Напрямки музики масових жанрів

1. Напрямки музики масових жанрів

Роботу виконала:
Учениця 9-А класу
Невмивана Юлія

2.

Що таке музика, і чому ми приділяємо цьому велику увагу в житті? коли
ми слухаємо музику, ми немов розчиняємося в ній. ви ніколи не думали,
чому так відбувається? чому звуки відволікають нашу увагу? або чому,
слухаючи музику, нам не здається нудним заняттям миття посуду або
прибирання будинку? так само був помічений, і той факт: музика зближує
людей, музика окрилює людей. включіть зараз свою улюблену пісню, і
зрозумійте, те, що ви найщасливіша людина на світі. як мало треба для
цього! всього лише включити.
всього лише розчинитися в мелодії.

3.

Музика в сучасному житті відіграє
важливу роль, саме з музикою кожен з
нас всатає і кожен з нас іде на спочин.
Важко жити без музики. Ми чуємо
музику усюди: на вулицях, удома, по
радіо і по телебаченню, в магазинах, в
парках, в концертних залах і на
побережжі, іноді в лісі.
Музика — поєднання багатьох звуків.
Вони короткі і довгі, слабкі і сильні.
Музика відображає настрій і емоції
людей.
Існують різні класифікації музичних
жанрів,я ж розповім про найбільш
популярні в наш час. А саме про: джаз,
рок, електронну музику, поп, реп.

4. Джаз

Форма музичного мистецтва, що
виникла на межі ХІХ-ХХ століття у
США як синтез африканської та
європейської культур та отримала
згодом повсюдне поширення

5.

Джаз виник як поєднання декількох музичних культур і національних традицій.
Спочатку він прибув з африканських земель. Для будь якої африканської музики
характерний дуже складний ритм, музика завжди супроводжується танцями, які
представляють собою швидкі притупування і прихлопуванням. На цій основі в
кінці XIX століття склався ще один музичний жанр регтайм. Згодом ритми
регтайму в поєднанні з елементами блюзу дали початок новому музичному
напрямку — джазу.
Витоки джазу пов'язані з блюзом. Він виник в кінці XIX століття як злиття
африканських ритмів і європейської гармонії, але витоки його слід шукати з
моменту завезення рабів з Африки на територію Нового Світу. Привезені раби не
були вихідцями з одного роду і зазвичай навіть не розуміли один одного.
Необхідність консолідації привела до об'єднання безлічі культур і, як наслідок —
до створення єдиної культури (в тому числі і музичної) афроамериканців.
Процеси змішування африканської музичної культури, і європейської (яка теж
зазнала серйозних змін в Новому Світі) відбувалися починаючи з XVIII століття і
в XIX столітті привели до виникнення «протоджаз», а потім і джазу в
загальноприйнятому розумінні.

6. Інструментальний склад джазового ансамблю

7. Луї Армстронг – Король Джазу

Луи Даниел Армстронг родился 4 июля 1901 года. Вероятно,
ему самой судьбой было уготовано стать джазовым
музыкантом: ведь Армстронг родился в Новом Орлеане, на
родине американского джаза. Детство Армстронгa прошло в
одном из бедных кварталов города, где царили свои законы,
далеко не всегда совпадавшие с официальными. Отец
Армстронга, истопник на скипидарной фабрике, бросил
семью, когда Луи был еще младенцем. Поэтому Армстронг
практически вырос на улице, зарабатывая на жизнь, чем
придется: разгружал суда в порту, развозил уголь, продавал
газеты.
«Уже в пятилетнем возрасте, — находясь в церкви или бегая
за шествиями, я напрягал слух, стараясь различить
инструменты, узнать произведения», — вспоминал
впоследствии сам Армстронг в книге «Мой Нью-Орлеан».
Из-за глупой выходки, когда Луи Армстронг ради баловства
выстрелил из пистолета на улице, его задержали и отправили
в Новоорлеанский негритянский приют для беспризорных
детей, где он провел восемнадцать месяцев.
В колонии был духовой оркестр. Спустя какое-то время
Армстронг стал осваивать альтгорн — оркестровый
инструмент, похожий на корнет, но с более низким тоном
звучания. Позднее он писал: «Я пел уже многие годы, и
инстинкт подсказывал мне, что альтгорн столь же
неотъемлемая часть оркестра, сколь баритон или тенор —
квартета. Партия альтгорна мне удавалась очень хорошо».

