Символізм - вступ у ХХ століття

1.

Символізм- вступ у ХХ
століття

2.

Основні принципи символізму вперше виникли у творчості французьких поетів
Поля Верлена, Стефана Малларме та ін. Нова поетична течія вела мистецтво в
царство мрій і фантазій.Вона захопила також театр, музику, живопис.

3.

Символу завжди притаманна невизначеність, тому що духовний зміст важко
передати словами. Символісти розрізняють два світи: світ речей і світ ідей. Вони
вважають, що за світом речей, який ми бачимо, існує інша — справжня дійсність,
яку наш реальний світ лише невиразно відображає. Митець стає посередником
між цими двома світами.
Настає момент прозріння. Мистецтво, за твердженням символістів, це ключ до
осягнення таємниці, що виходить за межі повсякденного досвіду.

4.

Символізм — як одна із течій модернізму. Виник у Франції в 70-80-х
роках XIX ст., та поширився по іншим країнам світу. Символісти проголосили
символ основою мистецької творчості.

5.

Особливість символістів полягала в тому, що
вони не цікавились відтворенням
повсякденного життя. І саме це вважали своєю
перевагою від інших. Вони вважали, що поезія
досі жива лише тому, що вона окриляє людей та
відволікає від сірих буднів. У всьому земному
символісти вбачали щось своє — високе і
незбагненне. Вважали що є лише одна мета
символізму – це «натякнути» на предмет, але не
називати його. Саме мистецтво натяку і
створює символ.
Оділон Редон. «Крилатий старий з довгою білою бородою»

6.

Живопис символістів часто пронизаний песимістичними настроями. Як і поетисимволісти, художники й композитори часто зверталися до міфологічних і
біблійних сюжетів, шукали натхнення в темах любові й страждання,
захоплювалися містикою, використовували символи, алегорії,натяки, що надавало
творам загадковості.Звичайно ж, символізм черпав натхнення й у самій природі.
Джованні Сегантіні.
«Джерело Життя»

7.

П'єр Пюві де Шаванн (1824-1898)
До кращих творів французького
живописця належить цикл панно для
паризького Пантеону. Композиція
«Св. Женев'єва, яка споглядає
Париж» передає дух суворої
шляхетності. Фігура святої заворожує
ясним і лаконічним, як у статуї,
силуетом, а панорама міста з річкою,
ваза з квітами на передньому плані
підкреслюють декоративність панно.
П'єр Пюві де Шаванн. "Свята Женев'єва,
яка споглядає Париж

8.

Елізабет Сонрель (1874-1953)
Більшість акварелей француженки Елізабет Сонрель
несуть у собі ідеалізований образ жінки. Її широко
відомі у свій час твори на фантастичні сюжети, що
належали до символізму і модерну, виставлялися в
паризьких салонах, репродукувалися на листівках.

9.

Елізабет Сонрель "Хода Флори"

10.

11.

Оділон Редон (1840-1916)
Фантасмагоричні ідеї притаманні графіці й живопису
Оділона Редона творчість якого традиційно
поділяється на два періоди: «чорний» і «кольоровий». У
графіці «чорного» періоду — моторошних малюнках
вугіллям — переважали образи світового зла,
кошмари, серед яких найяскравішим їх втіленням
стало зображення павука з людським обличчям.
Роботи «кольорового» періоду полонять вмінням
передавати духовність і чистоту за допомогою легких
ліній і яскравих кольорових потоків.

12.

Vision Odilon Redon
Оділон Редон . Павук, що плаче

13.

“Кольоровий” період Оділона Редона

14.

Жан Дельвілль (1867-1953)
Полотна бельгійського символіста Жана Дельвілля
сповнені таємниць. Однозначно інтерпретувати їх зміст не
вдається ані містикам його часу, ані сучасним
дослідникам. Художник залишив після себе небагато
картин, але дуже багато загадок.

15.

Жан Дельвілль. Школа тиші.

16.

Жан Дельвілль. Портрет мадам Стюарт
Меррілл, Mysteriosa

17.

Джеймс Енсор (1860-1949)
Погляди на суспільство, як на маскарад, притаманні
бельгійському живописцю Джеймсу Енсору.
В оригінальній символіці його картин особливе місце посідають
маски, ексцентричні образи.

18.

Джеймс Енсор. Інтрига
Джеймс Енсор. Енсор з масками.

19.

Яцек Мальчевський (1854-1929)
Стиль Яцека Мальчевського , в якому
вигадка зливається з реалістичними образами,
відображає особливості символізму в польському
живописі. У його композиціях історичні персонажі
нерідко зображені поряд із фавнами, русалками,
янголами. Подобалося художнику малювати себе в
алегоричній манері.

20.

Яцек Мальчевський . Польський гектор
(автопортрет)

21.

Символізм по-різному розквітнув у творчості Михайла Врубеля, Миколи Реріха та
інших відомих митців
М.Реріх
Небесний бій

22.

Гімалаї

23.

24.

Михайло Врубель (1856-1910).
Існують художники, картини яких важко переплутати
з іншими авторами, настільки вони оригінально і
неповторно виражають естетику автора, його
погляди на світ, внутрішню енергію непересічної
особистості. Саме до таких належать твори Михайла
Врубеля. Твори російського і українського художникасимволіста дансько- польського походження, визначного
майстра монументального, акварельного й олійного
живопису, дають змогу поринути в таємничу
атмосферу. Які б образи не втілював художник, вони
позначені суто «врубелівською» пристрасною
експресією. За фактурою ці полотна мов би
нагадують декоративну мозаїку.

25.

У 1888 р. молодий художник, який ще не завершив навчання у Петербурзькій Академії
мистецтв, був запрошений до Києва для реставрації Кирилівської церкви XII ст. За п'ять років він
створив чотири ікони, монументальні розписи (без ескізів), глибоко занурюючись у стихію
стародавніх візантійських традицій. В образах апостолів і Богоматері художник зобразив киян,
своїх сучасників. Врубель також створив ескізи фресок Володимирського собору.
Михайло Врубель. Демон
що сидить.

26.

Перевір себе за посиланням:
https://learningapps.org/watch?v=pq95z0cbt22