29.29M

Category:

biology

Грудна клітка та хребет

1.

Хребет дорослої людини –
довгий S-подібно вигнутий стовп,
складається з 33–34 хребців.
7 шийних хребців,
12 грудних хребців,
5 поперекових хребців,
5 крижових хребців
2–4 куприкових хребців.
У немовлят - 33 окремих хребці.
У дорослої людини хребці нижнього
відділу зростаються, утворюючи
крижову кістку і куприк, тому окремих
хребців налічується 28.

2.

Хребець (vertebra) складається з:
тіла хребця (corpus vertebrae),
розташованого попереду, є його опорною частиною
дуга хребця (arcus vertebrae),
двох ніжок дуги хребця (pedunculi arcus
vertebrae), які з’єднують дугу з тілом.
хребцевий отвір (foramen vertebrale),
утворений тілом та дугою.
Отвори всіх хребців формують хребтовий канал
(canalis vertebralis), де розташований спинний
мозок.

3.

Хребець (vertebra) складається з:
тіла хребця (corpus vertebrae),
розташованого попереду, є його опорною частиною
дуга хребця (arcus vertebrae),
двох ніжок дуги хребця (pedunculi arcus
vertebrae) - з’єднують дугу з тілом.
хребцевий отвір (foramen vertebrale),
утворений тілом та дугою.
Отвори всіх хребців формують хребтовий канал
(canalis vertebralis), де розташований спинний
мозок.

4.

Хребець (vertebra) складається з:
тіла хребця (corpus vertebrae),
розташованого попереду, є його опорною частиною
дуга хребця (arcus vertebrae),
двох ніжок дуги хребця (pedunculi arcus
vertebrae) - з’єднують дугу з тілом.
хребцевий отвір (foramen vertebrale),
утворений тілом та дугою.
Отвори всіх хребців формують хребтовий канал
(canalis vertebralis), де розташований спинний
мозок.

5.

6.

Від дуги хребця відходять 7 відростків:
По серединній лінії відходить назад
непарний найдовший остистий
відросток (processus spinosus).
У лобовій площині праворуч і ліворуч
розташовується парний поперечний
відросток (processus transversus).
Уверх і донизу від дуги спрямовані парні
верхні і нижні суглобові відростки
(processus articulares superiores et
inferiores).

7.

8.

9.

На суглобових відростках є плоскі суглобові поверхні для
з’єднання із суміжними хребцями, відповідно
верхня суглобова поверхня
нижня суглобова поверхня
(facies articularis superior et facies articularis
inferior).
У шийному відділі хребта площини суглобових поверхонь
суглобових відростків розташована майже під кутом 45° до
лобової площини.
Ці поверхні поступово донизу змінюють свій напрямок у
поперековому відділі хребта вони вже розташовані у
стріловій площині.

10.

Основи суглобових відростків
обмежують
верхню
нижню хребцеві вирізки
(incisurae vertebrales superiores et
inferiores).
При з’єднанні хребців між собою нижні і
верхні хребцеві вирізки двох суміжних
хребців утворюють з обох боків
міжхребцеві отвори (foramina
intervertebralia), через які проходять
спинномозкові нерви і кровоносні
судини.

11.

7 шийних хребців
(vertebrae cervicales)
Відмінності:
меньші розміри
круглий отвір у поперечному відростку –
поперечний отвір (foramen
transversarium) - починаючи з VI шийного
хребця догори, проходить хребтова артерія, що
кровопостачає головний мозок.

12.

Кожен поперечний відросток закінчується
переднім і заднім горбком (tuberculum
anterius et tuberculum posterius).
Передній горбок VI шийного хребця значно
більший, ніж горбки інших хребців. Біля нього
проходить загальна сонна артерія, тому його
називають сонним горбком (tuberculum
caroticum).
При кровотечах в ділянках голови і шиї до нього
можна притиснути сонну артерію і зупинити
кровотечу.

13.

На верхніх суглобових відростках
суглобова поверхня спрямована назад і
догори,
а на нижніх – вперед і вниз.

14.

Остисті відростки короткі, їх довжина зростає від II до VII
хребця.
Кінці остистих відростків ІІ–V хребців роздвоєні.
Найдовшим і потовщеним є остистий відросток VII
хребця, він дещо виступає, тому VII хребець називають
виступним хребцем (vertebra prominens).
Верхівку цього остистого відростка легко знайти на живій
людині, він служить орієнтиром проведення межі між
ділянкою шиї та спини.

