Similar presentations:
Моя майбутня професія - лікар (10 клас)
1.
Підготувалаучениця 10
класу Пилипів
Я.Д Вчитель:
Кравоцюк А.С
2.
• Психічні і моральні якості медичногопрацівника
• Клятва лікарів.
• Відомі лікарі України.
• Історія професії лікаря.(Медицина у Стародавньому світі, часів Середньовіччя,
часів Відродження .)
• Статті, відео сюжети та історичні
довідки про важливість професії
лікаря.
3.
1.Лікарське мистецтво формується не відразу,
поступово виробляється вміння правильно говорити
про хворобу, викладати факти так, щоб вони сприяли
не погіршенню, а поліпшенню стану хворого.
4.
2. Збереження лікарської таємниці: - один із основних,фундаментальних морально-етичних принципів
медицини, в якому проявляється діалектичне
співвідношення особистого і суспільного.
5.
3. Моральним орієнтиром у поведінці лікаря вскладних ситуаціях, які виникають у процесі
лікарської діяльності, є ствердження пріоритету
цінності людського життя, цінності здоров’я.
6.
4. Професія лікаря вимагає високої внутрішньоїетичної культури. Довіра хворих... Медичний
працівник - спокійний та впевнений проте не
зарозумілий, рішучість і швидкість висновків та дій
поєднуються в ньому з жахливістю, співчутливістю
й водночас делікатністю.
7.
Набувши професії лікаря та усвідомивши важливість обов'язків, щопокладаються на мене, в присутності моїх учителів і колег
урочисто клянусь:
усі знання, сили та вміння віддавати справі охорони і поліпшення
здоров'я людини, лікуванню і запобіганню захворюванням,
подавати медичну допомогу всім, хто ії потребує;
8.
незмінно керуватися у своїх діях і помислахпринципами загальнолюдської моралі, бути
безкорисливим і чуйним до хворих, визнавати свої
помилки, гідно продовжувати благородні традиції
світової медицини;
зберігати лікарську таємницю, не використовувати
ії на шкоду людині;
додержувати правил професійної етики, не
приховувати правди, якщо це не зашкодить хворому;
9.
постійно поглиблювати і вдосконалювати свої знання та вміння, уразі необхідності звертатися за допомогою до колег і самому
ніколи їм у цьому не відмовляти, бути справедливим до колег;
власним прикладом сприяти вихованню фізично і морально
здорового покоління, утверджувати високі ідеали милосердя,
любові, злагоди і взаємоповаги між людьми.
Вірність цій Клятві присягаю пронести через усе своє життя.
Секретар Адміністрації Президента України
Хоменко
М.
10.
Беленький Є.Й., будучи протягомдовоєнного та післявоєнного періоду
єдиним акушер-гінекологом у районі,
зарекомендував себе гарним
діагностом та досвідченим оперуючим
акушер-гінекологом.
Клєвацький Георгій Григорович –
лікар-хірург райлікарні.
Григоровича Клєвацького і серед
медичних працівників, і серед усього
населення району. Його ім’я завжди
згадується з пошаною і теплотою.
Ждан Вячеслав Миколайович –
Академік Української Академії
наук,
доктор медичних наук,
професор, Заслужений лікар
України
Радевич Олег Леонідович лікар-хірург КарлівськоїЦРЛ,
син Заслуженого лікаря
Української УРСР Леоніда
Васильовича Радевича
11.
Історія медициниМедицина у Стародавньому світі
Початки лікування виникли на найраніших стадіях існування
людини. У стародавніх країнах Сходу набула розвитку т. з.
жрецька, або храмова, медицина.
Значних успіхів досягла медицина у античних державах
(давньогрецький лікар Гіппократ, римський
природознавець Клавдій Гален, александрійські
лікарі Герофіл і Ерасістрат).
Давньокитайська медицина використовувала понад 2000
лікарських засобів (женьшень, камфору та ін.), застосовувала
метод голкотерапії. Відносно високого рівня досягли
в стародавній Індії анатомія і хірургія.
12.
Медицина часів СередньовіччяВізантійська та арабська медицина збагатила світову
медичну науку новими описами симптомів хвороб і
лікарських засобів. Значну роль у розвитку медицини відіграв
таджицький вчений Їбн-Сіна (Авіценна).
У Русі-Україні поряд з монастирською медициною
продовжувала розвиватися народна медицина. В 11—12 ст. в
Переяславі та Києві, в 13 ст. у Львові були створені лікарні.
Лікарською справою в Україні здавна займалися лікаріемпірики («ліковці»), аптекарі («зелійники»), костоправи,
цирульники.
13.
Медицина часів ВідродженняЗначний крок у розвитку медицини був зроблений в
епоху Відродження (15—18 ст.). Швейцарський
лікар Паранельс виступив з пропагандою медицини, що
ґрунтувалася на досвіді та знаннях, запровадив у лікарську
практику різні хімічні речовини і мінеральні води, в Україні 1617
р. був виданий трактат "Про теплики у Шклі" львівського
автора Еразма Сикста. А. Везалій описав будову і функції тіла
людини. Англійський лікар У. Гарвей створив учення
про кровообіг.