Анатомо-фізіологічні особливості жувального апарату при повній втраті зубів

1.

КАФЕДРА
Ортопедичної
стоматології

2.

Велике
прохання!
Вимкнути
мобильні
телефони!

3. Анатомо-фізіологічні особливості жувального апарату при повній втраті зубів. Особливості обстеження пацієнтів з повною

Тема лекції:
Анатомо-фізіологічні особливості жувального
апарату при повній втраті зубів. Особливості
обстеження пацієнтів з повною відсутністю зубів.
Функціональні відбитки при повній відсутності
зубів.
доцент
БАС Андрій Олексівич
Кафедра ортопедичної стоматології
Одеський національний медичний університет

4.

Причини повної втрати
зубів:
•Карієс та його ускладнення;
•пародонтит и другі
захворювання пародонта;
•травма;
•первинна (врождена) адентия
(дуже рідко).
Незважаючи на появу новітніх методик в діагностиці та лікуванні стоматологічних
захворювань, широке впровадження в практику дентальної імплантації, економічне становище
країни не завжди дозволяє застосовувати ці досягнення. Особливо це стосується соціально
незахищених груп населення (люди пенсійного віку, інваліди та ін.).

5.

Розповсюдженність
повної втрати зубів
30
25
25
%
20
15
10
5,5
5
0
1
40-49 лет
50-59 лет
старше 60 лет
Ці цифри пояснюють практичну важливість проблеми
протезування при повній відсутності зубів

6.

Анатомо-фізіологічні зміни при повній втраті
зубів
Усугубляются функциональные нарушения.
Быстро усиливается редукция лицевого скелета и покрывающих его мягких тканей.
Тіло і гілки щелеп стають тоншими, а кут нижньої щелепи - більш тупим.

7.

Анатомо-фізіологічні зміни при повній втраті
зубів
На верхній щелепі в більшій мірі виражена атрофія кісткової
тканини вестибулярної поверхні альвеолярного відростка
на нижній - язична, у зв'язку з чим розвивається так звана вікова
прогенія.

8.

Анатомо-фізіологічні зміни при повній втраті
зубів
У таких хворих
різко виражені носогубні складки,
опущені кінчик носа,
кути рота
навіть зовнішні краї повік.
западання губ і щік.
Нижня третина особи значно
зменшується в розмірах.
З'являється в'ялість м'язів,
особа набуває старечий вираз.

9.

Анатомо-фізіологічні зміни при повній втраті
зубів
Через зменшення жувального навантаження
м'язи зменшуються в об'ємі,
стають в'ялими,
частково атрофуються.

10.

Анатомо-фізіологічні зміни при повній втраті
зубів
Зміни відбуваються і в скронево-нижньощелепного суглобі:
Суглобова ямка стає пологою
Уплощаєтся суглобовий горбок
Головка нижньої щелепи наближається за формою до циліндра
Рухи нижньої щелепи стають більш вільними
Функціональне перевантаження суглобових поверхонь може призвести до
розвитку деформуючого артрозу.

11.

Завдання лікування повної відсутності зубів:
Лечебные:
восстановление функции жевания;
восстановление эстетических норм
лица;
восстановление речи;
психологическая
реабилитация
человека.
Профилактические:
предупреждение
заболеваний
желудочно-кишечного тракта;
предупреждение
заболеваний
височно-нижнечелюстного сустава;
попередження атрофії м'язів;
іноді попередження зниження слуху та ін.
боротьба з передчасним проявом старості.

12.

Обстеження пацієнтів з
повною відсутністю зубів:
Скарги:
•неможливість жування;
• порушення мови;
•естетичний дефект (западіння губ, щік,
вираженість лицьових складок, зміна
форми особи).
•симптоми зниження висоти прикусу.
Треба обов'язково з'ясувати при
бесіді:
1) має пацієнт досвід користування протезами,
якщо так, то як давно і які побажання до нових
протезів;
2) яке загальний стан пацієнта (нервової та
серцево-судинної систем), що особливо турбує
його в даний час;
3) які дії лікарів пацієнт вважає небажаними.

