АТО. Україна - це ми

1. Україна- це ми!

2.

• Мета:
• 1.Розуміння цінного ставлення до суспільстві та держави як необхідних
складових формування національної свідомості молодого покоління;
• 2.Розвиток самоідентичності з державою через пізнання видатних
особистостей свого краю, виявлення талановитих, творчо обдарованих
учнів;
• 3.Виховання у підростаючого покоління почуття патріотизму, любові
до свого роду, країни, почуття поваги до захисників України.
• Завдання:
• 1. Підвищення рівня духовних і моральних цінностей особистості;
• ознайомлення з сучасними героями, воїнами АТО, які сьогодні
виконують свій громадянський обов’язок;
• 2.Активізація творчого потенціалу учнівської молоді;
3. Згуртування учнівського колективу спільною справою.

3.

• Війна у нашій країні триває не перший
рік, вона продовжує забирати життя українців.
Вони бачили смерть і страждання, вони стояли
за себе, за Україну та її народ. Вони, бійці
АТО, герої вже тому, що не побоялися взяти в
руки зброю і стати на оборону своєї держави.

4.

• 23 роки Україна не знала війни. Наш
народ пишався тим, що у буремні 90ті,Україні вдалося зберегти мир. Але
війна не обійшла нашу державу
тепер. Ще три роки тому ми з вами не
знали дуже багатьох слів, пов’язаних з
війною, тепер же майже кожну
родину так чи інакше опалило
полум’я військових дій. Раніше ми не
особливо звертали увагу на слова
«слава Україні – Героям слава», а
тепер ці слова набули нового змісту.
• Наразі вже точно зрозуміло, кому ці
слова адресовані, і ні в кого немає
сумнівів, що ці герої – хлопці, які зі
зброєю в руках захищають крихкий
східний кордон України.

5.

Слова «Слава Україні – Героям
слава» перестали бути просто
вітанням, це вже віддання шани
найкращим, котрі у найважливіший
момент нашої держави не злякалися і
пожертвували собою заради своєї
Батьківщини, а також є засвідченням
справжнього патріотичного подвигу.
• Коли перед очима кадри з новин,
світлини поранених та загиблих
героїв, дивлячись їм у вічі, ми
розуміємо, що вислів «душу й тіло ми
положим за нашу свободу» став для
сучасної історії української нації не
просто словами з гімну, це стало
станом душі.

6.

Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не сендром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме зараз її вояки
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають саме цінне - життя,
України найкращі сини!

7. Гринькевич Віталій -народився 15 липня 1990 року в селі Верба Дубенського району. 16 Травня 2014 підписав контракт. Був мобілізований в Дубенську

Там він перебував в
різних місцях Луганської області.
Звання: рядовий солдат.

8. Дронов Богдан - народився 14 квітня 1994 року в селі Верба Дубенського району. 1 березня 2015 року закінчив Академію сухопутних військ ім. Петра С

Дронов Богдан - народився 14 квітня 1994 року в селі
Верба Дубенського району. 1 березня 2015 року
закінчив Академію сухопутних військ ім. Петра
Сагайдачного,і був направлений на місце постійної
служби – м.Артемівськ (тепер м.Бахмач) Донецької
області.
Звання: старший лейтенант.

9. Новосад Олександр - народився 3 листопада 1991 року в селі Верба Дубенського району. З 19 квітня 2014 - по червень 2014 був мобілізований в учбову ча

10. Мельник Віктор – народився 15 липня 1974 року в селі Верба Дубенського району. 1 липня 2014 року був мобілізований до зони АТО в місто Мар’їнка.

Мельник Віктор – народився 15 липня 1974 року в селі Верба
Дубенського району. 1 липня 2014 року був мобілізований до зони АТО
в місто Мар’їнка.
Звання:рядовий солдат.

11. Білецький Андрій – народився 12 грудня 1982 року в селі Добрятин Млинівського району. У зоні АТО (місто Старобільськ Луганської області) знах

Білецький Андрій – народився 12 грудня 1982 року в селі Добрятин
Млинівського району. У зоні АТО (місто Старобільськ Луганської області)
знаходився з 28 жовтня по 14 лютого 2016 року. Після повернення зі
Сходу підписав контракт.
Звання: Старший солдат.

12.

Мій тато − Герой!
Залазить тривога в шпаринки вітрами,
Під вікнами виє марою зима.
Прокинусь… Так страшно. Горнуся до мами,
Бо тата давно уже з нами нема.
Говорить матуся, що він у відпустці,
Та очі при цьому ховає сумні.
Без нього в хатині, неначе у пустці…
Мій тато герой! Тато мій на війні.
За нашу Вкраїну воює на Сході,
Щоб спали спокійно в теплі я і ти,
І ті, що сховались в подо́лі, в горо́ді,
Відсидітись нишком, в АТО не іти.
Мій тато не знає, що вмію писати,
Що вивчила букви, читаю «Буквар» −
Вже зовсім доросла… Та так хочу тата!
І дуже боюся собак і примар.
Я вірю: вже завтра постукає в двері,
Від щастя заплачу «Мій таточко, ой!»
Підемо сім’єю гуляти у сквері:
Дивіться і заздріть − мій тато ГЕРОЙ!

13. Фото з архіву Білецького Андрія

14. СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

• Дорогі наші, рідні Герої! Немає слів, якими
можна подякувати за Ваш подвиг! Але ви
знайте, що щира дяка – у серці кожного з
нас. Дякуємо вам за наше мирне життя!
Дякуємо за те, що ми можемо прокидатися
у теплих ліжках! Дякуємо, що ми не чуємо
свисту куль, не знаємо «градів» і
«ураганів»!
• Низький вам уклін за ваш героїзм!