Психологічні умови профілактики і корекції віктимної поведінки

1.

Психологічні умови
профілактики
і корекції
віктимної поведінки
Єфанов Микита
Геда Кристина
Котелевська Дар’я

2.

1. Зміст, функції і етапи профілактики і
корекції віктимної поведінки особистості.
Зміст віктимної поведінки:
Віктимна поведінка відображає пасивну реакцію особистості на життєві труднощі,
проявляється у беззахисності, жертовності та відсутності самовладарювання.
Функції профілактики і корекції:
• Психоосвіта: Надання інформації та розвиток навичок управління емоціями.
• Соціальна підтримка: Формування позитивних соціальних зв'язків та включення
в систему підтримки.
• Тренінг навичок: Навчання стратегіям управління стресом та розвиток рішення
проблем.
Етапи профілактики і корекції:
•Діагностика: Визначення рівня віктимної поведінки та ідентифікація факторів
впливу.
• Планування: Розробка індивідуального плану на основі виявлених проблем.
• Впровадження стратегій: Реалізація тренінгів та психотерапії.
• Оцінка результатів: Моніторинг та аналіз змін у поведінці та емоційному стані.
• Підтримка: Надання післятерапевтичної підтримки та коригування стратегій.

3.

2. Створення передумов для
попередження відхилень у поведінці
• Освіта і просвітництво: Розробка і впровадження програм здоров'я в
навчальних закладах, публічних кампаній та медіа-матеріалів, що стосуються
важливості здорового способу життя. Це може включати уроки з фізичного
виховання, навчання правильному харчуванню та інші корисні знання.
• Соціальна підтримка: Забезпечення можливості участі в групових заходах,
клубах і громадських організаціях, які сприяють взаємодії та підтримці між
людьми. Важливо розвивати вміння спілкування та вирішення конфліктів.
• Розвиток самосвідомості: Сприяння самовизначенню і самопізнанню,
можливість для індивідів зрозуміти свої цілі, цінності і потреби.
• Творча самореалізація: Створення середовища, де індивіди мають можливість
розвивати свої хобі, захоплення та творчі здібності. Підтримка культури
самовираження.
• Підтримка прийняття різноманітності: Проактивна робота над формуванням
різноманітних суспільних ставлень та виявленням поваги до різних ідентичностей
та життєвих стилів.
• Забезпечення доступу до здорових ресурсів: Розвиток інфраструктури та
політик, які дозволяють всім людям мати доступ до здорових продуктів, фізичної
активності та якісної медичної допомоги.

4.

2. Профілактика, психопрофілактика,
супровід
Профілактика відхиляється передбачає систему загальних
і спеціальних заходів на різних рівнях:
• Загальнодержавному;
• Правовому;
• Економічному;
• Громадському;
• Медико-санітарному;
• Педагогічному;
• Соціально-психологічному.

5.

2. Профілактика, психопрофілактика,
супровід
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) пропонує
розділяти психопрофилактику:
• Первинну (спрямовану на збереження здоров'я, попередження
хвороб через усунення несприятливих факторів, що викликають
захворювання або підвищення стійкості особистості до їх впливу);
• Вторинну (покликану затримувати розвиток хвороби і передбачає
виявлення початкових ознак захворювання, корекцію нервовопсихічних порушень, а також роботу з "групами ризику", наприклад,
з підлітками з алкогольних сімей);
• Третинну (запобігання ускладнень, рецидивів захворювання,
інвалідності).

6.

2. Профілактика та корекція віктимної
поведінки можє базуватися на різних
психологічних умовах:
• Психологічна підтримка: Важливо створити навколишнє
середовище, де потенційні жертви можуть відчути підтримку та
розуміння.
• Тренування емоційних навичок: Навчити людей впоратися зі
стресом, підвищити самосвідомість та розвивати емоційну
інтелігенцію.
• Соціальна компетентність: Навчання навичкам спілкування,
вирішення конфліктів та побудови здорових стосунків.
• Самооцінка та підвищення самовпевненості: Допомога людям
розуміти свою цінність та право на повагу.
• Усвідомлення наслідків віктимної поведінки: Показати наслідки
для обидвох сторін, якщо вони вчиняють або допускають насильство.
• Психотерапія: У важких випадках може знадобитися консультація
психотерапевта для покращення психічного стану.
• Запобігання структурному насильству: Політичні та соціальні зміни
для зменшення насильства в суспільстві.

