Основні стоянки первісних людей на території сучасної України

1.

ОСНОВНІ СТОЯНКИ
ПЕРВІСНИХ ЛЮДЕЙ
НА ТЕРИТОРІЇ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Практична робота №2.

2.

ТЕОРЕТИЧНА
ЧАСТИНА

3.

Теоретична частина
На території України виявлено понад 500
неолітичних пам’яток. Найбільш ранні з них
знаходились на Закарпатті, у басейні Тиси та у
Наддністрянщині і Надбужжі.
Серед стоянок доби неоліту найбільшу
цікавість археологів викликають:
• Ізюмські в Харківській області;
• Сокільця Вінницької області;
• Віту-Литовська в Київській області;
• Унікальною неолітичною пам’яткою є Кам’яна
могила – пагорб із кам'яних брил у степу поблизу
Мелітополя.
Також
вчені
виявили
коло
10 археологічних культур неоліту, серед яких бугодністровська, дніпроводонецька культури і культура
ямково-гребінцевої кераміки.

4.

5.

Королево – найдавніша стоянка первісних
людей на Україні
Пам’ятка
була
відкрита
в
1974
р.
археологічною
експедицією
під
керівництвом
Владислава Гладиліна.
Стоянка розташована на північно – східній
околиці селища на горі Гострий Верх і Бейвар. Кам’яні
знаряддя праці зустрічаються у глині, яка прикриває
вулканічну скалу. Найдавніші артефакти датуються
часом близько 1 млн. років. Це найдавніші сліди
первісних людей не тільки в Україні, а й у всьому
Карпатському басейні. Як показують дослідження
первісні люди жили на березі стародавньої Тиси.
У Королеві шарів вченими зібрано понад 60
тис. кам’яних знарядь праці. Це наконечники списів,
скребла, ножі, січки тощо.
Як показують королівські знахідки займалися
найдавніші мешканці України
полюванням і
збиральництвом. Вони вміли добре обробляти камінь,
дерево, кістку і шкіру, знали і використовували вогонь.

6.

7.

Ки́їк-Ко́ба
—є
найдавнішою
пам'яткою
неандертальського поселення на території України. Грот
знаходиться правому березі річки Зуя неподалік від міста
Сімферополя. Грот схований у лісових заростях і серед
скелястих обвалів. Недалеко від грота є джерело.
Пам'ятку відкрив і досліджував Гліб БончОсмоловський в 1924—1926. Серед археологічних знахідок є
невеликі крем’яні знаряддя - гостроконечники, скребла, ножі,
кістки тварин — мамонта, бізона, шерстистого носорога,
гігантського й шляхетного оленя, сайги, диких коней,
осла. Виявлені також залишки стінки збудовані близько 60
тис. років тому для захисту мешканців грота від холодних
вітрів. Збереглися сліди древніх вогнищ.
Кожне печерне поселення людина зазвичай займала
восени або взимку і, як правило, у закритих вузьких
долинах гірських річок, біля виходу на низинні ділянки
рельєфу — основні мисливські угіддя.
Площа скельних жител-сховищ, кількість і розміри
знайдених тут вогнищ свідчать про те, що в печерах переважно
мешкало одночасно дві-чотири сім'ї з чисельністю 6-7 осіб
кожна.

8.

9.

Мізинська стоянка — одна з найвизначніших
археологічних пам'яток кроманьйонців європеоїдного типу в історії
не лише України та Європи, а й світу. Розташована на Сіверщині,
поблизу села Чернігівської області. За сторічний період досліджень
археологи відкопали п'ять круглих жител діаметром близько семи
метрів і площею до 25 м². Ці
куполоподібні житла були схожі на «чуми» північних народів:
споруджені з дерев'яних жердин, вкритих шкірами тварин, а ззовні
обкладені тваринними кістками та рогами. Поблизу них було місця
обробки каменю та кісток.
Крім житлових і господарських споруд на цій території
знайдено чимало оригінальних високохудожніх виробів з бивня
мамота: скульптури-ідоли, стилізовані жіночі статуетки, фігурки
тварин, пташок, браслети, прикрашені орнаментами.
Тут знайдено першу у світі колекцію давніх музичних
інструментів. До так званих звучних інструментів належить також
«шумлячий» мізинський набірний браслет, який складається з п'яти
окремих незамкнених кілець. Це своєрідні кастаньєти, які поки що є
єдиним свідченням про наявність танців у палеолітичній культурі
Східної Європи.
Найвідомішим дослідником Мізинської стоянки став
відомий археолог Іван Гаврилович Шовкопляс, який протягом семи
років (1954-1961) досліджував знахідки.

10.

