Реформування та структурна перебудова надання медичної допомоги населенню Європейського регіону

1.

2. Реформування та структурна перебудова надання медичної допомоги населенню Європейського регіону

ПАРІЙ ВАЛЕНТИН
ДМИТРОВИЧ, професор,
Завідувач кафедри
менеджемту охорони здоров”я
НМУ імені
О. О. Богомольця

3.

Здоров”я громадян – найвища
турбота держави.
Гай Юлій Цезар.

4.

В народному житті народне здоров”я –
це величезна підвалина його сили, його
фізичного і духовного розвитку, його
політичного і державного майбутнього.
Овксентій Васильович Корчак –
Чепурківський. (1857 – 1947)

5.

Примірна модель систем охорони здоров”я країн ЄС
Парламент
Уряд
Громадське здоров”я (ГЗ)
Центри ГЗ
Медична допомога (послуги)
Екстрена медична допомога
Спеціалізовані клініки ГЗ
Первинна медична допомога
Вторинна медична допомога
Клініки
Лікарні
планового
лікування
Лікарні
сестринського
догляду
(хоспіси)

6. ВИЗНАЧЕННЯ РЕФОРМИ ОЗ

Реформа ОЗ – дія, яка пов'язана з
визначенням
пріоритетів,
удосконаленням
політики
і
реформуванням інститутів, через
які така політика відбувається
Cassels 1995

7. Реформа визначається як процес, який включає в себе послідовні і глибокі інституціональні та структурні зміни, які проводить

уряд з метою
досягнення цілого ряду чітко визначених
політичних цілей

8. КЛЮЧОВІ ЕЛЕМЕНТИ РЕФОРМИ ОЗ

Процес
• Структурні зміни замість поетапних, еволюційних
• Зміна мети політики ОЗ з наступними інституціональними
змінами на заміну постановам однієї задачі
• Цілеспрямованість змін замість непередбачених
• Послідовність і довготривалість
• Політичний процес зверху до низу під керівництвом
національних, регіональних і місцевих органів самоврядування

9. зміст

• Всесторонній охват заходів
•Визначення специфічних
характеристик систем ОЗ в багатьох
країнах світу.

10. Загальні принципи

Ліссабонська Угода
Кожен громадянин може
користуватися системою медичного
обслуговування згідно з умовами
встановленими національним
законодавством і традиціями
(subsidiarity)

11. Загальні принципи

1.Загальне покриття завдяки обов’язковій
участі населення
2. Загальнодоступність основних послуг
3. Внески на ОЗ мають зв’язок з розміром
доходів
4. Контроль за ціноутворенням завдяки
адміністративному механізму (тарифи,
бюджети, контроль за інвестуванням)

12. Загальні принципи

• Вільне пересування товарів та послуг
• Вільне перетасування людей (Е-111 та
Е-112 форми/картка)
Директива по визначенню робочого
часу
Директива по громадській закупівлі
послуг
Міжкордонні закупівлі послуг у сфері
медичного обслуговування

13. Напрями реформування систем охорони здоров”я країн ЄС:

• Реформи надання послуг
• Реформи у сфері формування ресурсів
• Реформи фінансування: реформи
накопичення доходу; реформи
розподілу ресурсів
• Реформи управління

14. Основні моделі систем охорони здоров’я в ЄС

Національні системи
охорони здоров’я
Данія
Фінляндія
Греція
Італія
Португалія
Іспанія
Швеція
Великобританія
Системи соціального
забезпечення
Австрія
Бельгія
Франція
Німеччина
Люксембург
Нідерланди
Словакія
Всі країни Центральносхідної Європи

15. Типологічні моделі систем ОЗ в світі

• Універсальні(модель Бевериджа)
• Соціального страхування(модель Бісмарка)
або континентальні
• “Південні” (змішаний тип фінансування Іспанія, Португалія, Греція, Італія)
• Інституційні або соціально – демократичні “Скандінавські моделі”(регіональні
надходження)
• Ліберальні
• Консервативні корпоративні.(Японія,приватні
джерела)

16. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОДЕЛЕЙ СИСТЕМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В ЄС

Національні системи
охорони здоров’я
• Загальне державне
покриття
Системи соціального
забезпечення
• Покриття завдяки страховим
фондам
• Переважно державна
• Змішана: державна/приватна
• Фінансується за рахунок
• Фінансується завдяки
• Лікарі на державній зарплаті
• Лікарі, які працюють не за
інфраструктура
загального оподаткування
• Повний державний контроль
інфраструктура
прибутку
наймом, отримують платню
за свої послуги
• Складна структура з багатьма
групами, діючими в інтересах
певних кіл

17. Тенденції в сфері охорони здоров’я в країнах ЄС

• Децентралізація системи управління,
розвиток лікарського самоврядування
• Нові підходи до підвищення кваліфікації
• Запровадження системи управління якістю
медичних послуг на основі ISO
• Запровадження системи якості медичної
допомоги, яка базується на КР, МС з
використанням доказової медицини

