Предмет та завдання курсу «Економічна історія»
План
1. Сучасна парадигма суспільних наук. Сутність цивілізаційної парадигми.
Формаційна парадигма аналізу суспільних процесів
Емерджентність суспільства англ.,emergente-виникнення нового
Порівняння характеристик суспільства
2. Господарська система та її еволюція
Призначення господарської системи:
Типи господарських систем
Способи організації господарської системи
3. Власність на засоби виробництва. Відносини власності
Форми власності на засоби виробництва
4. Предмет історії економіки та економічної думки.
Об’єкт науки
Науковий об’єкт
Предмет історії економіки та економічної думки
Складові предмету науки:
5. Методи економічної історії
3.14M
Categories: economicseconomics historyhistory

Економічна історія. Тема 1. Предмет та завдання курсу «Економічна історія»

1. Предмет та завдання курсу «Економічна історія»

ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ
Тема 1

2. План

1. Сучасна парадигма суспільних наук.
Сутність цивілізаційної парадигми.
2. Господарська система суспільства та її
еволюція.
3. Власність та відносини власності.
4. Предмет економічної історії.
5. Методи історії економіки та економічної
думки.
6. Періодизація історичного розвитку
господарських систем.

3. 1. Сучасна парадигма суспільних наук. Сутність цивілізаційної парадигми.

4. Формаційна парадигма аналізу суспільних процесів

ивілізаційній парадигмі передував раніше створений та обґрунтований Р. Декартом,
І. Ньютоном та ін. формаційний підхід до розуміння процесу економічного розвитку
суспільства.
Формаційний підхід
надає можливість
виявити загальні та
суттєві риси країн,
що знаходяться на
однаковому рівні
розвитку суспільства
пояснює розвиток суспільства
завдяки зміні одного способу
виробництва іншим
розглядає історичні події у
рамках відповідної формації

5.

Формаційний підхід ґрунтується на пошуку:
Першопричини
всіх змін
Джерел
зовнішніх сил
Наслідків дій
Механізмів
здійснення
руху
Однолінійний розвиток
суспільств:
Первіснообщинний
Рабовласницький
Феодальний
Капіталістичний
Комуністичний

6.

Системносинергетичний
підхід
Й.В. Гьоте
А. Ейнштейн
Ч.Р. Дарвін
Цивілізаційна
парадигма
Головна увага надається людині, її
пізнавальній та предметноперетворювальній діяльності
Дослідження
суспільних
процесів на
основі
принципів:
системність,
цілісність,
структурність,
організованість

7.

Основні риси цивілізаційної парадигми
Суспільство-основна одиниця
аналізу історичного
розвитку людства,
розглядається як
цілісне
утворення,що
належить до більш
широких систем:
людства, певного
регіону,
природного
середовища.
Взаємозалежність
людини та
суспільства.
Структуру
суспільства
утворюють:
Статус суспільного
суб’єкта індивіди
набувають лише у
суспільстві, яке
виникає в результаті
об’єднання індивідів.
економічна,
політична,
соціальна та
духовно-культурна
підсистеми, які
взаємопов’язані та
впливають одна на
одну.

8.

Арнольд Джозеф
ТОЙНБІ
1889-1975
Суспільство “являє собою
систему
взаємозалежностей між
людськими істотами, які
є не лише індивідами, а й
суспільними
утвореннями в тому
розумінні що вони не
могли б існувати, якби не
перебували в залежності
одне від одного…””.
Arnold J. Toynbee
Суспільство це продукт
взаємозалежності між
індивідами

9. Емерджентність суспільства англ.,emergente-виникнення нового

Емерджентні
властивості суспільства
виникають при
поєднанні окремих
його елементів в
систему
Емерджентні (нові,
унікальні) властивості
виникають в результаті
взаємодії та інтеграції
компонентів, а не в
результаті зміни
природи компонентів
Приклади емерджентних властивостей суспільства:
суспільна свідомість, мова, звичаї, релігія, цілі, менталітет та ін.
(надбання багатьох поколінь людей)

10.

