Киргизька Республіка. Республіка Таджикистан

1.

РОЗВИТОК ДЕРЖАВ ПОСТРАДЯНСТКОГО ПРОСТОРУ:
КИРГИЗЬКА РЕСПУБЛІКА
РЕСПУБЛІКА ТАДЖИКИСТАН
Підготовили:
Студентки 2-го курсу магістратури
Спеціальність “Міжнародні відносини, суспільні
комунікації та регіональні студії”
Розбицька Юлія, Мануйлова Анна

2.

КИРГИЗЬКА РЕСПУБЛІКА
Киргизстан,офіційна назва — Киргизька Респ́бліка — держава в Центральній Азії.
Межує на півночі з Казахстаном, на заході — з Узбекистаном, на півдні —
Таджикистаном, на сході — з Китаєм. Її столиця і найбільше місто — Бішкек.
Столиця
Бішкек
Найбільше місто
Бішкек
Офіційні мови
Киргизька (держа
вна)
Російська (офіцій
на)
Форма правління
Парламентськопрезидентська
республіка
Президент
Садир
Жапаров (в.о.)
Садир Жапаров
Прем'єр-міністр
Населення
- перепис 2000
4 753 003 (72 %
киргизи, 7,8 %
росіяни, 14,5 % інші)

3.

Бішкек — столиця Киргизстану

4.

Бішке́к — столиця Киргизстану й найбільше місто країни. Становить особливу адміністративну
одиницю. Населення — 901,7 тис. осіб (2014). Площа — 170 км². Місто засноване 1825 року
як кокандська фортеця. 1862 року фортеця була захоплена російською армією. З 1862 по
1926 рік місто мало назву Пішпек, з 1926 по 1991 рік — Фрунзе. З 14 жовтня 1924 по 25 травня
1925 року місто було адміністративним центром Кара-Киргизької автономної області, з 25
травня 1925 по 1 лютого 1926 року — Киргизької автономної області, з 1 лютого 1926 по 4 грудня
1936 року — Киргизької Автономної Соціалістичної Радянської Республіки, з 5 грудня 1936 по 31
серпня 1991 року — Киргизької Радянської Соціалістичної Республіки.

5.

Економічний аспект
Киргизстан — індустріально-аграрна країна. Основні галузі
промисловості: дрібне машинобудування, текстильна, харчова,
цементна, взуттєва, холодильного обладнання, моторобудівна, гірнича.
Основний вид транспорту — автомобільний. Є трубопровідний та
залізничний, але через гірський рельєф розвиток їх обмежений.
ВВП: ▲ $21,01 млрд (2016)
Ріст ВВП: ▲ 2,2 % (2016)
ВВП на душу населення: $3,500 (2016)
Експорт: $1,453 млрд (2016)
Імпорт: $3,146 млрд (2016)
Борг: $7,728 млрд (2016)
ЕНЕРГЕТИКА. Основне джерело електроенергії — ГЕС. Енергії, яку
виробляють в країні досить для задоволення потреб власної важкої
промисловості і експортного постачання.

6.

Велике значення має вугільна промисловість, кольорова металургія,
що розвиваються на власній сировині. У Киргизькій Республіці є значні
поклади сурми та ртуті. В містах Бішкек, Ошта, інших розвинуте
машинобудування.
Енергетика розвивається на власних паливних та гідроресурсах.
Каскад ГЕС діє на річці Нарин.
Надра країни багаті мінеральними водами, унікальні природні
особливості озера Іссик-Куль сприяють розвитку рекреаційної діяльності
в країні, визначають галузь як одну з пріоритетних для розвитку
економіки.
Киргизька Республіка активно перебудовує свою економіку, залучаючи
як власні ресурси, так і можливості міжнародного співробітництва.

7.

Політика та державний устрій
Державний устрій Киргизської Республіки визначається Конституцією, яка була прийнята 27
червня 2010 року. У ній не вказана форма правління Киргизської Республіки. Де-факто це
парламентсько-президентська республіка.
Парламент Республіки — Жогорку Кенеш (кирг. Жогорку Кенеш) — має пріоритет рішення
та ухвалення найважливіших рішень і політики держави, є однопалатним і складається з 120
депутатів, що обираються строком на п'ять років за партійними списками.
Вибори нового парламенту за новою Конституцією пройшли 10 жовтня 2010 Депутати
минулого скликання були розпущені 7 квітня, після державного перевороту.
Президент обирається всенародним голосуванням строком на 6 років, без права
переобрання на другий термін. Одна і та ж особа не може бути обрана Президентом двічі.
Вибори Президента Киргизької Республіки відбулися 30 жовтня 2011. Президент Роза
Отунбаєва склала свої повноваження 1 грудня 2011 року. Новим Президентом Киргизької
Республіки обраний Алмазбек Атамбаєв.
Глава уряду — прем'єр-міністр, призначається парламентом за поданням парламентської
фракції більшості (депутатів від політичної партії, що отримала понад 50 відсотків мандатів).

