ЧАСТИНА І. МОРФОЛОГІЯ МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ
МІСЦЕ БДЖОЛИ В СИСТЕМАТИЦІ ТВАРИННОГО СВІТУ
РОЗДІЛ 1. ЗОВНІШНЯ БУДОВА ТІЛА БДЖОЛИ
ЗОВНІШНЯ БУДОВА БДЖОЛИ
ЗОВНІШНЯ БУДОВА БДЖОЛИ
ЧАСТИНА І РОЗДІЛ 1
БУДОВА ГОЛОВИ
БУДОВА ГОЛОВИ
БУДОВА ГОЛОВИ
БУДОВА ГОЛОВИ
БУДОВА ВУСИКІВ
БУДОВА ГОЛОВИ
БУДОВА ВУСИКА
БУДОВА ВУСИКІВ
БУДОВА ГОЛОВИ
БУДОВА ГОЛОВИ
БУДОВА ГОЛОВИ
БУДОВА ГОЛОВИ
БУДОВА ГОЛОВИ
БУДОВА ВЕРХНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
БУДОВА ВЕРХНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
БУДОВА ВЕРХНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
БУДОВА ВЕРХНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
БУДОВА НИЖНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
БУДОВА НИЖНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
БУДОВА НИЖНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
БУДОВА НИЖНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
БУДОВА НИЖНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
БУДОВА РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
§ 2. БУДОВА ГРУДНОГО ВІДДІЛУ
ГРУДНИЙ ВІДДІЛ
ГРУДНИЙ ВІДДІЛ
ГРУДНИЙ ВІДДІЛ
ГРУДНИЙ ВІДДІЛ
ГРУДНИЙ ВІДДІЛ
ГРУДНИЙ ВІДДІЛ
ГРУДНИЙ ВІДДІЛ
§ 3. БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ
БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ
БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ
БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ
ВИДІЛЕННЯ БДЖОЛОЮ ВОСКУ
БУДУВАННЯ НОВОГО СТІЛЬНИКА
БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ
БУДОВА ЖАЛОНОСНОГО АПАРАТУ
БУДОВА ЖАЛОНОСНОГО АПАРАТУ
БУДОВА ЖАЛОНОСНОГО АПАРАТУ
БУДОВА ЖАЛОНОСНОГО АПАРАТУ
СХЕМА ЗЄДНАННЯ РУХОМОГО ТА НЕРУХОМОГО ВІДДІЛЕНЬ
ЖАЛОНОСНИЙ АПАРАТ
ЖАЛО
ПРОЦЕС ВЖАЛЕННЯ
§ 4. ОРГАНИ РУХУ МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ
ОРГАНИ РУХУ
ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ
ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ
ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ
ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ
ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ
ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ
ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ
БУДОВА ПЕРЕДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК
БУДОВА ПЕРЕДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК
БУДОВА СЕРЕДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК
БУДОВА ЗАДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК
БУДОВА ЗАДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК
БУДОВА ЗАДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК
ПРИНЦИП ЗБОРУ ПИЛКУ РОБОЧОЮ БДЖОЛОЮ
ПРИНЦИП ЗБОРУ ПИЛКУ РОБОЧОЮ БДЖОЛОЮ
ПРИНЦИП ЗБОРУ ПИЛКУ РОБОЧОЮ БДЖОЛОЮ
СФОРМОВАНА ОБНІЖКА
КРИЛА
КРИЛА
КРИЛА
СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА
СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА
СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА
СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА
СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА
СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА
КРИЛА
КРИЛА
КРИЛА
КРИЛА
РОЗДІЛ 2. ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
ВИКОРИСТАННІ ДЖЕРЕЛА
12.35M
Category: biologybiology

Морфологія медоносної бджоли

1. ЧАСТИНА І. МОРФОЛОГІЯ МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ

БІОЛОГІЯ МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ
ЧАСТИНА І.
МОРФОЛОГІЯ МЕДОНОСНОЇ
БДЖОЛИ

2. МІСЦЕ БДЖОЛИ В СИСТЕМАТИЦІ ТВАРИННОГО СВІТУ

Тип — членистоногі (Аrthopoda)
Клас — комахи (Іnsecta)
Загін — перетинчастокрилі
(Нymenoptera)
Родина — бджолині (Аpidae)
Рід — бджола (Аріs)
Вид — медоносна (Мellifera)

