Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.

4.40M

Category:

history

Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр

1. Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.

2.

До
1926 р. завершився процес післявоєнної
відбудови народного господарства. Для побудови
соціалізму потрібно було виконати такі 3 завдання:
1. Індустріалізація
2. Колективізація.
3. Культурна революція

3.

Індустріалізація – процес створення великого
машинного виробництва як основи всіх галузей
економіки.
Було розроблено
комплекс заходів сталінського
керівництва
щодо
прискореного
розвитку
промисловості з метою ліквідації технікоекономічної
відсталості
та
зміцнення
обороноздатності СРСР.

4. Передумови індустріалізації

1. Технічна відсталість держави.
2. Потреби оборони.
3. Намагання більшовиків через індустріалізацію
збільшити кількусть робітничого класу, серед якого
мали підтримку.
Грудень 1925 р. – XIV з’їзд ВКП(б) проголосив курс
на індустріалізацію.

5.

П’ятирічка - п’ятирічний
план розвитку народного
господарства СРСР або
період, що цим планом
охоплювався
1928/1929-1932 рр. - перша
п’ятирічка

6.

Стаханівський рух -
масовий робітничий рух за
підвищення
продуктивності праці,
досягнення високих
виробничих показників за
рахунок поліпшення її
організації,
започаткований
вибійником шахти
О. Стахановим.
Олексій Стаханов

7.

Колективізація –
перебудова с/г в СРСР
внаслідок створення
колгоспів, яка
супроводжувалася
ліквідацією приватних
господарств.
Грудень 1927 р. – XV
з’їзд ВКП(б). Взято курс
на колективізацію.

8.

Розкуркулення -
примусове позбавлення
селян-куркулів власності
під гаслом «ліквідації
куркульства як класу» з
метою зламати опір
колективізації з боку
заможних селян

9. Голодомор 1932-33 рр.

Голодомор - цілеспрямована політика сталінського
керівництва в 1932—1933 рр. на створення штучного
голоду шляхом реквізиції у селян продовольства з метою
завершення суцільної колективізації

10. Причини голоду:

1. Політика примусових хлібозаготівель.
2. Посуха і неврожай у південних районах України.
3. Сталінське керівництво продовжувало експорт зерна,
незважаючи на голод всередині країни.
“Закон про 5 колосків” – згідно з ним за крадіжку
колгоспного майна передбачався розстріл з конфіскацією
всього майна або позбавлення волі терміном не менш,
ніж 10 років.
В Україні діяла надзвичайна комісія на чолі з В. Молотовим,
метою якої було вилучення хліба в селян.

11. Наслідки голоду

1. Величезні людські втрати (від 3,5 до 8 млн осіб).
2. Знищення старого українського села з його
багатими народними традиціями.
3. Придушення опору колективізації.
4. Перемога колгоспного ладу на селі.

12. Масові репресії

1928 р. – Шахтинська справа
Середина грудня 1934 р. – засуджено до розстрілу
28 представників творчої та наукової інтелігенції у
справі Українського центру білогвардійцівтерористів
1937-1938 рр. – доба “Великого терору”, терор став
масовим і всеохопним
ЄЖОВЩИНА – кампанія
тотальних репресій у СРСР, що
супроводжувалася показовими
політичними процесами.
Названа за прізвищем М.
Єжова, признач. 26 вересня 1936
наркомом внутр. справ СРСР

13. Наслідки репресій

- українська нація зазнала величезних демографічних
втрат;
- занепад української національної культури,
інтелектуального потенціалу нації;
- деформація морально-етичних відносин (насадження
атмосфери страху та абсолютної покори, заохочення
доносів, соціальна незахищеність населення,
формування тоталітарної свідомості);
- посилення економічної і політичної залежності
України від центру;
- шляхом репресій відбулося остаточне утвердження
тоталітарного режиму, абсолютної політичної влади
Сталіна.

14. “Культурна революція”

25 липня 1930. – постанова “Про загальне обов’язкове
навчання”
Наприкінці 30-х років стало обов’язковим вивчення
російської мови, відбувалася зміна граматики
української мови з метою наближення її до російської.

15. Боротьба проти релігії і церкви

У 1926 р. радянська влада розпочала фронтальний
наступ на українські парафії, наклавши високі податки
та обмеживши їхню діяльність.
Зруйновано і закрито тисячі церков, розпочато гоніння
проти священиків і віруючих.
У 1930 р. була примусово розпущена Українська
автокефальна православна церква.
Другу п'ятирічку (1933-1937 рр.) оголосили "п'ятирічкою
знищення релігії".