Іван Багряний - український поет, прозаїк, драматург та політичний діяч

1.

2.

Коротко про поета:
Іван Багряний –
український поет,
прозаїк, драматург та
політичний діяч. Голова
Української
національної ради.
Лауреат Нобелівської
премії з
літератури(1962р.) та
лауреат Національної

3.

Еміграція:
За розрахунками дослідника Ігоря Бігуна, Іван Багряний
залишив Охтирку та рушив на захід у липні чи серпну 1943
року, назавжди залишивши дружину й сина. Сама дружина
чи не захотіла, чи не змогла нікуди їхати.
Згодом, через Київ, він опинився на Галичині та перебував
там, аж поки його не наздогнав фронт.
З України Багряний виходив разом з групою членів УГВР і
ОУН-УПА через Карпати. Спершу їхня група опинилась у
Словаччині, потім в Угорщині. З Угорщини Багряний
попрямував не на захід, а на південь, до Хорватії, де тоді
була підконтрольна Німеччині «Незалежна Держава
Хорватія». Перед падінням цього утворення під ударами
югославських партизанів, група УГВР і Багряний перебралися
до Австрії в місто Інсбрук.
Через постійні дискусії та сварки з ОУН(б), Іван Багряний

4.

Діяльність в еміграції:
У 1945 році І.Багряний
Також вже в еміграції в 1950 році
емігрував до Німеччини. Він
написав роман «Сад
написав брошуру-памфлет
Гетьманський».
«Чому я не хочу вертатись до
В основу цього романа лягла
СРСР?», де виклав політичну
історія арешту Багряного у 1938
декларацію національної гідності році: на час його допитів та тортур
й прав людини, яка пережила
припала зміна «влади» в НКВД.
примусову репатріацію,
Церез це пощастило людям, які
насильство, тортури,
були заарештовані, але не
приниження як колишній
засуджені. Їм або дали невеликі
в’язень, остарбайтер, полонений, терміни, або звільнили. Самого
позбавлений власного імені.
Багряного звільнили, проте без
Він логічно обґрунтував
права виїзду з Охтирки.
закономірність еміграції з СРСР –
Цей роман зсередини показує
батьківщину, яка пішла на
механіку сталінських репресій:

5.

Діяльність в еміграції:
Після розриву з ОУН, Багряний долучився до
створення нової партії, а невдовзі очолив її. Так у 1948
році була створена УРДП(Українська революційнодемократична партія). Політологи називають її
лівоцентристською партією.
Революційні демократи не були прихильниками ані
комуністичних чи фашистських тоталітарних систем,
ані ліберального капіталізму в чистому вигляді.
У пізній період емігрантського життя письменник
продовжував активно творити. Писав і прозу, і поезію,
був активний і в царині дитячої літератури.
1963 року Івана Багряного спробували висунути на
Нобелівську премію. Але не встигли – 25 серпня він
помер у санаторії. Він мав хворобу серця, сухоти,

6.

Титульна сторінка
памфлету «Чому я не хочу
вертатись до СРСР?»
«Сад Гетьманський»
у французькому
перекладі

7.

Могила Багряного у
м.Новий
Ульм(Німеччина)
Меморіальна
дошка в Охтирці
Погруддя
Багряному в
Охтирці

8.

Дякую за увагу