3. РОЗДІЛ 1. ЗОВНІШНЯ БУДОВА ТІЛА БДЖОЛИ

ЧАСТИНА І. МОРФОЛОГІЯ
РОЗДІЛ 1. ЗОВНІШНЯ БУДОВА
ТІЛА БДЖОЛИ
Бджола має твердий
та міцний хітиновий
покрив (кутикулу),
що служить
зовнішнім скелетом.
До нього
прикріплюються
внутрішні органи та
м’язи. Скелет
забезпечує міцність і
пружність тіла.

4. ЗОВНІШНЯ БУДОВА БДЖОЛИ

Тіло бджоли
покрите
численними
волосками.
Волоски на всіх
частинах тіла
мають
неоднакову
будову і
виконують різні
функції.

5. ЗОВНІШНЯ БУДОВА БДЖОЛИ

Тіло бджоли
виразно
поділяється на
три рухомо
з’єднані між
собою частини:
• голову
• груди
• черевце.

6. ЧАСТИНА І РОЗДІЛ 1

§ 1. БУДОВА ГОЛОВИ
Голова – являє собою міцну хітинову
капсулу, де сконцентровані основні органи
чуття та частина нервової системи –
головний мозок.
Голова у трутня округла, у робочої
бджоли і матки видовжена донизу. З
грудним відділом голова з'єднується
мембрано-подібною шиєю.
На поверхні голови розрізняють такі
частини й органи: потилиця, тім'я, лоб,
щоки, кліпеус, верхні щелепи, верхня губа.

7. БУДОВА ГОЛОВИ

Поверхню голови
ділять на окремі
частини. Передня
частина
називається
лицева (1), верхня
– тім'я (2), задня –
потилиця (3).
Тім'я розділяє на
ліву та праву
частини
епікраніальний
шов (4).

8. БУДОВА ГОЛОВИ

На тімені з обох сторін шва знаходяться
два простих ока (1), третє – на лінії
епікраніального шва.
По боках голови розташовані два складних
фасеточних ока (2).

9. БУДОВА ГОЛОВИ

ПРО
СТІ
ОЧІ
Photo by Zach Huang (www1)
СКЛАДНІ
ОЧІ

10. БУДОВА ГОЛОВИ

На лицеві частині епікраніальний шов
розділяється, утворюючи лоб (1).
На лобі розташована пара рухомих
членистих вусиків (антен) (2).

11. БУДОВА ВУСИКІВ

Вусик складається з трьох основних частин:
основного членика (скапуса) (1), педицилярного
членика (ніжки) (2) та джгутика (3). На
педицилярному членику знаходиться Джонстонів
орган (орган рівноваги) (4). Джгутик матки і робочих
бджіл нараховує10 члеників, трутня – 11.

12. БУДОВА ГОЛОВИ

СКАП
УС
ДЖГУ
ТИК
Photo by Zach Huang (www1)
ПЕДИЦИЛЯ
РНИЙ
ЧЛЕНИК

13. БУДОВА ВУСИКА

СКАП
УС
ПЕДИЦИЛЯ
РНИЙ
ЧЛЕНИК
ДЖГУ
ТИК
Photo by Zach Huang (www1)

14. БУДОВА ВУСИКІВ

На члениках джгутика, починаючи з
третього, розміщені багаточисельні
чутливі органи – сенсили.
Групи сенсил відрізняються за
призначенням та виконують різні
функції.
Таких органів нараховують десятки
тисяч, наприклад нюхових ямок на
кожному вусику близько14-15 тисяч.

15. БУДОВА ГОЛОВИ

Знизу лоб обмежений епістомальним
швом (1), за ним знаходиться кліпеус (2),
до якого прикріплена верхня губа (3).

16. БУДОВА ГОЛОВИ

По боках кліпеуса розміщені щоки (1), що
межують зі складними очами. До нижньої
частини щік прикріплені верхні щелепи
(мандибули) (2).