18. Тенденції в сфері охорони здоров’я в країнах ЄС

• Формування регульованого
фармацевтичного ринку
• Співпраця з пацієнтами по розробці КР,
інформованій згоді на медичні
втручання
• Проведення економічного аналізу (ОМТ)

19. Тенденції в сфері охорони здоров’я в країнах ЄС

Визначені послуги для споживачів (ДСГ)
Укладання договорів із зовнішніми фірмами
на
надання
додаткових
послуг
(їжа,
лабораторія, рентген, ІТ)
Об’єднання лікарень, які надають первинну
допомогу,
які
базуються
на
спільних
інтерфейсах між ІТС системами
Конкуренція у деяких сферах (планова
хірургія)
Жорсткі
фінансові
обмеження
у
межах
надавачів громадського сектору => збільшення
приватного забезпечення

20. Деякі основні закономірності розвитку систем охорони здоров”я в ЄС.

МАЄ СВОЇ НАЦІОНАЛЬНІ, ІСТОРИЧНІ, КУЛЬТУРНІ,
ГЕОГРАФІЧНІ, КЛІМАТИЧНІ, РЕЛІГІЙНІ ТА ІНШІ ОЗНАКИ І
ОСОБЛИВОСТІ
• ВІДОБРАЖАЄ ПОЛІТИЧНИЙ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТА
КУЛЬТУРНИЙ УСТРІЙ І РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТІЇ КРАЇНИ І
СУСПІЛЬСТВА
• ВІДОБРАЖАЄ НАЦІОНАЛЬНІ ЦІННОСТІ КРАЇНИ
• МАЄ СВОЮ ПОЗИТИВНУ ЯКІСТЬ (ПЕРЕВАГИ) ТА НЕДОЛІКИ

21.

Продовження слайду
• Складна для пацієнта. Ніхто не в змозі
побудувати ідеальну СОЗ, яка базується на
очікуваннях пацієнта
• Повинна гнучко реагувати на різноманітні
зміни та сучасні виклики у світі і суспільстві
• Мати оптимально-мінімальне фінансування
• Ефективні СОЗ - засновані на принципі
перерозподілів ризиків - все населення
сплачує витрати на ОЗ та поділяє ризики між
собою.

22.

Країни за методом фінансування систем
охорони здоров”я
Бюджетна
система
Система, що будується на принципах медичного
страхування
виплати здійснюються через
єдиний соціальний фонд
(централізована модель)
виплати здійснюються за
посередництво різних
страховиків (конкурентна
модель)
Данія
Польща
Нідерланди
Фінляндія
Естонія
Швейцарія
Швеція
Франція
США
Велика Британія
Словенія
Німеччина
Ірландія
Молдова
Ізраїль

23.

Витрати на сферу охорони здоров’я
(%ВВП)
Словакія
Швеція
Португалія
Нідерланди
Люксембург
Ірландія
Велика Британія
Франція
Фінляндія
Данія
Німеччина
Австрія
0
2
4
6
8
10
12

24. Тенденції фінансування охорони здоров’я в ЄС

Розділення платника і надавача послуг в обох
моделях
Капітація та плата за послуги для первинної
медичної допомоги
Діагностично - споріднені групи для вторинної
допомоги, (ДСГ)
Урядовий контроль над інвестиціями та
приватними фінансовими ініціативами
Окреме фінансування освіти та наукових
досліджень
Оплата із власної кишені

25. КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

1. ПО ДЖЕРЕЛАМ ФІНАНСУВАННЯ
2. ПО ХАРАКТЕРУ ВЗВЄМОДІЇ ФІНАНСУЮЧОЇ
СТОРОНИ (замовника медичних послуг) З
МЕДИЧНИМИ ЗАКЛАДАМИ

26. ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

1.
ЗАГАЛЬНІ ПОДАТКОВІ НАДХОДЖЕННЯ
система охорони здоров’я)
(бюджетна
2. ЦІЛЬОВІ ПОДАТКИ
3. ЦІЛЬОВІ ВНЕСКИ НА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ
МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ (систему обов’язкового
медичного страхування інколи називають соціального
медичного страхування).
4. ОСОБИСТІ ВНЕСКИ НАСЕЛЕННЯ ( співоплата за певні
види послуг) ТА ІНШІ ДЖЕРЕЛА