Основні риси цивілізаційної парадигми
Розвиток суспільства
Диференціація
Інтеграція
Поділ праці
Форми власності
на засоби
виробництва
Формування
різноманітних
господарських
одиниць( форм
господарств)

11.

Цивілізаційної парадигма:
принцип людиноцентричності
Центральне місце в аналізі суспільства
належить дослідженню людини.
Людина - гранична неподільна
одиниця, основний елемент
суспільства, яка виступає
протилежним полюсом до цілісності
суспільства

12. Порівняння характеристик суспільства

парадигми
критерії
Формаційна
Цивілізаційна
Місце та роль людини у
суспільних процесах
Людина- суб’єкт пізнання
об’єктивних процесів
Людина є суб’єктом пізнання та
предметно-перетворювальної
діяльності
Основна суперечність
розвитку суспільства та
форма її розв’язання
Суперечність між продуктивними
силами та виробничими
відносинами, форма: революція.
Суперечність між індивідами та
суспільством,потрібна зміна форм
суспільної залежності людей.
Роль держави у розвитку
суспільства
Держава є надбудовою над
економічним базисом, має класову
природу та виступає знаряддям
панівного класу
Держава є організаційним центром
суспільства, що забезпечує досягнення
спільних цілей усіх членів суспільства
Структура суспільства на
певному історичному етапі
розвитку
Суспільство складається з базису та
надбудови. Базис - виробничі
відносини, які впливають на
надбудову.
Суспільство складається з політичної,
соціальної, економічної, духовнокультурної підсистем
Механізм розвитку
суспільства
Розв’язання суперечності між
новими продуктивними силами та
застарілими виробничими
відносинами
Диференціація усіх сфер суспільного
життя + інтеграція
Історичний розвиток
суспільства
Первіснообщинна, рабовласницька,
феодальна,капіталістична,соціалісти
чна формації
Загальна модель:
становлення,розквіт,занепад.

13. 2. Господарська система та її еволюція

Політична
сфера
Соціальна
сфера
Господарська
сфера
Духовнокультурна
сфера
Наукова
сфера

14. Призначення господарської системи:

Створення матеріальних благ
та послуг для забезпечення
суспільних потреб.
Суспільство
Господарство

15.

Господарство та суспільство з позицій
формаційної парадигми
Формаційний підхід – зосередження уваги на
матеріальній стороні суспільного розвитку
Створення
Розподіл
Матеріальні
блага
Споживання
Обмін

16.

Господарство та суспільство з позицій
цивілізаційного підходу
Л
ю
д
и
н
а
Суспільна залежність в
господарській сфері
Суспільні умови
Цілі діяльності
Господарська
система

центральна ланка в історичному
аналізі господарської сфери

17. Типи господарських систем

Дослідження типів господарських систем передбачає виявлення суті зв'язків
їхнього об'єднання в цілісні утворення
Система
натурального
виробництва
Характеризує
зв’язки між
відокремленими
господарськими
одиницями.
Передбачає
співіснування
домогосподарств зі
слабкими
взаємозв'язками
Система товарного
виробництва
Потреби людей
забезпечуються
через створення
матеріальних благ і
послуг у самостійних
господарських
одиницях з
наступним їх
обміном
Система товарногрошового
господарства
Її зв’язки
опосередковані
рухом різноманітних
форм грошей (на
сьогодні домінують
грошово-кредитні
відносини)

18.

Етапи розвитку господарських систем
Співіснування
І етап – общинні державності/територіальні імперії –
суспільство натурального господарства.
Перші протодержавні утворення: 4-3 тис. р. до н. е. в
Азії, Африці,1 тис. р. до н. е. – в Америці
Симбіоз
ІІ етап - системи товарного господарства, характерний
поділ праці, виокремлення нових галузей: землеробства,
тваринництва, ремесла і торгівлі. Домогосподарства
перетворюються на спеціалізовані господарства
Синтез
ІІІ етап – отримання прибутку, набуття результатами
виробництва форми капіталу, перетворення
матеріального багатства у гроші, виникнення системи
товарно-грошового господарства

19. Способи організації господарської системи

Централізований
Децентралізований
передбачає обов’язкове
підпорядкування усіх
економічних суб’єктів
рішенням органів
державної влади
виникає за утвердження
в суспільстві принципу
свободи та досягненні
особистої залежності
індивідів