17. БУДОВА ГОЛОВИ

На потилиці
знаходиться
потиличний
отвір (1), нижче
розміщена
хоботкова
виямка (2).
До останньої
прикріплені нижні
щелепи (3) та
нижня губа (4).

18. БУДОВА ГОЛОВИ

Міцність голови забезпечує не лише зовнішня
хітинова капсула, а й внутрішній скелет – тенгоріум.
Він розміщений між передньою та задньою
стінками голови у вигляді хітинових перемичок.

19. БУДОВА ГОЛОВИ

Ротовий апарат бджоли
гризучо-сосучо-лижучого типу.
Складається з верхньої та нижньої
губ, парних верхніх та нижніх щелеп.

20. БУДОВА ВЕРХНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ

На нижній
частині голови,
навколо ротової
порожнини,
розміщені верхні
ротові придатки.
Серед них
розрізняють
верхню губу (1)
та дві верхні
щелепи (2).

21. БУДОВА ВЕРХНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ

ВЕРХНЯ
ГУБА
ВЕРХНІ
ЩЕЛЕП
И
Photo by Zach Huang (www1)

22. БУДОВА ВЕРХНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ

Верхня губа – це рухома пластинка,
що прикриває вхід у ротову порожнину.
Вона вільно звисає з нижнього краю
кліпеуса.
Під губою та ротовим отвором
знаходиться не великий виступ –
епіфаринкс.
За ротовим отвором розміщена
розширена порожнина – цибаріум.

23. БУДОВА ВЕРХНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ

Верхні щелепи (мандибули) – це
укорочені суцільні хітинові утворення, що
звужені в середині та увігнуті до
внутрішньої сторони.
Вони прикріплені з боків верхньої губи та
підтримують хоботок у складеному та
розкладеному стані.
В середині мандибули міститься
верхньощелепна залоза, вивідна протока
якої виходять на зовні.

24. БУДОВА НИЖНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ

Біля задньої
частини рота
розміщені дві нижні
щелепи (1) з
подовгуватими
пластинками та нижня
губа (2).
Коли придатки
нижньої губи та нижніх
щелеп зближаються
навколо язика, то
утворюється хоботок,
яким бджола споживає
рідкий корм.

25. БУДОВА НИЖНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ

ХОБОТОК
Photo by Zach Huang (www1)

26. БУДОВА НИЖНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ

Нижня
щелепа
(максила) (1)
– парна,
складається з
основного
членика
(кардо) або
підвіски (2),
стипеса (3) та
зовнішньої
саблевидної
лопасті
(галея) (4).

27. БУДОВА НИЖНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ

На нижній губі
розрізняють
підпідборіддя (1),
яке має форму
трикутника, та
підборіддя (2) –
видовжений
хітинізований членик.
Вниз від підборіддя
відходить витягнутий
язичок (3) з
розширенням на
кінці, що називається
ложечка (4).

28. БУДОВА НИЖНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ

Нижні щелепи і
нижня губа
зєднуються за
допомогою вигнутої
пластинки –
вуздечки (1) та
хітинізованої
мембрани (2), між
підвісками (3).
Щупики (4)
втратили свою
функцію органів
чуття та входять до
складу хоботка.

29. БУДОВА РОТОВИХ ПРИДАТКІВ

Верхніми ротовими придатками бджола
виконує різноманітні роботи: чистить комірки,
вулик, будує стільники, виносить з вулика
мертвих бджіл, сміття, затримує бджілзлодійок тощо.
Нижні служать для збирання, споживання
корму та годівлі нової генерації. Великі порції
корму чи води бджола всмоктує хоботком, а
коли крапельки поживи дуже маленькі, то
вбирає їх у рот по капіляру язичка.