13.

Обстеження пацієнтів з
повною відсутністю зубів:
Клінічна картина беззубого рота
залежить від:
•причини, що викликала втрату зубів,
•часу, що пройшов з моменту їх видалення,
•віку пацієнта;
•індивідуальних особливостей організму.
Варто звернути увагу на:
•зміну зовнішнього вигляду,
•старечу прогенію,
•порушення функції жування й мови,
•атрофію альвеолярних відростків,
•стан слизової оболонки.

14.

Для визначення плану лікування, взаєморозуміння лікарів і спрощення запису в
історії хвороби використовуються
класифікація беззубих щелеп
класифікація беззубих щелеп по Шредеру
Перший тип –
Добре збережений альвеолярний відросток.
Добре виражені альвеолярні горби
Високий піднебінний звід.
Перехідна складка, місця прикріплення м'язів
розташовані відносно високо.
Дригий тип –
Середня ступінь атрофії альвеолярного відростка.
Альвеолярні горби ще збережені.
Піднебінний звід ясно виражений.
Перехідна складка розташована трохи ближче до
вершини альвеолярного відростка, ніж при першому типі.
Третій тип –
Різка атрофія: альвеолярні відростки і горби відсутні
Піднебіння плоске.
Перехідна складка розташована в одній горизонтальній
площині з твердим небом.

15.

Для визначення плану лікування, взаєморозуміння лікарів і спрощення запису в
історії хвороби використовуються
класифікація беззубих щелеп
класифікація беззубих щелеп по Келлеру
Перший тип –
альвеолярні відростки незначно і рівномірно атрофований.
Рівне округлений альвеолярний гребінь.
Точки прикріплення м'язів і складок слизової оболонки розташовані
біля основи альвеолярного відростка.
Другий тип –
виражена, але нерівномірна атрофія альвеолярного відростка.
альвеолярний гребінь ледве підноситься над дном порожнини рота,
вузький, іноді навіть гострий, Місця прикріплення м'язів розташовані
майже на рівні гребеня.
Третій тип –
виражена атрофія альвеолярного відростка в бокових відділах при
відносно збереженому в передньому відділі.
Четвертий тип –
атрофія альвеолярного відростка найбільш виражена спереду при
відносній збереженості його в бокових відділах нижньої щелепи.

16.

Для визначення плану лікування, взаєморозуміння лікарів і спрощення запису в
історії хвороби використовуються
класифікація беззубих щелеп
класифікація беззубих щелеп по Оксману
Перший тип
незначно і рівномірно атрофовані альвеолярні
відростки, добре виражені горби верхньої щелепи і звід
неба, розташовані біля основи альвеолярного ската
перехідна складка і точки прикріплення вуздечок і
щічних тяжів
високий альвеолярний відросток, низьке
розташування перехідної складки і точок
прикріплення вуздечок і щічних складок
слизової оболонки.
Другий тип
середньо виражена атрофія альвеолярного відростка і
горбів верхньої щелепи, менш глибоке небо і більше
низьке прикріплення рухомий слизової оболонки.
середньо виражена нерівномірна
атрофія альвеолярного відростка.

17.

Для визначення плану лікування, взаєморозуміння лікарів і спрощення запису в
історії хвороби використовуються
класифікація беззубих щелеп
класифікація беззубих щелеп по Оксману
Третій тип
При третьому типі спостерігається різка, але рівномірна
атрофія альвеолярного відростка і верхньощелепних
горбів, сплощення піднебінного зводу. Рухома слизова
оболонка прикріплена на рівні вершини альвеолярного
відростка.
альвеолярний відросток відсутній або
представлений слабо. Атрофія може
захоплювати і тіло щелепи.
Четвертий тип
нерівномірна атрофія альвеолярного відростка, яка є наслідком різночасного
видалення зубів.

18.

