1.86M
Category: industryindustry

Очищення зернових мас. Лекція 2

1.

НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР
ТОВ СП «НІБУЛОН»
ЛЕКЦІЯ 2
ОЧИЩЕННЯ
ЗЕРНОВИХ
МАС

2.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ
1.Технологія
очищення зерна.
2.Характеристика
поточних
технологічних ліній.
3.Особливості очищення
зерна окремих культур.

3.

1. ТЕХНОЛОГІЯ
ОЧИЩЕННЯ ЗЕРНА

4.

Для забезпечення стійкого зберігання
зерна і зменшення втрат його як за
кількістю, так за і якістю проводять певну
технологічну підготовку зернових мас до
тривалого зберігання. Вона полягає у
підготовці току і сховищ до приймання
зерна нового врожаю, правильному
визначенні якості зерна, яке надходить з
поля від комбайнів, організації його
очищення, сушіння чи охолодження,
організації хімічного консервування та
боротьбі з шкідниками і хворобами,
контролі за якістю проведення
технологічних процесів та зберігання.

5.

До початку надходження на зерноочисний
пункт зернових мас очищають склади,
ремонтують техніку, проводять
профілактичні заходи боротьби з комірними
шкідниками, перевіряють наявність тріщин у
дошках засік, підлозі та стінах.

6.

Для визначення
режиму
післязбиральної
обробки зернової
маси кожну її партію
при надходженні на
тік аналізують за
вологістю, смітністю
і наявністю зернових
домішок з
визначенням якості
та параметрів
кожного компонента.

7.

За результатами
аналізу роблять
висновок про
потребу в сушінні,
тимчасовому
консервуванні
зерна,
використанні
певного набору
робочих органів
для розділення
зернової маси на
компоненти.

8.

Післязбиральна
обробка зернових
мас включає
сукупність
технологічних
операцій, які
проводяться у
післязбиральний
період з метою
підвищення їх
стійкості та
поліпшення
якості.

9.

Первинне очищення
має забезпечити
повне видалення
великих і дрібних
домішок, а разом з
ними і значної
частини мікрофлори,
особливо якщо
домішки більш
вологі, ніж основне
зерно, а також
забезпечити
нормальний процес
сушіння.

10.

У сільськогосподарському
виробництві застосовують кілька
технологій післязбиральної обробки
зерна, вибір якої залежить від
кількості техніки, рівня оснащеності
машин та кваліфікації кадрів, які
організовують післязбиральну
обробку. Як правило, на практиці
застосовують дві технології
обробки зерна.

11.

Перша технологія полягає в тому, що
машини використовують кожну окремо,
внаслідок чого зерно перекидається
багато разів і потрібна велика кількість
обслуговуючого персоналу. При цьому
зерно під час зберігання між окремими
обробками за відсутності належного
контролю втрачає якість, стає нестійким
при подальшому зберіганні. Як
результат, близько 50 % витрат на
виробництво 1 ц зерна становить
вартість робіт, пов’язаних з
післязбиральною обробкою зерна.

12.

Друга технологія – поточна,
коли за один пропуск
виконуються всі операції для
доведення зерна до потрібної
кондиції. Залежно від зони
зерноочисні лінії комплектують
або не комплектують сушарками
(відповідно Полісся і Степ).

13.

При очищенні зерна та насіння
використовують їхні технологічні
властивості: аеродинамічні, стан чи
форму поверхні, геометричні розміри
(довжина, товщина, ширина зерна),
щільність, колір та ін. (табл.1, 2).
Процеси розділення компонентів
зернової маси в зерноочисних
машинах, як правило, відбуваються
послідовно, паралельно чи
комбіновано.

14.

Компоненти, що різняться
аеродинамічними властивостями
(парусністю), виділяють за
допомогою повітряного струменя
горизонтального (машини
первинного очищення) чи
вертикального (в
насіннєочищувальних колонках,
на сортувальних столах та ін.).

15.

Таблиця 2
Фізико-механічні властивості домішок
Домішки
зернових
мас
Товщина,
мм
Щільність
домішок,
г/см3
Маса
1000
зерен, г
Критична
швидкість подачі
повітря,м/с
Довжина,
мм
Ширина,
мм
Вівсюг
звичайний
8,0 – 20,0
1,7 – 3,0
1,2 – 3,0
0,9 – 1,1
15 – 25
5,5 – 8,3
Гречка
татарська
4,0 – 5,6
2,2 – 3,6
2,2 – 3,6
1,0 – 1,3
2,0 – 6,0
3,5 – 9,0
Ріжки
2,0 – 8,5
1,0 – 3,0
0,8 – 1,8
0,9 – 1,1
2,0 – 2,2

Редька
дика
3,0 – 8,1
2,0 – 5,8
1,7 – 5,0
0,8 – 1,0
8 – 10

Березка
польова
2,4 – 4,3
1,4 – 3,4
1,1 – 2,8
0,97
10 – 11
4,6 – 8,0
Просо
куряче
2,4 – 5,0
1,2 – 2,6
0,7 – 2,0
0,8 – 1,2
1,5 – 2,0
2,5 – 6,5
Осот
польовий
2,5 – 3,5
0,8 – 1,5
0,4 – 0,9

0,37

Пирій
повзучий
6,0 – 12,5
1,4 – 2,4
0,6 – 1,6

4,0 – 5,0
4,8 – 7,2

16.

