Similar presentations:
Інтервенційні методи лікування ішемічної хвороби серця (ІХС)
1. Інтервенційні методи лікування ІХС
Підготували: Реготун О. М. 5 курс, 18-А групаХабовська І. В. 5 курс, 18-А група
2. ІХС – це гостре або хронічне захворювання,яке розвивається внаслідок порушення рівноваги між потребою міокардa в кисні і його доставкою з
3. Актуальність
Дана статистикастосується
розвинених країн
!!!
4. Історія
• В історії розвитку інтервенційноїкардіології та рентгенендоваскулярної
хірургії умовно можна виділити три
основних періода.
1. Перший досвід катетеризації серця та
судин у тварин і розвиток методики
вивчення центральної гемодинаміки;
2. Проведення катетеризації периферичних
судин, порожнин серця та селективна
коронароангіографія у людини;
3. Перший досвід і подальший розвиток
транскатетерної хірургії.
5. Першим «сліпу» катетеризацію порожнин серця ссавців виконав Клод Бернар (Claude Bernard), який в 1844 році провів серію експериментів по вимірюванн
Перший період:Першим «сліпу» катетеризацію порожнин серця ссавців виконав Клод Бернар
(Claude Bernard), який в 1844 році провів серію експериментів по вимірюванню
температури артеріальної та венозної крові у коня, він також першим виміряв тиск
в порожнинах серця.
Наступним важливим кроком була робота Адольфа Фіка (Аdolph Fick), який в 1870
році запропонував метод вимірювання об’ємної швидкості кровообігу.
6. В 1929 році Вернер Форсман (Werner Forssmann) у пошуках внутрішньосерцевого введення лікарських речовин, після серії успішних експериментів на труп
Другий період:В 1929 році Вернер Форсман (Werner Forssmann) у пошуках
внутрішньосерцевого введення лікарських речовин, після серії успішних
експериментів на трупах, провів сечовий катетер 65см завдовжки крізь власну ліктьову
вену в праве передсердя.
7. В 1964 році в США Чарльз Доттер (Сharles Dotter) і його асистент Мелвін Джадкінс (Melvin Judkins) виконували рутинну вазографію термінального відділу аорт
Третій період:В 1964 році в США Чарльз Доттер (Сharles Dotter) і його асистент Мелвін
Джадкінс (Melvin Judkins) виконували рутинну вазографію термінального відділу
аорти і здухвинних артерій, не бажаючи того, реканалізували оклюзовану
здухвинну артерію і провели провідник у черевний відділ аорти.
1977 Андреас Грюнциг проводить першу черезшкірну балонну
коронарноангіопластику.
1986 Puel, Sigwarт провели першу імлантацію коронарного стенту.
Володось Н.Л. Розробив та застосував перший стент-графт
8. Коронарографія
- метод рентгенологічного дослідження уражень коронарних артерійсерця. Суть маніпуляції полягає в тому, що за допомогою провідника рентгенконтрастна речовина подається безпосередньо в просвіт вінцевих артерій, після чого
проводять серію рентгенівських знімків, на яких можна буде виявити наявність
атеросклеротичних бляшок та ступінь стенозу
9. Коронарографія
Показання для проведення коронарографії:• підозра на атеросклеротичне ураження коронарних артерій;
• підозра на аномалію розвитку коронарних артерій;
• виявлення значущих стенозів коронарних артерій при ішемічній хворобі серця;
• контроль прохідності коронарних стентів, аорто- і мамарно-коронарних шунтів
• екстрасистолія та інші види аритмії;
• нестабільна стенокардія напруги , прогресуюча ,післяінфарктна
стенокардія,безбольова форма стенокардії .
Протипоказання до проведення коронарографії:
• тахікардія (пульс вище 75 ударів на хвилину);
• креатинін сироватки> 1,5 мг / дл (130 мкМ / л);
• алергоїдна реакції на йодовмісні препарати в анамнезі (так як йодвмісні
сполуки є подразнюючими речовинами , краще використовувати спиртові
розчини )
• гіпертиреоз.
