Завоювання та освоєння Нового Світу

2.

План
1. Іспанські конкістадори
а) Ернан Кортес
б) Франсіско Пісарро
2. Перші колоніальні імперії
3. Новий світ після конкісти
4. Європейці в Північній Америці
5. Наслідки ВГВ

Конкіста (від ісп. - завоювання) - загарбницькі
походи іспанців кінця ХV-ХVІ ст.
Золото та влада - тільки це цікавило тих, хто
ставав конкістадорами: вчорашніх воїнів,
монахів, розорених ідальго, жебраків,
злочинців.

4.

В Америці існувало декілька
видів цивілізацій.
Ацтеки - на мексиканському
нагір'ї ( Мексика)
Майя- на п-ові Юкатан і
Гватемалі (суч. пд. штати
Мексики, Беліз, Гватемала, зх.
райони Сальвадору та Гондурасу)
Інки - в Андах та Болівійському
нагір'ї ( суч. Перу)

5.

1519- загін на чолі з
Ернаном Кортесом
вирушив на завоювання
держави ацтеків, загін
налічував 400 солдатівіспанців, 16 вершників,
200 індіанців і 13 гармат.
Невідомий художник. Ернан Кортес. XVI ст.

6.

Карта ацтекської столиці Теночтітлан, складена в
1524 р. Е. Кортесом та його підлеглими
1521 році - Місто Теночтітлан було зруйновано, а на його руїнах
Кортес заснував нову столицю — Мехіко.
Кортес став намісником «Нової Іспанії» (так іспанці називали
Мексику). Протягом кількох років він захопив усю Мексику.

7.

Одночасно
іспанські
конкістадори
вирушили
на
завоювання
Південної
Америки
уздовж
Тихоокеанського
узбережжя,
завойовників
привабили
розповіді про казкові багатства країни Біру
(суч Перу).
На цих землях існувала
держава інків.
1531-1536
державу інків завоював
конкістадор Франсіско Пісарро, із загоном
62 вершника, 102 піхотинця.

8.

9.

Вважається, що цивілізацію
інків згубило не тільки
вторгнення Пісарро, а цілий
збіг обставин. Першими
європейцями, які дісталися до
земель Великого Інки
виявилися не іспанці, а віруси
віспи, яких завезли на
континент ще конкістадори
Кортеса. У індіанців імунітету
від віспи не було, тому
найсильніша епідемія почала
спустошувати імперію інків.

10.

Страта Атауальпи

11.

Першими з європейських держав, що включилися в боротьбу за колонії, стали
Іспанія та Португалія.
Тордесільяський договір
, підписаний представниками Португалії та Іспанії і
затверджений Папою Римським Олександром VI (Борджіа), розділяв всі нововідкриті землі
між двома країнами меридіаномг на захід від Островів Зеленого Мису, розташованих біля
західного узбережжя Африки (за сучасними координатами це 49°32'56" західної довготи).
Лінія розділу була проведена посередині між португальськими на той час Островами
Зеленого Мису і островами Вест-Індії, відкритими Христофором Колумбом під час першої
подорожі, на які претендувала Іспанія (у договорі названі Сіпангу і Антілія, зараз Куба і
Гаїті).
Нововідкриті землі на схід від цієї лінії за договором відходили до Португалії, а
землі на захід — до Іспанії. Договір був ратифікований Іспанією (точніше Кастилією і
Арагоном) 2 липня 1494 року та Португалією 5 вересня 1494 року.
Лінія розділу на іншій стороні світу була проведена через кілька десятилість за
Сарагоським договором, підписаним 22 квітня 1529 року, ця лінія проходила
антимеридіаном Тордесильянській лінії.

12.

13.

Індіанці після Великих географічних відкриттів
• Завойовані землі вони перетворювали на
колонії, тобто території, економічно й
політично залежні від метрополії — країни, яка
володіла колоніями.
• Конкістадори вогнем і мечем підкоряли нові
землі. Така «політика» іспанців щодо індіанців
призвела до катастрофічного зменшення
місцевого населення. Станом на 1630 р. у
Центральній Америці залишилось лише 3%
населення, яке жило там у доколумбову еру.
• Індіанці дедалі більше
вимирали
від
непосильної праці, голоду, хвороб. Для того
щоб замінити померлих на важких роботах, до
Америки почали завозити чорношкірих рабів з
Африки. Работоргівля стала вигідною справою
й тривала в Америці до першої половини XIX
ст.
Г. Ругендас.
Європейці беруть
індіанців в рабство

14.

