Аграрне землекористування, його головні проблеми та інновації. Тема 6(1)

1.

2.

Тваринницький
Подібності
Природні процеси випасу
травоїдних тварин.
Садівницький
Землеробський
Відмінності
Застосування добрив, зрошення,
підсів трави для підвищення
продуктивності пасовищ
Поступова деградація, обумовлена
надмірним випасом худоби.
Гавриленко О.П.
2

3.

Відрізняються від природних ландшафтів
концентрацією дерев і чагарників одного
виду та слабким розвитком трав’яного
покриву.
Це робить їх дуже нестійкими до
руйнівного впливу ерозії,
розповсюдження шкідників і хвороб.
Тому вони вимагають
постійної допомоги з боку
людини.
Найбільше від природних ландшафтів відрізняється
.
Він не має аналогів у природі й може існувати лише за
безпосередньої та постійної участі людини.
Гавриленко О.П.
3

4.

У процесі
життєдіяльності тварин
утворюється велика
кількість гною та
посліду
Діяльність тваринницьких
комплексів зумовлює
викиди у атмосферу
метану, сірководню,
вуглекислого газу, аміаку.
У середньому одна тварина
утворює 10 кг гною на добу,
за рік може утворитися до
50 млн т гною. Поголів’я 1,5
млн курей дає на добу
понад 100 т посліду.
Утилізація побічних продуктів
тваринного походження (туші
забитих і загиблих тварин)
супроводжується викидами у
атмосферу двоокису вуглецю і
азоту, органічного пилу та
метилмеркаптану.
Ці речовини викликають
появу смороду і є
небезпечними для
здоров’я людини.
Джерела викидів
тваринництва: приміщення
для утримання тварин,
споруди зберігання та
обробки гною, місця
зберігання кормів,
майданчики для вигулу
тварин.
Гавриленко О.П.
4

5.

Якщо він зберігається у
відкритих ємностях, в
атмосферу потрапляють
аміак, молекулярний азот
та його сполуки.
Гнойові стоки містять
екскременти тварин,
залишки кормів, вовну,
щетину і технологічну
воду.
Рідкий гній містить
патогенні організми, за
його анаеробного
розкладу утворюються
шкідливі гази (сірководень,
аміак), жирні кислоти.
Внесення
безпідстилкового гною і
тваринницьких стоків від
великої рогатої худоби
(ВРХ) і свиней у ґрунт
призводить до його
бактеріального зараження.
Вони є джерелом збудників захворювань,
серед яких найнебезпечнішими є
– інфекційні хвороби,
спільні для тварин і людей (сибірська
виразка, сказ, бруцельоз, кліщовий
енцефаліт та багато інших).
Гавриленко О.П.
5

6.

Організація належного
оброблення, зберігання і
використання гною
Сепарація твердої та рідкої
фракцій відходів, що різко
скорочує утворення
неприємних запахів.
Підкислення (зниження
рівня pH) гною рідкої
фракції для зменшення
аміачних викидів та
зв’язування аміаку сірчаною
кислотою.
Зберігання рідкої фракції
гною у закритих сховищах
(накопичувачах) із щільною
кришкою.
Накриття твердого гною
або гноєсховищ торфом
або дерев’яною стружкою
для зниження викидів
аміаку з купи гною у повітря
і запобігання стоку дощової
води.
Очищення повітря
приміщень для утримання
тварин та зберігання кормів
за допомогою
встановлення спеціальних
фільтрів у витяжній
вентиляції.
Гавриленко О.П.
6

7.

СЗЗ відділяють території зі спорудами для утримання
тварин, гноєсховищами та відкритими кормовими
складами від житлової і громадської забудови, а також
парків, садів, спортивних установ тощо.
Ширина санітарно-захисних зон
залежить від поголів’я тварин:
На 30
голів –
50 м
Гавриленко О.П.
На 100
голів –
150 м
До 12 тис
голів –
500 м
Більше 50
тис голів
– 2000 м.
7

8.

