Культурне життя народів на території України у 19 столітті. Практична робота

1.

Практична робота.
Культурне життя народів на
території України у 19 столітті

2.

Поляки в Україні 19 столітття.
• Наприкінці XVIII ст. в усій Правобережній Україні налічувалось близько
350 тис. поляків. У цей період вони становили більшість серед
пануючої поміщицької верхівки, католицького духовенства,
службовців і меншою мірою — серед «чиншевої шляхти», міщан і
селян. Поляки брали участь і у військово-землеробській колонізації
Півдня України, заснували ряд селищ у складі поселенців козацького
полку.
• Відчутного удару зазнало польське населення України після
поразки повстання 1830—1831 рр. Царський уряд конфіскував маєтки
польських поміщиків — учасників повстанського руху. Було вжито
ряд репресивних заходів до польської освіти та культури. Таким чином
у 30—40-х рр. XIX ст. поляки на правобережжі з панівної нації
перетворилися на соціально пригнічений етнос, який у подальшому
помітно зменшився кількістю. Водночас чимало поляків, що втратили
маєтки, поселилися у Києві, Одесі, Харкові, Миколаєві та ін. За
переписом 1897 року їх кількість становила 1,6 % населення України
(без західних земель).

3.

Розселення поляків за даними
перепису 1897-1900 рр.

4.

Кременецький ліцей
1805 -1833 рр.
Був закритий після невдалої революції 18301831, як вогнище крамольних ідей

5.

• Історична довідка
УЛьвові діяло також кілька інших культурних осередків. До
найважливіших з них належав Національний Заклад дім
Оссолінських (Оссолінеум), відкритий 4 червня1817р., що мав
багату публічну бібліотеку з рукописами й книжковими
виданнями, художні збірки (картини, скульптура, нумізматика
тощо) та вів науково-дослідну і видавничу діяльність (від
1878 р. видавав головним чином підручники, а від1919р.,
маючи виключне у Польщі право, - твори класиків польської
художньої літератури).

6.

Теперішній Львівський національний університет імені Івана Франка був
заснований на базі єзуїтської колегії у Львові, якій польський король Ян ІІ
Казимир 20 січня 1661 року надав гідність академії і титул університету з
правом викладання університетських дисциплін.
Після входження Галичини до складу Австрійської імперії 1773 року орден
єзуїтів було ліквідовано, а університет закрито. Заклад відновив свою
діяльність відповідно до урядового розпорядження 1784 року як
Йосифінський університет у Львові.

7.

Гуго Коллонтай
(1 квітня 1750 — 28 лютого 1812)
Польський релігійний діяч,
політик, просвітник.
Він був одним з
ідеологів польського
повстання 1794 р. Увійшов
у історію як подвижник
просвітительства в
Польщі, Росії та на
Україні. З його ініціативи у
1802—1808 рр. в Москві і
Кременці відкриваються
ліцеї.

8.

Наполеон Цибульський
(14 вересня 1854 — 26 червня 1919)
Польський і російський вченийфізіолог, ендокринолог, один з
відкривачів адреналіну та
електричної активності головного
мозку (1890), піонер застосування
методу електроенцефалографії, док
тор медицини, громадський діяч,
публіцист і філософ.

9.

Зи́гмунт Флоре́нтій Врубле́вський
(28 жовтня 1845 —
16 квітня 1888) — польський фізик,
член Польської АН (1880).
Навчався в Київському
університеті.
За
участь
у Польському повстанні 1863 був
засланий до Сибіру, де перебував
до 1869. У 1874 був вибраний
асистентом по кафедрі фізики
в Мюнхенському університеті, а
в 1875 перейшов на таку ж
посаду
в
Страсбурзі.
Професор
Ягеллонського
університету в Кракові (1882).
Помер у 1888 через отримані
опіки у своїй лабораторії.

10.

Кароль Станіслав Ольшевський
(29 січня 1846 — 24 березня
1915) — польський фізик і хімік,
член Краківської академії наук (з
1888 року).
Спільно з фізиком Зигмунтом
Врублевським1883 року вперше
одержав рідкий кисень, 1895 року —
рідкий аргон. Одержав також деякі
інші зріджені гази.

11.