Кирилівська стоянка — відкрита археологом
Вікентієм Хвойко в 1893 році у межах м. Києва по вулиці
Кирилівській.
Це найдавніше поселення на території сучасного Києва
(звідси її назва). Датується приблизно 25 000 рр. до н. е., але
висловлюються думки про ще більшу давність поселення.
Основним заняттям мешканців стоянки (кроманьйонців)
було полювання на великого звіра. Мешкали вони в наземних
напівсферичних будівлях, споруджених з жердин (кісток
мамонта), вкритих шкірами. Зовні житла укріплювалися
черепами та бивнями мамонтів. Всередині (площею близько
20 кв. м) мали одне, подекуди два — три вогнища.
Виявлено кістки 67 мамонтів та вогнищ. Зібрано близько
3000 знарядь праці з кременю (скребачки, різці тощо).
Крем’яні вироби малочисельні. Знахідки мистецтва
представлені бивнем із гравіюванням у вигляді ліній
вертикальних нарізок і бивнем зі стилізованими зображеннями
тварин.
Тваринні рештки належать левові, вовкові, гієні, а також,
ймовірно, мамонтові й ведмедю. Виявлено також кістки
сибірського носорога і дикого коня.
Художня реконструкція Кирилівської
палеолітичної стоянки неоантропа
(кроманьонець) 15-20 тисяч р. до р. х

11.

Трипільська культура
Археологічна
культура
доби
неоліту
та
енеоліту (ІV –ІІІ тисячоліття до н.е.). Свою назву отримала на
початку ХХ ст. за місцем розкопок, які проводив у
1893р. Вікентій Хвойка у околицях містечка Трипілля (нині –
село Трипілля Обухівського району Київської області).
На території сучасної України було виявлено понад 2000
трипільських пам’яток. Найвизначніші зі знайдених поселень –
Майданецьке , Доброводи і Тальянки у сучасній Черкаській
області України. Це сучасні назви поселень, біля яких знайдено
пам'ятки трипільців.
Трипільська протописемність
Територія
розселення трипільських племен

12.

Поселення:
• будувалися на зручних для оборони
місцях
• між розташованими у вигляді
кількох кіл будівлями пролягали
кільцеві проходи
• входи споруд були орієнтовані на
геометричний центр поселення
• центральний майдан поселення
виконував ритуально-символічну,
об’єднуючу функцію
• зовнішнє коло утворювалося з
великих будинків глухими
(затильними) стінами назовні, які
правили за своєрідний захисний мур
Трипільські протоміста

13.

Житло і побут трипільців
Трипільці великими родинами, які складались з декількох парних
сімей, які об’єднувалися в общини, а пізніше – у племена. Мешкали
трипільці в чотирикутних одно – чи двоповерхових будинках завдовжки до
25-27 м і завширшки 6-7 м, з кількома приміщеннями. Свої оселі будували
так: у землю вкопували дубові стовпи, а між ними з хмизу викладали стіни,
які обмазували глиною; зверху на стовпи спирали дво – або чотирисхилий,
укритий соломою або очеретом дах з отвором для диму. У кожній хаті була
велика піч, а біля неї – лежанки з випаленої глини. Стіни й піч іноді
розмальовували.
Їжу вживали переважно рослинну - каші, пекли поживні хлібці та
коржі, робили відвари з трав. М'ясо їли на свята. Від свійських тварин
отримували молоко, виробляли кисломолочні продукти. Є навіть дані, які
свідчать, що трипільці вміли виготовляти пиво.

14.

Заняття і досягнення трипільців:
1.Головним заняттям трипільців було рільництво: сіяли ячмінь,
просо, пшеницю, овес, горох вирощували садові культури (вишні,
сливи, абрикоси, аличу), виноград, городину, льон. Ріллю обробляли
дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше —
ралом. Збіжжя жали серпами: кістяними із крем'яними вкладишами
або крем'яними. Зерно на борошно мололи кам'яними зернотерками
(жорнами).
2. Полювали на м'ясних та хутряних звірів, птахів, рибалили.
3. Розводили корів, волів, овець, коней, свиней, курей.
4. Виготовляли нові знаряддя праці: механічний пристрій – ручний
дриль з каменю для свердління.
5. Мали високий рівень розвитку прядіння і ткацтва.
6. Перші на території України почали використовувати вироби з міді і
бронзи, яку не тільки кували, а й виплавляли.
7. Виготовляли керамічний посуд і розписували його. Гончарного
круга тоді ще не знали.
8. Першими на території Україні 6000 років тому почали
використовувати колесо.
9.Широко використовували дво-, або чотири-колісні вози, запряжені
кіньми чи волами, зимою – сани.
10.Будували перші ґрунтові дороги. Як транспортні артерії
використовувались також річки та озера.
11.Мали свою протописемність.
12.Обмінювались продуктами і ремісничими виробами з сусідніми
племенами.

15.