10. Сучасна операційна
11. Мультиспіральна комп’ютерна томографія
Візуалізація атеросклеротичного ураження коронарнихартерій за допомогою МСКТ є альтернативою
інвазивної коронарографії (КАГ) і використовується як
при доведеній ІХС, при підозрі на ІХС, так і у
асимптоматичних хворих з метою діагностики, виявлення
груп ризику та визначення їх подальшого прогнозу.
12. Мультиспіральна комп’ютерна томографія
Високороздільна здатність МСКТ дозволяє:
достовірно візуалізувати коронарні артерії, з уточненням
локалізації атеросклеротичного ураження, виявлення
аномалій розвитку вінцевих судин серця
визначати спроможність аорто-коронарних шунтів і
внутрішньосудинних ендопротезів (стентів)
проводити підрахунок КІ, з метою уточнення прогнозу
захворювання.
відзначати порушення перфузії та життєздатності міокарда
у хворих в ранні і більш пізні терміни інфаркту міокарда.
оцінювати скорочувальну здатність серця.
вивчати стан перикарда, клапанів серця
13.
14. Транслюмінальна балонна коронаро-ангіопластика
Це операція з розширення звуженихатеросклеротичним процесом артерій, що
виконується під місцевим знеболенням та
під рентген-контролем шляхом уведення в
просвіт судини спеціального балонного
катетера. Дана операція виконується для
того щоб підготувати шлях до встановлення
стента.
На сьогодні це один з основних способів
відновлення прохідності коронарних артерій
при лікуванні ІХС.
15. Транслюмінальна балонна коронаро-ангіопластика
Етапи операції:1. Місцева анестезія шкіри в області пункції.
2. Пункція стегнової артерії (найчастіше) і катетеризація серця.
3. Встановлення провідника по Сельдингеру , просування катетера по провіднику до
місця стенозу і балонна дилатація (розширення) коронарної артерії.
4. Повторна коронарографія для оцінки результатів операції.
5. Видалення катетерів, накладення пов'язки, що давить на місце пункції судини.
16. ЛАЗЕРНА АНГІОПЛАСТИКА
Одним з дієвих методів боротьби з холестериновимивідкладеннями стала лазерна ангіопластика. Вплив на
холестеринові бляшки проводиться через кварцову нитку, яка
проводиться в потоці крові до місця розташування бляшки. Далі
лазер починає руйнувати бляшку високою температурою, в
результаті такого впливу перепона випаровується.
17. Показання до використання даного методу:
оклюзії коронарних судин,
рестеноз в імплантованих стентів,
фокальні стенози в аутовенозних шунтах,
нестабільні атеросклеротичні бляшки, зв’язані з утворенням тромбів,
концентричні і ексцентричні стенози, які не можуть бути ліквідовані
за допомогою звичайної балонної ангіопластики,
• локальні стенози коронарних артерій в осіб з трансплантованою
серцем,
протяжні стенози
18. Коронарне стентування
Процедурапостановки
стента
–
спеціального каркасу в просвіт судини, що
забезпечує розширення звуженого сегменту
судини.
19. Коронарне стентування
Покази до проведення:• гострий інфаркт міокарда;
• стеноз коронарних артерій (>50% просвіту);
• рестеноз - наприклад, після вже проведеної операції
коронарної ангіопластики;
• стенокардія - практично у всіх варіантах;
• ішемічна хвороба.
Протипокази:
Абослютний лише один відмова від стентування самого
пацієнта;
• інсульт;
• важка ниркова недостатність;
• шлунково –кишкова кровотеча;
• гострий інфекційний процес;
• важка дихальна недостатність;
• важка анемія і порушення згортання крові;
• алергія на рентгенкотрастні препарати.
