці починають освітлювати електричними ліхтарями.

12.

З’являється громадський транспорт: на межі століть, окрім
конки
(запряженого
кіньми
вагона),
починають
використовувати електричний трамвай. Перший у Російській
імперії електричний трамвай рушив у Києві 1892 р.
Олександрівською вулицею (нині вулиця Сагайдачного та
Володимирський узвіз). За кілька років електротрамвай
з’явився у Львові та Катеринославі. У 1905 р. в Києві почав
діяти Михайлівський електричний канатний підйом фунікулер.

13.

Київський фунікулер 1905
Одеський фунікулер 1902

14.

Улітку
1891
р.
центральною
одеською
вулицею - Дерибасівською проїхав перший у нашій
країні автомобіль марки
«Панар-Левассор». Власник
автомобіля привіз його в
Одесу з Франції.
Одеса була містом, де вперше в Україні
встановлено телефонний зв’язок (1882).
Згодом він з’явився у Києві, Харкові.
Миколаєві.

15.

Зростає кількість міст, де прокладено водогін.
Закладаються міські парки і бульвари.
У будівництві активно застосовують нові технології та винаходи,
зокрема метод зварювання металевих конструкцій, нові матеріали бетон і залізобетон.
Крамниці пропонували мешканцям міст одяг і парфуми з Парижа,
вина з Італії, швейні машини з Німеччини, годинники зі Швейцарії...
Європейській моді відповідав й одяг городян.
Утім побут українських міст зберігав і національні елементи.
Вишивкою в містах оздоблювали серветки, скатертини, фіранки на
вікнах і, зрозуміло, одяг.

16.

Процеси модернізації, хоч і менш помітно, вплинули на життя й
українських селян.
Якщо в попередні
епохи українські селяни
жили великими родинами
(три покоління - батьки,
діти,
онуки),
то
від
початку
20
ст.
господарюють
малими
родинами
(батьки
й
неповнолітні діти) - 4-6 осіб.
Главою
сім’ї
та
розпорядником усіх робіт, як
і раніше, був батько.
Спадкоємцями майна після
батька ставали сини, які
отримували рівні частки.

17.

ЕМАНСИПАЦІЯ ЖІНОК
Н.Полонська-Василенко
– гімназистка
Христина Данилівна Алчевська
Софія Русова