Плауни. Хвощі. Загальна характеристика

1.

ПЛАУНИ. ХВОЩІ
Загальна характеристика

2.

Мета уроку
Познайомитись:
із середовищем існування
плауноподібних;
особливостями будови та життєвого
циклу;
практичним значенням.
Пояснювати:
чому плауноподібні, вважають
тупиковою гілкою еволюції.

3.

План уроку
1. Загальна
характеристика
плаунів
2. Особливості
життєвого циклу
3. Різноманітність
плаунів
4. Практичне значення
5. Цікавинки

4.

Загальна характеристика
плаунів
Виникли приблизно
400 млн.р.тому
Чисельність:
близько 1,3 тис. видів;
в Україні – 12 видів.
Середовище існування:
зволожені ділянки
лісів, тропіки,
субтропіки.

5.

Морфологія
багаторічні, трав’янисті, вічнозелені;
сучасні – висотою до 40 см;
вимерлі – гігантські
ТІЛО
Пагін: стебло повзуче;
листки – філодії, вирости
стебла Ф. Фотосинтез
Стробіли (шишкоподібні
утворення)
Ф. Визрівання спор
Корінь додатковий
Ф. Закріплення в ґрунті

6.

Особливості будови
ПРОГРЕСИВНІ
РИСИ:
наявність
покривних тканин
з продихами;
листкостеблова
будова тіла;
наявність коренів;
спорофіт
переважає над
гаметофітом.
ПРИМІТИВНІ РИСИ:
нерозвинені провідні,
механічні тканини;
залежність
розмноження від води;
тривалий розвиток
гаметофіту (до 15-20р.);
гаметофіт не
розвивається без участі
симбіотичних грибів.

7.

Схема життєвого циклу

8.

9.

Особливості життєвого циклу
з чергуванням поколінь: спорофіту
(нестатевого покоління) та гаметофіту
(статевого покоління);
спорофіт переважає над гаметофітом;
гаметофіт – самостійний, має ризоїди;
для проростання спори потрібне
співжиття з грибами;
розвиток гаметофіту триває близько
15 - 20 років;
для злиття гамет потрібна вода.

10.

Представники плауноподібних
Плаун булавовидний
Молодильник озерний
Баранець звичайний
Лікоподієла заплавна

11.

Вимерлі плауноподібні
Лепідодендрон
до 40 м у висоту;
Сігілярія
велетенський
деревовидний плаун
діаметр стовбура до 2 м;
стробіли досягали у довжину
до 50 см.

12.

Практичне значення
вимерлі – кам’яне вугілля;
декоративні;
боротьба з комахами;
спори містять 50% олії – дитяча
присипка, піротехніка, в металургії для
наповнення форм у ливарнях;
ліки від хвороб суглобів, печінки;
барвники тканин коричневого кольору;
отруйні.

13.

Загальна характеристика
Відділ Хвощеподібні
Виникли приблизно 400 млн. р. тому.
Чисельність:
близько 30 видів;
в Україні – 9 видів.
Середовище існування:
кислі ґрунти;
вологі місця, болота, луки.

14.

Особливості будови
Морфологія:
трав’янисті, багаторічні;
наземні пагони на зиму відмирають, у
окремих видів – вічнозелені;
вимерлі – дерев’янисті;
розвинені покривні тканини з продихами, є
зачатки механічних та провідних тканин.
ТІЛО:
почленоване;
містить кремній (Sі);
висота від 30 см до 1 м – сучасні, давні –
гігантські, вимерлі

15.

ВЕСНЯНИЙ ПАГІН
бурий;
стебло має вузли
та міжвузля;
є стробіли з
спорангіями, де
утворюються
спори
листочки – бурі
лусочки
кореневище;
корені додаткові;
кореневі
бульбочки містять
поживні
речовини.
Значення:
визрівання спор
ЛІТНІЙ ПАГІН
зелений;
є бічні гілочки, які
здатні до
фотосинтезу;
стебло зелене,
здатне до
фотосинтезу,
всередині є
порожнина з водою
або повітрям;
влітку
накопичуються
поживні речовини у
кореневих
бульбочках
Значення:
фотосинтез, запас
крохмалю

16.

Будова хвощеподібних
1. Спорофіт – доросла
рослина.
А – літній (зелений)
пагін.
В – весняний (бурий)
пагін.
Б, Г – вузол стебла з
листочкамилусочками.
2-5. Стробіла (шишечка),
спороносна зона.
6-7. Спора з елатерами
(пружинками)

17.

Життєвий цикл

18.

Особливості життєвого циклу
з чергуванням поколінь –
статевого та нестатевого;
нестатеве покоління – доросла
рослина, має стробіли (шишечки),
де утворюються спори;
спори різностатеві, мають
пружинки – елатери, для
прикріплення у групи та
проростання разом;
гаметофіт зелений, маленький,
недовговічний з ризоїдами;
переважає спорофіт (нестатеве
покоління).
Спори

19.

Різноманітність хвощеподібних
Хвощ великий
Хвощ польовий
Скам’янілий відбиток
давніх хвощів каламітів

20.

Практичне значення
у ветеринарії готують засоби для загоювання ран;
у медицині засоби для лікування сечостатевої
системи;
давні хвощі – кам’яне вугілля;
пагони використовують як шліфувальний
матеріал, завдяки вмісту солей кремнію (Si);
молоді пагони і бульбочки в Азії вживають в їжу;
барвники для тканин;
отруйні;
індикатори (показники)
кислих ґрунтів
злісні бур’яни (за рахунок
кореневища).

21.

22.

Цікавинки
Латинська назва Хвоща польового
– «Equisetum» , яку запропонував
Пліній Старший, перекладається з
латини як «еquus» - кінь та «seta» щетинка, тобто буквально «хвіст
коня»;
Народні назви – сосонка польова,
смерічка, ялинка, кобильник,
свинячі горіхи, хвойка.