30. § 2. БУДОВА ГРУДНОГО ВІДДІЛУ

ЧАСТИНА І РОЗДІЛ 1
§ 2. БУДОВА ГРУДНОГО ВІДДІЛУ
Грудний відділ — середня частина тулуба
бджоли. Внутрішня порожнина його зайнята
переважно м'язами, які забезпечують рух тіла.
Груди складаються з трьох власне кілець
(передньо-, середньо- і задньогруди) та
сегмента, приєднаного від черевця —
проподеума. Який щільно з'єднаний із
задньогрудями.
Кожний сегмент складається з чотирьох
склеритів: тергіта, стерніта та пари
плейритів.
До грудних кілець прикріплено по одній парі
ніжок, а до середньо- і задньогрудей —
відповідно передня і задня пара крил.

31. ГРУДНИЙ ВІДДІЛ

Тергіт передньогрудей (1) являє собою
вузьку пластинку і є з'єднаний з грудною
капсулою. Плейрити і стерніт (2) мають
форму трикутної пластинки, з'єднані з
головою, утворюють подобу шиї.

32. ГРУДНИЙ ВІДДІЛ

Тергіт середньогрудей ділиться на скутум
(1) і скутелюм (2). Плейрити зєднані зі
стернітом (3), на якому по середині
проходить стернальний гребінь.

33. ГРУДНИЙ ВІДДІЛ

По бокам скутума відходять два передні
крилові відроски (1), а по бокам скутелюма
– задні крилові відростки (2), що слугують
місцем прикріплення двох пар крил.

34. ГРУДНИЙ ВІДДІЛ

Задньогруди мають вигляд вузького
кільця. Тергіт не поділяється, а плейрити
діляться борозною на дві частини.

35. ГРУДНИЙ ВІДДІЛ

Проподеум складається з широкого,
випуклого тергіта і стерніта, що являють
собою тонку полоску.

36. ГРУДНИЙ ВІДДІЛ

Внутрішній скелет представлений
різноманітними хітиновими перегородками
та відростками, до нього прикріплені м'язи.

37. ГРУДНИЙ ВІДДІЛ

На грудях бджоли розміщені три пари дихалець:
перша знаходиться на межі передньо- та
середньогрудей під виступами тергіта передньогрудей
(1); друга – на задньогрудях під задніми крилами у
вигляді щілини (2); третя – на тергіті проподеума,
мають овальну форму, найбільші за розміром (3).

38. § 3. БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ

ЧАСТИНА І РОЗДІЛ 1
§ 3. БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ
Черевце матки та робочих бджіл складається з
шести виражених кілець, трутня – семи.
Кожне черевне кільце складається з двох
напівкілець – тергіта (1) та стерніта (2), що зєднані
між собою тонкою плейральною мембраною (3).

39. БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ

Черевні кільця з'єднані між собою
хітиновими перепонками так, що
наступне покриває попереднє.
Таке з'єднання кілець та стернітів з
тергітами, дає можливість збільшувати
об'єм черевця в повздовжньому та
поперечному напрямку.
Постійні зміни об'єму черевця є життєво
необхідними в процесах дихання,
травлення та розмноження.

40. БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ

Тергіт вздовж переднього краю має потовщення
– хітиновий валик (1), кожний тергіт має по боках
по парі дихалець (стегм) (2). Стерніт має
хітиновий валик спереді (3) та ззаду (4). Перше
кільце черевця звужене і зєднується з грудям,
утворюючи хоботок.

41. БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ

На чотирьох передніх стернітах у робочої
бджоли розміщені пари воскових
дзеркалець (1), які з внутрішньої сторони
встелені шаром залозистих клітин (2), що
виділяють віск.

42. ВИДІЛЕННЯ БДЖОЛОЮ ВОСКУ

Photo by Zach Huang (www1)

43. БУДУВАННЯ НОВОГО СТІЛЬНИКА

Photo by Zach Huang (www1)

44. БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ

Останній сегмент черевця бджоли має
конусовидну форму, а в середині має
камеру жалоносного апарату.

45. БУДОВА ЖАЛОНОСНОГО АПАРАТУ

Зверху жалоносний апарт покритий
перетинчастим тергітом восьмого
сегмента, по бокам склеризований і
утворює стигмальні пластинки. На
кожній з них розміщене дихальце.
Всі частини жала відносять до двох
відділів – рухомого і нерухомого.

