Дизайн природно-заповідних територій

1. ДИЗАЙН ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ

ДИЗАЙН ПРИРОДНОЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ
Що зберігати?
Де зберігати?
Як зберігати?
1

2. Визначення пріоритетів

• Унікальність. Біологічному угрупованню надається статус
більш високого природоохоронного пріоритетна, якщо воно
складається в основному з рідкісних та ендемічних видів
2

3. Визначення пріоритетів

• Вимирання. Види, що перебувають на межі
вимирання, вимагають більш високого пріоритету при
збереження, порівняно з тими, яким вимирання не
загрожує. Біологічні угруповання, що перебувають під
загрозою руйнування, також мають пріоритет.
3

4. Визначення пріоритетів

• Корисність. Види, що являють собою цінність для
людства вже зараз, або в майбутньому, заслуговують
пріоритету. Біологічні угруповання, що мають
загальну економічну цінність, наприклад заболочені
ділянки узбережжя, можуть отримати більший
пріоритет.
4

5. Методологічні суперечності

• що повинна зберігати ПТ – унікальне чи типове?
Резерват?
Еталон?
5

6. Біогеографічний підхід або аналіз “білих плям”

•розробити систему біогеографічного поділу земної поверхні і
виділити природні комплекси, які повинні бути представлені не менш,
ніж одним типовим взірцем;
•оцінити наявний фонд національних парків і виявити ще не
представлені природні комплекси;
•заповнити прогалини організацією
нових ПТ.
6

7. Визначення пріоритетів

• Репрезентативність. Природоохоронні території (ПТ)
мають охороняти типові, еталонні зразки екосистем.
7

8. Ключові види

1.
2.
3.
4.
5.
Хижаки, які регулюють
чисельність популяцій інших
видів і відсутність яких врешті
решт веде до падіння
різноманіття.
Види, які своєю життєдіяльністю
створюють умови, необхідні для
організмів інших видів.
Види-мутуалісти, представники
яких своєю життєдіяльністю
підвищують життєстійкість
інших.
Види рідкісні, або ті, які
перебувають під загрозою
вимирання.
Види, представники яких мають
з точки зору людини, естетичну,
рекреаційну, духовну,
господарську цінність.
8

9. Доцільність видового підходу

• ефективний для виявлення
територій, які потребують
нагальної охорони;
• зосередженість на
основних видах флори та
фауни дає надійні
індикатори для визначення
ефективності
менеджменту;
9

10. Доцільність видового підходу

• політичний момент.
Місцевий уряд та
місцеве населення
швидше зрозуміють
потребу охорони
рідкісних видів тварин чи
рослин (особливо тих,
що є національною
реліквією);
• перелік видів рослин або
тварин, які потребують
охорони, є підґрунтям
для аргументації відбору
при біогеографічному
підході.
10

11. Доцільність видового підходу

Харизматична фауна.
“Велика африканська п’ятірка”.
11

12. Методологічні суперечності

• який оптимальний розмір ПТ та конфігурація?
12

13. Що краще?

13

14. Крайовий ефект

100 га
64 га
1000м
14

15. Крайовий ефект + фрагментація

8,7 га
8,7 га
- 2 га
100 га
8,7 га
8,7 га
64 га
1000м
100 га
34,8 га
15

16. Що краще?

Найрішучіші прибічники великих ПТ вважають, що малі заповідники не слід
підтримувати, бо вони мають незначну цінність, оскільки нездатні тривалий
час підтримувати популяцію.
Вірно розмістивши маленькі заповідники, в них можна розмістити більше
різноманіття типів середовища мешкання і більше число популяцій
рідкісних видів, ніж в один великий заповідник такої ж площі.
16

17.

У Швеції є 1200 невеликих резерватів середньою площею 350 га кожний, а
маленькі резервати в Нідерландах складають 30-40% ПТ.
Лісовий заповідник Bukit Timah в Сінгапурі займає 50 га діє з 1860р. Але в
ньому представлено 74% флори, 72% видів птахів і 56% видів риб.
17

18. Мінімізація крайового ефекту

• Агрегування
невеликих ПТ у
крупні системи.
• В ПТ має бути
включена
екосистема цілком
(басейн річки, озеро,
гірська місцевість).
18

19.

96%
80%
МЖП
2 виходи:
•Зберігати не одну, а 2 і більше популяції;
•Корегуючиим діями досягнути пом’якшення наслідків катастороф.
19

20. ЕКОНЕТ

Один з цікавих підходів до управління системою ПТ – об’єднання ізольованих
заповідників в одну велику систему при допомозі коридорів
20

21.

Екологічна мережа
-
+
-
+
21

22. Головні висновки

• бажано, щоб природоохоронні
території були якомога більші
за розмірами і містили
надлишок видів флори та
фауни;
• бажано щоб територія ПТ
була єдиною або створювала
архіпелаг близько розміщених
резерватів;
• ПТ не повинні бути цілком
ізольованими від інших ПТ і
мають з’єднуватися з ними
«екологічними коридорами».
22

23. У нас немає вибору!

23

24. У нас немає вибору!

Розмір і розташування ПТ в сіті часто визначаються
розподіленням населення, вартістю землі, політичною силою
“зелених”, історичними чинниками.
Більшість ПТ була створена випадково, залежно від
наявності фінансів і землі
24