Органи розмноження

1. ОРГАНИ РОЗМНОЖЕННЯ ÓRGANA GENITÁLIA

Кафедра анатомії, нормальної
та патологічної фізіології.
Лектор: к. вет. н., доцент
Лівощенко Євгенія Михайлівна

2. Органи розмноження

ÓRGANA GENITÁLIA — забезпечують
відтворення тварин (збереження виду).

3.

4. СТАТЕВИЙ АПАРАТ САМЦІВ І САМОК МАЄ БАГАТО СПІЛЬНОГО В БУДОВІ:

1) СТАТЕВІ ЗАЛОЗИ (парні, виробляють статеві клітини)
у самців — сім’яники,
у самок — яєчники
2) СТАТЕВІ ПРОТОКИ: (проводять статеві клітини)
- сім’явиносна протока (сім’япровід) у самців і
- маткова труба (яйцепровід) у самок;
3) МАТКА розвинута у самок і призначена для
виношування плода;
4) ЗОВНІШНІ СТАТЕВІ ОРГАНИ: (забезпечують контакт статевих органів)
у самців — статевий член,
у самок — присінок піхви, соромітні губи з соромітною
щілиною й клітором,

5. ОРГАНИ РОЗМНОЖЕННЯ САМЦІВ

Apparatus Genitalis
Masculinus

6. ÓRGANA GENITÁLIA MASCULÍNA складаються із

сім’яникового мішка,
парних сім’яників,
придатків сім’яників,
сім’явиносних проток,
сім’яного канатика,
сечостатевого каналу,
додаткових статевих
залоз,
статевого члена і
препуція

7. СІМ’ЯНИКОВИЙ МІШОК — sáccus testiculáris

- випин черевної стінки.
Складається:
мошонки
загальної піхвової оболонки
зовнішнього підвішувача сім’яника

8. МОШОНКА — SCRÓTUM

Шкіра мошонки — cútis scróti
м’язязово-еластичною оболонкою — túnica dártos
серединної перегородки — séptum scróti
порожнину мошонки — cávum scróti

9.

10. ЗАГАЛЬНА ПІХВОВА ОБОЛОНКА — túnica vaginális commúnis

— складається з двох пластинок,
Зовнішня пластинка — фасціальна
(продовження поперечної черевної фасції),
внутрішня — серозна (продовження
пристінкової пластинки очеревини).
піхвова порожнина — cávum vaginále.
зв’язка мошонки — lig. scróti.
Пахвинна зв’язка — lig. inguinále — з’єднує
загальну піхвову оболонку з хвостом придатка
сім’яника.

11. Зовнішній підвішувач сім’яника — m. crémaster extérnus

— є продовженням внутрішнього черевного
косого м’яза.
Зовні м’яз вкритий фасцією підвішувача
сім’яника — fáscia cremastérica, яка є залишком
фасції зовнішнього косого м’яза.

12. Сім’яник — téstis, órchis, didýmis

парний орган яйцеподібної форми, дещо
сплющений з боків.
Лівий сім’яник більший за правий.
На сім’янику розрізняють:
два кінці — головчастий і хвостатий —
extrémitas capitáta et caudáta,
два краї — придатковий і вільний — márgo
epididymális et líber,
дві поверхні — латеральну й медіальну.

13.

14. Будова сім’яника

Спеціальна піхвова оболонка — túnica vaginális própria
брижа сім’яника — mesórchium.
білкова оболонка — túnica albugínea.
середостіння сім’яника — mediastínum téstis
перегородочки сім’яника — séptula téstis. Останні
поділяють сім’яник на часточки.
ПАРЕНХІМА СІМ’ЯНИКА —parénchyma téstis:
звивистих сім’явиносних трубочок —túbuli seminíferi contórti— та
проміжної (інтерстиціальної) тканини.
СТРОМА СІМ’ЯНИКА
Прямі сім’явиносні трубочки — túbuli seminíferi récti, які
переходять у
Середостіння - mеdiastinum tеstis, де формують
сім’яникову сітку — réte téstis.
виносних канальців сім’яника — dúctuli aberrántes téstis

15.

16.

17.

18. Придаток сім’яника — epidіdýmis

Голівку – cáput epididymídis
Тіло córpus epididymídis
Хвіст — cáuda epididymídis.
Виносні канальці переходять у протоку
придатка сім’яника — dúctus epididýmidis, яка
переходить у
Сім’явиносну протоку — dúctus déferens.