Домішки зернової маси, які
відрізняються від основного
зерна геометричними розмірами
(довжина, ширина, товщина),
виділяються на решетах. Якщо
в масі зерна злакових є
компоненти, які різняться
шириною, то їх можна виділити
на ситах з круглими отворами;
за товщиною – на ситах з
довгастими отворами.

17.

За станом поверхні
та формою зерна і
насіння (гладеньке,
бугристе, шорстке,
опушене, пористе;
плоске, довгасте,
тригранне або
кулясте) зернову
суміш розділяють
на фрикційних
(гірках) та
гвинтових
сепараторах.

18.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА
ПОТОЧНИХ
ТЕХНОЛОГІЧНИХ
ЛІНІЙ ОЧИЩЕННЯ
ЗЕРНА

19.

Для очищення зерна використовують або
окремі машини, або у складі поточних
технологічних ліній. Поточні лінії
поділяють на: зерноочисні агрегати вороху
(ЗАВ), які використовують переважно в
південних областях, де на післязбиральну
обробку надходить зернова маса
вологістю до 16 %; зерноочисно-сушильні
комплекси КЗС) – у господарствах
лісостепової та поліської зон; спеціальні
лінії.

20.

Зерноочисний агрегат вороху складається
з будівельної частини, металевої арматури
та машин і обладнання. До будівельної
частини входять: приймальне відділення
зерна, приямок норії, фундамент під опору
блоків бункерів, майданчик для
авторозвантажувача, пандус для заїзду
автомобіля на авторозвантажувач.
Металева арматура – це майданчик, де
змонтовано всі машини й обладнання. Під
ними розміщений блок бункерів так, щоб
під кожен бункер міг під’їжджати
автомобіль для вивантаження в нього
зерна з бункера.

21.

ЗАВ може працювати за трьома
схемами:
Схема 1. Зерно очищається від легких,
великих, дрібних, довгих и коротких
домішок. Одночасно працюють повітрянорешітна машина і трієрний блок.
Аспіраційні канали первинного очищення
виділяють з вороху легкі домішки, після
чого ворох подається на решітний стан. На
решітному стані виділяються великі і
дрібні домішки та щупле зерно. Очищене
зерно спрямовується в трієрний блок.

22.

Схема 2. Цією схемою (робота без
трієрного блока) користуються тоді,
коли зернова маса не містить довгих
та коротких домішок. При цьому схему
клапанів трієрного блока регулюють
так, щоб зернова маса проходила
через нього так само, як і по
зернопроводу, потрапляючи в
бункер для чистого зерна.

23.

Схема 3 – налагоджувальна. На практиці
інколи виникають ситуації, коли треба
запустити будь-яку машину без блокування
її з рештою обладнання для перевірки
справності.

24.

Агрегат ЗАВ-25

25.

Зерноочисно-сушильні комплекси
(КЗС) комплектують шахтними
(КЗС-10Ш, КЗС-20Ш, КЗС-25Ш,
КЗС-40Ш, КЗР-5) або барабанними
(КЗС-10Б, КЗС-10Б2, КЗС-20Б) сушарками.
Все обладнання комплексів монтують у
будівлях з каркасом з металевої
арматури. При сушінні пшениці
продуктивність комплексів
КЗС-10Б і КЗС-10Ш становить 8 т/год,
КЗС-20Ш, КЗС-20Б, КЗР-5 – до 16,
КЗС-25 – до 20 т/год, а при очищенні –
відповідно 10, 20 і 25 т/год.

26.

Насіннєочисна приставка СП-10 має
дві насіннєочисні машини СВУ-5, два
пневматичних сортувальних столи
ПСС-2,5, дві норії, автоваги,
мішкозашивальну машину, аспіраційну
систему, комплект зернопроводів та
пульт керування. Залежно від стану та
призначення зерна приставка може
працювати за трьома технологічними
схемами.

27.

Насіннєочисно-сушильні пункти і заводи
розташовують у центрі зернових масивів
на провітрюваному підвищенні з
невеликим схилом для стоку поверхневих
вод та рівнем ґрунтових вод нижче
позначки підлоги приямків і підвалів з
розрахунку на 1 т сезонної продуктивності
3…7 м2 площі.

28.

Насіннєочисно-сушильний пункт
продуктивністю 1,5…2 тис. т зерна
за сезон складається з машин
об’єднання «Петкус» та машин
вітчизняного виробництва.
Технологічна схема обробки зерна
включає попереднє і вторинне
очищення, активне вентилювання,
протруювання і затарювання. Пункт
має два силоси місткістю по 30 т для
активного вентилювання.

29.