20. Коронарне стентування
Види стентів:звичайні, не покриті лікарськими засобами;
покриті лікарськими засобами (протипухлинні антипроліферативні препарати,
запобігають розвитку рестенозу – сиролімус, зотаролімус, паклітаксел)
біодеградуючі ( розсмоктуються в середньому 2 роки )
Можливі ускладнення операції:
1. Місцеві:
2. Загальні:
кровотеча в місці пункції;
- алергічна реакція на контрастну речовину;
утворення пульсуючої гематоми;
- тромбоз та рестеноз в ділянці стента;
утворення фістули між артерією та веною.
- інфаркт міокарду;
- інсульт;
- порушення ритму серця;
- смерть.
що
21. Аорто-коронарне шунтування
Аортокоронарне шунтування (АКШ) – операція, що дозволяє відновити кровообігв артеріях серця шляхом обходу місця звуження коронарної судини за допомогою
шунтів. На даний час під час операції коронарного шунтування зазвичай
застосовують графти (шунти) з внутрішньої грудної артерії (маммарокоронарне
шунтування), променевої артерії (аутоартеріальне аортокоронарне шунтування),
великої підшкірної вени нижньої кінцівки (аутовенозне аортокоронарне
шунтування).
22. Аорто-коронарне шунтування
23. Аорто-коронарне шунтування
Види:- АКШ із штучним кровообігом та кардіоплегією;
- АКШ на працюючому серці без кардіоплегії ;
-АКШ на працюючому серці із штучним кровообігом.
24. Апарат штучного кровообігу
25. Кардіоплегія
– комплекс заходів, направлених на захист міокарду під час основного етапухірургічного втручання із застосуванням АШК. Розрізняють хімічну та холодову, а також
фармакохолодову кадіоплегію. При операціях, що тривають довше 1 години, обов’язково повинна
застосовуватися гіпотермія.
Фізіологічні особливості кардіоплегічних розчинів:
- Са – попереджують реперфузійне ураження міокарду;
- К – забезпечують швидке припинення скорочення міокарду;
- Мg – сприяють стабілізації мембран та зберігають резерви АТФ;
- Na та Cl підримують електронейтральність розчину;
- Глюкоза – субстрат, необхідний для анаеробного обміну речовин.
Склад розчину Св. Томаса:
- калій 16 ммоль / л
- натрій 110 ммоль / л
- хлор 28 ммоль / л
- кальцій 1,2-2,4 ммоль / л
- магній 16-32 ммоль / л
- натріюгідрокарбонату 10 ммоль / л
- pH 7,8
26. Аорто-коронарне шунтування без штучного кровообігу
Технічно складна процедура, що вимагає тривалого навчання, але, при достатнійтренованості і досвідченості кардіохірурга, якість анастомозу не поступається анастомозу виконаному
традиційним методом. Однак, навіть відмовившись від ШК, ризик емболії ГМ досить високий, за
рахунок техніки бічного перетискання аорти при накладенні проксимального анастомозу.
27. Аорто-коронарне шунтування без штучного кровообігу
Перевагами операцій коронарного шунтування без апарату ШК є:• відсутність травматичного ушкодження клітин крові,
• менша тривалість операції,
• швидка післяопераційна реабілітація,
• відсутність ускладнень, пов’язаних з ШК.
28. ЕНДАРТЕРЕКТОМІЯ вінцевх артерій
Покази :
- повна оклюзія судини з констрастуванням його дистальних
відділів через колатералі
- оклюзія судини, наявність різко змінених дистальних відділів
через наявність атеросклеротичних бляшок
- дифузні зміни з різким звуженням просвіту до кінцевих
відділів судини
- розшарування стінки коронарної артерії при відшаруванні
бляшок
Cпособи :
-механічна ендартеректемія (практично не використовується
через високу післяопераційної летальності);
- газова ендартеректемія.
29.
• Мал.1 Селективна права коронарография демонструєнаявність проксимальної оклюзії ПКА.
• Мал.2 Атероматичний зліпок ПКА (мікропрепарат
після успішної єндартеректомії)
30.
• Мал. 3 Післяопераційні коронарограмипоказують
реканалізацию
ПКА
і
функціонуючий аутовенозний шунт