Ліна Костенко.Творчий шлях. Громадянська позиція митця. Роль та значення у суспільному та культурному житті України

1.

Ліна Костенко.
Творчий шлях.
Громадянська позиція
митця. Роль та значення
у суспільному та
культурному житті
України

2.

Українській літературі
поталанило, що в ній є
постать, яка життям і
творчістю утверджує
благородство вищих
мистецьких принципів. У
символічному двобої світла і
темряви, життя і смерті,
тимчасовості і вічності,
представленого її поезіями,
завжди звучить настрій
неминучої перемоги.
Юрій Андрухович

3.

Ліна Василівна
Костенко –
найяскравіша зірка
на небі сучасного
письменництва. Вона
не просто геніальний
поет – це складна,
щедра на добро,
спрагла до щастя і
волі душа.
Сергій Жадан

4.

Ліну Костенко
знають, люблять і
обожнюють мільйони
людей в Україні.
Слухаючи її поезію, не
можливо приховати
захоплення красою і
вишуканістю
поетичного вислову.
Юрій Винничук

5.

Про свою роль і місце у
суспільстві поета
висловилася у поезії
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.

6.

7.

Народний депутат
України, віце-спікер
Ірина Геращенко
Ми з тодішнім президентом (2005 р.)
Віктором Ющенком піднялися сходами і
подзвонили. Двері відкрилися, на порозі
стояла Ліна Костенко, вона дозволила нам
зайти. Я й досі пам'ятаю кожну хвилину
перебування в квартирі, де фото дорогих і
важливих в її житті людей.
Вона навідріз відмовилася приймати звання Героя
України, сказала, що Поетам для спілкування з Народом
потрібно тільки Слово.
«Ніякі брязкальця я не візьму!», твердо відрізала вона.
Президент почув метал в голосі, і далі
вони говорили про Україну, про
важливість підтримки мови і культури
як цементуючої складової нації.

8.

Американський літературознавець
Джордж Луцький (виходець із
України - Перемишлянського
району, Львівської області – помер у
Торонто, Канада) назвав Ліну
Костенко «царицею поезії в
Україні».
Ліна Василівна Костенко найпомітніша поетеса другої
половини XX ст. Активна учасниця
«шістдесятництва».
Відновлюючи ідеї митців
«розстріляного відродження»,
письменниця наснажує читачів
любов’ю до України, до нашої історії,
культури.

9.

Феномен таланту поетеси робить спробу
розкрити її дочка Оксана Пахльовська:
«Мамина поезія з самого
початку, від перших віршів,
була бунтом. Бунтом
особистості. Повстанням
духу. І слава, що до неї
приходила, була не
популярністю, не модою.
Вона була вистражданою
надією людей на своє
відродження, на можливість
повернутися до себе, на
можливість відродження вже
нібито виродженої і остаточно
приборканої нації».

10.

Почесний професор
Національного університету
«Києво-Могилянська академія».
Почесний доктор
Львівського національного
університету.
Почесний доктор
Чернівецького національного
університету (2002).

11.

- Лауреат Державної премії ім. Тараса
Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і
збірку «Неповторність»).
- Лауреат Премії Антоновичів (1989, за «Сад
нетанучих скульптур»).
- Лауреат Міжнародної літературно-мистецької
премії ім. О.Теліги (2000).
- Нагороджена Почесною відзнакою
Президента України (1992) і Орденом князя
Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000).

12.

Відзнака «Золотий письменник України», 2012.
У листопаді 2013 року УГКЦ (Украї́нська гре́кокатоли́цька це́рква) нагородила Ліну Костенко
щорічною відзнакою імені блаженного
священномученика Омеляна Ковча.
У 2015 році мала планета Сонячної системи
№ 290127 отримала назву Лінакостенко.

13.

Історичний роман Ліни Костенко
- це книга про одну з найбільших
трагедій української історії битву під Берестечком. Написана
ще в 1966-67 роках, вона згодом
не раз дописувалась на всіх
етапах наступних українських
трагедій ХХ століття - і після
поразки 60-х, і в безвиході 70-х,
і в оманливих пастках 80-х.
Перемога над поразкою основний філософський і
психологічний код цього твору.