7.

3. Превенція і інтервенція в
контексті віктимної поведінки:
• Превенція: Превенція віктимної поведінки спрямована на запобігання виникненню цієї поведінки
шляхом зменшення ризикових факторів та підвищення захисних. Основні аспекти превенції:
• Інформаційна освіта: Забезпечення освітньої роботи з групами ризику для своєчасного розуміння
та управління стресовими ситуаціями.
• Соціальна підтримка: Створення підтримуючого середовища, розвиток комунікаційних навичок та
позитивних соціальних зв'язків.
• Стрес-менеджмент: Навчання ефективним стратегіям управління стресом та розвиток ресурсів
самовладарювання.
Інтервенція: Інтервенція передбачає вже існуючу віктимну поведінку і включає конкретні заходи
для зміни цього стану. Етапи інтервенції:
• Оцінка і діагностика: Визначення обсягу та характеру віктимної поведінки, ідентифікація основних
чинників.
• Розробка індивідуального плану: Визначення конкретних цілей та стратегій зміни поведінки.
• Терапевтичні втручання: Застосування різноманітних методів, таких як когнітивно-поведінкова
терапія, групова терапія, родинна терапія тощо.
• Моніторинг і корекція: Постійна оцінка результатів і внесення коректив в інтервенційний план в
разі необхідності.
• Підтримка після інтервенції: Надання післятерапевтичної підтримки та ресурсів для подальшого
управління емоційним станом та стресом.

8.

4. Психодіагностика в наданні
психологічної допомоги особистості
з віктимною поведінкою:
Психодіагностика є ключовим інструментом для розуміння та
допомоги особистостям з віктимною поведінкою. Завдяки
об'єктивній оцінці, вона дозволяє визначити рівень та причини
віктимної поведінки. Результати тестування і анкетування
допомагають виявити емоційний стан та індивідуальні потреби.
На основі цих даних створюється індивідуалізований план
допомоги, спрямований на покращення самопочуття та
адаптацію. Моніторинг динаміки забезпечує постійну адаптацію
стратегій, а спрямовані терапевтичні втручання оптимізують
ефективність процесу допомоги. Такий комплексний підхід
психодіагностики сприяє ефективній психологічній допомозі
для осіб із віктимною поведінкою.

9.

5. Проблема соціально-психологічної
реабілітації особистості з віктимною
поведінкою
Віктимна поведінка може становити серйозну соціально-психологічну
проблему, що вимагає комплексного підходу до реабілітації. Основні
аспекти цієї проблеми включають:
• Соціальна Стигма:
• Особи з віктимною поведінкою часто зазнають відчуття відсутності
підтримки та розуміння від оточуючих.
• Соціальна стигма може призвести до ізоляції та ускладнити процес
адаптації.
Низька Самооцінка:
• Історія віктимної поведінки може призводити до формування
негативної самооцінки та відсутності віри в власні можливості.
Труднощі у Взаємодії зі Спільністю:
• Здатність взаємодіяти з іншими може бути обмеженою, що
впливає на особистий і соціальний розвиток.

10.

6. Особливості роботи «Телефону
довіри»
"Телефон довіри" – це важливий ресурс для анонімного консультування
осіб, які можуть бути схильні до віктимної поведінки. Ось деякі
особливості його роботи:
• Анонімність та конфіденційність: Основна особливість "телефону
довіри" – це забезпечення повної анонімності для звернень. Кожна особа
може бути впевнена, що її ім'я та інші особисті дані залишаються
конфіденційними.
• Слухацький підхід: Оператори "телефону довіри" надають можливість
особі вільно висловлювати свої думки, почуття та досвід, не обмежуючи її.
Важливо просто слухати і виявляти розуміння.
• Підтримка і розуміння: Оператори намагаються зрозуміти ситуацію та
почуття особи, надають підтримку та спільно шукають варіанти вирішення
проблеми. Це може включати консультування, направлення на
професійний психологічний супровід або розмову про можливі дії.