8. Рок-музика

Рок-музика — узагальнена назва низки напрямків популярної музики
другої половини XX століття, що походять від рок-н-ролу та ритм-ендблюзу. Термін Rock очевидно є скороченням від Rock'n'roll і дослівно
перекладається як «хитати(ся); трясти(ся)». Також «роком» називають
своєрідний спосіб життя деяких шанувальників рок-музики, що переріс
у субкультуру.
Рок-музика має велику кількість напрямків: від танцювального рок-нролу до металу. Зміст пісень варіюється від легкого і невимушеного до
похмурого, глибокого і філософського. Часто рок-музика
протиставляється поп-музиці (т.зв. «попсі»), хоча чіткої межі між
поняттями «рок» і «поп» не існує, і немало музичних явищ
балансують на грані між ними.
Основні центри розвитку рок-музики — західна Європа (особливо
Великобританія) і США, внаслідок цього більшість текстів пісень
написана англійською мовою. Проте, хоча, як правило, з деяким
запізненням, національна рок-музика з'явилася практично у всіх
країнах. Українська рок-музика з'явилася за часів СРСР в кінці 1960-х
років.
Термін «рок-музика» дуже розмитий і його межі дуже важко визначити.
Інколи його використовують для опису досить слабкопов'язаних
напрямків, таких як соул та Важкий метал. Належність деяких стилів
музики до рок-музики заперечується. При визначенні належності того
чи іншого напрямку до рок-культури, користуються соціальним та
музичним факторами.

9. Легенди рок-музики

The Beatles — британський біт-рок-гурт,
створений 1960 року в Ліверпулі, Англія.
Найбільш знаменитий та популярний музичний
гурт за всю історію людства. Також один з
найуспішніших з комерційного боку музичних
гуртів в історії популярної музики. Кількість
проданих платівок гурту перевищує 1 мільярд
примірників, що є рекордом світової музичної
індустрії. 15 альбомів «Бітлз» очолювало хітпарад Великобританії — більше, ніж будь-якого
іншого виконавця.
До першого складу ансамблю входили: Джон
Леннон (вокал, ритм-гітара), Пол Маккартні
(вокал, ритм-гітара), Джордж Харрісон (вокал,
соло-гітара), Стюарт Саткліфф (бас-гітара) і Піт
Бест (ударні). 1961 року Саткліфф залишив гурт,
і місце бас-гітариста зайняв Маккартні. 1962
Беста замінив Рінго Старр.
Упродовж 1983–1984 років на честь кожного з
чотирьох учасників гурту було названо малі
планети — 4147 Леннон, 4148 Маккартні, 4149
Гаррісон, 4150 Старр, а 1998 року на честь
усього гурту була названа мала планета 8749
Бітлз.

10.

Led Zeppelin— британський рок-гурт, що
вважається одним із засновників хард-року
та хеві-металу.
Понад 30 років після розформування
унаслідок смерті барабанщика Джона
Бонама у 1980, Led Zeppelin досі високо
оцінюється за художні досягнення,
комерційний успіх і широкий вплив. Гурт
продав понад 300 мільйонів альбомів у
світі, включаючи 111.5 мільйонів у США, всі
їхні студійні альбоми, що не були
компіляціями, потрапили у Top 10 журналу
Billboard (США) . Led Zeppelin є першими у
списку 100 найвизначніших хард-рокових
виконавців від VH1. Журнал Rolling Stone
описує Led Zeppelin як «найважчий гурт усіх
часів» і «найвизначніший гурт 70-их»
Учасники
Джиммі Пейдж (Jimmy Page) — гітара
Роберт Плант (Robert Plant) — вокал, губна
гармоніка, бубен
Джон Бонам (John Bonham) — ударні
Джон Пол Джонс (John Paul Jones) — басгітара, клавішні, мандоліна
Пітер Ґрант (Peter Grant) — менеджер
групи, іноді називають «п'ятим учасником»
гурту.

