Особливості шлунково-кишкового тракту у жуйних і нежуйних тварин

1.

Ескотт Олени ТМ-32

2.

Жуйні тварини є тваринами, які
мають складну шлунково-кишкову
систему, що складається з чотирьох
основних відділів: рубця, вимені,
книжки та кишечника. Рубець є
найбільшим відділом шлунковокишкової системи і має спеціальну
мікрофлору, яка допомагає
розщеплювати складні вуглеводи
та целюлозу, які є складними для
перетравлення. Після розщеплення
їжі в рубці, вона переходить у
вимені, де тварина "знову жує" її та
розминає на менші шматочки,
після чого їжа переходить у
книжку, де далі розщеплюється та
Нарешті, перетравлена їжа проходить у
перетравлюється.
кишечник, де забезпечує заборону корисних
речовин та відходів.

3.

Одним з головних
факторів, що відрізняє
жуйних тварин від не
жуйних, є наявність
рубця та спеціальної
мікрофлори, яка
допомагає
розщеплювати складні
вуглеводи та целюлозу,
що робить можливим
перетравлення
рослиинної їжі, такої як
трава та листя. Крім
того, жуйні тварини
можуть "знову жувати"
їжу у вимені, що
дозволяє їм краще
розщеплювати та
перетравлювати її.

4.

Рубець є першим
відділом шлунковокишкової системи
жуйних тварин та
виконує важливі
функції у процесі
перетравлення їжі. Він
має складну структуру
та забезпечує
збереження,
змішування та
розмелювання їжі
перед тим, як вона
потрапить до
наступних відділів
шлунково-кишкової
системи.

5.

Великий кишківник у жуйних тварин має важливу
роль у зберіганні та видаленні неспожитої їжі та
води з організму. Він складається з двох основних
частин - товстої кишки та прямої кишки. Товста
кишка жуйних тварин має великий об'єм та довжину,
тому її часто називають "резервуаром". Вона
забезпечує зберігання та ферментацію неспожитої
їжі, а також абсорбцію води та електролітів. Пряма
кишка у жуйних тварин є закінченням шлунковокишкової системи і відповідає за видалення
неспожитої їжі та інших відходів організму.

6.

У не жуйних тварин, таких як свині, собаки, кішки та люди,
шлунковокишкова система має дещо відмінну структуру та
функціонування порівняно з жуйними тваринами. Першим
відділом травного тракту у не жуйних тварин є ротова порожнина,
де здійснюється механічна та хімічна обробка їжі шляхом жування
та виділення слюни. Після ротової порожнини їжа потрапляє у
стравохід, де здійснюється її транспортування до шлунка. Після
шлунка їжа переходить у тонку кишку, де відбувається основна
частина травлення та всмоктування поживних речовин. Після
тонкої кишки їжа потрапляє у товсту кишку, де відбувається збір та
компресія не засвоєних залишків їжі, а також всмоктування води
та різних речовин, що потрібні для здоров'я організму. З товстої
кишки не засвоєні залишки їжі виводяться через анус. Основні
відмінності у будові та функціонуванні шлунково-кишкової
системи у жуйних та не жуйних тварин пов'язані з різними
вимогами до травлення.

7.

1. Стравохід плазунів прямий і короткий, не має розширень, які
можна знайти в рубці жуйних тварин.
2. . Шлунок плазунів має меншу величину порівняно з жуйними
тваринами і зазвичай складається з однієї камери, у якій
проходить основна частина травлення.
3. Кишківник плазунів поділяється на тонкий і товстий відділи,
які зазвичай мають більш просту будову, ніж в жуйних тварин.
4.Плазуни видаляють відходи через клоаку, а не окремо як в
жуйних тварин.

8.

9.

10.

Висновок
Отже, травлення є важливим процесом для всіх живих істот,
який дозволяє отримати необхідні для життя речовини.
Жуйні тварини мають особливості в будові шлунковокишкового тракту, які дозволяють їм ефективно
перетравлювати складні рослинні речовини, що складають
основну частину їх харчування. У не жуйних тварин, таких
як комахи та плазуни, шлунково-кишковий тракт має свої
особливості, які дозволяють їм ефективно використовувати
їжу та позбутися відходів.
Загалом, шлунково-кишковий тракт плазунів має більш
просту будову порівняно з жуйними тваринами, але все ж
дозволяє їм ефективно травити їжу та зберігати воду, що
робить їх добре пристосованими до життя в різних
середовищах.