19.

20.

21.

22. Сім’явиносна протока (сім’япровід) — dúctus déferens

починається з хвоста придатка сім’яника.
Стінка сім’явиносної протоки складається із
слизової,
м’язової
серозної оболонок.
Сім’явиносна протока проходить через пахвинний канал
у черевну порожнину в складі сім’яного канатика, потім
прямує в складці сім’явиносної протоки — plíca dúctus
déferentis — у тазову порожнину. У тазовій порожнині
сім’явиносні протоки розміщені на дорсальній
стінцісечового міхура в сечостатевій складці — plíca
urogenitális
сім’явиносні протоки з’єднуються з вивідними
протоками міхурцевих залоз, утворюючи парну
сім’явипорскувальну протоку — dúctus ejaculatóris, яка
відкривається на
сім’яному горбку — collículus seminá

23.

24. Сім’яний канатик — funículus spermáticus

це складка сім’яникової брижі, в якій розміщені:
сім’явиносна протока,
сім’яникова артерія
сім’яникова вена, формує
лозоподібне сплетення — pléxus pampinifórmis
нерви,
лімфатичні судини та
внутрішній підвішувач сім’яника — m. cremáster
intérnus.
Сім’яний канатик лежить у пахвинному каналі

25.

26. Сечостатевий канал — canális urogenitális

утворюється сечівником і сім’явиносними протоками і
призначений для виведення сечі та сперми.
Канал поділяється на :
тазову частину — pars pelvína,
статевочленну (губчасту) частину — pars spongiósa.
На голівці закінчується зовнішнім отвором — óstium uréthrae
extérnum.
При переході тазової частини в статевочленну утворюється
перешийок сечостатевого каналу — ísthmus uréthrae.
Стінка сечостатевого каналу складається із:
слизової,
судинної (кавернозної) містить еластичні й непосмуговані
м’язові волокна та густу сітку кровоносних судин з
розширеннями — лакунами. Під час ерекції лакуни
заповнюються кров’ю, та
м’язової оболонок - складається з товстого шару посмугованих
м’язових волокон, які формують
сечостатевий м’яз — m. urogenitális

27. Додаткові статеві залози - glandulae genitales accessoriae

Додаткові статеві залози glandulae genitales accessoriae
виділяють секрет у тазову частину
сечостатевого каналу
Міхурцева залоза — gl. Vesiculáris
Передміхурова залоза — prostáta
Цибулино-сечівникова залоза — gl. bulbourethrális

28. Міхурцева залоза — gl. vesiculáris

парна, розміщена в сечостатевій складці
дорсально від сечового міхура.
Вивідна протока залози зливається із
сім’явиносною протокою, утворюючи
сім’явипорскувальну протоку.

29. Передміхурова залоза — prostáta

непарна,
обмежує початкову частину сечостатевого
каналу.
буває застінна і пристінна.
Застінна частина розміщена дорсально на шийці
сечового міхура, відкривається латерально від
сім’яного горбка.
Пристінна, або розсіяна, частина залози —
pars dissemináta prostátae — розміщена між слизовою й
м’язовою оболонками сечостатевого каналу.

30. Цибулино-сечівникова залоза — gl. bulbourethrális

парна, прикрита цибулино-печеристим м’язом.
До додаткових статевих залоз слід віднести
Сечостатеві залози — gll. urogenitáles,
залози чоловічої матки,

31.

32. Статевий член — pénis

складається з
печеристого тіла — córpus cаvеrnósum pénis
сечостатевого каналу.
Парні печеристі тіла члена розділені поздовжньою
фіброзною перегородкою.
беруть початок від сідничних горбів і утворюють
ніжки члена, які підвішують його до таза.
Кожна ніжка обмежена добре розвинутим сідничнопечеристим м’язом (стискаючи ніжку, м’яз обмежує
відтік крові під час ерекції).

33. Печеристе тіло

складається з
білкової оболонки і
печеристих порожнин.
Білкова оболонка — túniсa albugínea - щільна,
фіброзна, утворює перетинки, або трабекули, які
обмежують печеристі порожнини (каверни).
Каверни (печеристі порожнини) — це
видозмінені судини, які всередині вкриті
ендотелієм.