46. БУДОВА ЖАЛОНОСНОГО АПАРАТУ

Нерухомий
відділ (1)
складається із
салазок (2) –
довгий стержень
розширений
спереду і звужений
в задній частині.
В розширеній
частині знаходиться
порожнина (3) в яку
впадають протоки
отруйних залоз.

47. БУДОВА ЖАЛОНОСНОГО АПАРАТУ

Від порожнини
відходить вузький
канал по якому
поступає отрута. Від
розширеної частини
салазок по бокам
відходять дуги
салазок (1), до яких
приєднані
продовгуваті
пластинки (2). Від
останніх відходить
футляр (3), він має
на кінці чутливий
щупик (4).

48. БУДОВА ЖАЛОНОСНОГО АПАРАТУ

Рухомий відділ
– попарний і
складається із
пластинок (1) та
стилетів (2) –
тонких
порожнистих
стержнів, на кінці
яких розміщені 810 зазубринок (3),
а на початку вони
утворюють дуги
стилетів (4).

49. СХЕМА ЗЄДНАННЯ РУХОМОГО ТА НЕРУХОМОГО ВІДДІЛЕНЬ

50. ЖАЛОНОСНИЙ АПАРАТ

Photo by Zach Huang (www1)

51. ЖАЛО

Photo by Zach Huang (www1)

52. ПРОЦЕС ВЖАЛЕННЯ

Photo by Zach Huang (www1)

53. § 4. ОРГАНИ РУХУ МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ

ЧАСТИНА І РОЗДІЛ 1
§ 4. ОРГАНИ РУХУ МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ
До грудного
відділу бджоли
прикріплені три
пари ніжок та дві
пари крил, що
безпосередньо
являються
органами руху.

54. ОРГАНИ РУХУ

Ніжки – крім того, що є органом руху,
пристосовані виконувати безліч робіт: чистити
тіло, вусики, збирати і переносити пилок,
виносити з вулика мертвих бджіл та ін.
Серед волосків, якими покриті ніжки та тіло
бджоли, є й такі, що служать органами чуття.
Ніжки мають дуже сильні мускули, з
допомогою яких бджола може тягти по
шорсткій поверхні вантаж, що у 20 разів
перевищує її власну вагу.
Ніжки матки і трутня спеціальних
пристосувань для збору та перенесення пилку
не мають.

55. ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ

Ніжка
складається з
тазика, вертлюга,
стегна, гомілки та
лапки, яка в свою
чергу має п’ять
члеників, останній
закінчується
двома кігтиками
між якими
розташована
подушечка.
Photo by Zach Huang (www1)

56. ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ

Тазик (1) – це відділ ніжки, за допомогою якого
вона кріпиться до тіла. В місці з’єднання на грудях
присутня невелика впадина
Вертлуг (2) – маленький членик, який рухомо
з’єднаний з тазиком за допомогою суглоба, що
забезпечує рух ніжки вверх, вниз, трохи вперед і
назад, та малорухомо зі стегном.

57. ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ

Стегно –
округла частина
ніжки, що утворює
разом з гомілкою
колінний суглоб.
Таке з’днання дає
можливість ніжці
розпрямлятися,
але не дозволяє
згинатися в
протележну
сторону.

58. ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ

Гомілка майже
не відрізняється по
довжині від стегна,
але різниться по
ширині на передніх,
середніх та задніх
ніжках.
Лапка на відміну
від інших частин
ніжки складається
із члеників: одного
великого (1) і
чотирох
маленьких (2).

59. ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ

Рух ніжок забезпечується двома групами
м’язів. Перша група складається з трьох
м’язів.
Перший м’яз починаються на рівні
з’єднання ніжки з грудьми і веде до
переднього краю тазика, виконує функцію
згинача тазака.
Другий м’яз починаються на рівні
з’єднання ніжки з грудьми і веде до
сухожилля вертлюга, виконує функцію
розгинача тазика.
Третій м’яз починаються на рівні з’єднання
ніжки з грудьми і веде до заднього краю
тазика, виконує функцію опускателля
вертлюга та стегна.

60. ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ

Друга група м’язів розміщена
безпосередньо в частинах ніжки.
У тазику знаходиться два м’язи, один з
них є розгиначом інший згиначом вертлюга
та стегна.
Вертлюг має один м’яз, що забезпечує
круговий рух бедра.
Стегно має три м’язи, два з яких
забеспечує рух гомілки. Від третього
відходить сухожилля, що проходить і по
гомілці.
Гомілка має три м’язи, згиначі та
розгиначі лапки. У лапці м’язів не має.

61. ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ

Переміщення бджоли по шороховатій та
гладкій порерхні забезпечується двома
кігтиками загнутими донизу та еластичною
подушечкою між ними. На нижній поверхні
подушечки виділяється клейка рідина.
Photo by Zach Huang (www1)

62. БУДОВА ПЕРЕДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК

Передні ніжки
меньші за дві інші пари
ніжок, але найбільш
рухомі, мають апарат
для чистки вусиків.
На внутрішній
поверхні першого
членика лапки
знаходиться
півмісячна виямка,
покрита короткими
хітиновими
щетинками. Напроти
виямки знаходиться
клапан з додатковою
пластинкою.
Photo by Zach Huang (www1)

63. БУДОВА ПЕРЕДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК

Бджола вкладає
вусик до клапану
притримуючи
додатковою
пластинкою, протягує
вусик вперед і назад,
таким чином очищає
його щетинками.
Апарат для чистки
вусиків присутнвй у всіх
особин бджолиної сім’ї.
Крім того перший членик
лапки весь покритий
довгими волосками, що
утворюють щіточку.
Вона виконює функцію
очищення ротових
придатків та передної
частини тіла від пилку.
Photo by Zach Huang (www1)

64. БУДОВА СЕРЕДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК

Середні ніжки
можуть рухатися лише
назад і вперед по
вертикальній осі.
На внутрішній
поверхні нижної частини
гомілки знаходиться
голковидний хітиновий
відросток, що
називається шпорою.
Вона слугує для
складання пилку в
ячейку і має її лише
робоча бджола.

65. БУДОВА ЗАДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК

За допомогою
задніх ніжкок робоча
бджола збирає
пилок і прополіс.
Гомілка розширена,
зовнішня поверхня
гладенька, має
впадину, обмежену
жорсткими
волосками,
називаєтся
кошиком для
збору пилку.

66. БУДОВА ЗАДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК

Перший членик
лапки також має
розширену форму. З
внутрішної сторони
має 10-12 рядів
тонких хітинових
щетинок, що
називаються
щіточкою.
Щіточка слугує
бджолі при зборі
пилку, а також ними
бджола знімає
воскові пластинки з
воскових дзеркалець.

67. БУДОВА ЗАДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК

Перший членик
лапки (п’ятка) кріпится
до гомілки лише
переднім кутом, в
результаті чого може
здійснювати
маятникоподібні рухи.
Кут між гомілкою і
п’яткою, що
утворюєтся називаєтся
щіпцями.
Всі вище описані
пристосування має
лише робоча бджола.

68. ПРИНЦИП ЗБОРУ ПИЛКУ РОБОЧОЮ БДЖОЛОЮ

За однією із версій (Л),коли бджола працює
на квітах рослин, пилок прилипає до
багаточисельних густих волосків тіла бджоли,
крім того бджола знімає пилкові зерна з
тичинок квітів за допомогою щелеп та лапок
передніх ніжок. Потім пилок складається на
щіточках середніх ніжок.
Після цього щіточки середніх ніжок
зажимаються між щіточками задніх, таким
чином, що пилок із середньої правої ніжки
переходить на задню ліву і навпаки.
Задні ніжки своїми жосткими щіточками
чистять також і черевце.

69. ПРИНЦИП ЗБОРУ ПИЛКУ РОБОЧОЮ БДЖОЛОЮ

З голови, її придатків та передногрудей
пилок бджла зчищає за допомогою щіточок
передніх ніжок. При цьому вона змочує її
секретом залоз та нектаром. Щіточки
середніх ніжок зчищають пилок з потилиці,
середньо- та задньогрудей.
Коли на щіточках накопичується достатня
кількість пилку, бджола під черевцем
зближує задні ніжки так, що гребінь однієї
ніжки вичесує щіточку іншої.
В результаті на зовнішній поверхні гребеня
формуються грудочки пилку.

