272.96K
Category: geographygeography

Українська еміграція: віддзеркалення ситуації в суспільстві

1.

Українська еміграція:
віддзеркалення ситуації в суспільстві
Лібанова Е.М., академік НАН України
дир-р Інституту демографії
та соціальних досліджень
імені М.В.Птухи НАН України

2.

Жодна інша сила – ані торгівля, ані фінансові потоки –
не має такого позитивного і суттєвого потенціалу для
перетворення життя людей, як міграція
Пітер Сазерленд,
спеціальний представник
Генерального секретаря ООН
з питань міграції в 2006-2017 рр.

3.

Міжнародна міграція є одним із ключових проявів глобалізації,
має об’єктивний характер і не може бути зупинена;
за 1990-2017 рр. загальна чисельність мігрантів зросла на 105,2
млн. осіб (в 1,7 разу), до заможних країн – на 89,6 (в 2,2 разу);
частка мігрантів до заможних країн у загальній чисельності
міжнародних мігрантів зросла з 49,3 до 64,0%
1990
1995
2000
2005
2010
2015
2017
Загальна чисельність міжнародних мігрантів, млн.осіб
Світ у цілому
152,5
160,7
172,6
190,5
220,0
247,6
257,7
Заможні країни
75,2
84,6
100,4
117,8
141,8
156,8
164,8
Частка міжнародних мігрантів у загальній чисельності населення, %
Світ у цілому
2,9
2,8
2,8
2,9
3,2
3,2
3,4
Заможні країни
7,7
8,5
9,6
10,9
12,6
13,6
14,1
Частка мігрантів до заможних країн у загальній чисельності міжнародних мігрантів, %
49,3
53,9
58,2
61,8
64,4
63,3
64,0

4.

Реалізовані (певною мірою й потенційні) еміграційні настанови є
максимально повним і точним віддзеркаленням суспільних настроїв:
низької оцінки свого власного життя і поточної ситуації в країні
відсутності віри у швидкі зміни, що призведуть до бажаних результатів
бачення поганих перспектив для себе, родини та нащадків у країні
походження (поточного проживання)
стійкого переконання у вищій якості життя в інших країнах
впевненості у своїх можливостях інтегруватися у нове суспільство
(знайти роботу, житло, вивчити мову, пристосуватися до способу
життя тощо)
переконаності в наявності попиту на емігрантів у країнах призначення
поширення в суспільстві настанов на еміграцію (стаціонарну, трудову,
освітню)

5.

Формування міграційних настанов в українському
суспільстві
Населення України постійно демонструє незадоволення як власним життям,
так і ситуацією в країні (оцінки власного життя значно кращі за оцінки
загальної ситуації)
дійсно низький рівень життя
величезний розрив між завищеними очікуваннями і фактичною ситуацією
традиційні для молодої демократії прагнення популізму з боку політиків і
патерналізму з боку значної частини громадян
применшення власних здобутків у поєднанні із завищенням досягнень
інших (включно із доходами та якістю життя загалом)
Низькі оцінки спричиняють прагнення змін – велика частина активного,
мобільного і конкурентоспроможного населення пов’язують можливості
радикальних змін свого життя виключно з еміграцією
Високий потенціал мобільності

6.

«Мода на еміграцію»
має сталі ознаки
сформована передусім у середовищі освічених українців
впливає на їх поведінку
Налаштованість на еміграцію – постійну або тимчасову – стає
своєрідним «must have»
Участь у зовнішнх міграціях перетворилась на соціальний ліфт, за
допомогою якого можна швидко вирватися зі злиднів, отримати
«перепустку» в суспільство з високим рівнем та якістю життя
Робота і навчання за кордоном є престижними

7.

Мотиви міграції
стаціонарної
надія отримати кращі умови
життя (64% тих, хто хотів би
назавжди виїхати з України)
бажання забезпечити краще
майбутнє дітям (34%, при чому
21% тих, хто не має дітей до 16
років)
відсутність в Україні достойної
роботи (23%)
прагнення отримати кращу
освіту (12%)
Джерело: Соціологічна група «РЕЙТИНГ», 2017
трудової
різниця в заробітній платі (72%
тих, хто хотів би працювати за
кордоном; 92,5% - відсутність
роботи з прийнятною
зарплатою)
різниця в умовах праці (20%)
Мотиви практично не відрізняються
ані за регіонами проживання, ані за
віком респондентів.
Єдиним винятком є структура
мотивів трудової міграції тих, хто
вважають себе забезпеченими:
вищий рівень зарплати вказали лише
58%, натомість 21% підкреслили
можливість професійної реалізації vs
70 і 14% бідних

8.

