Пилип Орлик і його Конституція. Історія України

1.

Пилип Орлик і його
Конституція.
Історія України
8 клас

2.

План уроку:
• 1. Пилип Орлик і його Конституція.
• 2. Гетьман в еміграції.
• 3. Ліквідація гетьманства на Правобережній
Україні.

3.

Обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції
Після смерті Івана Мазепи та
частина козаків, яка пішла з
ним у вигнання, залишилася
без керівника. Постала
потреба обрати нового
гетьмана
5 квітня 1710 р. в Бендерах (Молдавія)
відбулася козацька рада. Гетьманом
було обрано найближчого сподвижника
Івана Мазепи - генерального писаря
його уряду Пилипа Орлика.

4.

«Пакти і конституції законів і вольностей
Війська Запорозького»
Основу "Пактів і
Під час козацької ради 5 квітня
конституцій..." становила
1710 р. було схвалено документ
угода між гетьманом і
"Пакти й конституції законів і
козацтвом, яке виступало
вольностей Війська Запорозького"
(згодом цей документ назвали
від імені українського
"Конституцією Пилипа Орлика" та
народу, про взаємні права та
"Бендерською конституцією").
обов'язки.
Уперше новообраний
гетьман укладав
офіційну угоду зі своїми
виборцями, чітко
зазначаючи умови,
згідно з якими він
отримував владу.
Це вирізняло ухвалений
документ від традиційних
гетьманських статей, що
базувалися на угодах між
гетьманом і монархомпротектором.
Крім того, в документі
обґрунтовувався
державний лад України.
Саме тому його
вважають першою
українською
Конституцією.

5.

Основний зміст
(вступ та 16 статей):
Україна обох
берегів Дніпра має
бути на вічні часи
вільною від чужого
панування.
Генеральна рада
мала бути
парламентом,
Генеральний суд
незалежним від
гетьмана.
Конституція передбачала
заходи, які обмежували владу
гетьмана, запобігала утворенню
монархії.
Фактично вперше
проголошувався принцип поділу
влади на законодавчу,
виконавчу та судову.
Державною релігією
проголошувалося православ'я,
Київська митрополія мала вийти з
підпорядкування московського
патріарха.
Кілька статей
присвячувалися
Запорозькій Січі.

6.

Створення Пилипом Орликом
антиросійської коаліції
Того самого дня було
укладено новий
договір між Україною
та Швецією. У ньому
підтверджувалися
гарантії незалежності й
самостійності України.
Швеція
зобов'язувалася
забезпечити оборону й
цілісність
території.
Карл ХІІ
10 травня 1710 р.
Карл ХІІ затвердив
обрання Орлика
гетьманом.
Герб Карла ХІІ

7.

Похід Орлика на
Правобережну Україну 1711 р.
План Карла ХІІ щодо
розгрому Росії
Швеція
Кримське
ханство
Протягом року
Орлик зумів
створити
антимосковську
коаліцію
Польські сили, які
підтримували
Станіслава
Лещинського
Туреччина
У результаті спільних дій
Швеції та Туреччини з метою
опанувати ситуацією у Польщі
й, зрештою, використавши
турецько-татарське військо як
головну ударну силу, дати
росіянам генеральний бій на
підступах до Києва.

8.

31 січня 1711 р. загони
запорожців на чолі з
Костем Гордієнком під
загальним
керівництвом Пилипа
Орлика вирушили з
Бендер.
• Похід на Правобережну Україну
завершився провалом для П. Орлика
перш за все через ненадійність його
союзників.
• Спричинив трагічні наслідки для
українського населення Правобережжя.

9.

Прутський похід 1711 р. – воєнний похід російської
армії, очолюваної Петром І, до Молдавії під час
російсько-турецької війни 1711 – 1713 рр.
8 – 9 липня біля
селища Станілешти
відбулася вирішальна
битва. Російська
армія опинилася в
оточенні.
Головнокомандувач
турецької армії,
підкуплений
росіянами, погодився
розпочати
переговори.
Петро І

10.

Прутський мирний
договір 1711 р.
• Угода між Росією та Туреччиною,
укладена 12 липня 1711 р. у
військовому таборі на р. Прут, біля
Ясс під час російсько-турецької війни
1711 – 1713 рр.
Туреччина
дозволила
російській армії
на чолі з
Петром І з
артилерією та
обозом вільно
відійти з
Молдавії.

11.

Основні умови договору:
За угодою московський
уряд зобов'язувався
передати Туреччині
частину українських
земель, зокрема
Азовську фортецю з
прилеглою територією.
Окрім того, московський
уряд брав зобов'язання
не втручатися в польські
справи, зрікався
Запорожжя та
Правобережної України.
Москва обіцяла зруйнувати
свої нещодавно збудовані
фортеці - Таганрог,
Кам'яний Затон на Дніпрі,
Новобогородицьку
фортецю в гирлі р. Самари
(нині в межах
Дніпропетровська).
Що ж до Лівобережжя, то
стаття про нього була
сформульована настільки
двозначно, що кожна
сторона могла тлумачити її
по-своєму.

12.

5 березня 1712 р.
було видано
фірман (указ)
султана, за яким
на Правобережну
Україну й
Запорозьку Січ
поширювалася
влада Орлика.
Наступного місяця Туреччина підписала
договір з Московією: Лівобережжя з
Києвом та його передмістям лишалося за
Московською державою.
Ратифікація Прутського
договору в такому вигляді
стала тяжким ударом для
Орлика та його сподвижників.
Адже Україна залишалася
розділеною, над
Лівобережжям продовжувала
панувати Москва.

13.

• У квітні 1714 р.,
між Туреччиною та
Польщею було
укладено договір,
за яким
Правобережна
Україна
залишалася за
Польщею.
Влада Пилипа Орлика над
Правобережною Україною, отримана
за султанським фірманом, через
непоступливість Польщі була надто
примарною.
Отже, сподівання
Пилипа Орлика на
швидке
визволення
України не
здійснилося. Сам
же він так і
залишився
гетьманом в
еміграції.

14.

Спроби Пилипа Орлика утворити антиросійську
коаліцію західноєвропейських держав
У червні 1714 р.
Орлик мусив виїхати
з Бендер до Західної
Європи.
На запрошення Карла ХІІ Пилип
Орлик із частиною старшини
переїхав до Швеції.
У 1720 р. перебрався до Німеччини,
а згодом до Франції.
Та хоч би де знаходився Орлик, він ні на мить не
забував про головну мету своєї діяльності,
яку вбачав у створенні антимосковської коаліції.
Гетьман вважав, що тільки з допомогою інших держав
можна визволити Україну з-під ярма Російської імперії
та об'єднати всі українські землі в єдину сильну
державу.
З 1722 р. змушений
переїхати на територію
Туреччини, де й прожив
20 останніх років.

15.

Ліквідація козацтва на Правобережній Україні
У червні 1699 р.
сейм Речі
Посполитої ухвалив
постанову про
ліквідацію
козацьких полків на
Правобережжі.
Виконати
рішення
одразу не
вдалося.
Польський сейм знову
прийняв рішення про
ліквідацію козацтва і
наприкінці 1713 р.
правобережне козацтво
перестало існувати.
В 1712 – 1713 рр. відбувся
примусовий згін населення
Правобережжя (територія
була віддана Польщі) за
допомогою російської армії.