Формування навичок самообслуговування у дошкільників при різних категоріях порушення

1.

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА НА ТЕМУ:
ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК САМООБСЛУГОВУВАННЯ
У ДОШКІЛЬНИКІВ ПРИ РІЗНИХ КАТЕГОРІЯХ
ПОРУШЕННЯ
Виконала: студентка 6 курсу, групи 14дз
спеціальності: 016 Спеціальна освіта
Колопельник А. Р.
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук,
доцент Залізняк А. М.

2.

Актуальність дослідження
Вчені переконані, що формування навичок самообслуговування має бути
включеним у виховну роботу з дітьми, проникати у всі сфери їхнього життя,
адже закріплення набутих навичок відбувається під час повсякденних
справ.
Вивченням проблеми формування навичок самообслуговування у дітей з
інтелектуальними порушеннями займалися В. Бондар, Л. Виготський,
Л. Дробот Г. Дульнєв, І. Єременко, А. Ковальов, С. Рубінштейн, С. Миронова,
О. Форнальчук та інші.
Проблему формування навичок самообслуговування у дітей з порушенням
зору та шляхи їх вирішення висвітлено в багатьох працях
науковців-тифлологів: Л. Вавіної, І. Гудим, В. Кобильченка, Л. Куненко,
Н. Малюхової, С. Покутнєвої, В. Ремажевської, Є. Синьової, С. Федоренко.
Вивченням проблеми формування навичок самообслуговування у дітей з
дитячим церебральним паралічем займалися: Ю. Бєлякова, В. Васильєва,
Е. Данілавічютє, А. Заплатинська, Н. Климон, Л. Коваль, Н. Кукса, М. Мога,
Л. Мороз, О. Наумов, І. Омельченко, О. Романенко, О. Тітова,
О. Чеботарьова, Л. Ханзерук, С. Холодов, А. Шевцов та інші.

3.

Мета дослідження:
теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити вплив
порушення на особливості формування навичок самообслуговування
у дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами в
освітньому процесі в закладі дошкільної освіти.
Мета дослідження зумовила вирішення таких завдань:
1. На підставі аналізу наукової літератури з’ясувати сутність понять:
«самообслуговування», «порушення».
2. Визначити умови формування навичок самообслуговування у
дошкільників з різними категоріями порушення.
3. З’ясувати рівень сформованості навичок самообслуговування у
дітей у дітей з різними категоріями порушення.

4.

Методи дослідження:
теоретичні: аналіз науково-педагогічної літератури з
досліджуваної проблеми з метою з’ясування стану дослідженості
проблеми в педагогічній теорії та освітянській практиці.
емпіричні : діагностичні (різновиди опитування: анкетування,
бесіда, інтерв’ювання); обсерваційні (педагогічне спостереження за
практичною діяльністю дітей), педагогічний експеримент
(констатувальний, формувальний);
методи математичної статистики для визначення вірогідності
отриманих результатів дослідження.

5.

Принципи роботи з дітьми з особливими потребами :
1. Навчання має бути активним.
2.Діти повинні мати можливість вибору, необхідно
розвивати у них критичне мислення, підштовхувати до
сприйняття самостійних рішень і активного навчання.
3.Тактовність – найважливіша умова в роботі.
4.Задовольняти індивідуальні освітні потреби,
використовувати творчі й оригінальні методи заохочення
дітей до мислення та навчання.
5. Партнерські, близькі стосунки з родинами дітей. Ми
заохочували їх до активної участі у педагогічному процесі,
щоб спеціальний заклад дошкільної освіти та сім’я
спрямовували свої зусилля в одному напрямі.
6. Порівняльний підхід.

6.

З метою більш повного виявлення особливостей сформованості
навичок самообслуговування нами використано такі методи
дослідження:
– педагогічне спостереження,
– бесіди з батьками та педагогами,
– анкетування батьків та педагогів,
– вивчення документації.

7.

Засоби наочного матеріалу:
Натуральні наочні посібники: предмети найближчого оточення: овочі,
фрукти, одяг, взуття, засоби гігієни (мило, щітка, рушник, гребінець), посуд
(тарілка, чашка, ложка), меблі (стіл, стілець) тощо, які спеціально
підбиралися для діагностичного заняття або за якими спостерігали під час
режимних моментів, прогулянок.
Об’ємні наочні посібники: муляжі, макети, геометричні тіла.
Дидактичні іграшки: ляльки, лялькові меблі, посуд, іграшки. Вимоги до
дидактичних іграшок: виступали в якості моделей і мали чітко виділені
основні деталі. Іграшки, що зображували людину,передавали всі частини
тіла і правильне їх пропорційне співвідношення.
Графічні наочні посібники: таблиці, картки, малюнки. Вимоги до графічних
посібників. Вони повинні бути: виконані чіткими лініями; з мінімальною
кількістю деталей; зрозумілі дітям; доступні для їх зорового сприйняття та
осмислення.

8.

Стан сформованості навичок самообслуговування складалась з
трьох етапів:
1) виявлення знань по темам;
2) розвиток моторики руки;
3) безпосереднє виконання навичок.
Кожен етап включав в себе окремі блоки завдань.

9.

І етап.
1 блок. Сформованість елементарних знань про предмети, необхідні
для формування навичок самообслуговування:
– розрізнення частин тіла (руки, ноги, голова, тулуб);
– розрізнення предметів посуду (тарілки, чашки, ложки);
– розрізнення предметів меблів (стіл, стілець, ліжко);
– розрізнення предметів одягу (футболки, штанів, куртки);
– розрізнення предметів взуття (черевиків, кросівок, капців);
– розрізнення продуктів харчування(каша, котлета, салат).
ІІ етап.
2 блок. Сформованість дрібної моторики рук:
− застібання та розстібання липучок;
− застібання та розстібання блискавки;
− застібання та розстібання ґудзиків;
− проби на праксис поз пальців;
− проби на динамічний праксис.

10.

ІІІ етап.
3 блок. Сформованість навички прийому їжі:
– сідати за стіл;
– користуватися ложкою , чашкою ;
– витирати рот серветкою ;
4 блок. Сформованість санітарно-гігієнічної навички:
– проситися в туалет;
– сідати на горщик (унітаз);
– ходити в горщик (унітазі);
– мити руки та обличчя;
– користуватись рушником.
5 блок. Сформованість навичок одягання та роздягання:
– надягати штани, футболку, куртку;
– застібати та розстібати блискавку на куртці;
– взувати та знімати взуття;
– знімати штани, футболку, куртку;
– прибирати одяг у шафу (вішати на стільчик).

11.

Критерії оцінювання дітей з особливими потребами:
правильність виконання;
повнота та самостійність виконання завдання;
послідовність виконання;
характер використаної педагогічної допомоги та її вплив
результат виконання завдання.

12.

Програма сформованості навичок самообслуговування включала
три нерозривно пов’язаних між собою компоненти:
– когнітивний – передбачав формування уявлень про себе та
предмети навколишнього світу;
– мовленнєвий – націлений на співпрацю з дорослим, розуміння
запропонованих інструкцій, стимуляцію до комунікації,
накопичення пасивного словника;
– діяльнісний – передбачав формування дрібної моторики, дії з
предметами побуту.

13.

Узагальнення результатів теоретичного пошуку та
експериментальної роботи дали змогу зробити такі висновки:
1. З’ясовано сутність понять «самообслуговування», «порушення».
2. Визначено умови формування навичок самообслуговування у
дошкільників зрізними категоріями порушення.
3. З’ясовано рівні сформованості навичок самообслуговування
дошкільників з різними категоріями порушення: високий, середній,
низький.

14.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