8.

Садир Жапаров — киргизстанський політичний діяч.
Прем'єр-міністр Киргизстану з 10 жовтня 2020 року,
виконувач обов'язків президента Киргизстану з 15 жовтня
2020 року.
Садира Жапаров було визнано винним в організації
мітингу в Караколі 2013 року з вимогою націоналізувати
золоторудне родовище Кумтор і захопленні в заручники
тодішнього губернатора Емільбека Каптагаєва.
2018 року Жапарова було засуджено на позбавлення волі
терміном на 11 років посиленого режиму. 5 жовтня 2020-го
Жапарова було звільнено з тюрми протестувальниками.
6 жовтня 2020 року прем'єр міністр Киргизстану Кубатбек
Боронов подав у відставку на тлі масових протестів у
Бішкеку, уряд Киргизстану замість нього очолив Жапаров як
виконувач обов'язків прем'єра.

9.

Довідка про діяльність Спільної міжурядової українсько-киргизької
комісії із співробітництва
Назва: Спільна міжурядова українсько-киргизька комісія із співробітництва.
Правова підстава створення:
У відповідності до ст.13 Угоди між Урядом України та Урядом Киргизької Республіки про вільну торгівлю від 26.05.1995.
Положення про Спільну міжурядову українсько-киргизьку комісію зі співробітництва підписано 28.03.2003.
Кількість проведених засідань: 3 засідання.
Останнє засідання: 03-04.07.2013, м. Київ, під співголовуванням Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ
України Г. Темника та Міністра економіки Киргизької Республіки Т. Сариєва.
Наступне засідання: дати буде узгоджено дипломатичними каналами.
Голова Української частини – Міністр соціальної політики України (постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №
900).
Голова Киргизької частини – Міністр економіки Киргизької Республіки.

10.

Ключові домовленості останнього засідання:
Визначити пріоритетні напрями співпраці в аграрному секторі економіки на взаємовигідній основі і продовжити співпрацю в
галузі сільського господарства та переробної промисловості.
Взяти участь у постійно діючій виставки-ярмарку в м. Бішкек, опрацювати можливості створення складального виробництва на
одному з промислових підприємств КР затребуваних зразків сільськогосподарської техніки з наступним відкриттям лізингового
центру і дилерської мережі.
Сприяти отриманню заявок на надання перспективних високоврожайних сортів зернових, колосових, кормових, плодоягідних
культур, багаторічних трав, цукрових буряків та винограду.
Розширити співпрацю з метою обміном інформацією та поставок в КР племінних матеріалів високопродуктивних порід
сільськогосподарських тварин, обладнання для штучного осіменіння та з переробки м'ясо-молочної продукції, постачанню
високоефективних ветеринарних препаратів.
Опрацювати питання щодо надання Киргизькій стороні, на умовах лізингу, нових моделей пасажирських літаків серії АН, які в
змозі приймати киргизькі аеропорти.
Організація співробітництва в частині поставок Киргизькій стороні виробленої ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод»
залізничної продукції під проекти оновлення рухомого складу ДП «Національна компанія «Киргиз Темир Жолу», а також
можливості в майбутньому організації збірного виробництва затребуваних моделей пасажирських вагонів.
Розглянути можливості розширення співпраці в галузі будівництва нових і модернізації існуючих енергетичних об’єктів, а також у
частині поставок обладнання для потреб енергосистеми КР.
Розглянути можливості участі в автоматизації технологічних процесів у сфері житлово-комунального господарства та
гідроенергетики КР.

11.

Посольство України в Киргизькій
Республіці
Жовтенко Валерій Тимофійович- Надзвичайний і
Повноважний Посол України в Киргизькій Республіці.
Народився у м.Кіровоград, Україна.
На дипломатичній службі з 1998 р.
30 серпня 2018 року Указом Президента України
призначений Надзвичайним і Повноважним Послом
України в Киргизькій Республіці.
Дипломатичний ранг: Надзвичайний і Повноважний Посол
Мови: українська, англійська, російська.

12.

РЕСПУБЛІКА ТАДЖИКИСТАН
Таджикистан, офіційна назва Респ́бліка
Таджикистан — держава в Центральній Азії, межує на
півночі з Киргизстаном, сході з Китаєм, півдні
з Афганістаном, заході з Узбекистаном. Таджикистан
розташований в передгір'ях Паміру і не має виходу до
моря. Це найменша за
площею центральноазійська держава. Столиця —
Душанбе.
З 1929 по 1991 роки Таджикистан входив до
складу СРСР як одна з союзних республік (Таджицька
РСР). Незалежність країни була проголошена 9
вересня 1991 року, однак фактичне відокремлення
сталося після розпаду СРСР в грудні 1991 року.

