Україна в період загострення кризи радянської системи (тема 29)

1. Тема 29.Україна в період загострення кризи радянської системи

2. Обовязкові для вивчення дати, події, персоналії

• Дати: 1965 р. - перша хвиля масових затримань діячів антирежимного руху;
• 1970- 1972 рр.- видання самвидавного «Українського вісника»;
• 1972 р .- друга хвиля масових затримань діячів антирежимного руху;
• 1976
р. - утворення Української громадської групи сприяння виконанню
Гельсінських угод (УГГ);
• персоналії:
Івана Дзюби, Валерія Марченка, Петра Гриґоренка, Миколи
Руденка, В ’ячеслава Чорновола, Михайла Брайчевського, Сергія
Параджанова, Івана Миколайчука, Олеся Гончара, Леоніда Викова,
Володимира Івасюка, Муетафи Джемілєва, Миколи Амосова, Олега Антонова;

3.

• • значення понять і термінів:
«застій» - період (1964-85рр.) неухильного поглиблення кризи рад. системи.
Почався з боротьби з волюнтаризмом та субєктивізмом, але фактично перетворився
в неосталінізм
«дефіцит»-
«розвинений соціалізм» - термін, який зявився в період засто, його називали
найдосконалішою формою суспільного устрою,
але що це достеменно ніхто не знав. Цим терміном відкладалося «світле
комуністичне майбутнє»
«номенклатура»- партійне державне керівництво, панівний клас рад. суспільства.
• , «самвидав», «тамвидав», «правозахисник»;
• • історично-культурні пам’ятки: картина Марії ГІриймаченко «Гороховий звір»-
1971р.; пам’ятник засновникам Києва (Кий, „Щек,:Хорив і їх сестра Либідь)
(скульптор Василь Бородай) -1982 р.

4. 1964-85 рр. – період “Застою”, криза торкнулася усіх сфер суспільства:

5. Ідеологічна криза:

6. Політична криза:

7. Культ особи(неосталінізм) та старіння комуністичного керівництва (геронтократія)

8. Продовження “холодної війни” та втручання СРСР у конфлікти в світі

9. ЕКОНОМІКА – КРИЗА!!!

10. Дефіцит і блат

11. Бюрократія

12. Сільське господарство

13. “Несуни” – буденне явище

14. Демографічна криза, депопуляція на селі, урбанізація – збільшення населення міста

15. КОСИГІНСЬКА економічна реформа 1965 р.

16. Економічні досягнення “застою”

17. ПЕТРО ШЕЛЕСТ 1963-72 рр.

18. Русифікація освіти

19. Наука і техніка

20. Література та мистецтво

21. Кінематограф

22. Марія Приймаченко

23. ДИСИДЕНТСТВО

24. 1965 р. і дисиденти

25.

26. Українська Гельсінська Група

27. Петро Григоренко- генерал, правозахисник

Петро Григоренкогенерал,
правозахисник

28.

І. Дзюба

29.

В. Чорновіл

30. Репресивні заходи влади

Залякування органами КДБ, організація
різноманітних «кампаній» у пресі тощо.
Адміністративні заходи: догани, виключення з партії,
звільнення з роботи, позбавлення радянського
громадянства.
Арешти та ув’язнення; 1970 р. за досі нез’ясованих
обставин загинула художниця і дисидент А. Горська.
Ізоляція в психіатричних лікарнях.

31. Течії дисидентського руху

Національно
-визвольна:
за розширення
національних
прав аж до
незалежності
України.
Релігійна: за
свободу
віросповідання
, припинення
переслідуванн
я церкви,
відновлення
УГКЦ.
Правозахисна:
за дотримання
конституційни
х прав людини
й Декларації
прав людини
(1948).
За
демократични
й соціалізм.

32.

Є. Сверстюк
М. Руденко
Л. Лук’яненко

33.

І. Кандиба
П. Григоренко
О. Тихий

34.

В. Марченко
Ю. Литвин

35. Релігійне дисидентство

Лідери: І. Гель, Й. Тереля – за відновлення Української грекокатолицької церков.
В. Романюк – за виведення Російської православної церкви
з-під контролю держави, згодом – за відновлення УАПЦ.
П. Вінс, Г. Вінс – за свободу діяльності протестантських
церков.
Діяльність: організація таємних релігійних громад; створення
комітету захисту УГКЦ; передання інформації про порушення
прав віруючих міжнародним організаціям.

36. Рух кримських татар

1967 р. – з народу
зняли звинувачення
у співпраці з
нацистськими
окупантами.
Близько 100 тис.
кримських татар
спробували
повернутись до
Криму.
Внаслідок протидії
держави більшість із
них змушена була
повернутися на
попереднє місце
проживання, в
Криму осіли лише
900 сімей.

37. Значення дисидентського руху

Усього в Україні налічувалось близько 1 тис. дисидентів.
Продовжив традиції національно-визвольної боротьби.
Став реальною моральною й ідеологічною загрозою радянській системі.
Створив ідеологічну базу відновлення Української державності.
Зробив вагомий внесок у розвиток культури України.
Вивів українську проблему на міжнародний рівень.