КАПЕРСТВО
1. Напад озброєних приватних суден воюючої держави з дозволу свого уряду на
торговельні судна ворожої держави чи нейтральних країн з метою захоплення або
потоплення їх. К. заборонено в 1856 р.
Корсари (капери, приватири)— приватні особи, які з дозволу верховної влади держави,
що воює, використовували озброєне судно (яке також називалось капером, приватиром
чи корсаром) з метою захоплення купецьких кораблів супротивника, а у певних
випадках — і нейтральних держав. Та ж назва застосовується до членів їх команд.

15.

Френсіс Дрейк (1540 —1596) — англійський
флотоводець, капер або пірат, навігатор, работорговець,
політик, та інженер.
Перший англієць і другий у світі капітан, що
здійснив навколосвітню подорож.
Отримав лицарський титул від королеви Єлизавети
І (1581) на своєму кораблі «Золота лань». Призначений
мером Плімута (1581—1582). Віце-адмірал англійського
флоту у боях проти іспанської армади (1588).
Він збагатився, будучи піратом у Карибському морі
в 1567—1572 роках і грабуючи іспанські кораблі.
За наказом Єлизавети I та на її кошти ним була
споряджена експедиція до Тихого океану, до якої він
відправився в 1577 році, здійснивши до 1580 року
навколосвітню подорож на галеоні «Золота лань»,
грабуючи попутні іспанські кораблі. Це була друга
подорож навколо світу

16.

24 червня 1497 року. Джон КАБОТ відкрив
Канаду (Ньюфаундленд).
Англійський король ГЕНРІХ VII дозволив
Каботу і його трьом синам "плавати по всіх
місцях, щоб шукати, відкривати й
досліджувати всякі острови, землі, держави й
області язичників і невірних, що залишаються
дотепер невідомими християнському світу",
обумовивши для себе п'яту частину доходу
від експедиції.
Відплив Кабот на одному невеликому кораблі
з екіпажем в 18 чоловік (купці були скупі й не
хотіли дарма ризикувати). Плавання
проходило спокійно, хоча й заважали тумани
й айсберги. Ранком 24 червня Кабот досяг
якоїсь землі, яку назвав Терра Прима Вісту
(по-італійському - "перша побачена земля").

17.

Перша експедиція
Жак Картьє́ ( 1491 -1557) — французький
мореплавець, перший європеєць, що
піднявся річкою Св. Лаврентія в 1534 році.
Картьє відкрив острови Мадлен і
Сен-Жан (нині — острів Принца Едварда) і
проплив річкою Св. Лаврентія до майбутніх
Квебеку і Монреаля, проте не зумів знайти
Північно-Західний прохід (у Тихий океан),
котрого шукав, як і багато інших
мореплавців.

18.

Друга експедиція

19.

Відкриття Австралії. До ХVІІ ст. на
картах позначали землі давно відомі,
щойно відкриті й... уявні. Уявний суходіл,
розташований десь у південній півкулі,
підписували
латиною Терра Австраліс Інкогніта –
Земля Південна Невідома. Саме так
імовірну землю назвав ще у ІІ ст.
Клавдій Птолемей.
У ХVІІ ст. успіхом
завершилися плавання у її пошуках, організовані
голландцями. У 1605 р. корабель на чолі з Віллемом Янсзоном досяг північно-західних
берегів невідомої землі.
За ним у 1642 р. голландець Абел Тасман підійшов до неї з півдня і відкрив
великі острови (нині Тасманія і Нова Зеландія). Під час другої
експедиції Тасман підійшов до цієї землі з півночі. Після його плавань було
встановлено, що невідома земля – самостійний материк. Дослідження берегів Австралії
було завершене лише через два століття після її відкриття

20.

Домашнє
завдання
§3 Завоювання
та освоєння
Нового Світу
+ опрацювати
таблицю

English Русский Rules