Концентраційні табори

1. Концентраційні табори

2.

Концентраційний та́ бір — табір-в'язниця для
військовополонених і цивільних у воєнний час
або під час тоталітарного режиму.
У р1933—1945 роках приблизно 5 тисяч
концентраційних таборів створено нацистами в
Німеччині й в окупованій ними Європі для
ув'язнення політичних та ідеологічних опонентів.
За канцлерства Гітлера у 1933 серед найбільш
сумнозвісних фашистських таборів існували такі:
Бельзен
Бухенвальд
Дахау
Майданек
Собібор
Треблінка

3.

Загальне число загиблих у
німецьких таборах
перевищувало 6 мільйонів,
багато з інтернованих до
смерті піддавалися
медичним експериментам.
В СРСР з кінцем 1920-х
років створено систему
виправно-трудових
лагерів, а в 1934 —
Головне управління
виправно-трудових лагерів
(ГУЛАГ).
За офіційними даними між
роками 1934—1953 в
ГУЛАГ-ах знищено
1 054 000 людей.

4.

Табір смерті (винищувальний табір, фабрика
смерті) — концентраційний табір, особливістю
якого було те, що в'язнів знищували протягом
кількох годин після прибуття.
Як засіб знищення використовували в
основному газові камери, рідше — розстріл. Для
запобігання бунту в'язнів, до загону в газові
камери, піддавали психологічному тиску з
метою паралізувати волю до життя.

5.

Белжець – німецький-нацистський
винищувальний табір смерті на
українському кордоні в Польщі, коло
однойменного села, 70 км на
північний захід від Львова.
Діяв у 1940 - 1943 роках.
Цигани в
очікуванні
смерті

6.

В 1940 р. гітлерівці заснували в Белжцю
концентраційний табір спочатку для циганів, а
згодом для євреїв та інших народів.
В таборі були спеціальні бараки для
українців, призначених на смерть.
Перші вбивства в Белжцю сталися 17
березня 1942 року.

7. Охорона таборів:

Охорона таборів
складась з
військовополонених
та цивільних
працівників, що
зголосились на
співпрацю з німцями,
представників різних
національностей –
німців, поляків, чехів,
словаків, а також
колишніх вояків
Червоної Армії представників
багатьох народів СРСР

8. Конструктори таборів:

Ріхард Томалла – член
СС та НСРП, головний
архітектор,
конструктор та
перший комендант
концтаборів Белжець,
Треблінка та Собібор.
Розстріляний
радянським НКВД у
чеському місті Їчин у
травні 1945 року.

9. Меморіал на місці концтабору смерті

На місці табору смерті створено символічне
Місце Пам’яті – кам’яний мавзолей площиною
4 га, з захороненнями жертв.
На цвинтарі знаходяться таблиці з назвами
місцевостей, з яких привозили євреїв.
Музей нагадує про історію гітлерівського
геноциду, операцію Рейнгард (тобто
остаточне вирішення єврейського проблему),
ланкою якої був Белжець.

10. Експерименти у “ Дахау ”

Даха́ у — один з перших нацистських
концтаборів у південній Німеччині, був
розташований в однойменному
баварському селі на відстані 12 миль від
Мюнхена і діяв з 20 березня 1933 року.
У Дахау німці проводили так звані
«медичні експерименти» над сотнями
в'язнів, яких використовули як людські “
морські свинки ”.

11.

Між 1941 та 1942 було проведено
близько 500 таких операцій над
здоровими людьми.
Експерименти з малярії були
примусово проводилися доктором
Шилінгом над 1200 особами, з
котрих ніхто не зголосився
добровільно для цього. Жертви
кусалися комахами або їм
давалися заразливі малярійними
спорозоїтами уколи.
Інші тести проводжувані доктором
Рашером, спостерігали ефект
довгого занурювання людини в
дуже холодну льодяну воду —
більшість жертв помирало при
температурі −26 °C.

12. “ Шталаг ”

Концтабір "Шталаг № 329" був
створений німецькофашистськими окупантами
наприкінці 1941 року у Вінниці,
на території, де зараз
розташована військова
частина А-2287.
За свідченнями очевидців, на
території концтабору в 1941-43
роках відбувалися масові
поховання радянських
військовополонених, більшість
з яких померли від
виснаження, хвороб, холоду,
голоду, значна кількість була
розстріляна.
Проведені дослідження
встановили, що на території
концтабору поховано близько
7,2 тис. військовополонених.

13. Аушвіц І

Заснований
20 травня
1940 року,
Аушвіц І
служив
адміністрат
ивним
центром
для всього
комплексу.

14.

Першими поселенцями концтабору стали 728
польських політичних в'язнів. Пізніше до них
приєднались радянські полонені. У табір також
відправлялись німецькі кримінальні злочинці, та інші
"небажані елементи".
У різний час табір налічував 13,000 - 16,000 тис.
жителів.
У 1942 році ця цифра зросла до 20,000.
В'їзні ворота до Аушвіц І містять надпис "Arbeit macht
frei" ("Робота звільняє", досл. "Робота робить
вільним"). В'язні, що відправлялись на роботу,
проходили цими воротами щодня під звуки оркестру.

15.

Подвір'я для страт знаходилось між блоками
10 та 11. Тут страчували тих, хто заслуговував
індивідуальної страти. Деяких розстрілювали
навпроти спорудженої кам'яної стіни.
Іншим діставалась більш повільна смерть
через повішення за металевий крюк. Це
подвір'я, як і більшість Аушвіц І, збереглося до
цього часу.