Анатомія та фізіологія спинного мозку

1.

1. Роль нервової системи в організмі.
2. Класифікація нервової системи.
3. Загальні принципи будови нервової системи.
4. Спинний мозок.
5. Головний мозок. Відділи головного мозку.
6. Оболонки головного і спинного мозку (ПСРС).
7. Продукція спинномозкової рідини та шляхи її
циркуляції (ПСРС).
8. Шлуночки головного мозку, їх будова і значення (ПСРС).
9. Провідні шляхи ЦНС ( СРС ).
encephalon, medulla spinalis,
myelencephalon, metencephalon, pons, cerebellum,
mesencephalon, diencephalon, telencephalon, meninges.

2.

регулює роботу всіх органів,
улагоджує діяльність різних систем і пристосовує її до
мінливих умов, в яких опиняється організм.
В основі діяльності нервової системи –
Це реакція організму, за обов’язкової участі ЦНС, у відповідь
на зміни зовнішнього або внутрішнього середовища, які
сприймаються рецепторами.
центральна - головний і спинний мозок
периферична - черепно-мозкові і спинномозкові нерви
соматична ( анімальна )
вегетативна ( автономна )
симпатична
парасимпатична

3.

- морфо - функціональна одиниця ЦНС;
сприймає подразнення, виробляє і передає імпульс.
I.
Морфологічна ( за кількістю відростків нейрона ):
уніполярні
біполярні
мультиполярні
II. Функціональна :
аферентні ( рецепторні ) – чутливі
еферентні ( ефекторні ) – рухові
вставні ( асоціативні ) - внутрішні

4.

- відросток нейрона, що вкритий
оболонкою ( мієлінові і безмієлінові ).
- пучок нервових волокон, вкритий сполучнотканинною
оболонкою.
- кінцевий апарат, яким нервове
волокно закінчується в органі чи на іншому нейроні.
- пучки нервових волокон, які виходять
з речовини мозку.
- скупчення тіл нейронів
- нервові волокна

5.

РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ НА ДІЮ ПОДРАЗНИКІВ ЗОВНІШНЬОГО ЧИ
ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ЯКА ЗДІСНЮЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ
НЕРВОВУ СИСТЕМУ
РЕЦЕПТОР
АФЕРЕНТНЕ
ВОЛОКНО
НЕРВОВИЙ
ЦЕНТР
ЕФЕРЕНТНЕ
ВОЛОКНО
ЕФЕКТОР

6.

шлях, по якому проходить збудження під час рефлексу;
ланцюжок різних по функції нейронів, з’днаних між собою
за допомогою синапсів.
Складові частини :
рецептор ( чутливе закінчення )
аферентний шлях ( чутливі нерви )
нервовий центр ( сукупність нейронів на певому рівні ЦНС )
еферентний шлях ( рухові нерви )
ефектор ( робочий орган )
зворотній зв’язок ( чутливе волокно від ефектора до
нервового центру )
моносинаптична ( проста ) – має 2 нейрони
полісинаптична ( складна ) – має додатково різну кількість
вставних нейронів

7.

- чутливі нервові закінчення, кінцеві
апарати дендритів аферентних ( чутливих ) нейронів в
різних органах, які сприймають подразнення з зовнішнього
і внутрішнього середовища.
I. екстерорецептори – сприймають зовнішні подразники;
інтерорецептори :
вісцерорецептори ( у внутрішніх органах )
пропріорецептри ( в м’язах, зв’язках, суглобах )
II. За природою подразника:
терморецептори
барорецептори
механорецептори
ноцирецептори
хеморецептори
III. За будовою :
вільні
невільні : інкапсульовані
некапсульовані

8.

-ЦЕ СКЛАДНА СУКУПНІСТЬ НЕЙРОНІВ,
НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ЗДІСНЕННЯ ПЕВНИХ
ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ.
РОЗСІЯНА ЧАСТИНА
ЯДРО
-ЦЕ СКЛАДНЕ ОБ’ЄДНАННЯ НЕЙРОНІВ , КОТРІ
УЗГОДЖЕННО , КООРДИНОВАНО ДІЮТЬ У
ЦЕНТРУ
РЕГУЛЯТОРНОМУ ПРОЦЕСІ.
ЦЕНТРУ
ДІЯЛЬНІСТЬ НЕРВОВИХ ЦЕНТРІВ
ГРУНТУЄТЬСЯ НА ВЗАЄМОДІЇ ДВОХ
ПРОЦЕСІВ:
ЗБУДЖЕННЯ
ГАЛЬМУВАННЯ

9.

ЗБУДЖЕННЯ – активний фізіологічний процес,яким
нервові клітини відповідають на зовнішню дію.
Збудженню притаманні властивості:
Однобічне
проведення
збудження
Уповільнене
проведення
збудження
Післядія
збудження
Сумація
збуджень
Тонус
нервових
центрів
Стомлюваність
нервових
центрів
Трансформація
ритму
збудження
Домінанта
(О.Ухтомський)
Чутливість
до гіпоксії,
хім. речовин

10.