15.

I шийний хребець – атлант
(atlas):
не має тіла,
не має остистого і суглобових відростків.
форма його кільцеподібна.
з боків І хребця розташовані бічні маси
атланта (massae laterales atlantis),
до яких приєднані передня і задня дуги
атланта (arcus anterior atlantis et arcus
posterior atlantis), утворюючи великий круглий
хребцевий отвір .

16.

I шийний хребець – атлант
(atlas):
На передній поверхні передньої дуги є передній
горбок (tuberculum anterius),
на задній поверхні задньої дуги атланта виступає
задній горбок (tuberculum posterius).

17.

I шийний хребець – атлант
(atlas):
на внутрішній поверхні дуги – ямка зуба (fovea
dentis) для з’єднання із зубом II шийного хребця.
На верхній і нижній поверхнях бічних мас міститься
верхня суглобова поверхня і
нижня суглобова поверхня
(faсіes articulаris
superior et faсіes
articularis inferior).
Верхні суглобові поверхні еліпсоподібної форми,
ввігнуті, служать для з’єднання з виростками
потиличної кістки, нижні – з осьовим хребцем.

18.

II шийний хребець – осьовий
хребець (axis).
зуб осьового хребця (dens axis)відходить від тіла догори,циліндричної форми
верхівка зуба (apex dentis)
дві суглобові поверхні:
передня суглобова поверхня (faсіes
articularis anterior) з’єднується з ямкою зуба
атланта,
задня суглобова поверхня (faсіes
articularis posterior) – з поперечною
зв’язкою атланта.

19.

II шийний хребець – осьовий
хребець (axis).
дві верхні суглобові поверхні (facies
articulares superiores) для з’єднання з
нижніми суглобовими поверхнями атланта.
Остистий відросток короткий, масивний, з
роздвоєним кінцем.

20.

12 грудних хребців
(vertebrae thoracicae)
з’єднуються з ребрами, що обумовлює особливості
їх будови:
На бічних поверхнях тіл хребців розташовані
верхня і нижня реброві ямки (foveae
costales superior et inferior) - на суміжних
хребцях утворюють ямку для головки ребра.
Винятком є І, Х, ХІ, ХІІ грудні хребці:
На тілі I грудного хребця є ціла ямка для
головки I ребра і пів’ямка для головки II ребра.
X грудний хребець має на верхньому краї
тіла лише верхню пів’ямку для головки Х ребра
На тілі XI і XII хребців розміщені цілі ямки для
прикріплення головок ХІ і ХІІ ребер

21.

Дванадцять грудних хребців
(vertebrae thoracicae)
Поперечні відростки грудних хребців довгі,
відхилені назад, їхні кінці потовщені.
На передній поверхні кожного поперечного
відростка десяти верхніх грудних хребців є
реброва ямка поперечного відростка
(fovea costalis processus transversі) для
з’єднання з горбком відповідного ребра.
На коротких поперечних відростках XI і XII
грудних хребців реброві ямки відсутні, бо вони з
ребрами не з’єднуються.

22.

Дванадцять грудних хребців
(vertebrae thoracicae)
Остисті відростки грудних хребців довші, ніж
шийних хребців, нахилені вниз.
Суглобові відростки грудних хребців розташовані
у лобовій площині.
Суглобові поверхні верхніх суглобових відростків
спрямовані назад, а нижніх – вперед.

23.

П’ять поперекових
хребців (vertebrae
lumbales)
Відмінності:
тіла поперекових хребців є найбільш
масивними.
поперечний розмір тіла хребця більший за
передньо-задній
висота поступово збільшується від I до V
хребця.
Хребцевий отвір великий, трикутної форми
із закругленими кутами.
поперечні відростки тонкі та плоскі,
розташовані у лобовій площині, їх кінці
дещо відхилені назад.
біля основи кожного поперечного відростка
є невеликий виступ – додатковий
відросток (processus accessorius).

24.

П’ять поперекових хребців
(vertebrae lumbales)
Остисті відростки короткі і плоскі, їх кінці
стовщені, спрямовані назад.
Суглобові поверхні на сугло- бових відростках
розташовані в стріловій площині;
Суглобові поверхні на верхніх відростках
обернені до середини, а на нижніх – назовні.
Кожен верхній суглобовий відросток має
невеликий горбок – соскоподібний
відросток (processus mamillaris).

25.