Значення суто економічних чинників часто перебільшується
– вони реалізуються в певному ментальному середовищі
Єдина можливість швидкого зменшення масштабів еміграції
– підвищення зарплати принаймні до 70-75% аналогів
східноєвропейських країн
5242
Середня місячна зарплата,
дол.США за ПКС-2011, 2016
2837
2955
2307
1298
1432
2144
1434
1449
2260
1992
1717
768
Джерело: ILO stat

9.

Масштаби відпливу вдвічі перевищують природне скорочення,
тобто еміграція перетворилась на головну складову депопуляції
та деформації статево-вікового складу населення. Виїжджають і
бідні, і відносно заможні, і жінки, і чоловіки, і містяни, і селяни, і
некваліфіковані працівники, і фахівці найвищої кваліфікації
Міграційна активність окремих груп
населення 20-64 років, %, 2015-2017
Оцінки масштабів зовнішньої міграції дуже різні
через:
останній Перепис в 2001 році – нема даних
про генеральну сукупність
побоювання повідомляти про роботу за
кордоном
За результатами обстежень Держстату (2008,
2012, 2017 рр.) за кордоном одночасно менше 1
року працювали:
2005-2008 – 1,5 млн
2010-2012 – 1,2 млн
2015-2017 – 1,3 млн
Розраховано за даними Держстату України

10.

Складові зовнішньої міграції
Стаціонарна
міграція
Маятникова
міграція
Короткотермінова
(сезонна) міграція
Короткотермінова
неаграрна міграція
Довготермінова
міграція
кваліфікованих
працівників
Відплив мізків –
«brain drain»
Освітня міграція

11.

Суспільство поділене на
декілька нерівних частин
за ставленням до
міграції
Бажання змінити місце
проживання є значно
більш поширеним за
фактичний переїзд
Активна, достатньо амбітна і мобільна
частина населення, переважно молодого і
середнього віку, (дещо менше половини)
22% українців хотіли б переїхати, але ще
не знають куди саме
хоча внутрішня реалізована міграція
закономірно домінує в країні, тільки 8%
ставлять собі за мету переїзд до іншої
місцевості в Україні
19% прагнуть виїхати за межі України
Орієнтовані виключно на своє поселення
українці, переважно старшого віку, вкорінені
через майно, родинні та інші зв’язки, без
амбітних цілей і схильності до різких змін
свого життя (трохи більше половини
населення)
Джерело: Соціологічна група «РЕЙТИНГ», 2017

12.

Суспільні настрої щодо міграції, %
60
50
40
30
в межах України
за кордон
нікуди
20
10
0
1994
1996
1998
2000
2002
2004
2006
2008
2010
2012
2013
2014
2015
2016
2017
Джерело: Інститут соціоогії НАН України

13.

Наявність досвіду роботи за кордоном за звичай
посилює міграційні настрої
77% працювали на сезонних/тимчасових роботах (69% осіб з вищою освітою, 84% осіб із
загальною середньою освітою
Характер роботи практично не залежить від віку та статі
Домінує неофіційна зайнятість – лише 35% мали дозвіл на роботу
Українські заробітчани часто набувають досвід спілкування в ринковій економіці, але не
сучасну кваліфікацію – 36,1% працювали на роботі, що не потребує кваліфікації (в Італії –
55,6%, у Польщі – 45,6%, В Чехії – 34,5)
Тривалість роботи за кордоном
31% - до 6 місяців
35% - 6-12 місяців
15% - понад рік
14% - кілька років
Досвід у більшості позитивний
71% заробітчан хотіли б у майбутньому знову працювати за межами України (33%
однозначно хотіли б) і тільки 5% категорично проти
повністю задоволені 43% тих, хто працював офіційно
повністю задоволені 27% тих, хто не мав дозволів
Джерело: Соціологічна група «РЕЙТИНГ», 2017

14.

Оцінка своїх шансів працювати за кордоном
Потенційні трудові мігранти доволі критично оцінюють свої
шанси поїхати працювати за кордон: значними їх вважають
лише 17%, решта ж або оцінюють їх як незначні (30%), або
взагалі як нульові (44%), або не можуть оцінити
Кращими свої можливості вважають
молодь (32% потенційних мігрантів вважають, що мають
значні шанси виїхати)
забезпечені (35%) особи з вищою освітою (21%)
ті, хто має досвід роботи в інших країнах (36%) – загалом
такий досвід мають 14% українців, зокрема 21%
забезпечених і 17% осіб з вищою освітою.
Джерело:Соціологічна група «РЕЙТИНГ», 2017

15.