ГАЛЬМУВАННЯ – це активний нервовий процес, одна із форм
відповідінервової системи на подразнення, який проявляється
у пригніченні збудження або в повному його припиненні
(І.М.Сєченов).
Гальмування може розвиватися тільки у вигляді
локального процесу і тому завжди пов’язане з існуванням
спеціальних гальмівних синапсів.
Гальмівними нейронами у спинному мозку є вставні нейрони –
клітини Реншо, в мозочку- грушоподібні нейрони (Пуркіньє) .
Гальмівний медіатор – гліцин, ГАМК.
Розрізняють кілька видів гальмування у ЦНС:
• центральне, периферичне
• пресинаптичне, постисаптичне
• песимальне, реципрокне

11.

КООРДИНАЦІЯ РЕФЛЕКТОРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІДБУВАЄТЬСЯ НА РІВНІ
НЕРВОВИХ ЦЕНТРІВ , ЗАБЕЗПЕЧУЄ УЗГОДЖЕННУ ДІЯЛЬНІСТЬ
НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ В ЦІЛОМУ.
ПРИНЦИП КОНВЕРГЕНЦІЇ
ПРИНЦИП ” СПІЛЬНОГО КІНЦЕВОГО ШЛЯХУ”
ПРИНЦИП ДИВЕРГЕНЦІЇ
СПИНАЛЬНИЙ
МОТОНЕЙРОН
ІРРАДІАЦІЯ ЗБУДЖЕННЯ
ПРИНЦИП “ ЗВОРОТНОГО
ЗВ’ЯЗКУ”- імпульси від
виконавчих органів прямують
доЦНС , інформують її про
характер виконуваних рухів.
Це дає змогу коригувати
рухову активність (П.К.Анохін)

12.

( medulla spinalis )
Розташування : верхня межа – верхній край атланта,
нижня межа – рівень І-ІІ поперекових хребців
Потовщення : шийне
попереково - крижове
Відділи спинного мозку :
шийний
грудний
поперековий
мозковий конус
термінальна нитка
- ділянка спинного мозку, від якої відходить
одна пара спинно - мозкових нервів і іннервує певні скелетні
м’язи і ділянки шкіри.
Сегментів є 31 : 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових,
5 крижових, 1 куприковий.

13.

14.

ззовні – біла речовина ( пучки нервових волокон, провідні
шляхи )
передній канатик (рухові волокна )
бічний канатик ( змішані волокна )
тонкий пучок
задній канатик ( чутливі волокна )
клиновидний пучок
всередині – сіра речовина ( тіла нейронів, ядра )
передні роги ( рухові нейрони )
задні роги ( асоціативні нейрони )
бічні роги ( вегетативні нейрони )

15.

передня серединна щілина
задня серединна борозна
передньо - бічні борозни
задньо - бічні борозни
центральний канал – порожнина спинного мозку

16.

17.

зовнішня – тверда ( dura mater spinalis )
середня – павутинна ( arachnoidea spinalis )
внутрішня – м’яка ( pia mater spinalis )
епідуральний ( містить жирову клітковину і венозні
сплетення )
субдуральний ( пучки сполучнотканинних волокон )
субарахноїдальний ( спинно – мозкова рідина )

18.

ПРОВІДНИКОВА
функція
• Висхідні провідні
шляхи від рецепторів
до кори великого
мозку
• Низхідні шляхи
(пірамідний і
екстрапірамідний) від
кори великого мозку і
базальних ядер до
скелетних м’язів
РЕФЛЕКТОРНА
функція
• Передні роги
відповідають за рухову
функцію (скорочення
м’язів)
• Задні роги
відповідають за відчуття
шкірне, больове,
тактильне,
пропріоцептивне
• Бічні роги відповідають
за вегетативні рефлекси
внутрішніх органів

19.

20.

21.

(сухожилкові рефлекси
короткочасного
скорочення м’язів)
(регуляція м’язового
тонусу і рівноваги)
Сухожилкові рефлекси (моносинаптичні)
колінний L3-L4
ахіловий S1-S2
ліктьовий C4-C5
Шкірні рефлекси (полісинаптичні),
захисні
черевні Th7-Th12
підошовний L5-S1

22.

КЛІНІЧНО ВАЖЛИВІ РЕФЛЕКСИ ЛЮДИНИ
КОЛІННИЙ РЕФЛЕКС
АХІЛОВИЙ РЕФЛЕКС
ПІДОШОВНИЙ РЕФЛЕКС БАБІНСЬКОГО
НОРМА
ПАТОЛОГІЯ

23.

24.

(бокові роги C8-L1-2)
• розширення зіниць
• звуження судин
• розширення бронхів
• серцеві центри
• секреція і
перистальтика ШКТ
• центри потових залоз
(проміжна речовина
S1-S5)
• центр сечопуску
• центр дефекації
• центр статевих органів