11.

6. Особливості роботи «Телефону
довіри»
• Нейтральність і неперсудливість: Оператори повинні залишатися
нейтральними та неперсудливими, не виражати судження чи критику. Їхня
роль - надати безперешкодний простір для спілкування.
• Відкритість до різних проблем: "Телефон довіри" повинен бути
відкритим до різних проблем, включаючи питання віктимної поведінки,
депресії, самогубств, насильства тощо.
• Посилання на професійний супровід: Якщо ситуація вимагає
професійного психологічного чи психіатричного супроводу, оператори
мають навички для вказівки належного напрямку.
• "Телефон довіри" важливий для надання підтримки і консультування
осіб, які переживають труднощі чи схильні до віктимної поведінки.
Важливо надавати їм безпечний і підтримуючий середовище, де вони
можуть відчути, що їхні почуття та досвід важливі та розуміються.

12.

7. Профілактика і корекція віктимної
поведінки особистості базуються на
розумінні психологічних аспектів:
• Самосвідомість: Розвинення у своїй особистості здатності самоспостереження і
розуміння власних емоцій і мотивацій.
• Емоційний інтелект: Навички управління емоціями допомагають уникнути реакцій на
стресові ситуації, що призводять до віктимної поведінки.
• Сприйняття соціальних відносин: Розвиток навичок сприйняття та підтримки здорових
відносин з іншими.
• Саморозвиток: Постійний процес самоосвіти і самозростання допомагає зберігати
психологічне здоров'я.
• Професійна підтримка: Психотерапія і консультація від фахівця можуть бути
необхідними для корекції віктимної поведінки.
• Встановлення меж: Навчання встановлювати границі відносин і не допускати
перевищення їх.
• Соціальна підтримка: Зв'язки з друзями і родиною можуть допомогти у запобіганні
віктимної поведінки.
Ці принципи можуть допомогти у запобіганні та корекції віктимної поведінки особистості.
Однак важливо розуміти, що кожна ситуація є унікальною, і індивідуальний підхід може
бути необхідним.

13.

8. Принципи, напрями, види профілактики
віктимної поведінки особистості:
1. Напрями профілактики:
• Освітня робота: Полягає в проведенні навчальних заходів, семінарів і
інформаційних кампаній для свідомого розуміння проблем віктимної
поведінки та її наслідків.
• Психологічна підтримка: Допомагає індивідам з ризиковими факторами
та жертвам отримати психологічну допомогу для зменшення вразливості.
• Соціальна адаптація: Включає створення програм і ресурсів для
соціальної адаптації людей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях.
• Легалізація: Створення законодавчого фундаменту для захисту прав та
попередження ситуацій віктимної поведінки.

14.

8. Принципи, напрями, види профілактики
віктимної поведінки особистості:
2. Види профілактики:
• Превентивна профілактика: Забезпечує запобігання віктимній поведінці
через надання інформації, навчання навичкам міжособистісних відносин
та зміцнення психологічного стану.
• Психологічна профілактика: Спрямована на розвиток резилієнтності,
самосвідомості і емоційного інтелекту для запобігання психологічному
травмуванню.
• Медична профілактика: Орієнтована на вчасну діагностику та лікування
психічних та фізичних проблем, пов'язаних з віктимною поведінкою.
• Соціальна профілактика: Включає у себе розвиток соціальної підтримки,
створення безпечних середовищ та можливостей для інтеграції в
суспільство.

15.

8. Принципи, напрями, види профілактики
віктимної поведінки особистості:
3. Принципи профілактики:
• Принцип доступності: Забезпечення доступу до профілактичних заходів
для всіх верств населення, незалежно від статі, віку, етнічності чи
соціального статусу.
• Принцип комплексності: Використання різних підходів і інструментів, які
спільно допомагають вирішувати проблему віктимної поведінки.
• Принцип індивідуалізації: Розробка індивідуальних підходів до
запобігання та корекції віктимної поведінки, враховуючи особисті потреби
та контекст.
• Принцип участі: Залучення громадськості, фахівців та організацій до
спільної роботи в галузі профілактики для створення ефективних програм і
заходів.

16.