Анаеробне зброджування
• Природний процес мікробного розкладання
органічної маси у вологому середовищі в
анаеробних умовах (за відсутності кисню)
Субстрат для біогазових
установок (БГУ)
• Гній, послід, органічні відходи, енергетичні культури
тощо
У ферментері (біореакторі)
БГУ
• Відбувається анаеробне зброджування органічних
речовин, унаслідок чого утворюється біогаз.
Біогаз
• Це горючий газ, до складу якого входить метан (5075%), вуглекислий газ (25-50%), водяна пара (24%), водень (1%), аміак і сірководень.
Гавриленко О.П.
8

9.

Для обігріву приміщень
(спалювання)
Для вироблення електроенергії у
когенераційних установках
У якості палива для
автотранспорту.
Біогазова станція
Гавриленко О.П.
9

10.

Птахофабрика у 1,5 млн курейбройлерів споживає від 300 до 680 м3
питної води на добу.
Свиноферма на 4 тис свиноматок і 29 тис
поросят споживає від 300 до 1000 м3
питної води на добу.
За відсутності очисних споруд
переважна більшість цієї води
повертається в природне середовище
у вигляді рідкого гною, суспензій і
стічних вод.
Гавриленко О.П.
Через різке зростання кількості
аміаку і зменшення вмісту
кисню, в природних водоймах
відбувається масове отруєння
гідробіонтів.
10

11.

Викиди парникових газів
(ПГ) від тваринництва
становлять
усіх
антропогенних викидів –
більше, ніж увесь
транспорт планети.
Промислове тваринництво
є джерелом трьох ПГ:
метану, діоксиду азоту і
вуглекислого газу.
Загалом, тваринництво
викидає
усього
метану та
діоксиду
азоту.
Метан утворюється під час
травлення у тварин та
через накопичення на
фермах великої кількості
гною.
Найпотужнішим джерелом
викидів ПГ є кишкова
ферментація, коли метан
випускається в атмосферу
через зригування
тваринами.
Масштаби викидів: 20
найбільших світових
м’ясо-молочних компаній
утворюють більше ПГ, ніж
уся Німеччина.
Гавриленко О.П.
11

12.

Гавриленко О.П.
12

13.

Пропонує альтернативу тривалому транспортуванню в міста
овочів, зелені й фруктів.
Пласкі дахи будинків є ідеальним
місцем для теплиць
Промислові підприємства
виробляють чимало тепла, яке
можна використовувати для їх
обігріву взимку.
У офісних будівлях є серверні
приміщення, де внаслідок охолодження
комп’ютерів виробляється тепло, яке
можна використовувати для обігріву.
Гавриленко О.П.
13

14.

Ще у 2017 році брат Ілона
Маска Кімбал реалізував
проект сіті-фермерства.
Запатентована ним
технологія передбачає
вирощування овочів і зелені
у контейнерах площею 30 м2
з вертикальними системами
поливу і спеціальним
освітленням.
Щотижня в них збирають
до 23 кг листових овочів. А
на полив витрачається лише
30 л води щодня.
Вертикальна ферма Кімбала Маска Square Roots у Брукліні
Гавриленко О.П.
14

15.

На площі 150 м2 вирощують
25 культур одночасно.
Головні культури –
пророщені горох і
соняшник, щавель, рукола
та їстівні квіти.
Врожайність становить 4050 кг на день. Продукцію
купують місцеві
супермаркети і ресторани.
Фермою можна керувати
дистанційно – за допомогою
смартфона. Крім того, не
доводиться витрачатися на захист
посівів від бур’янів і комах, адже на
фермі немає відкритого ґрунту.
Урожай отримують за
допомогою гідропоніки,
тобто без ґрунту, з
використанням спеціальних
речовин. Сонце замінюють
світлодіоди.
Головний плюс сітіфермерства – вирощувати
овочі можна увесь рік, що
перетворює невеликий
бізнес на перспективну
технологію для людства.
Сіті-ферма Івана Воробйова у Одесі
Гавриленко О.П.
15

16.