Євреї в Україні.
Євреї В Україні проживають з давніх часів. У XVII ст. євреї постраждали
під час Визвольного повстання під проводом Богдана Хмельницького. У
багатьох містах, особливо на Поділлі, Волині та Лівобережній Україні,
єврейське населення було майже повністю винищене. За
умовами Зборівського договору року особам, що сповідували юдаїзм,
заборонялося мешкати в Гетьманщині.
1742 року російська імператриця Єлизавета Петрівна видала указ, про
вигнання з країни всіх євреїв, незалежно від їх віку, статі та становища.
Залишатися дозволялося лише тим, хто погодиться прийняти
православну віру. Після другого поділу Речі Посполитої у 1793 р.,
до Російської імперії відійшли Волинь, Поділля та Київщина з чисельним
єврейським населенням. У 1794 р. була розширена смуга осілості —
євреям з колишніх польських земель було дозволено селитися і на
лівобережжі — у Чернігівській, Полтавській та Київській (без Києва)
губерніях, але тільки у містах та містечках. На території східної Галичини під
час її приєднання до Австрії у 1773 р. мешкало 151 тис. євреїв (бл. 10 % населення),
переважно у шляхетських та магнатських містечках. На території Буковини у 1821 р.
жили 7 тис. євреїв, у 1857 р. — 25 тис. (8 % населення). У Північній Буковині
основними місцями проживання євреїв були Чернівці а також містечка Садагора та
Вижниця. На Закарпатті євреї мешкали переважно у містах Мукачеве та Ужгород.[1]

12.

13.

Культурна спадщина.
Синагога Золота Роза у Львові.

14.

́ ьман» — синагога у Кривому Розі,
«Бейс Штерн Шул
одна з найбільших синагог у Європі,

15.

Єврейський квартал у Львові.

16.

Найбільші етнічні групи.
Галичина
Буковина
Закарпаття Позначення
Частки українців та етнічних меншин у структурі населення Західної
України у 1851 р., %
Українці
50,1
38,0
45,1
Поляки
40,9
-
-
Євреї
6,9
3,1
8,5
Німці
2,0
6,8
-
Румуни
-
48,5
10,6
Угорці
-
-
26,6

17.

• Завдання 1. На основі таблиці «Частки
населення етнічних меншин на територіях
Західної України у першій половині ХІХ ст.»
СЛАЙД №16
побудувати кругові діаграми.
• Галичина
Буковина Закарпаття

18.

• Завдання 2. Здійснити аналіз отриманих
діаграм.
• Де була найбільша частка поляків?
• Де була найбільша частка євреїв?
• Де була найбільша частка німців?
• Де частка національних меншин переважала
частку українців?

19.

Завдання 3. На основі переліку об’єднань поляків у Східній Галичині у ХІХ ст.
зазначте (за поданим прикладом), які елементи культури польська спільнота
активно розвивала в Україні. Випишіть їх назви за поданими галузями:
Освіта
наука мистецтво література
мораль
політика релігія
• Польське ПедагогічнеТовариство ( 1868), Польське
ПриродничеТоваристо ім. Коперника у Львові ( 1868),
ПолітехнічнеТовариство (1877), що з 1883 р. видавало
"ЧасопісмоТехнічне", Товариство Народної Освіти (1880), Товариство
Вчителів Вищих Шкіл (1884), Літературне Товариство ім. Адама
Міцкєвича у Львові (1886), що з 1887 р. видавало "Памєнтнік
Літерацкі", Товариство Прихильників Освіти (1890), Товариство
Вчителів Народних Шкіл міста Львова (1890), Товариство Польських
Журналістів (1893), Товариство Народної Освіти (1897), Спілка
Польських Художників (1899, а від 1866/67 р. існувало також
Товариство Красних Мистецтв), Спілка Польських Художників (1899),
Народний Університет ім. Адама Міцкєвича (1899), Польське
філософське Товариство (1903, а від 1886 р. – Польське Історичне
Товариство, що видавало "Квартальнік Гісторични"), 1834 р.- "Союз
польських карбонаріїв", в 1835 р. - "Товариство польського народу",
Польський Національний Комітет.

20.

• Завдання 4. Розгляньте запропоновані фото.
Яке місто українське, а яке польське ? Який
висновок ви можете зробити?
1
2.

21.

Домашнє завдання.
- Виконати практичну в зошитах –
матеріал в презентації.
- Повторити. Бути готовими до кр 17.03
- На 14.03 підготувати повідомлення на
тему: «Наш край у другій половині ХІХ ст.»
-захист на консультації в школі.
Хто не йде – знімає відео інтерв’ю на дану
тему і надсилає посилання на нього.