9. Основні форми профілактики віктимної
поведінки:
• Індивідуальні
• Групові
• Масові
Варто зазначити, що система профілактики віктимної
поведінки повинна включати різноманітні заходи. Такі
заходи можуть бути декількох типів: нейтралізуючі,
застережливі, компенсуючі та контролюючі.

17.

10. Методи психокорекції віктимної
поведінки особистості:
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): Цей метод включає в себе
ідентифікацію негативних когнітивних паттернів, таких як "всі проти мене"
або "нічого не вдається," і їх зміну на більш об'єктивні та позитивні думки.
Пацієнт вчиться розрізняти факти від ілюзій і розуміти, як їхні думки
впливають на їхні емоції та поведінку.
• Методи релаксації: Техніки релаксації допомагають знижувати рівень
стресу і тривожності. До них включаються глибоке дихання, прогресивна
м'язова релаксація, медитація і йога.
• Самоспостереження: Особа веде щоденник, де записує свої емоції,
думки та реакції на події. Це допомагає усвідомлювати власну поведінку
та ідентифікувати шаблони, які можуть бути шкідливими.
• Робота з емоціями: Включає в себе розвиток навичок розпізнавання,
вираження і керування емоціями. Особистість навчається ефективнішому
способу виражати свої потреби та емоції.

18.

10. Методи психокорекції віктимної
поведінки особистості:
Техніки конфліктології: Особистість навчається вирішувати конфлікти, які можуть
призводити до віктимності. Це включає в себе навчання адекватно виражати свої потреби
та думки у взаємодії з іншими.
• Психодинамічний підхід: Цей метод допомагає особі розібратися в підсвідомих
конфліктах та невідомих аспектах психіки, які можуть впливати на поведінку.
• Розвиток самооцінки: Цей метод допомагає покращити самоповагу та впевненість в
собі, що може зменшити вразливість до віктимної поведінки.
• Групова психотерапія: Участь у групових сесіях дозволяє особі ділитися досвідом та
отримувати підтримку від однолітків, які можуть зрозуміти її проблеми.
Ці методи можуть бути використані окремо або в комбінації, залежно від потреб
особистості та рекомендацій психотерапевта. Важливо враховувати, що психокорекція це індивідуальний процес, і кожен вибирає метод, який найкраще підходить для нього.

19.

10. Методи психокорекції віктимної
поведінки особистості:
Методи психокорекції впливають на людину з віктимною поведінкою,
допомагаючи їй розробити більш адаптивні стратегії реагування на життєві
ситуації та знижуючи ймовірність віктимності:
• Зміна когнітивних паттернів: Когнітивно-поведінкова терапія допомагає
особі переосмислити свої думки та переконання, які можуть підтримувати
віктимну поведінку. Це дозволяє побачити ситуації більш об'єктивно і
зменшує негативні емоції.
• Зменшення стресу та тривожності: Техніки релаксації допомагають
знизити фізіологічну реакцію на стрес та сприяють зниженню тривожності.
Це полегшує керування емоціями та знижує ризик віктимної поведінки,
яка може бути реакцією на стрес.
• Самоспостереження: Ведення щоденника допомагає особі більше
усвідомити свої реакції на події та побачити шаблони власної поведінки,
що може вести до віктимності. Це створює можливість для подальшого
коригування цих шаблонів.

20.

10. Методи психокорекції віктимної
поведінки особистості:
• Емоційний розвиток: Робота з емоціями і навчання ефективному способу
їх вираження допомагає особистості краще керувати своїми емоціями і
уникати реакцій, які можуть призводити до віктимності.
• Вирішення конфліктів: Техніки конфліктології навчають способів
конструктивного вирішення конфліктів і ефективного спілкування, що
допомагає запобігти ситуаціям, які можуть призвести до віктимної
поведінки.
• Самооцінка: Розвиток самооцінки підвищує впевненість в собі та сприяє
позитивному ставленню до себе, що може зменшити вразливість до
віктимної поведінки.
• Психодинамічний підхід: Робота з невідомими аспектами психіки може
розкрити приховані конфлікти та вірування, які визріли в дію віктимності,
дозволяючи їм бути обробленими та подоланими.