Врожаї цілий рік,
незалежно від пори року,
клімату і погоди
Мінімальне споживання води – за умов
гідропонного вирощування
використовується лише 10% води, яку
можна потім використовувати повторно
Практична відсутність потреби
у викопному паливі для
роботи необхідного
обладнання
Мінімальні витрати на
транспортування продукції до
споживачів, зниження викидів
СО2, короткі терміни зберігання.
Гавриленко О.П.
Відсутність потреби у
пестицидах та інших
агрохімікатах
Головним недоліком
сіті-ферм є
енерговитрати на
освітлення.
16

17.

Нині рибні ресурси морів,
океанів і внутрішніх водойм
не можуть забезпечити
зростаюче населення
планети харчовою рибною
продукцією.
Запаси найцінніших
об’єктів промислу
перебувають у критичному
стані, а багато з них
втратили промислове
значення.
Тому єдиним надійним
джерелом збільшення
обсягів харчової
рибопродукції є
.
За даними ФАО, до 2030
року на аквакультуру
припадатиме 62%
світового виробництва
рибної продукції.
У країнах, що розвиваються,
вирощують рослиноїдні або
планктоноїдні види, які
дозволяють отримати
найбільше продукції з
одиниці площі.
У розвинутих країнах
продукують переважно
делікатесну продукцію, що
забезпечує високі
прибутки.
Гавриленко О.П.
17

18.

Це діяльність з розведення, утримання та вирощування водних
організмів у контрольованих умовах, включаючи наукові дослідження.
Існують різні системи
товарної аквакультури
На суші – штучні ставки,
природні озера, водоймиохолоджувачі
підприємств
У морі – спеціальні сітки,
передусім для лосося, тріски і
середземноморських видів
риби
Гавриленко О.П.
Креветок вирощують у
ставках, мідій і водорості
– у спеціальних
установках.
18

19.

Екстенсивна
• Вирощування об’єктів розведення тільки на
природних кормових ресурсах акваторії
Напівінтенсивна
• Вирощування об’єктів розведення з частковою
підгодівлею
Інтенсивна
• Вирощування об’єктів із застосуванням сучасних
методів інтенсифікації (годівля, меліорація,
використання добрив).
На першому місці ‒
мідії та устриці, інші
молюски
На другому – лососі й
форелі
Гавриленко О.П.
На третьому ‒
креветки, тілапії й
сомові риби.
19

20.

Це діяльність з розведення, утримання та вирощування об’єктів
аквакультури у морських водах із застосуванням плавучих садків та
інших технологічних пристроїв.
Розведення природних популяцій (отримання ікри і випуск в моря вирощеної
молоді на життєстійких стадіях)
Повносистемне господарство у відгороджених ділянках моря
Вирощування в басейнах і ставках з морською водою.
Гавриленко О.П.
20

21.

Зміна видового складу
водних екосистем, масове
розмноження патогенної
мікрофлори, паразитів і
хижаків.
Забруднення водних і
прибережних екосистем
залишками лікарських
препаратів, які
застосовуються на фермах.
: через
масове вирощування риби
на фермах місцеве
населення позбавляється
доступу до води.
Будівництво ферм
руйнує життєве
середовище багатьох
видів рослин і тварин.
Зростання чисельності окремих
груп бактерій унаслідок
накопичення у районах
розташування ферм органічних
речовин, продуктів метаболізму
риб і залишків корму.
Гавриленко О.П.
21

22.

23.

Органічне
землеробство
Біодинамічне
землеробство
Біоінтенсивне мініземлеробство
Малозатратне стале
землеробство
Екологічне
землеробство
Пермакультура
Контурне
землеробство
Адаптивне
рослинництво
Гідропоніка,
аеропоніка,
агрегатопоніка
Гавриленко О.П.
23

24.

Органічне землеробство
(Organic Farming)
• Повна відмова від мінеральних добрив,
отрутохімікатів
Біодинамічне землеробство
(Biodynamic Agriculture)
• Орієнтується на використання біоритмів Землі
Біоінтенсивне мініземлеробство (Biointensive
Mini-Farming, BMF)
• Отримання максимального врожаю з мінімальної
площі за одночасного збільшення біорізноманіття
та підтримання родючості ґрунту
Малозатратне стале
землеробство (Low Input
Sustainable Agriculture)
• Зведення до мінімуму використання добрив і
пестицидів, де це можливо з найменшими
затратами
Гавриленко О.П.
А також
24

25.