Крижова кістка (os sacrum)
На дорсальній поверхні крижової кістки добре виражені 5
поздовжніх гребенів:
Непарний серединний крижовий гребінь (crista
sacralis mediana) утворився від зрощення остистих
відростків.
З боків від нього проходить парний присередній
крижовий гребінь (crista sacralis medialis), який
виник в результаті зрощення суглобових відростків
крижових хребців.
З кожного боку від них розташований бічний
крижовий гребінь (crista sacralis lateralis) – місце
зрощення поперечних відростків крижових хребців.

26.

Крижова кістка (os sacrum)
Поруч із присередніми крижовими гребенями видно 4
пари задніх крижових отворів (foramina
sacralia posteriora).
Ззовні від задніх крижових отворів з кожного боку є
стовщення – бічна частина (pars lateralis), на якій
міститься вушкоподібна поверхня (faсіes auricularis) для
з’єднання з однойменною поверхнею клубової кістки.

27.

Крижова кістка (os sacrum)
Між цією суглобовою поверхнею і бічним гребенем
добре помітна горбистість крижової кістки
(tuberositas ossis sacri), до якої кріпляться зв’язки і
м’язи.
У середині крижової кістки від її основи до верхівки
проходить крижовий канал (canalis sacralis), який
утворений хребцевими отворами крижових хребців.
Канал закінчується крижовим розтвором (hiatus
sacralis). З кожного боку розтвору помітний крижовий
ріг (cornu sacrale) – залишок суглобових відростків.

28.

Куприкова кістка, куприк (os
coccygis; coccyx)
є гомологом хвостового скелета тварин.
У дорослої людини куприк складається з 3–5
рудиментарних куприкових хребців (vertebrae
coccygeae).
Куприк має трикутну форму, дещо зігнутий вперед.
Його основа спрямована догори, верхівка – вниз.
Основа куприка з’єднана з верхівкою крижової кістки, на
задньому краї куприка з кожного боку є куприковий
ріг (соrnu coccygeum).
Обидва роги спрямовані догори, назустріч крижовим
рогам.
У людей похилого віку куприкові хребці зрощені в одну
кістку, а у жінок і молодих людей нерідко з’єднані між
собою за допомогою хрящових пластинок.

29.

30.

31.

Кістки грудної клітки представлені:
грудниною
12 парами ребер, які з’єднані
позаду з хребтом .

32.

Груднина (sternum)
– це плоска кістка, яка розташована спереду у
лобовій площині, складається з трьох частин :
ручка груднини,
тіло груднини,
мечоподібний відросток.
У дорослих людей ці три частини зростаються в
єдину кістку.

33.

Груднина (sternum)
Ручка груднини (manubrium sterni) :
на верхньому краї має яремну вирізку
(inсіsura jugularis).
З боків від неї помітні ключичні
вирізки (incisurae claviculares)
для зчленування з ключицями.
На правому і лівому краях ручки груднини
нижче ключичної вирізки розташована
реброва вирізка (incisura costalis)
для хряща I ребра.
Ще нижче є половина ребрової вирізки,
яка разом з такою ж піввирізкою на тілі
груднини утворює повну реброву вирізку для
з’єднання з хрящем II ребра.

34.

На місці з’єднання ручки з тілом груднини
утворюється невеликий відкритий всередину кут
груднини (angulus sterni) на рівні II ребра.
Тіло груднини (corpus sterni):
у середньому і нижньому відділах ширше, ніж
у верхньому,
на краях є реброві вирізки (incisurae
costales) для зчленування з хрящами
справжніх ребер.
Реброва вирізка для VII ребра розташована на
межі між тілом груднини і мечоподібним
відростком.
Мечоподібний відросток (processus
xiphoideus) має різну форму, він часто
роздвоєний, інколи в ньому є отвір.

35.

Ребра (costae) - 12 пар ребер.

36.

Ребро (costa)
має вигляд довгої плоскої дугоподібно
вигнутої пластинки.
Складається:
ребрової кістки (os costale)
ребрового хряща (cartilago costalis).

37.

Ребро (costa)
7 пар верхніх ребер (I–VII) - ребровими
хрящами з’єднуються з грудниною, називаються
справжніми ребрами (costae verae).
Нижні 5 пар ребер (VIII–X) називаються
несправжніми ребрами (costae spuriae) з’єднуються з хрящем вище розміщеного
ребра.
XI і XII ребра мають короткі реброві хрящі, що
закінчуються в товщі м’язів черевної стінки,
відрізняються більшою рухливістю, їх
називають коливними ребрами (costae
fluctuantes).