27. ОСНОВНІ МЕТОДИ ОПЛАТИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

А. АМБУЛАТОРНО - ПОЛІКЛІНІЧНА ДОПОМОГА
1. ГОНОРАР
- ОПЛАТА ЗА КІЛЬКІСТЬ ВІДВІДУВАНЬ
- ДИСПАНСЕРІЗАЦІЇ
- ЗА ФАКТИЧНУ КІЛЬКІСТЬ МАНІПУЛЯЦІЙ, ТЕХНОЛОГІЙ
2. ПОДУШНЕ ФІНАНСУВАННЯ
2.1 На об’єм особистої діяльності амбулаторно-поліклінічної ланки
2.2 На загальний об’єм медичної допомоги (повне або часткове
фондотримання)
2.3. На загальний об’єм поза лікарняної допомоги
2.4. З урахуванням нормативного об’єму стаціонарної допомоги
по
направленню поліклініки

28. ОСНОВНІ МЕТОДИ ОПЛАТИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ (продовження)

Б. СТАЦІОНАРНА ДОПОМОГА
1. ОПЛАТА ЗА ПРОВЕДЕНІ ЛІЖКО – ДНІ (визначенням граничної
кількості проведених планових)
2. ОПЛАТА ПО ЗАГАЛЬНОКЛІНІЧНОМУ ВИПАДКУ
ЛІКУВАННЯ (КСГ, ДСГ)
3. ОПЛАТА НА ОСНОВІ ПЛАНОВИХ ОБ’ЄМІВ
СТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ
(метод глобального бюджету)

29. Три показники, по яких визначають ефективність системи охорони здоров»я

Середня очікуваність життя при народженні
(років).
Державні затрати на охорону здоро»я у
вигляді процента від ВВП на душу населення.
Вартість медичних медичних послуг в перерахунку
на душу населення (в доларах США).

30. РЕЙТИНГ КРАЇН СВІТУ ПО ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ»Я В 2014 р.

РЕЙТИНГ РЕЙТИНГ
2014
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
2013
2
1
6
3
8
7
4
19
12
14
—
15
20
5
9
29
13
24
23
КРАЇНА
ОЦіНКА № 1
№2
№3
Сингапур
Гонконг
Италия
Япония
Южная Корея
Австралия
Израиль
Франция
Объединённые Арабские Эмираты
Великобритания
Норвегия
Мексика
Эквадор
Испания
Швейцария
Саудовская Аравия
Чили
Чехия
Финляндия
78.6
77.5
76.3
68.1
67.4
65.9
65.4
64.6
64.1
63.1
63.0
59.1
58.4
58.1
57.9
57.8
55.5
54.1
53.3
4.5
5.3
9.0
10.2
7.0
9.1
7.0
11.8
3.2
9.4
9.1
6.3
6.7
9.9
11.4
3.1
7.2
7.7
9.3
2,426
1,944
3,032
4,752
1,703
6,140
2,289
4,690
1,343
3,647
9,055
618
361
2,808
8,980
795
1,103
1,432
4,232
82.1
83.5
82.9
83.1
81.4
82.1
81.7
82.6
77.0
81.5
81.5
77.1
76.2
82.4
82.7
75.5
79.6
78.1
80.6

31.

19
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
31
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
10
17
21
30
31
11
37
18
27
22
33
36
44
32
39
16
35
38
26
47
25
34
—
43
Швеция
Канада
Польша
Германия
Греция
Ливия
Китай
Малайзия
Португалия
Таиланд
Румыния
Словакия
Турция
Аргентина
Дания
Австрия
Перу
Венгрия
Венесуэла
Сербия
Нидерланды
Бельгия
Беларусь
Доминикана
53.3
52.9
52.4
51.6
49.9
49.8
49.5
49.2
47.2
46.9
46.8
46.3
46.3
46.1
45.7
45.6
44.0
42.6
42.3
41.4
41.1
40.2
37.3
35.0
81.7
81.2
76.8
80.9
80.6
75.2
75.2
74.8
80.4
74.2
74.6
76.1
74.9
76.0
80.1
80.9
74.5
75.1
74.5
75.2
81.1
80.4
72.1
73.2
9.7
11.0
6.7
11.0
9.1
4.3
5.3
3.9
9.4
3.9
5.0
7.8
6.2
6.8
11.2
11.6
5.3
7.9
4.7
10.6
12.5
10.9
5.0
5.4
5,319
5,741
854
4,683
2,044
578
322
410
1,905
215
420
1,326
665
995
6,304
5,407
337
987
593
561
5,737
4,711
339
310

32.

44
45
46
47
48
49
50
51
46
41
45
42
40
—
48
—
Соединённые Штаты Америки
Болгария
Иран
Колумбия
Алжир
Азербайджан
Бразилия
Россия
34.3
33.7
32.5
31.6
31.4
27.3
23.9
22.5
78.7
74.3
73.8
73.8
70.9
70.6
73.6
70.5
17.2
7.3
7.5
6.8
5.2
5.4
9.3
6.3
8,895
516
490
530
279
398
1,056
887

33.

34. Кількість апаратів для магнітно-резонансної томографії (МРТ) і компьюторної томографії (КТ) на млн. мешканців