Форма и рел’єф альвеолярного гребня
трикутнозрізаного конусу
гострокінцева
напівовальна
сплющена
прямокутна
шипоподібна
шишкоподібна
Більш сприятливими щодо успішного протезування є форми зрізаного конуса і
напівовальна, оскільки жувальний тиск сприймається на обмеженій поверхні вершини
гребеня і передається на більш широку основу альвеолярного відростка. Дуже
несприятливі трикутно-гострокінцева і зубчата форми, при яких постійно травмується
слизова оболонка, що покриває цю ділянку, і хворі тривало скаржаться на больові відчуття
при користуванні протезами.

19.

Оцінка стану слизивої оболонки
протезного ложа беззубих щелеп
Супплі виділив 4 класи слизової оболонки протезного ложа :
1 - щільна, помірно податлива слизова оболонка - ідеальне ложе;
2 - атрофічна, тонка, бліда слизова - тверде протезне ложе;
3 - пухка гіперемована, часто катарально-запалена слизова - по Супплі
«м'який рот»;
4 - вільно рухома на альвеолярному відростку, повнокровна слизова, що
нагадує півнячий гребінь, як правило, є наслідком одночасного
видалення великої кількості зубів при пародонтозі, пародонтиті.

20.

Оцінка стану слизивої оболонки
протезного ложа беззубих щелеп
Анатомічні утворення слизової оболонки
порожнини рота: тяжі, складки, горбки, валики,
вуздечки, що обмежують рухи губ, язика, щік,
місця прикріплення м'язів і зв'язок - рухливі.
Якщо слизова оболонка зрощена
безпосередньо з окістям, то вона нерухома.
Проміжне положення між активно-рухомою і
нерухомою слизової займає пасивно-рухлива
слизова оболонка.
Якщо в певних місцях слизової оболонки чинити тиск, то вона буде стискатися, а при
припиненні тиску - виходити зі стану компресії і приймати початкову форму. Цю
здатність слизової оболонки називають піддатливістю.

21.

Оцінка стану слизивої оболонки
протезного ложа беззубих щелеп
Пасивно-рухлива (добре податлива)
слизова оболонка отримала назву нейтральної
зони, яка розповсюджується у вигляді смуги
нерівномірної ширини по вестибулярної
поверхні верхньої та нижньої щелеп, по
мовній поверхні нижньої щелепи і по лінії
«А».
Межами нейтральної зони є, з одного боку,
місце переходу активно-рухомий слизової оболонки в
пасивно-рухливу, тобто перехідна складка, що відповідає
точкам прикріплення мімічної і жувальної мускулатури до
щелеп; з іншого боку - місце переходу пасивно-рухомої
слизової в нерухому.
Ширина нейтральної зони в області вуздечок, губ
і язика, щічні-ясенних і крило-щелепних складок і
піднебінних ямок не перевищує 1-3 мм, а в проміжках між
цими утвореннями досягає 4-7 мм.

22.

Зони податливості слизової оболонки верхньої
щелепи по Люнду
1. Область сагітального шва на твердому небі слизова дуже тонка, просвічує, розташована в
області
сагітального
шва,
позбавлена
підслизового
шару,
безпосередньо
прикріплюється до периосту і відрізняється
мінімальною піддатливістю. Ця ділянка
називається медіальною фіброзної зоною.
2. Альвеолярний відросток і прилегла до нього
вузька смужка, що розширюється у напрямку
до молярів - ця зона покрита слизовою, туго
натягнутою і майже позбавленої підслизового
шару і називається периферичною фіброзної
зоною.
Ділянка
верхньої
щелепи
в
області
піднебінних складок - покрита слизовою,
прикріпленої до периосту за допомогою шару,
що складається переважно з жирового
прошарку товщиною 1-2 мм. Ця зона слизової
володіє середньою піддатливістю і називається
жировою.
4. Задня третина твердого піднебіння - має
підслизовий шар, багатий слизовими
залозами і містить жирову тканину; цей шар
м'який, пружинить у вертикальному
напрямку, володіє найбільшим ступенем
податливості і називається залозистою
зоною.

23.