11. Scorpions

Scorpions (Скорпіонс) — німецький рок-гурт.
Гурт утворився 1965 року у Ганновері з ініціативи гітариста
Рудольфа Шенкера (Rudolf Schenker), 31.08.1948, Гановер,
Німеччина (Нижня Саксонія). Спочатку це був шкільний гурт,
який грав танцювальні твори з репертуару The Rolling Stones,
The Yardbirds та Pretty Things, і склад якої постійно
змінювався. 1969 року разом з Шенкером у Scorpions грали:
Карл Хайнц Фоллмер (Karl-Heinz Vollmer) — гітара; Лотар
Хаймберг (Lothar Heimberg) — бас та Вольфганг Дзийоні
(Wolfgang Dziony) — ударні. Того ж року Фоллмера замінив
брат Рудольфа — Міхаель Шенкер (Michael Schenker), а на
початку 1971 року у складі Scorpions з'явився вокаліст Клаус
Майне (Klaus Meine), 25.05.1948, Гановер, Німеччина (до того
вокальні партії виконував Рудольф Шенкер).
Завдяки допомозі відомого продюсера Конні Пленка група
1971 року записала дебютний альбом «Lonesome Crow», який
наступного року видала невеличка фірма «Brain Records».
Платівка здобула чималий успіх, однак невдовзі після її
випуску Scorpions залишили Хаймберг, Дзийоні та Міхаель
Шенкер (останнього запросили до британської формації UFO).
Під час запису 1974 року наступного лонгплея «Fly to The
Rainbow», який цього разу видала фірма «RCA». У складі
групи з'явились Франсіс Бухольц (Francis Buchholz),
19.02.1950, Гановер, Німеччина — бас, Юрген Розенталь
(Jurgen Rosenthal) — ударні (який замінив тимчасово
запрошеного Вернера Лора (Werner Lohr) та Ульріх Рот (Ulrich
Roth), 18.12.1955, Гановер, Німеччина — гітара. Наступним
був альбом «In Trance» 1975 року. Далі — перший в історії
гурту альбом, що отримав статус «золотого» — «Virgin Killer»,
випущений 1976 року.

12.

13. Електронна музика

Електро́нна му́зика — це широкий термін, що позначає музику,
створену з використанням електронного устаткування.
За класичним визначенням Е. Денисова, електронна музика —
це «Музика, звукові об'єкти якої утворені електронними
генераторами» . Згідно з цим визначенням матеріальною
основою електронної музики є електронно вироблені,
препаровані та синтезовані звуки.
У ширшому сенсі, під електронною музикою мають на увазі
«весь спектр жанрових різновидів музичної композиції,
пов'язаних з використанням електронних засобів в музичній
творчості, включно з електронним синтезом звуку та
алгоритмічною композицією» Як маркетинговий термін,
електронна музика означає музику, створену переважно за
допомогою електронних засобів, таких як синтезатори,
семплери, комп'ютери і драм-машини.
Вперше термін «електронна музика» з'явився в 1951 в
декларації групи музикантів, що працювали в Кельнській студії
RTF, як Elektronische Musik.
Будь-який звук, створений за допомогою електричного сигналу,
може бути названий електронним. Тому термін електронна
музика іноді помилково застосовують до музики, що
виконується на звичайних акустичних інструментах тільки
тому, що при її запису або виконанні використовувалися
електронні підсилювачі

14. Armin van Buuren

Армін ван Бюрен (нід. Armin van
Buuren, 25 грудня 1976, Лейден,
Нідерланди) — трансовий діджей, продюсер, власник
музичного лейблу «Armada
Music». Ді-джей № 1 у 2007,
2008, 2009,2010 та 2012 роках за
версією журналу DJ Magazine.
Ведучий власного радіошоу під
назвою «A State of Trance» (також
позначається абревіатурою
ASOT), яке транслюється у 40
країнах, включаючи Україну.
Загальна тижнева аудиторія його
шоу становить 40 млн. слухачів,
що робить «A State of Trance»
найпопулярнішим радіошоу у
світі