20. 3. Власність на засоби виробництва. Відносини власності

Власність характеризує взаємозалежність
суспільства з відносно відокремленими
індивідами
Власність – встановлені суспільством
правила та умови доступу до засобів
виробництва з метою їх використання для
досягнення власних цілей

21. Форми власності на засоби виробництва

Феодальна Общинна відображає
особисту
залежність
індивіда від
територіальної
общини
особиста
залежність
кожного, хто
знаходиться на
сходинках
феодальної
ієрархії
Капіталістична
- приватна власність

22. 4. Предмет історії економіки та економічної думки.

Визначальні складові науки:
Предмет
дослідження
Об’єкт
дослідження
Методи
дослідження

23. Об’єкт науки

частина конкретного життя суспільства
(господарства), межі якого
встановлюються дослідником для
отримання знань
Системний підхід передбачає такі принципи до
визначення об’єкта:
•Принцип цілісності
•Залежність від
системних
властивостей
* До об’єкта належать лише ті
факти, які внутрішньо
взаємопов’язані
* Цілі господарської системи
* Особливості розвитку та
форм власності

24. Науковий об’єкт

Встановлення та економічний розвиток
господарської системи і знання про процеси, що
проходять в ній
2 етапи розвитку
Процеси, що привели
до відокремлення
історико-економічної
науки від інших сфер
суспільства
Набуття більш високого
рівня цілісності
господарської системи
та розвиток
теоретичних систем
знань про науку

25. Предмет історії економіки та економічної думки

Для
розкриття
предмету
необхідно
Вказати на причини та основні
напрями формування
суспільної залежності
Розкриття процесу
реалізації суспільної
залежності
Цим забезпечується
головна мета –
збереження цілісності

26. Складові предмету науки:

Господарські одиниці, економічні суб’єкти,
банкіри, економічні інститути та механізми
взаємодії елементів господарської системи
Історичний розвиток знань про
науку

27. 5. Методи економічної історії

Відрізняються в залежності від того,
які цілі ставить перед собою
дослідник
Історичний або
хронологічний
передбачає розгляд
господарств за
часом їх
виникнення та
формування
Логічний
ґрунтується на
дослідженні еволюції
господарств

28.

Мотиваційний або класовий метод
Передбачає підпорядкування господарської
діяльності економічній мотивації;
визначаються класи, які ведуть боротьбу за
відповідну частку кінцевого продукту
Територіальний метод
передбачає дослідження
господарств в певних
країнах

29.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ
узагальнена характеристика процесу
історичного поступу господарської системи –
відображення якісних змін в ній та
встановлення причинно-наслідкових зв'язків
між цими змінами

30.

Два підходи до періодизації
Формаційна
парадигма:
Етапи розвитку суспільства:
1). Первіснообщинний
2). Рабовласницький
3). Феодальний
4). Капіталістичний
5). Комуністичний
Цивілізаційна
парадигма:
Етапи розвитку суспільства:
1). Локальні (прото-)
цивілізації
2). Формування та розвиток
світових цивілізацій
3). Глобальна цивілізація

31.

Формування та розвиток
світових цивілізацій
Східна лінія світових
цивілізацій:
1) Китайська
2) Індійська
3) Близькосхідна
(мусульманська)
Західна лінія світових
цивілізацій:
1) Західноєвропейська
гілка
2) Східноєвропейська
гілка
3) Латиноамериканська
цивілізація
Кожна держава мала свої особливості: свій історичний досвід,
традиції, культуру та свій темп історичного розвитку

32.

Періодизація розвитку господарських систем за
критерієм державного устрою:
Общинна держава
Ранньофеодальна держава
Централізована монархія
Національна держава

33.

Розвиток господарських
систем суспільства:
Натуральне
господарство з
елементами
товарності
Натуральне
господарство
Натуральне
господарство. Просте
товарне виробництво
в містах
Товарне господарство
Товарно – грошове
господарство
Просте товарне
господарство
Грошово – кредитне
господарство

34.

Дякую за увагу!
English     Русский Rules