38.

Задній кінець кожної ребрової кістки
закінчується головкою ребра (caput
costae).
На головках ІІ–Х ребер, які з’єднуються з
верхньою і нижньою ребровими ямками двох
суміжних грудних хребців, розташований
гребінь головки ребра (crista capitis
costae).
Головки I, XI і XII ребер гребеня не мають, бо вони
зчленовуються тільки з повною ямкою на тілі
однойменного хребця.

39.

На головці є суглобова поверхня головки
ребра (facies articularis capitis costae) зчленовується з ребровими ямками на тілах
грудних хребців.
Головка ребра переходить у вужчу частину –
шийку ребра (collum costae), на якій є
гребінь шийки ребра (crista colli costae).

40.

На межі шийки і тіла ребра розташований
горбок ребра (tuberculum costae).
На горбку І-Х ребер є суглобова
поверхня горбка ребра (facies
articularis tuberculi costae) для
зчленування з ребровою ямкою поперечного
відростка відповідного хребця.
Горбок на XI і XII ребрах майже непомітний,
на ньому відсутня суглобова поверхня для
поперечного відростка.

41.

Найдовша і широка передня частина
ребрової кістки називається тілом
ребра (corpus costae),
біля горбка різко вигнуте вперед - кут
ребра (angulus costae).

42.

Тіло ребер плоске, має:
зовнішню і внутрішню поверхні,
верхній закруглений і нижній гострий краї.
Внутрішня поверхня ребра гладка, вздовж
нижнього краю тіла проходить борозна
ребра (sulcus costae), у якій залягають
міжреброві судини і нерви.
Передня стовщена частина тіла ребра на
кінці має ямку для з’єднання з ребровим
хрящем.

43.

I ребро (costa prima)
на відміну від інших, розташоване горизонтально.
Має:
верхню і нижню поверхні,
внутрішній і зовнішній краї.
На його верхній поверхні є:
горбок переднього драбинчастого м’яза
(tuberculum musculi scaleni anterioris).
позаду горбка проходить борозна підключичної
артерії (sulcus arteriae subclaviae),
спереду – борозна підключичної вени (sulcus venae
subclaviae).
На І ребрі його кут збігається з горбком.

44.

ГРУДНА КЛІТКА В
ЦІЛОМУ (thorax totale)
Грудну клітку (thorax)
утворюють:
12 грудних хребців (vertebrae
thoracicae),
12 пар ребер (costae)
груднина (sternum).
Ребра відокремлені одне від одного
міжребровими просторами
(spatia intercostalia).
Грудна клітка має:
верхній отвір грудної клітки
(apertura thoracis superior)
нижній отвір грудної
клітки (apertura thoracis
inferior).

45.

ГРУДНА КЛІТКА В ЦІЛОМУ
(thorax totale)
Верхній отвір грудної клітки (apertura
thoracis superior) – обмежований:
яремною вирізкою груднини (incisura jugularis
sterni),
першими ребрами
тілом І грудного хребця
Нижній отвір грудної клітки (apertura
thoracis inferior) обмежований:
тілом XII грудного хребця
мечоподібним відростком груднини
нижніми ребрами .

46.

Передньобічний край нижнього отвору
грудної клітки (margo anteriolateralis
aperturae thoracis inferioris)
утворений з’єднанням VII-X ребер і називається
ребровою дугою (arcus costalis).
Права і ліва реброва дуга обмежовують з боків
підгруднинний кут (angulus infrasternalis).

47.

Розрізняють такі
форми грудної
клітки:
• конусоподібну грудну клітку
(широка і коротка),
• плоску грудну клітку
(сплющена в передньозадньому напрямку)
• циліндричну грудну клітку
(проміжна між двома
попередніми).

48.