3. ОСОБЛИВОСТІ
ОЧИЩЕННЯ ЗЕРНА
ОКРЕМИХ КУЛЬТУР
3.1. ОЧИЩЕННЯ
ЗЕРНА ЗЛАКОВИХ КУЛЬТУР

30.

Насіння татарської гречки із зерна пшениці
видаляють на решетах з довгастими
отворами завширшки 2 мм з наступним
пропусканням на кукільних трієрах з
діаметром отворів у циліндрах 5,5 мм.
Робочі крайки лотків встановлюють у
нижнє положення.

31.

Насіння амброзії трироздільної з насіння
пшениці та ячменю видаляють на ситах з
довгастими (завширшки 3,5…4,5 мм) або
круглими (діаметр 4…6 мм) отворами та на
вівсюжних трієрах (діаметр комірок у
циліндрах 8,5 мм). Швидкість повітряного
потоку під час очищення 8,5…9,0 м/с.

32.

Насіння дикої редьки із зерна жита
видаляють, застосовуючи решета з
довгастими отворами завширшки 2,2 мм і
трієри з діаметром комірок у циліндрах
8,5 мм. Так видаляють до 80 % насіння
дикої редьки.

33.

Насіння вівсюга із вівса видаляють
фрикційними сепараторами (трієрами
ТФ-600), робоча поверхня яких вкрита
байкою або полотенними гірками ОСГ-1,2.

34.

У воросі проса вологість окремих
компонентів неоднакова, тому його
треба негайно підсушити. З домішок у
масі проса переважають квіткові плівки,
які, як і дрібне насіння бур’янів, дуже
гігроскопічні. Добрі наслідки дає
підсушування проса в нерухомому шарі,
що зменшує травмування зерна. Такого
самого режиму обробки потребують
гречка та зернобобові, особливо
квасоля і соя, зерно яких дуже
травмується під час обробки.

35.

Трохи менше травмуються чина і горох.
Тому при обмолоті їх треба стежити за
якістю роботи молотильного барабана. Так,
при обмолоті гороху швидкість барабана
має становити 600 об./хв, квасолі та сої –
до 400 об./хв. Через нерівномірність
дозрівання квасолі та високу
розтріскуваність стручків вологість їх при
збиранні має становити 15…17 %, а
кількість обертів молотильного барабана –
280…350 об./хв, причому сталеві била
треба замінити на гумові, а на планках деки
встановити гумові накладки.

36.

Качани насінної кукурудзи краще
збирати без обмолочування. Вологість
зерна у них не повинна перевищувати
25 %. Післязбиральну обробку
кукурудзи в качанах починають з
очищення їх від обгорток і негайного
сушіння. Сушити качани кукурудзи
слід до вологості 18…19 %, яка
забезпечує найменшу травмованість
зерна.

37.

Особливості очищення зернової маси
рису та сорго полягають у тому, що
після збирання їх внаслідок
нерівномірного дозрівання зерна у
волоті є велика кількість недозрілих
зерен, які зовні не відрізняються від
дозрілих, тому навіть після очищення
потрапляють на зберігання.
Збиральна вологість дозрілого зерна
сорго становить не менш ніж 30 %,
рису – 20…25 %.

38.

Ворох соняшнику починають очищати на
машинах ВО-50. Він надходить на
післязбиральну обробку засміченим і
вологим, тому потребує використання
широких отворів і великого кута нахилу
самотічних труб.

39.

Ворох багаторічних трав відразу після
збирання підсушують. Для цього
найдоцільніше використовувати
конвеєрні та карусельні сушарки або
установки для активного
вентилювання. Після підсушування
ворох подають на конюшинотерку або
пропускають через комбайн, а ворох
вівсяниці польової та грястиці збірної
після просушування пропускають
через терку.

40.

Післязбиральна обробка вороху льонудовгунця полягає у висушуванні його на
карусельних чи конвеєрних сушарках,
оскільки ворох має вологість до 60 % та
містить невимолочене насіння. Крім
того, насіння льону завжди буває
недозрілим і має вологість 30…45 %.
Ворох льону висушують до вологості
насіння 18…19 %, обмолочують на
стаціонарних комбайнах чи
льономолотарках. Обмолочене насіння
очищають на сортувальних столах і
гірках.

41.

Для сушіння насіння буряків
використовують установки активного
вентилювання з використанням
тепловентиляційних агрегатів. Після
підсушування ворох пропускають
через ворохоочисники ОВП-20А або
ОВС-25. Насіння цукрових буряків
сушать до вологості 12…13 % на
різних сушарках, у тому числі й на
барабанних, дотримуючись режиму
сушіння 42…43°С.

42.

Контроль за якістю
післязбиральної обробки насіння
проводять постійно за такими
показниками: температура,
вологість, зараженість. Контроль
за якістю зернової маси залежно
від її цільового призначення
здійснює лабораторія,
дотримуючись прийнятих методик
та періодичності.

43.

ЛЕКЦІЯ
ЗАКІНЧЕНА !
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !
English     Русский Rules