15. Tiësto

Тейс Міхіл Верве́ст, відоміший під псевдонімом Tiësto —
нідерландський ді-джей, музикант, композитор і продюсер
електронної музики. У нього було багато псевдномів в минулому, але
славу він здобув як DJ Tiёsto. У 2003 році приставка DJ була
вилучена і тепер він працює під псевдонімом Tiёsto. Псевдонім Tiёsto
— Тейсове дитяче прізвисько, в італійському стилі.
У 1997 році він заснував лейбл Black Hole Recordings з Арні Бінком,
де він випустив свої легендарні серії Magik та In Search of Sunrise. У
1999 та 2000 роках він співпрацював з Феррі Корстеном в їх
спільному проекті Gouryella. Ремікс 2000-го року на Delerium's Silence
у виконанні Sarah McLachlan представив його більшому колу
слухачів. У 2001 році він випустив свій перший сольний альбом In My
Memory у який увійшли такі хіти як In My Memory (Featuring Nicola
Hitchcock), Lethal Industry, Magik Journey, Dallas 4PM, Flight 643 та ін.,
які почали його кар'єру. Тричі поспіль він торимував титул Ді-джея №
1 у світі за результатами голосування журналу DJ Magazine з 2002 по
2004 рік.
Відразу після випуску його другого студійного альбому Just Be в 2004
він виступив на відкритті Літніх Олімпійських Ігр в Афінах, Греції і
став першим ді-джеєм що виступив на Олімпійских Іграх. Треки які
він підготував до Олімпійськиї Ігор були зміксовані і випущині мікс
компіляцією під назвою Parade Of Athletes в цьому ж році. Він був
назначений Кавалером ордену Оранських-Нассау в 2004 році
королевою Беатрикс. В травні 2006 обраний офіційним послом
Dance4Life і випустив пісню Dance4Life спільно з Maxi Jazz для
допомоги в бородьбі зі СНІД. В квітні 2007 Tiësto запустив своє
радіошоу Tiësto's Club Life на Нідерландському Radio 538 і випустив
свій третій студійний альбом названий Elements of Life. Альбом
зайняв першу позицію в нідерландських чартах, а також на Billboard
Top Electronic Albums в США і отримав Греммі в 2008 році. Tiësto
випустив свій четвертий студійний альбом Kaleidoscope в жовтні
2009 року.

16. Поп-музика

Поп-му́зика — поняття, що охоплює різноманітні стилі, жанри та напрями масового
музикування. Феномен поп-музики сформувався передусім в англомовних країнах
Заходу як явище молодіжної культури.
Інструментальні ресурси поп-музики обмежені, як правило, електрогітарами та
ударними інструментами з епізодичним застосуванням саксофонів та інших, зокрема
екзотичних інструментів. Для сучасної поп-музики велике значення відіграє
електронна апаратура. Мелодії, як правило, нескладні, ритмічні, легко
запам'ятовуються. Вокальний стиль поп-музики характеризується мелодійною та
емоційною манерою виконання, застосуванням «відкритого» звука, наближенням до
мовлення співом, демонстративно «непоставленими» голосами, неприродною
теситурою, з широким використанням екстатичних вигуків, стогонів, завивань та
інших ефектів. Сучасні форми поп-музики поширені в усьому світі, проте складність її
оцінювання як культурного явища зумовлена неоднозначністю естетичної оцінки та
соціальної ролі.
Сучасна поп-музика формувалася паралельно з іншими жанрами, такими як рокмузика, і не завжди була віддільна від них. У 1970-і і 1980-х її найтиповішою формою
був т. зв. «Традиційна музика» (traditional pop), який в СРСР було прийнято називати
«естрадна музика», «естрада». Традиційний поп виконується співаком-солістом під
фоновий акомпанемент. У США естрада була тісно пов'язана з джазом (Френк
Сінатра), у Франції - з шансоном. Аналогічні виконавці популярні і в СРСР - Михайло
Утьосов, Клавдія Шульженко, Марк Бернес, Володимир Трошин. Значну частину попмузичної сцени США складають чорношкірі виконавці у жанрі соул.
Справжнім проривом в поп-музиці стала поява в 1970-і стилю «диско» (євродиско) і
таких груп, як ABBA, Boney M, Dschinghis Khan, Bee Gees. Поп-музика відтепер
витісняє рок-н-рол в якості основної танцювальної музики на дискотеках, і з цього
часу танцювальна музика (dance music) є одним з основних напрямків у поп-музиці.
Завдяки появі музичного телебачення (зокрема, телеканалу MTV), в 1980-і
формується культура відеокліпів. У цей час у США з'являються такі зірки, як Майкл
Джексон, Мадонна, Прінс, Вітні Х'юстон. На поп-музику в цей період впливають хіпхоп, соул і ритм-енд-блюз. У 1990-ті і 2000-ні до цього додається танцювальна
електронна музика. Від 2009, в Італії, з'являються такі зірки як Noemi.

