Медіа і демократія. Свобода, етика і відповідальність.
ПЛАН:
Право на свободу вираження поглядів охоплює:
Висновок
5.97M
Category: lawlaw

Медіа і демократія. Свобода, етика і відповідальність

1. Медіа і демократія. Свобода, етика і відповідальність.

2. ПЛАН:

1. Свобода слова. Обмеження
свободи слова.
2. Цензура. Замовні матеріали та їх
ознаки.
3. Суспільні медіа та їхня місія в
демократичному суспільстві.

3.

Існує базова цінність, що визначає
собою належність до Європи:
культ свободи як основоположна
ідея, як мета, яку треба
реалізувати, як основа соціально
політичних інституцій.
Санте Ґрачотті, італійський
мовознавець, славіст, історик

4.

Бесіда
1. Що означає термін «засоби масової
інформації»?
2. Наведіть приклади відомих
інформаційних програм.
3. Які засоби поширення інформації вам
відомі?
4. Наведіть приклади із історії, коли ЗМІ
перебували під наглядом держави.

5.

Демократія (влада
громадськості, громади) не може
існувати й функціонувати в
суспільстві без свободи слова.
Свобода слова, свобода
інформації, свобода мас-медіа
створюють суспільний простір, де
громадськість має доступ до
інформації та комунікацій,
обмінюється інформацією
(поглядами, ідеями).

6.

Під свободою слова розуміють
насамперед право людини виражати
свої погляди в усній і письмовій
формах, зокрема через засоби масової
інформації.

7.

Право на свободу слова
зафіксовано в міжнародних
документах: статті 19-їй Загальної
декларації прав людини, статті 10-ій
Європейської Конвенції про захист
прав людини і основних свобод, а
також у статті 34-ій Конституції
України.

8.

«Кожному гарантується право на
свободу думки і слова, на вільне
вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати,
зберігати, використовувати і
поширювати інформацію усно, письмово
або в інший спосіб – на свій вибір».

9.

Свобода слова не може бути
абсолютною (лат. аbsolutus —
необмежений, безумовний, повний).
Існують зовнішні обмеження
(регулювання) свободи слова.
Важливим є пошук рівноваги
балансу (фр. balance – дослівно
терези), співвідношення між
свободою вираження поглядів і
відповідальністю.

10.

Стаття 34-та Конституції України містить
положення, згідно з яким здійснення прав на
свободу думки і слова, на вільне вираження
своїх поглядів і переконань може бути
обмежене в інтересах національної
безпеки, територіальної цілісності або
громадського порядку з метою
запобігання заворушенням чи злочинам,
для охорони здоров'я населення, для
захисту репутації або прав інших людей,
для запобігання розголошенню інформації,
одержаної конфіденційно, або для
підтримання авторитету і
неупередженості правосуддя.

11. Право на свободу вираження поглядів охоплює:

1) свободу
отримання
(збору)
інформації;
2) свободу
передавання
інформації;
3) свободу
дотримання своїх
поглядів (думок,
переконань

12.

• До особливих різновидів свободи
вираження поглядів слушно
відносять свободу художнього
(мистецького, естетичного)
вираження, свободу форм
культурного самовираження.

13.

«Не можна будувати Україну, не
люблячи її».
Ліна Костенко
А ще без моралі (яку не треба плутати з
моралізаторством), без людського
благородства, спроможності критично
мислити.

14.

Цензура — контроль влади за змістом
і розповсюдженням інформації,
друкованої продукції, музичних і
сценічних творів, творів образотворчого
мистецтва, кіно-, фотоматеріалів,
передач радіо і телебачення, вебресурсів, у деяких випадках — також
приватного листування, з метою
обмеження або недопущення
поширення ідей і відомостей, визнаних
владою шкідливими, небажаними для
неї або суспільства в цілому

15.

У статті 15-ій Конституції України
проголошено заборону цензури. У
Законі України «Про інформацію»
наголошено чітко: «Забороняється
цензура — будь-яка вимога …
узгоджувати інформацію до її
поширення або накладення заборон
чи перешкоджання в будь-якій іншій
формі тиражуванню або поширенню
інформації» (ст. 24).

16.

Законом «Про друковані засоби
масової інформації (пресу) в
Україні» забороняється
«створення та фінансування
державних органів, установ,
організацій або посад для
цензури масової інформації»
(ст. 2).

17.

Суспільні медіа (або як їх ще
називають «суспільне
мовлення») — це реальна
противага і конкурент
державних і приватних медіа,
чию медіаполітику визначають
власники (засновники).

18.

Основні завдання суспільних медіа:
1) об’єктивне, повне, своєчасне й неупереджене
інформування про суспільно значущі події в
Україні та за кордоном;
2) сприяння консолідації українського суспільства;
3) розвиток і зміцнення статусу української мови та
культури, сприяння розвитку мов і культури
національних меншин;
4) сприяння якнайповнішому задоволенню
інформаційних, культурних та освітніх потреб
населення України;

19.

5) оперативне інформування населення
про надзвичайні ситуації, що становлять
загрозу життю чи здоров’ю людей;
6) надання громадянам України
затребуваних інформаційних продуктів,
відсутніх на комерційному ринку;
7) сприянню зміцненню міжнародного
авторитету України.

20. Висновок

Отже, на суспільні медіа покладено місію
формування громадянського суспільства через
його всебічне, об’єктивне інформування всіх
громадян про суспільні, політичні, економічні,
культурні події, задоволення їх різноманітних
інформаційних потреб, зокрема культурних і
освітніх, залучення громадян до обговорення і
розв’язання суспільно значущих проблем.
English     Русский Rules