Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки» («На Козацьких островах»)

1.

Володимир Рутківський.
«Джури козака Швайки»
(«На Козацьких островах»)

2.

Історія – свідок минулого,
світло істини, жива пам’ять…
Історія – це свідок часу,
учителька життя. Не знати
історії – означає завжди бути
дитиною.
Цицерон,
давньоримський політичний
діяч

3.

Освіта: Одеський політехнічний інститут;
слухач Вищих літературних курсів.
Діяльність: письменник, редактор на радіо,
сценарист, засновник премії «Джури».
Нагороди:
* літературна премія ім. М. Трублаїні
(1992), премія ім. Лесі Українки (2002) за
роман «Сторожова застава», премія ім. В.
Близнеця.
* Книга року Бі-Бі-Сі (2011), роман «Сині
Води».
* Національна премія України ім. Тараса
Шевченка в номінації «Література» (2012)
за трилогію про джур.
Екранізації: «Сторожова застава».

4.

Поетична творчість
Автор поетичних збірок:
* «Краплини сонця» (1966),
* «Плоти» (1968),
* «Рівновага» (1977),
* «Знак глибини» (1987).

5.

Прозові твори

6.

«Джури козака Швайки» – твір
про волелюбних, сміливих людей
Тема:
зображення
пригод
дванадцятирічних хлопчиків Санька
та Грицика в супроводі сміливого
вивідника Швайки у складний період
протистояння українців турецькотатарським
набігам
і
сваволі
польсько-литовських магнатів та
зародження козацтва.
Ідея: уславлення дружби, вірності
рідній землі, потреби захисту її
кордонів;
засудження
зради.

7.

Проблематика історико-пригодницького
роману “Джури козака Швайки»
Боротьба добра і зла.
Дружба й зрада.
Співіснування людей і тварин.
Стосунки між дорослими й
дітьми.
Духовна сила й духовний
занепад.

8.

Композиція роману
«Джури козака Швайки»

9.

Козак-характерник
(химоро́дник, галдо́вник, заморо́чник)
Назва віщуна, чаклуна в Запорозькій
Січі. Займався не лише яснобаченням, але
й
лікуванням
поранених
козаків,
їх психотерапією та психофізичною
підготовкою.
Своєрідний духовний наставник, якого
козаки шанували і дещо побоювались,
хранитель традицій і таємниць бойового
мистецтва запорозького козацтва.

10.

Джура (чура)
Первісно джура - перське слово,
що означає «товариш», в українську
потрапило
як
запозичення
з
тюркської.
В Україні в ХІ-ХІІІ століттях –
зброєносець, помічник у козацької
старшини.
Зазвичай джурами були хлопці.
Разом із козаками джури ходили в
походи, брали участь у боях.

11.

Головні герої твору
Дванадцятирічні Санько (юний
ворожбит), Грицик;
мати Санька – Мокрина;
Пилип Швайка – розвідник, його кінь
Вітрик, вовк Барвінок,
дід Кібчик, його онук Демко Дурна
Сила;
дід-ворожбит Кудьма;
козаки: Вирвизуб, Перепічка, рудий
Мацик, Василь Байлемів;
татарин Рашит.

12.

Негативні персонажі
Пан Кобильський (дістав добрячих
канчуків від власного слуги і
сховався від сорому та людей);
його слуга Тишкевич (загинув, коли
втікав із поля бою, від стріл тих, кому
так вірно служив);
Іслам-Бек, Саїд-мурза (наляканий
битвою у плавнях, змушений
визнати власну поразку);
татари.

13.

Уміння, майстерність, хист:
кращий
козацький
вивідник
(розвідник)
землі
переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них
вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче
нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє
зброєю і тримається на коні.
Вольові якості:
сміливий, розумний, спостережливий, витривалий,
кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише
на себе.
Почуттєві якості:
вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і
братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх
порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від
ворогів. Справжній лицар, який щиро служить своєму
народові, товариству.

14.

Характеристика
Санька
і
Єдиний син у матері, яка його дуже
любить і опікає.
Наглядав за курчатами.
Мрійливий, спокійний,
розважливий.
Неабиякий ворожбит, має рідкісний
дар: уміє подумки віддавати накази
й навіювати.
Грицика
Став круглим сиротою після набігу
татар на село, живе в сім'ях
односельців і пасе сільську череду, за
що його годують, одягають і дають
прихисток по черзі жителі села.
Пасе селянську і панську худобу,
лише його любить і слухає страшний
бугай Петрик.
Жвавий, непосидючий, запальний,
рішучий, щирий.
Має зіркі очі. Не дає себе обдурити.

15.

Персонажі твору
Демко Дурна Сила – напрочуд
сильний фізично та не надто
метикуватий онук діда Кібчика.
Демкова доля – це приклад того, що
сили доброї людини можуть бути
витрачені на марне та зле через її
недосвідченість, і водночас вона засвідчує
глибоку
людяність
і
справедливість наших пращурів.
Дід Кібчик живе задля ближніх,
передає набутий за довге життя
досвід і мудрість.
Волхв
Кудьма
–
таємний
вихователь вовків, наділений Божим
даром, книжник і цілитель, який знає
таємниці минулого й майбутнього,
людської душі й людської історії.

16.

Козацькі прислів’я
У козака життя коротке, а слава вічна.
Береженого Бог береже, а козака шабля.
Ми з такого роду, що любим свободу.
Козацькому роду нема переводу.
Кінь та ніч козакові товариші.
Козак не боїться ні тучі, ні грому.
Козак дружбу знає: в біді коня не покидає.
Коли козак в полі, то він і на волі.