17. ABBA

ABBA - шведський музичний квартет, який існував
у 1972-1982 роках і названий по перших буквах
імен виконавців. Є одним з найбільш успішних
колективів за всю історію популярної музики і
найуспішнішим з числа створених в Скандинавії:
записи групи по всьому світу були продані
тиражем понад 350 мільйонів примірників. Сингли
квартету займали перші місця у світових чартах з
середини 1970-х (Waterloo) до початку 1980-х
(One of Us), а альбоми-збірники очолювали
світові хіт-паради і в 2000-х. Вони залишилися в
плей-листах радіостанцій, і їх альбоми
продовжують продаватися по сей день.
Вони були першими представниками
континентальної Європи, хто завоював перші
місця в чартах всіх провідних англомовних країн
(США, Великобританія, Канада, Ірландія,
Австралія і Нова Зеландія).
Група ABBA була включена до Зали слави рок-нролу 15 березня 2010
Склад:
Агнета Фельтског – вокал.
Бйорн Ульвеус - вокал, гітара.
Бенні Андерссон - клавіші, вокал.
Анні-Фрід (Фріда) Лінгстад – вокал.

18. Michael Joseph Jackson

Майкл Джо́зеф Дже́ксон ( *29 серпня 1958
—†25 червня 2009) — американський
співак, танцюрист й автор пісень, котрий
досяг міжнародної популярності у віці 12
років як соліст дитячого гурту «П'ятірка
Джексонів», а згодом став одним із
комерційно найуспішніших сольних
артистів в історії. Володар численних
премій та нагород; уважається «королем
поп-музики».
Найбільшим визнанням користуються три
альбоми, записані під керівництвом
продюсера Квінсі Джонса, — «Off the Wall»
(1979), «Thriller» (1982) і «Bad» (1987),
причому «Thriller» занесений у Книгу
рекордів Гіннесса як диск, що був
розпроданий найбільшим накладом за всю
історію музики (108 млн. примірників,
станом на 2010 рік).
В активі Джексона тринадцять премій
«Греммі», стільки ж разів він піднімався зі
своїми піснями на перший щабель
американських чартів продаж. Двічі його
ім'я занесене в Зал слави рок-н-ролу — як
учасника гурту «П'ятірка Джексонів»
(1997), так і сольного виконавця (2001).
Майкл Джексон народився восьмою дитиною в чорношкірій
родині в Гері (Індіана). Його батько, Джозеф Джексон
працював кранівником на заводі, а мати, Кетрін Джексон — у
великій компанії промислового устаткування «Сірс». Правила
поведінки в сім'ї були досить строгі й батько дозволяв собі
бити дітей.
У 1964 році у віці чотирьох років Майкл увійшов як співак до
складу поп-гурту The Jackson Five, створеного братами під
керівництвом батька. Їхній батько Джо був непоганим
блюзовим гітаристом, і своєю музичною обдарованістю брати
Джексон зобов'язані саме йому. Спочатку він грав на бонго і
тамбурінах, але з часом зайняв у гурті положення лідера, і
став провідним вокалістом. Вже у віці 7 років Майкл був
хореографом гурту. Незважаючи на явний вплив Джеймса
Брауна, Джексон навіть на ранньому етапі намагався йти
своїм шляхом. Він відразу ж привернув до себе увагу
властивою тільки йому вокальною стилістикою і самостійно
винайденими танцювальними рухами, що стали невід'ємним
елементом його виступів.
Наприкінці 1968 гурт підписав контракт із відомою
звукозаписуючою фірмою Motown Records і видав перші свої
ранні хіти: «I Want You Back», «ABC» та «І'll Be There». The
Jackson Five здобув популярність у 1969 році,[8] коли
дебютний запис «Я хочу тебе повернути» (англ. I Want You
Back) зайняв перше місце в американських хіт-парадах. У
1976 році перейменований в The Jacksons.