Види фіксації полних знімних протезів
1. Механічні:
Пружини Фошара,
Обважнення базисів протезів на
нижню щелепу
Використання різних імплантатів
2. Біомеханічні:
•ясневі кламери
•пелоти.
3. Фізичні:
• адгезія,
•магніти,
•присоски Рауе.
4. Біофізичні.
створення
розрідженого
простору під усім базисом
протеза

24.

Класифікація відбитків (по Є.І. Гаврилову)
І група - попередні (орієнтовні)
ІІ група - остаточні
Функціональні
Анатомічні
Діагностичні
За методом оформлення країв
Допоміжні
За допомогою
пасивних
рухів
Рабочі
За допомогою
функціональних
проб
За допомогою
жувальних
та ін. рухів
Контрольні
За ступенем стиснення
слизової оболонки
Частичні
Оклюзійні
Під тиском
Слизової оболнки
жувальним
дозованим
Повні
довільним
При мінімальному тиску

25.

Вже з початку XX ст. вчені вважали, що істотне значення для функціонального відбитка і
його результатів має індивідуальна ложка, приготована для кожного пацієнта окремо.
Методи виготовления індивідуальних ложок :
• воск;
• пластмаси
холодної полімеризації;
пластмаси горячої
полімеризації;
• термопласти;
• світлотвердіючі
материали;
• комбіновані
методики.

26.

Методика припасовки індивідуальних ложок за допомогою
функціональних проб Гербста.
Для верхньої щелепи:
Характер рухів
Места коррекций.
а / Ложку притискають до
піднебіння і просять хворого,
рухаючи верхньою губою і щокою,
зробити кілька спроб зняти ложку.
При скиданні вкорочують
край в області вуздечки
верхньої губи і межі її до
премолярів.
б/ Просять хворогоого сосаті
палеця и втягувати щоки.
Вкорочують кордон ложки в
області премолярів і молярів
з вестибулярної сторони.
в / Просять хворого кілька разів
максимально відкрити рот.
г / Задню кордон на небі хворого
визначають візуально при
проголошенні хворим гласного "А"
Вкорочують край за
верхнещелепними бугром.
Переносять кордон на
індивідуальну ложку

27.

Методика припасовки індивідуальних ложок за допомогою
функціональних проб Гербста.
Для нижньої щелепи:
Характер руху
а / Просять хворого підняти
фіксовану ложку нижньою губою.
б / Просять боляче втягувати
щоки.
в / Максимальне відкриття рота.
г / Висування язика в
горизонтальному напрямку над
нижньою губою.
д/ Рухи язика вправо і влево.
е/ Просять хворого декілька раз
ковтнути
Місце корекції.
Коректують кордон в
передньому відділі з
вестибулярної сторони.
Вкорочують при скиданні в
області премолярів з
вестибулярної сторони.
Вкорочують в області молярів і
за ретромолярную горбиками.
Вкорочують її передній край в
області вуздечки мови і
передніх зубів.
Коректують кордон в області
премолярів з язикового боку
праворуч і ліворуч.
Вкорочують в області молярів
до кута нижньої щелепи.

28.

Далі переходять до отримання функціонально присмоктуються відбитків.
Найкращими масами для зняття функціонального відбитка є ті, які здавлюють
підлягає слизову на 50% її компресійних можливостей.
Таким якістю (компресія 40 - 60%)? Володіють
силіконові
і цінкоксідевгенольние матеріали,
на відміну від
термопластичних - 80%
і альгінатних - 20%.

29.

Оптимальним тиском при знятті функціональних відбитків? Є сила
жувального тиску.
Однак, в залежності від стану слизової оболонки, можливі варіанти, а саме:
•При атрофії слизової необхідно
отримувати разгружающие відбитки.
•При гиперплазированной слизовій
оболонці - компресійні.
•При наявності на однієї щелепи
ділянок слизової з різною
піддатливістю або при сильній
вираженості піднебінного шва
необхідно отримувати
диференційовані відбитки.

30.

За функціональним оттискам, отриманим за допомогою
індивідуальних ложок, відливають робочі моделі щелеп
для подальших етапів виготовленні повних знімних протезів.

31.

www.ortstom.odmu.edu.ua