Вбрання племен трипільської культури
Одяг виготовляли із шкіри та тканин
(тканинний одяг на теренах України бере початок саме у
трипільців). Жінки рясно декорували свій одяг розписом,
вишивками, аплікаціями, традиційно татуювали своє
тіло, вміли робити нарядні зачіски; за допомогою
техніки в'язання і плетіння виготовляли своєрідні
головні убори - сітки, шапочки. Взуття було шкіряне
(чоботи, напівчеревики типу постолів, сандалі).
Одяг, головні убори та взуття оздоблювалися
мідними,
кам'яними,
бурштиновим,
скляними
прикрасами та амулетами.
Згодом орнаменти трипільців почнуть
з'являтися на одязі праукраїнців, а
пізніше і на українській вишивці

16.

Духовний світ трипільців
Модель трипільського храму.
Особливістю культури була велика шана до жінки-матері. Трипільці
вірили в богів грому, сонця, вітру, дощу. Дослідники припускають, що
поклонялися також богині родючості. Підставою для таких припущень є
численні жіночі фігурки, які знаходять майже в кожному трипільському
поселенні.
Одним із найзагадковіших ритуалів, як вважають дослідники, було
спалення трипільцями своїх поселень. Коли наставав час переселятися на
нове місце, то вогонь переносив у інший світ старі споруди, наповнені
посудом, запасами харчів та іншими речами, потрібними предкам, які вже
відійшли у потойбічний світ. Ця жертва мала забезпечити також добробут і
процвітання громади на новому місці.
Земля та жінка порівнюються та
уподоблюються на основі ідеї
родючості
Жіночі зображення символізують
Матір-землю, яка дає життя
Народження із зерна нових зерен
уподібнено народженню дитини

17.

“Культура мальованої кераміки”
Кожна місцевість,
навіть кожне
поселення мали
свій улюблений
орнамент,
притаманний
тільки цій
місцевості

18.

Зразки кераміки
трипільців

19.

Занепад цивілізації
Чому зникли трипільці, культура яких на той час
була найрозвиненішою у світі? На думку вчених, головна
причина занепаду трипільської цивілізації – зміна клімату.
Стало сухіше, урожаї збідніли.
Трипільці понад 2 тисячі років жили за місячним
календарем, з покоління в покоління передаючи «графіки»
польових робіт. Зі зміною температур досвід став на заваді
виживанню. Сіяли, але зарано, бо вимерзало. Збирали,
однак пізно, й урожай пропадав. Ще одна причина –
самознищення.
Кількість жителів у протомістах невпинно зростала,
тому люди будували нові городища, вирубували ліси,
виснажували землі, винищували дичину. Голод спричиняв
міжплемінні війни, які ослаблювали трипільців.
Вони ставали жертвами інших, низькорозвинених
племен. Із часом побут трипільців біднішає, змінюється
розпис кераміки, зникають міста. Проте трипільці не
згинули безслідно. Вони залишили нам високорозвинену
культуру, яка передалася слов’янам, а потім – і українцям.

20.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Працюємо письмово в зошиті.
Практична робота №2.
Основні стоянки первісних людей на території сучасної України

21.

1. Співвіднесіть терміни і поняття
та запишіть правильні відповіді в зошит
Родова община
Стоянка
Палеоліт
Мезоліт
Неоліт
Відтворювальні форми
господарства
Привласнювальні форми
господарства
Стадо
Середня кам'яна доба
Колектив родичів, які разом працювали, проживали
мали спільне майно
Не укріплене поселення для проживання в період
кам’яного віку
давня кам'яна доба, найдавніший період людського
суспільства
Нова кам’яна доба
Збиральництво, полювання, рибальство
Землеробство, скотарство, ремесло
Найдавніша форма об’єднання первісних людей

22.

3.Використовуючи інформацію про Мізинську стоянку, складіть і запишіть в
зошит розповідь про це поселення на основі картини І. Іжакевича
На передньому плані картини...
Трохи позаду...
Ліворуч зображено...
Житла на цій стоянці...
З усього видно, що основним заняттям
мешканців цієї стоянки було...

23.

2. Дайте відповіді на питання (письмово в зошит)
1. Коли на території України з'явились перші люди?
2. Де були розташовані найвідоміші стоянки?
3. Яка археологічна культура була першою землеробською?
4. Коли вона утворилась та на яких територіях?
5. Якими були заняття трипільців?
6.Якими були міста та житло трипільців?
6. Запишіть здобутки трипільської культури.
7. Намалюйте в зошиті керамічний виріб або
фрагмент орнаменту трипільців.

24.

4. ПОЗНАЧТЕ НА КОНТУРНІЙ КАРТІ МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ
СТОЯНОК ПЕРВІСНИХ ЛЮДЕЙ

25.

5. ЗАФАРБУЙТЕ НА КОНТУРНІЙ КАРТІ
ТЕРИТОРІЮ ПОШИРЕННЯ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