70. ПРИНЦИП ЗБОРУ ПИЛКУ РОБОЧОЮ БДЖОЛОЮ

В наслідок збільшення та зворотнопоступальних рухів лапки, грудочка
переміщається в кошик. В середині
кошика знаходиться один міцний
довгий волосок, за допомогою якого, а
також оточуючих кошик волосків,
утримується пилок.
Процес зчищення пилку багатократно
повторюється, таким чином в кошику
утворюється велика грудочка пилку, що
називається обніжкою.

71. СФОРМОВАНА ОБНІЖКА

72. КРИЛА

Льотна діяльність здійснюється за допомогою
крил. Основна частина енергії при цьому
витрачається на шукання, збирання і перенесення
в гніздо корму. Навантажена бджола розвиває
швидкість польоту до 30 км за годину, а без ноші
за сприятливих умов — ще більшу.
Крила приводяться в рух добре розвиненими
м'язами. За одну секунду крила роблять 200-250
змахів. Будова їх перетинчаста. Між міцними
жилками знаходиться майже прозора суха плівка.
Передні крила більші й сильніші за задні. В роботі
вони з'єднуються попарно за допомогою
пристосувань у вигляді гачків на задніх і складки на
передніх крилах. У бездіяльному стані бджола
складає їх так, що задня пара прикрита
передньою.

73. КРИЛА

Крила бджоли розвиваються повністю
при переході із стадії лялечки в дорослу
особину. Підчас формування крил по
жилкам проходила гемолімфа,
розправляючи крилову пластинку.

74. КРИЛА

Жилки (1) – механічна опора крила. В
крилі розрізняють повздовжні (2) жилки,
які дещо розгалужуються, і поперечні (3),
які з’єднують повздовжні.

75. СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА

Малюнок з повздовжніх та поперечних
жилок називається жилкуванням. На крилі,
від його основи відходять чотири
повздовжніх жилок: костальна (К),
субкостальна (С), медіальна (М) та анальна
(А).

76. СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА

Костальна (К) утворює потовщений
передній край крила і не розгалужується.
Субкостальна (С) проходить поряд, а по
середині крила з’єднується з костальною,
також не розгалужується.

77. СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА

Медіальна (М) – коротка, розгалужена на
базальну (Б), що з’єднується з
субкостальною, та дискоїдальну (Д). Від
середини базальної відходить кубітальна (К)
жилка.

78. СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА

Радіальна (Р) проходить під переднім
краєм крила за субкостальною. Радіальна
зв’язана з кубітальною трьома
міжкубітальними (МК) жилками.

79. СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА

Анальна (А) жилка з початку крила йде
паралельно медіальній, потім розходиться з
нею. Між ними проходить коротка невральна
(Н) жилка.

80. СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА

На крилах бджоли розміщені ще такі
повздовжні жилки: субдискоїдальна (С),
перша та друга зворотні (З) жилки.

81. КРИЛА

Жилки на крилі утворюють замкнуті ячейки.
Їх назви залежать від прилягаючих жилок:
радіальна, кубітальна, дискоїдальна.

82. КРИЛА

Одною з екстер’єрних ознак є кубітальний
індекс, що визначається по формулі:
(а/в)100%

83. КРИЛА

Заднє крило має схожу будову, але менше
за розмірами.
Специфіка жилкування заднього крила
відображає індивідуальні особливості
окремих сімей, тому можна вважати
жилкування заднього крила морфологічною
ознакою груп чи ліній породи.
Заднє крило надійно з’єднується з
переднім в польоті і легко роз’єднується при
складанні у спокійне положення.
У робочої бджоли на задньому крилі 15-27
гачечків, у матки – 13-23, у трутня – 13-29.

