Значення окремих ультрамікроелементів для організму

1.

Значення окремих ультрамікроелементів
для організму.

2.

Що таке ультрамікроелементи?
Хімічні елементи, вміст яких в організмі виражається в
мільйонних і менших частках відсотка.

3.

Які існують ультрамікроелементи?
Se - Селен
Co - Кобальт
V - Ванадій
Cr - Хром
As - Арсен
Ni - Нікель
Li - Літій
Ba - Барій
Ti - Титан
Th - Торій
Ag - Срібло
Sn
- Станум
Be - Берилій
Ga - Галій
Ge - Германій
Hg - Меркурій
Sc - Скандій
Zr - Цирконій
Bi - Вісмут
Sb - Стибій
Rh - Реній

4.

Класифікація на осонві біологічної ролі
– життєво необхідні (біогенні, есенціальні елементи);
– умовно необхідні (умовно есенціальні елементи);
– елементи з мало вивченою або невідомою роллю.
Наведена класифікація умовна – кожний елемент може мати
токсичну дію, яка залежить від його надходження і концентрації
у тканинах організму.

5.

Селен
В організмі людини міститься 10-14 мг селену, більша його
частина сконцентрована в печінці, нирках, селезінці, серці,
яєчках у чоловіків.
Селен присутній в ядрі клітини.
Добова потреба людини в селені становить 70-100 мкг.
Згідно з даними епідеміологічних досліджень більш ніж у 80%
населення України страждае на дефіцит селену.
Селен в організмі взаємодіє з вітамінами, ферментами і
біологічними мембранами, бере участь у регуляції обміну
речовин, в обміні жирів, білків і вуглеводів, а також в окисновідновних процесах. Селен є складовим компонентом більше 30
життєво важливих біологічно активних сполук організму. Селен

6.

Кобальт
В організмі людини міститься 15 мг кобальта, зосереджений у
печінці, кістках і м'язах, щитоподібній залозі, наднирниках,
нирках, лімфатичних вузлах, підшлунковій залозі, волоссі,
жировій тканині.
За різними даними, потреба дорослої здорової людини в
кобальті становить 50-200 мкг на добу.
Разом з залізом і міддю бере участь у процесах кровотворення
(стимулює вироблення еритроцитів в кістковому мозку, бере
участь у засвоєнні заліза).
Регулює деякі функції центральної нервової системи (запобігає
дратівливість, стомлення, загострення нервових захворювань).
Нормалізує обмін речовин (у тісній взаємодії з вітаміном С,

7.

Нікель
Біологічна роль: нікель належить до ультрамікроелементів,
необхідних для нормального розвитку живих організмів. Однак
про його роль в живих організмах відомо небагато. Відомо, що
нікель бере участь у ферментативних реакціях у тварин і
рослин. В організмі тварин він накопичується в ороговілих
тканинах, особливо в пір'ї. Підвищений вміст нікелю в грунтах
призводять до ендемічним захворюванням - у рослин
з'являються потворні форми, у тварин - захворювання очей,
пов'язані з накопиченням нікелю в рогівці. Токсична доза (для
щурів) - 50 мг. Особливо шкідливі леткі сполуки нікелю,
зокрема, його тетракарбоніл Ni (CO) 4. ГДК сполук нікелю в
повітрі становить від 0,0002 до 0,001 мг/м3 (для різних сполук).
Нікель - основна причина алергії ( контактного дерматиту) на
метали, що контактують зі шкірою (прикраси, годинники,

8.

Срібло
Невідомо жодного біологічного процесу в людському тілі, в
якому срібло брало б участь. Саме срібло нетоксичне, але деякі
його сполуки мають токсичну дію, деякі є канцерогенними.
Колоїдне срібло може всмоктуватися в систему обігу організму
й відкладатися в тканинах, викликаючи захворювання аргирію,
яка проявляється в синьоватому відтінку шкіри, очей і мембран.
Хоча захворювання не завдає серйозної шкоди, але спотворює
зовнішність, зазвичай назавжди.
Сполуки срібла використовувалися для запобігання інфекціям
у Першій світовій війні, коли антибіотики ще не були відомі.
Стандартно вживався розчин нітрату срібла (ляпісу), на заміну
якому прийшла сульфадіазинова мазь. В останні роки
випробовуються бинти зі срібними волокнами, хоча

9.

Берилій
В живих організмах берилій не несе будь-якої значимої
біологічної функції.
Берилій може заміщати магній в деяких ферментах, що
призводить до порушення їх роботи.
Щоденне надходження берилію в організм людини з їжею
становить близько 0,01 мг.
Його вміст в організмі середньої людини (маса тіла 70 кг)
становить 0,036 мг.
Летючі (і розчинні) сполуки берилію, в тому числі і пил, що
містить сполуки берилію, високотоксичні.
Для повітря ГДК у перерахунку на берилій становить 0,001
мг/м.

10.

Торій
Торій постійно присутній в тканинах рослин і тварин.
Коефіцієнт накопичення торію ( тобто відношення його
концентрації в організмі до концентрації в навколишньому
середовищі) в морському планктоні - 1250 , в донних
водоростях - 10 , в м'яких тканинах безхребетних - 50-300 , риб
- 100 . В прісноводних молюсках його концентрація коливається
від 3 · 10-7 до 1.10 -5 % , в ​морських тварин від 3.10 -7 до 3.10 6 %.
Торій поглинається головним чином печінкою і селезінкою , а
також кістковим мозком , лімфатичними вузлами і
наднирковими ; погано всмоктується з шлунково -кишкового
тракту.
У людини середньодобове надходження торію з продуктами

11.

Галій
Фізіологічна роль галію в організмі людини не встановлена
остаточно. На сьогодні галій відносять до ймовірноесенціальним елементам. У періодичній системі галій, разом з
германієм, знаходяться в оточенні життєво необхідних
мінеральних елементів, таких як хром, марганець, залізо,
кобальт, мідь, цинк, селен. Цей факт свідчить про необхідність
пильного вивчення ессенціальнальності галію для людини.
В основному галій надходить в організм з їжею і міститься в
тканинах у незначних кількостях (0,01-0,06 мкг/г)
Галій - ультрамікроелементи, що входить в оболонку
еритроцитів, він є постійним компонентом крові, прискорює
швидкість кровотоку, сприяє відтоку крові з периферичних
судин, перешкоджає тромбоутворення.

12.

Германій
Германий равномерно распределен в органах и тканях
организма, выводится из него преимущественно с мочой (90%).
Стимулює імунітет (пригнічує процеси розмноження
мікробних клітин, активує макрофаги і специфічні клітини
імунітету).
Затримує розвиток злоякісних новоутворень і перешкоджає
появі метастазів.
Забезпечує перенесення кисню в тканинах організму і
попереджає розвиток кисневої недостатності (аналогічно
гемоглобіну).
Регулює всі клапанні системи травлення, перистальтики і
венозної системи.