Аномалії розвитку кісток тулуба дуже різноманітні.
Процес формування і подальшого перетворення сегментних склеротомів у хребці носить складний характер, і
тому не дивно, що часом два сусідні хребці зростаються асиметрично або ж половина хребця відсутня, що
спричинює сколіоз (бічне викривлення хребта).
Кількість хребців нерідко може бути збільшеною або зменшеною. Типовим прикладом такого роду вад є синдром
Кліппеля-Фейля. При цьому кількість шийних хребців зменшена, а інші хребці часто зрощені або мають
аномальну форму. Ці вади звичайно комбінуються з іншими аномаліями розвитку.
Однією з найбільш серйозних вад є розщеплення хребта (spina bifida), що виникає внаслідок
порушення злиття дуг хребців (рис. 63). Розщеплення може торкатись лише кісткової тканини. У цьому випадку
кістковий дефект укритий шкірою, а спинний мозок не ушкоджений (закрите розщеплення хребта). Проте цей
дефект може бути і відкритим, з випинанням частин спинного мозку або його оболон (відкрите розщеплення
хребта). Неврологічні симптоми ураження залежать від рівня та розмірів дефекту.
Число крижових хребців може досягати 6-7 у результаті приєднання поперекових хребців до крижової кістки
(сакралізація).При цьому крижовий канал видовжується, збільшується кількість крижових отворів.
Можливе зменшення числа крижових хребців до 4 і відповідне збільшення кількості поперекових хребців
(люмбалізація).

49.

50.

Кількість ребер може збільшуватися за рахунок розвитку
з одного або з двох боків додаткових ребер. Наприклад,
виникають шийні ребра, що з'єднуються з VII шийним
хребцем, або поперекові ребра, які сполучаються з І
поперековим хребцем.
Дуже рідко відсутнє XII ребро з одного чи з обох боків;
ще рідше не буває і XI ребра. Аномалії ребер
зумовлюють зміну форми відповідних хребців. При
шийних ребрах VII шийний хребець стає подібним до
грудного.
Можливе зрощення передніх кінців сусідніх ребер,
розщеплення (роздвоєння) ребер тощо. У тілі груднини
та в мечоподібному відростку можуть виникати отвори
круглої або овальної форми. Дуже рідко виникає
розщеплення вздовж груднини.

51.

52.

53.

54.

55.

56.

57.

58.

59.

60.

61.

62.

63.

64.

65.

66.

67.

68.

69.

70.

71.

72.

73.

74.

75.

Обстеження дитини 11,5 місяців. Дитина розвинена
нормально, рухи активні, може стояти. Які вигини
хребетного стовпа сформувалися?
А. Шийний, грудний, поперековий, крижовий.
В. Грудний і крижовий.
С. Шийний і поперековий.
D. Грудний і поперековий.
Е. Шийний, грудний і крижовий.

76.

У потерпілого поранення в області шиї.
Відзначається кровотеча із загальної сонної артерії.
До якого анатомічного утворення потрібно
притиснути артерію, щоб зупинити кровотечу?
А. До тіла VII шийного хребця.
В. До переднього горбка поперечного відростка VI
шийного хребця.
C. До переднього горбка поперечного відростка
V шийного хребця.
D. До поперечного відростка VII шийного хребця.
E. До заднього горбка поперечного відростка VI
шийного хребця.

77.

Під час проходження медкомісії у пацієнта 25
років був виявлений патологічний тип грудної клітки.
При цьому поперечні розміри були зменшені, а
грудина сильно виступала вперед. Визначите тип
грудної клітки.
A. Кілеподібна грудна клітка.
B. Воронкоподібна грудна клітка.
C. Плоска грудна клітка.
D. Циліндрична грудна клітка.
E. Бочкоподібна грудна клітка.

78.

Хворий при ДТП одержав травму в області ручки
грудини. Відзначається при пальпації болісна
припухлість Ушкодження яких ребер з
перерахованих можливо?
А IV ребра
В. II - III - IV ребра
С. II - III ребра
D. I - II – IIІ ІV
E. І – ІІ ребра

79.

У пацієнта при огляді в клініці був виявлений
патологічний тип грудної клітки. При цій аномалії
мечоподібний відросток був значно відхилений
назад, утворюючи поглиблення в нижній частині
передньої грудної стінки. Визначити тип аномалії.
A. Воронкоподібна грудна клітка (шевця).
B. Бочкоподібна грудна клітка.
C. Кілеподібна грудна клітка.
D. Конусоподібна грудна клітка.
E. Циліндрична грудна клітка.

80.

У пацієнта при огляді був виявлений патологічний
тип грудної клітки. При цьому ребра займали
більш горизонтальне положення (у нормі близько
45 градусів) Передньо-задні розміри грудної клітки
приблизно рівні її поперечному розміру. Визначити
тип грудної клітки.
А. Циліндрична грудна клітка.
В. Плоска грудна клітка.
C. Воронкоподібна грудна клітка.
D. Бочкоподібна грудна клітка.
E. Конічна грудна клітка.

English Русский Rules