13.

Столиця
(та найбільше
місто)
Душанбе
38°33′ пн. ш.
country H G O
68°48′ сх. д.
Офіційні мови
таджицька
Форма правління
Унітарна Президент
ська республіка
- Президент
Емомалі Рахмон
Незалежність
- від СРСР
9 вересня 1991
Площа
- Загалом
142 000 км² (102-га)
Населення
- перепис 2010
▲7 417 400

14.

Адміністративний поділ
Адміністративно Таджикистан розділений на 2 області (тадж. Вилоят) і
одну автономну область (тадж. Вилояти мухтор). Крім цього, виділено 13
районів республіканського підпорядкування в центральній частині
країни і місто Душанбе, що має особливий статус. Кожна область
поділена на райони (тадж. Нохия), які, у свою чергу, поділяються
на джамоати (колишні сільради), і далі — на деха (села).
Согдійська область;
Міста й райони республіканського підпорядкування
Таджикистану (МРРП);
Хатлонська область;
Горно-Бадахшанська автономна область (ГБАО).

15.

Економічний аспект
На початку XXI століття Таджикистан має одну з найслабших економік Центральної Азії.
Основні галузі промисловості: гірнича, хімічна, бавовняна, металовиробна, машинобудівна.
Транспорт головним чином автомобільний. Залізниця з'єднує північні і південні райони країни
з сусідніми районами Узбекистану. Головний аеропорт країни знаходиться в Душанбе, є
також у Худжанді.

16.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 2,1 млрд.
Темп зростання ВВП — 8,2 %. ВВП на душу населення — $345. Прямі закордонні інвестиції — $
1,6 млн. Імпорт — $ 49 млн. (г.ч. Нідерланди — 31,9 %; Узбекистан — 28,6 %; Швейцарія —
19,6 %; Росія — 9,2 %; Казахстан — 1,7 %). Експорт (алюміній, бавовна) — $ 40,4 млн. (г.ч. країни
СНД — 32,8 %). У 1997 на частку країн СНД припадало 40 % експорту і 63 % імпорту
Таджикистану.

17.

Державний устрій
Таджикистан - унітарну державу. В адміністративно-територіальному відношенні поділяється і
на Ходжентскую Хатлонська область (що включають 45 районів) і Гірничо-Бадахшанська
автономну область. Остання розташована у найбільш віддаленій гірській області країни і
володіє спеціальним статусом (у зокрема, гарантоване представництво в центральних
органах влади). Її повноваження визначені Конституційним законом про Гірничо-Бадахшанська
автономній області, прийнятим 4 листопада 1995
Чинна Конституція (до неї було конституції Таджицької РСР 1931, 1937, 1978 рр..) Прийнята на
всенародному референдумі 6 листопада 1994 У відповідності із Загальним угодою 1997 р.
вона була істотно змінено всенародним референдумом 26 вересня 1999: створено
професійний двопалатний парламент, збільшений термін президентських повноважень із 4 до
7 років, надано право створювати політичні партії демократичного, атеїстичного і релігійного
характеру.
Згідно з Конституцією 1994 Таджикистан - суверенна, демократичне, правове, світське та
унітарна держава (ст.1). Закріплений принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову
(ст.9). За форми правління Таджикистан - президентская республика.
Вищим представницьким і Таджикистану законодавчим органом є парламент - Maджлісі Олі,
яка обирається строком на 5 років. Він складається з 2 палат: Maджлісі мілі (верхня) і Maджлісі
намояндагон (нижня). Maджлісі намояндагон обирається на основі прямих виборів при
таємному голосуванні і діє на постійній і професійних засадах.

18.

Емомал́ Рахмон — таджицький державний діяч,
голова Верховної Ради Таджикистану (1992–1994),
від 1994 року президент Таджикистану.
На президентських виборах 6 листопада 2013
учетверте переобраний ще на один семирічний
термін. За офіційними даними, за нього
проголосувало 83,6 % виборців. Явка склала
близько 87 %. Рахмон мав 5 суперників, але вони
утримувались від критики президента. За
твердженням опозиціонерів, єдиного справжнього
опозиціонера, правозахисницю Ойнігол
Бобоназарову, не допустили до участі в виборах[2].
2020 року вп'яте переобраний президентом
країни, згідно офіційних даних, за Рахмона
проголосував 71% виборців[3].