34. Статевий член — pénis , уд, (гpеч. phallos)

Тіло — córpus pénis,
сечостатеву борозну — súlcus urethrális (вентр)
корінь — rádix pénis утворюють дві ніжки при сходженні між
собою,
Голівка - glans pénis:
вінець голівки — coróna glándis,
шийку — cóllum glándis
перегородку — séptum glándis.
ФОРМИ ГОЛІВКИ:
Капелюхоподібний утвір (кінь, пес, примати),
чохол — gálea pénis, (жуйні, верблюд, кнур, лев, тигр, гризуни).
У деяких тварин вона розділена на
2–4 лопаті (єхидна, качконіс) або
подвійна (сумчасті).
верхівка статевого члена зігнута назад, (верблюд, слон, носоріг).

35. Препуцій (крайня плоть) — prepútium

складка шкіри, яка вкриває зовні голівку статевого
члена.
Внутрішня пластинка крайньої плоті дуже ніжна і
переходить безпосередньо на голівку, вкриваючи її.
ЗАЛОЗИ КРАЙНЬОЇ ПЛОТІ (сальні) — gll. preputiáles, які
виділяють секрет —
смегму, що має специфічний запах.
Препуцій натягується на голівку статевого члена
парним
краніальним м’язом крайньої плоті — m. preputiális
craniális, починається в ділянці мечоподібного відростка
груднини.
Голівка статевого члена втягується в препуцій парним
м’язом
відтягувачем статевого члена — m. retráctor pénis, що
починається від 2–3-го хвостового хребця.

36. ВИДОВІ ОСОБЛИВОСТІ

37. БУГАЯ

сім’яниковий мішок розміщений перед
лобковими кістками,
Сім’яники розміщені вертикально,
головчастим кінцем догори.
Статевий член довгий має сигмоподібний
згин — fléxura sigmoídea pénis,
Маса сім’яників - 550–650 г.
Міхурцеві залози великі,
передміхурова залоза:
Застінна частина
Пристінна частина

38.

39.

40.

41. У ЦАПА Й БАРАНА

застінної частини передміхурової залози немає.
Статевий член довгий, каудально від сім’яникового
мішка утворює сигмоподібний згин — fléxura
sigmoídea pénis, під час ерекції випрямляється.
Печеристі порожнини розвинуті слабко.
Голівка статевого члена потоншена і утворює шийку
— сóllum glándis,
чохол голівки — gálea glándis.
Зліва від чохла розміщений сечостатевий
відросток (довгий, виступає за межі голівки).
Маса сім’яників у цапа й барана відповідно
становить 150–200 і 400–500 г.

42.

43. жеребця

ЖЕРЕБЦЯ
Сім’яники відносно великі (550–650 г),
На розрізі темно-бурого кольору.
Міхурцеві залози грушоподібної форми,
Застінна частина передміхурової залози складається з правої й
лівої часток, з’єднаних перешийком.
В сечостатевому каналі розсіяні залози — gll. urethráles.
Статевий член:
На дорсальній частині голівки виступає дорсальний відросток — procéssus
dorsális glándis.
Голівка на кінці потовщена у вигляді вінця — coróna glándis.
На передній поверхні голівки знаходиться ямка голівки — fóssa
glándis, з якої виступає відросток сечостатевого каналу.
Крайня плоть подвійна:
зовнішній листок
внутрішній листок.
два отвори крайньої плоті :
зовнішній
внутрішній (називається кільцем крайньої плоті — ánulus preputiális).

44.

45.

1 — túnica albugínea;
2 — córpus cavernósus;
3 — canális urogenitális;
4 — strátum cavernósum;
5 — m. urogenitális;
6 — m. retráctor pénis;

46.

47. кнура

КНУРА
сім’яниковий мішок поблизу відхідника
(анального отвору).
Сім’яники великі (900–1000 г),
Міхурцеві й цибулино-сечівникові залози дуже
великі,
передміхурова залоза незначна.
Статевий член має сигмоподібний згин.
Є випин крайньої плоті — diverticúlum preputiá
Головка спіралеподібно закручена

48.

49.

50. пса

ПСА
сім’яниковий мішок міститься поблизу
відхідника,
Міхурцевих та цибулино-сечівникових залоз
немає.
Застінна частина передміхурової залози
велика, щільна,
Пристінної частини залози немає.
Голівка статевого члена довга, циліндрична.
В передній частині статевого члена міститься
кістка статевого члена — os pénis