Оцінювання наслідків трудової міграції
Найважливішою змінною оцінки є повернення чи неповернення
Повернення має як «+», так і «-», в довго- і середньостроковій перспективі
більше «+», а в короткостроковій – більше «-»
У випадку неповернення – переважно «-», з часом посилення «-»
Настрої щодо повернення
65% потенційних трудових мігрантів хочуть повернутися до України навіть
за наявності за кордоном постійної роботи, при чому 41% однозначно
налаштовані на повернення
23% воліють не повертатися (13% категорично)
Безперечно, наміри можуть змінитися
Джерело: Соціологічна група «РЕЙТИНГ», 2017

16.

Статево-віковий склад населення України,
тис.осіб на 01.01.2017
100
90
Жінки
80
Чоловіки
70
60
50
40
30
20
10
0
450
300
150
0
150
300
Побудовано за даними Держстату України
450

17.

Наслідки масштабної еміграції - 1
Оскільки 41,3% українських заробітчан молодші за 35% і тільки 20,4% старші за
50, неминуче:
брак робочої сили на місцевих ринках праці, спочатку нестача працівників
за окремими професіями, а потім тотальний дефіцит
прискорення демографічного старіння, а отже, і збільшення навантаження
на працююче населення
посилення депопуляції, темпи якої вже впродовж 25 років є найвищими в
Європі
Окрема проблема – відплив мозків, т.зв. “brain drain” (Україна є єдиною країною
Європи, де середня зарплата в науці є нижчою за середню в економіці)
Виїжджають ті, кого не влаштовують можливості українського ринку праці
зменшується тиск на систему соціальної підтримки
знижується штучна конкуренція за робочі місця
Джерело: Розрахунки НБУ, 2018

18.

Наслідки масштабної еміграції - 2
Діти залишаються без піклування
одного або обох батьків
не мають прикладу нормальних
родинних стосунків, нормальної
трудової діяльності
здебільшого орієнтуються на життя
за кордоном
частіше порушують закони
Руйнуються шлюби
Старі батьки залишаються без
допомоги
У заробітчан після (в разі) повернення
виникають проблеми із пенсійним
забезпеченням
За відсутності повного соціального
пакету часто виникають проблеми із
відшкодуванням втрати доходві через
виробничу травму/інвалідність
Загострюється нерівність у громадах,
включно із нерівністю серед дітей
Приватні перекази з-за кордону
(включно із переданими
неформальними каналами) в 2017 –
9,3 млрд.дол.США (ПІІ – 2,3 млрд) –
оцінки НБУ
родина отримує кошти для
поточного споживання та
інвестицій (у житло, в освіту, в
бізнес)
економіка отримує додаткові
кошти, створюються робочі
місця, зростають доходи поза
родинами мігрантів
Мігранти, які повертаються, мають
досвід життя в демократичній країні і
поведінки в ринковій економіці, нові
знання і досвід
Навіть при короткотривалих
поверненнях мігранти впливають на
світогляд і спосіб життя свого
оточення

19.

Надходження приватних грошових переказів з-за
кордону, млрд.дол.США
1,5
0,8
1,2
1,1
0,6
2,6
0,6
2,3
2,1
3,1
1,3
2,0
1,7
1,4
1,3
2015
2016
2017
Росія
Польща
Інші країна ЄС
США + Канада
Інші країни світу
Джерело: Розрахунки НБУ, 2018

20.

Економічне зростання автоматично не спричинить зміну
міграційних потоків
Заохочення створення робочих місць із прийнятною оплатою праці в Україні
бізнес-клімат (корупція, неофіційні платежі; регулювання; детінізація)
підвищення оплати праці в бюджетній сфері
співробітництво з організаціями роботодавців
співробітництво з територіальними громадами, зокрема шляхом зміни системи
оподаткування ДФО
Формування поваги до працюючої людини, трансформація соціальної підтримки
населення
Скорочення масштабів відпливу мізків – на відміну від пересічного емігранта мотивом
виїзду науковця, хірурга, винахідника etc є не тільки (і навіть не стільки) низька зарплата
Формування ринку тимчасового і соціального житла
Створення сучасної дорожньо-транспортної мережі
Підтримка зв’язків із українськими заробітчанами за кордоном
English     Русский Rules