84. КРИЛА

З’єднання крил з тілом – складний
біологічний механізм, що забезпечує крилу
швидкість змаху та визначені повороти під
час змахів, а також складання крил.
Крило рухомо прикріплене до мембрани
між тергітами та плейритами грудей.
Місцем опори для крил слугує відросток
плейрита – стовпчик.
Зовні стовпчика лежить довге плече, від
місця прикріплення до мембрани сегмента
стовпчика – коротке плече. Зміщення терітів
забеспечує піднімання крила.
Гнучкість крил забезпечується тим, що
жилкування не проходить до кінця крила.

85. РОЗДІЛ 2. ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ

ЧАСТИНА І
РОЗДІЛ 2. ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
Покриви
бджіл утворені
живими
клітинами
епідермісу –
гіподермою, та
продуктом
життєдіяльності
цих клітин –
кутикулою.

86. ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ

З внутрішньої
сторони гіподерма
покрита базальною
мембраною, вона
не відноситься до
покривних тканин,
так як має
мезодермальне
походження.
Базальна мембрана
живить клітини
гіподерми та
обмежує доступ
гемолімфи.

87. ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ

Епідерміс
представлений
першим рядом
стовпчастих
багатогранних клітин,
що мають великі ядра.
На поверхні кожної
клітини розташовані
мікроволосинки.
Епідерміс виконує
секреторну функцію.
Також в епідермісі
знаходяться
спеціалізовані клітини,
що утворюють волоски
та сенсили.

88. ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ

Кутикула
утворює зовнішній
скелет, слугує
місцем
прикріплення м’язів,
виконує механічну
функцію.
Кутикула захищає
тіло від зовнішніх
подразників, хоч
вона еластична та
гнучка.

89. ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ

Кутикула
утворена двома
основними
шарами: зовнішній
– екзокутикула та
внутрішній –
ендокутикула.
А також із
зовнішньої сторони
екзокутикула
покрита тонким
ліпоїдним шаром –
епікутикулою.

90. ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ

Ендокутикула –
безпосередньо
прилягає до клітин
епідермісу. Вона
прозора,
складається з
тонких
волокнистих
рухомо-з’єднаних
пластинок, що
забезпечують
еластичність.

91. ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ

Екзокутикула
– затверділа
ендокутикула,
що втратила
пластинчасте
з’єднання. До її
складу входить
пігмент меланін,
що придає колір
хітину.

92. ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ

Всі шари кутикули пронизанні
багаточисленими поровими
канальцями, які ведуть від епідермісу
до поверхні покривів.
В середині канальців проходять
ниттєвидні відростки епідермальних
клітин.
Порові канальці приймають участь в
синтезі та трансформації речовин, що
формують епікутикулу.

93. ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ

Епікутикула – зовнішній, найтонший
шар кутикули, що не містить хітину. Її
головною складовою є кутикулин –
речовина жироподібних та воскоподібних
з’єднань.
Восковий шар епікутикули виконує роль
гігроскопічного бар’єру, він в свою чергу
покритий тонким міцним шаром
затверділих речовин, що виділяються
шкірними залозами.
Ці речовини утворюють лакове покриття
епікутикули і забезпечують механічний
захист воскового шару.

94. ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ

95. ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ

96. ВИКОРИСТАННІ ДЖЕРЕЛА

1. www1: Bee Anatomy David M. Stone, Teaching Associate, University
Laboratory High School, Urbana, IL, U.S.A. Доступне в Інтернеті:
http://www.uni.uiuc.edu/~stone2/Bee_anatomy.html
2. www2: http://photo.bees.net/gallery/thorax/hind_leg
3. Лаврехин Ф. А., Панкова С. В. Биология медоносной пчёлы – з – е, изд.,
перераб. И доп. – М.: Колос, 1983. – 303 с., ил., 4 л. ил. – (Учебники и
учеб. пособия для сред. с.-х. учеб. заведений)
4. Лебедев В. И., Билаш Н.Г. Биология медоносной пчелы. – М.:
Агропромиздат, 1991. – 239 с.: ил. – (Учебники и учеб. пособия для
учащихся техникумов)
5. http://www.tochok.info
6. http://www.medovik.info/
7. http://www.pchelkin.biz/
8. http://pchellka.ru/
9. http://www.apis.euro-honey.com/
10. http://apis.org.ua/
11. http://www.medoviy.ru/
English     Русский Rules