19.

20. Реп

Реп — ритмічний речитатив, зазвичай читається під музику з важким бітом. Виконавець репу називається репером,
або загальнішим терміном MC.
Реп — один з основних елементів стилю хіп-хоп-музики. Однак реп використовується не тільки в хіп-хоп музиці, але і
в інших жанрах. Багато виконавців драм-н-бейс використовують реп. У рок-музиці він зустрічається в таких жанрах,
як репкор, нью-метал, альтернативний рок, альтернативний реп, хардкор. Поп-музиканти та виконавці сучасного
R'n'B також нерідко використовують реп у своїх композицій. Слово «реп» походить від англійського rap — удар
(натяк на ритмічність репу). Rap також означає «говорити», «розмовляти».
Пізніше виникли помилкові теорії-бекроніми, за яким слово реп — нібито абревіатура. Pозшифровки типу: «Rhythm
and Poetry» (Ритм і поезія), «Rhytmic African Poetry» (Ритмічна африканська поезія), або «Radical American Poetry»
(Радикальна американська поезія) та інші. Однак реп в англійській не пишеться великими літерами, і має
однокореневі слова — rapping, rapper. В основному такі помилкові теорії побутують в не-англомовних країнах.
Музика хіп-хопy досить різноманітна. Вона може бути проста, але в той же час цікава і мелодійна. Її основу складає
біт — ритм пісні. Зазвичай на кожному другому такті ставиться акцент (backbeat):
Клеп (англ. clap) — одноразовий звук, схожий на хлопок.
Снер, снейр (англ. snare) — звук ведучого барабана, чіткий і короткий.
Також важливим елементом є бас-барабан — kick drum. Партія музичних інструментів в хіп-хоп-музиці досить
різноманітна. Вона може складатися і з мелодій клавішних, духових і з численних комп'ютерних звуків (бас, ефекти)
Батьком сучасного репу можна вважати відомого італійського співака і актора Адріано Челентано. Ще на початку
1970-х років Адріано придумав і створив музичний номер під назвою «Prisencolinensinainciusol», в якому він
виконував речитативом фрази, написані вигаданою мовою, за звучанням нагадував суміш англійської з італійською. І
тільки через десять років цей новий музичний стиль перекочував в США. Сам Адріано Челентано на концерті в
СРСР 1987 року заявляв, що цим номером він хотів сказати про некомунікабельність деяких людей.

21. Eminem

Маршалл Брюс Метерз ІІІ (17 жовтня 1972, Сент Джозеф,
Міссурі) — американський репер, актор і продюсер. Відоміший
як Eminem (EMINƎM) або Slim Shady.
Швидко здобув популярність у 1999, після виходу деб'ютного
альбомоу «The Slim Shady LP», який отримав Греммі в
номінації «Найкращий Реп Альбом». Темпи продажу його
наступного альбому «The Marshall Mathers LP» стали
рекордними — 1.76 мільйонів копій продано за тиждень. Цей
рекорд і досі не побитий. Альбом приніс Емінему велику
популярність і його власному лейблу Shady Records.
The Marshall Mathers LP і його третій альбом The Eminem Show
теж отримали Греммі. Емінем перший артист, котрий отримав
три нагороди греммі поспіль за свої три послідовні альбоми. У
2002 році Емінем здобув премію «Оскар» за найкращу пісню
«Lose Yourself» з фільму «8 Миля», в якому він зіграв головну
роль."Lose Yourself" 12 тижнів займала #1 в американському
чарті. Його наступий альбом «Encore», як і попередні альбоми
теж мав комерційний успіх, але не здобув нагороди Греммі. В
2005, після туру, Емінем призупининив музичну кар'єру аж до
2009,в якому він випустив альбом «Relapse», котрий теж
здобув нагороду Греммі в номінації «Кращий Реп Альбом».
Емінем продавши 80 мільйонів альбомів наразі є
найпродаваймішим реп-артистом у світі.