Екологічне
землеробство
(Ecological
Farming)
Дотримання
сівозмін для
збереження
природної
родючості
ґрунтів
Пермакультура
Контурне
землеробство
(Contour Farming)
(від англ.
permaculture –
стале сільське
господарство)
Система дизайну
рослин, тварин та
інфраструктури,
яка забезпечує
сама себе і не
забруднює
довкілля
Гавриленко О.П.
Формування угідь
відповідно до
контурів певного
типу ґрунтів
Адаптивне
землеробство
(Adaptive farming)
Сукупність
високопродуктивних
агроекосистем, що
відповідають
природним умовам і
не порушують
екологічної рівноваги
25

26.

Це використання різних культур протягом певного періоду, що
сприяє збільшенню продуктивності угідь.
Якщо дотримуватися чергування культур у сівозміні, можна
запобігти деградації ґрунтів та отримати оптимальний врожай.
Листяні рослини
виділяють
, необхідну
коренеплодам.
Коренеплоди виробляють
, що вкрай
необхідний бобовим.
Гавриленко О.П.
Рослини з сімейства
бобових виділяють
,
який має вирішальне
значення для росту рослин.
26

27.

Це спеціальні культури, які
садять з метою
відновлення стану ґрунту
або надання йому
конкретних властивостей.
передбачає
заорювання в ґрунт зеленої
маси рослин з метою
збагачення ґрунту азотом і
органічними речовинами.
Гавриленко О.П.
Для сидерації
застосовують, головним
чином,
–
люпин, чину, конюшину,
вику тощо.
27

28.

. Спрямоване на виробництво продукції, альтернативної традиційним
продуктам харчування, виготовленої відповідно до затверджених
стандартів.
використання
пестицидів
синтетичних
мінеральних
добрив
регуляторів росту
рослин
штучних
харчових
добавок.
Відповідно до стратегії «Від ферми до столу», Європейська комісія встановила ціль
«принаймні 25% сільськогосподарських угідь ЄС використовувати під органічне
землеробство та значно збільшити органічну аквакультуру до 2030 року».
Гавриленко О.П.
28

29.

(Principle of Health)
(Principle of Ecology)
(Principle of Fairness)
(Principle of Care)
• Уникати використання добрив, пестицидів,
препаратів для тварин тощо, які можуть негативно
вплинути на здоров’я агроекосистем.
• Системи органічного землеробства мають
відповідати природним циклам і балансу екосистем.
• Це забезпечення справедливості для всіх –
фермерів, переробників, дистриб’юторів, торговців і
споживачів.
• Ключовими питаннями управління, розвитку і
вибору технологій мають бути обережність і
відповідальність.
Гавриленко О.П.
29

30.

Площа під органічним
землеробством
зросла майже на 66% за
10 років – з 8,3 млн га у
2010 році до 13,8 млн га у
2019 році.
Нині це становить
8,5% від загальної
використовуваної
сільськогосподарської
площі ЄС.
Мета – досягти
показника у 25%
сільськогосподарських
угідь до 2030 року.
Гавриленко О.П.
30

31.

щорічно – затверджено
Європарламентом та Єврокомісією у
2021 році.
Це частина Плану дій щодо розвитку
органічного виробництва в ЄС,
спрямованого на збільшення
споживання органічних продуктів,
розширення органічного виробництва та
сприяння досягненню цілей Стратегії ЄС
«Від ферми до столу» та Стратегії ЄС з
біорізноманіття.
Україна відзначала Органічний день разом з
Євросоюзом з метою європейської інтеграції,
імплементації Європейської зеленої угоди та
просування ключової ролі органічного
сільського господарства у переході до сталого
виробництва і споживання в Україні.
Гавриленко О.П.
31