14.

Велике кохання і жорстока
зрада, трагічна смерть милого
і суд Громади, драматичне
з філософським осмисленням
життя легендарної Марусі Чурай
постає з однойменного роману
у віршах видатної Української
поетеси, лауреата Державної
премії УРСР імені Т. Г. Шевченка
Ліни Костенко.

15.

Роман написано від імені 35-річного
комп'ютерного програміста, який на тлі
особистої драми прискіпливо, глибоко й
болісно сканує усі вивихи нашого
глобалізованого часу. У світі надмірної
(дез)інформації і тотального відчуження
він - заручник світових абсурдів - прагне
подолати комунікативну прірву між
чоловіком та жінкою, між родиною
і професією, між Україною та світом.
За жанровою стилістикою це мікс художньої
літератури, внутрішніх щоденників,
сучасного літописання і публіцистики. Це
перший прозовий роман української
поетеси.

16.

– це міні вибране раніше
друкованих та нових поезій Ліни
Костенко. Вірші-осяяння,
вірші-попередження, віршіреквієми і вірші, де тріумфує
неприборкана стихія людських
почуттів, створюють цілісну
симфонічну «поему»
філософського осягнення Часу.
У доданому до книжки
аудіодиску автор озвучує свою
поезію про безмежжя в людині
й людину в безмежжі.

17.

Це книжка поезій Ліни
Костенко, що стали піснями
Ольги Богомолець. У гармонії
з ними – ілюстрації видатного
художника Івана Марчука.

18.

До книги увійшли найвідоміші
вірші з різних періодів
творчості - від ранньої поезії
до сьогодні, а також уривки
з романів та поем.
Це найповніше вибране
поетеси за часів
Незалежності.

19.

До книги увійшли нові,
а також раніше не
друковані поезії різних
років. Філософське
осмислення протистояння
ліричного «я» та
демонічного світу,
глобальних світових
проблем через світло
християнської любові.

20.

До книги відомої української
поетеси ввійшли вірші,
поема-балада «Скіфська
одіссея» та драматичні
поеми - «Сніг у Флоренції»
і «Дума про братів
Неазовських»

21.

Збірка дитячих віршів
Ліни Костенко,
ілюстрована
яскравими
малюнками Вікторії
Ковальчук, побачила
світ у 1987-му році.

22.

Сучасний літературознавець Григорій Клочек
зауважив: «Ліна Костенко — прямий духовний
нащадок Шевченка, Лесі Українки, Франка.
Поетів такого масштабу,
такого дарування
народжується мало —
один-два на століття.
Вона наближена до Істини.
У неї абсолютний слух до
«голосу віків...»

23.

Ліна Костенко – гідна речниця свого
покоління: на її очах і на її долі
«творилася історія»: письменниця
стала свідком голоду, репресій, війни,
«застою», Чорнобиля… Один із
наймогутніших пластів пам'яті поетеси
лежить у масиві Другої світової війни
і несе на собі печать глибоко
особистісну і трагічну.
1941 року Ліні Костенко виповнилось
одинадцять років. Вона добре запам’ятала
свист куль над головою, розриви бомб,
завивання літаків із чорною свастикою.

24.

На стіні окопу, в якому
довелось ховатись Ліні
від страшного свисту
куль, вона осколком
видряпала свій перший
вірш. Але ні пам’ять, ні
сипка земля не зберегли
відчаю дитячої душі.
Її дитинство убила війна.

25.

Прости мені, мій змучений народе, що
я мовчу. Дозволь мені мовчать! Бо ж
сієш, сієш, а воно не сходе, І тільки
змії кубляться й сичать. Всі проти всіх,
усі ні з ким не згодні. Злість рухає
людьми, але у бік безодні....

26.

Поет не може бути власністю.
Це так йому вже на роду.
Не спокушайте мене гласністю.
Я вдруге в пастку не піду.
Працюю в кратерах вулканів.
Я завелика для капканів.
Ліна Костенко

27.

Життя пройде, немов вода,
і відцвіте, немов вишнева гілка…
В житті одна помилка - не біда,
біда, коли усе життя – помилка.