239.00K
Category: literatureliterature

Редакторська підготовка наукових, науково-популярних та довідкових видань

1.

Тема 14. Редакторська підготовка
наукових, науково-популярних та
довідкових видань
План
1. Наукові видання
2. Науково-популярні видання
3. Довідкові видання
ЛІТЕРАТУРА
• Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця, видавця. - К.:
Наша культура і наука, 2010.
• Тимошик М. Як редагувати книжкові та газетно-журнальні
видання: Практичний посібник. - К.: Наша культура і наука, 2012.

2.

Функції наукових видань
• підсумка результатів теоретичних чи
експериментальних досліджень одного або
цілої групи вчених;
• стимул подальших наукових досліджень у
зазначеній проблематиці;
• закріплення результатів наукового пізнання;
• передача знань наступним поколінням і
групам споживачів.

3.

Типологічний ряд наукових видань
За характером інформації наукові видання
поділяємо на такі види:
• монографія;
• автореферат дисертації;
• стаття;
• наукова доповідь (тези доповіді).

4.

За складом основного тексту:
• моновидання (в основі — один твір,
скажімо, монографія або автореферат
дисертації);
• тези доповідей чи повідомлень (наукової
конференції, симпозіуму, з’їзду);
• матеріали конференції (симпозіуму, з’їзду);
• збірник наукових праць.

5.

Аспекти, над якими працює редактор :
ознайомлювальний,
структурний,
змістовий.
Ознайомлювальний аспект передбачає:
• актуальність та новизну теми;
• ступінь її розробки;
• адресне призначення;
• рівень використання автором найновішої
літератури, залучення архівних матеріалів.

6.

Поліпшити таку структуру можна шляхом:
систематизації зібраного матеріалу;
дотриманням
приблизно
однакового
співвідношення
обсягу
структурних
складових тексту (параграфів, розділів, частин);
чіткого виокремлення в цих складових
головного й другорядного;
строгої
логіки
викладу;
написання
серйозних узагальнень;
вироблення самостійних висновків;
виявлення і ліквідації повторів, абзаців.

7.

Методи викладу матеріалу:
індуктивний (від окремого до загального);
дедуктивний (у зворотному, від загального,
напрямку);
логічний (так зване послідовне членування
матеріалу на смислові фрагменти);
історичний (аналіз розвитку подій та явищ
у строго хронологічній послідовності).

8.

При написанні своїх праць учені
користуються і складнішими методами:
метод сходження від абстрактного до
конкретного;
метод спіралі, який передбачає поступовий
розвиток думки шляхом її повторення
щоразу на більш узагальнюючому рівні.

9.

Вимоги до статей (ВАК)
постановку проблеми у загальному вигляді
та її зв’язку із важливими науковими чи
практичними завданнями;
аналіз останніх досліджень і публікацій, у
яких започатковано розв’язання даної
проблеми і на які спирається автор,
виділення невирішених раніше частин;
загальну проблему, якій присвячується
конкретна стаття;
формулювання цілей статті (постановка
завдання);

10.

Вимоги до статей (ВАК)
виклад основного матеріалу дослідження з
повним
обґрунтуванням
отриманих
наукових результатів;
висновки
з
даного
дослідження і
перспективи подальших розвідок у даному
напрямку.

11.

Складові наукового видання
передмова,
вступна стаття,
примітки і коментарі,
система покажчиків,
бібліографічний опис.

12.

Коло читачів науково-популярних видань
читач із вищою освітою і досить високою
професійною підготовкою;
читач із середньою або середньою
спеціальною освітою;
читач, який є спеціалістом із суміжних
галузей
науки
і
який
об’єктивно
зацікавлений у результатах наукового
пошуку колег;
старшокласники і студенти, які завжди
виявляли підвищений інтерес до знань .

13.

Особливості оформлення науковопопулярного видання
Зовнішній дизайн і внутрішня художньотехнічна “начинка”;
майстерність застосування прийомів
популяризації викладу матеріалу.
Функції ілюстрацій
пізнавальна,
інформаційна,
виховна.

14.

Популяризація викладу матеріалу
сюжетний розвиток подій;
логічна послідовність наукових аргументів
та наведення до кожного з них цікавих
прикладів ;
видавничі вставки-відступи від авторської
розповіді;
авторські відступи від суворо визначеної
канви розповіді;
нестандартне введення в текст термінології
та спонукання читача до її мимовільного
засвоєння .

15.

Типологічний ряд довідкових видань
словники (енциклопедичні, біографічні,
мовознавчі, перекладні, термінологічні,
тлумачні);
довідники (наукові, виробничо-практичні,
масово-політичні, навчальні, популярні,
побутові);
енциклопедії (універсальні, галузеві);
довідково-інформаційні видання (каталоги,
покажчики, програми, телефонні довідники,
розклади руху транспорту тощо).

16.

Класифікація довідкових видань
довідкові видання, в яких систематизовано
подана інформація за окремими галузями
знань;
довідкові видання універсального
характеру, де представлена інформація з
різних галузей знань;
за обсягом: однотомні і багатотомні.

17.

Розробка загальної концепції довідкового
видання. Організаційні питання:
чітке з’ясування читацького призначення,
передбачуваного
попиту
на
книговидавничому ринку,
економічних можливостей видавництва
щодо забезпечення якості майбутнього
видання,
підбір авторського колективу та створення
спеціальної редакторської групи.

18.

Серед творчих питань найважливішими є:
складання словника,
розробка методичних рекомендацій для
авторів,
з’ясування загальних принципів відбору і
систематизації матеріалу.

19.

Редакторська підготовка матеріалів
робота над фактологічним матеріалом ;
удосконалення змісту;
уніфікація тексту;
ретельна перевірка розробленої системи
посилань, відсилань та покажчиків.

20.

Дякую за увагу!
English     Русский Rules