Лічба часу в народів світу та на теренах України

1.

Лічба часу в народів світу
та на теренах України.

Мета уроку : ознайомити учнів з історичним календарем ,його різновидами ,
історією виникнення, з одиницями виміру часу ; розповісти про лічбу часу в
давнину ; розкрити зміст поняття «дата» , «календар», « календарний час»;
виховувати в учнів розуміння , що час-це найбільша цінність і
використовувати його потрібно раціонально.

3.

«Машина часу є у
кожного з нас: те, що
переносить в минуле –
спогади; те, що забирає
в майбутнє – мрії»
Герберт Уеллс .
«Вчорашній день – це
історія. Завтрашній –
загадка. Сьогоднішній –
подарунок»
Еліс Морз Ерл

4.

Люди з давнини прагнули вести облік часу.
Причина:
1.Зайняття землеробством.
2.Зайняття скотарством.
3.Зайняття мисливством
та рибальством.

5.

Календар – це система обчислення часу, заснована
на періодичності видимих рухів Сонця і Місяця.
Саме слово «календар» прийшло з Стародавнього Риму. Так називалися
боргові книги, куди лихварі щомісяця заносили відсотки. Це відбувалося
в перший день місяця, який раніше називали «календ».

6.

Різні народи в різні часи створили і користувалися трьома видами календарів: сонячним, місячним і
сонячно-місячним.
Найбільш поширений сонячний календар, в основу якого покладено рух Сонця, що дозволяє узгодити
добу і рік.
У місячних календарях тривалість місяців однакова – 30 днів, але ці календарі неточно вимірюють
тривалість року.

7.

Літочислення на
Русі.
З часів хрещення Русі 988році від
Візантії разом з православною церквою
в державі був прийнятий діючим
юліанський календар. З X століття
новий рік стали відзначати у вересні,
також за візантійським календарем.
Хоча простий народ, звиклий до
багатовікової традиції, продовжував
святкувати Новий рік з пробудженням
природи — навесні. А частіше всього
двічі на рік: навесні та восени.

8.

У чому відмінності григоріанського і
юліанського календарів?
Обидва календаря складаються з 365 днів у звичайний рік і 366 днів у
високосний рік, мають у складі 12 місяців, 7 з яких по 31 дню і 4 по 30
днів, отже, в лютому — небудь 28 або 29 днів. Відмінність полягає
тільки в періодичності настання високосних років.
За юліанським календарем високосний рік настає через кожні 3 роки. В
такому разі виходить, що календарний рік виявляється довшим
астрономічного на 11 хвилин. Тобто за цим літочисленням через 128
років з’являється зайвий день.
Календар григоріанський теж визнає, що четвертий рік є високосним. Однак, в ньому
закладено виняток – це ті роки, які кратні 100, а також ті, які можна розділити на 400.
Завдяки цьому зайві добу накопичуються лише через 3200 років.

Лічба часу в народів світу та на теренах України

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.