2.28M
Categories: psychologypsychology warfarewarfare

Вплив девіантної поведінки військовослужбовців на виконання завдань

1.

ВПЛИВ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НА
ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ

2.

Девіантна поведінка
■ Девіантна поведінка – це система вчинків
або окремі вчинки, що суперечать
уставленим у суспільстві нормам (правовим,
етичним) або нормам психічного здоров’я.

3.

Нормальною в бойовій обстановці
вважається поведінка,
що не виходить за межі правового поля, орієнтована на основний етичний порядок
воєнного часу, не призводить до дезорганізації в колективі та не ставить під загрозу
життя і здоров’я військовослужбовця та його побратимів.

4.

Види
девіантної поведінки

5.

■ Асоціальна – пов’язана з недотриманням правових, моральних, культурних норм,
але не переступає межі закону; таке визначення тісно пов’язане з поняттям
протиправної поведінки.

6.

■ Антисоціальна поведінка - спрямована проти суспільства, його інтересів, грубо
порушує його правові і моральні вимоги; це поняття близьке до поняття
делінквентної поведінки.

7.

■ Делінквентна поведінка - кримінальна, злочинна.

8.

Девіантна поведінка у бойових обставинах

9.

Боягузтво
■ поведінка, за якої військовослужбовець під
впливом страху нехтує як етичні, так і
моральні норми, ставить під загрозу своє
життя та соціальний статус, а також безпеку
інших людей.
■ Боягузтво не те саме, що й страх. Страх на
війні почувають практично всі психічно
здорові люди. Проте самі бойові обставини,
бойове завдання, внутрішньогруповий
розподіл бойових функцій, можливі трагічні
наслідки та інше спонукають учасника
бойових дій долати страх. Боягуз же ігнорує
свої обов’язки, своє минуле і майбутнє,
долі товаришів по службі, йому байдуже до
результату бою — страх цілком опановує
його.

10.

Дезертирство
■ Причинами дезертирства можуть стати
різні обставини — від боягузтва,
психологічної
і
професійної
непідготовленості до бойових дій, до
гіпертрофованого бажання «допомогти
мамі заготовити сіно». Своєрідною
формою дезертирства є невмотивована
відмова військовослужбовця брати участь
у бойових діях, у виконанні конкретного
бойового завдання.
■ Якщо в поведінці військовослужбовців
спрацьовує психологічний закон натовпу,
то можлива й масова втеча з поля бою.
Своєрідними каталізаторами масового
дезертирства стають і негативні явища в
національних і соціальних відносинах, в
матеріально-побутовому
і
бойовому
забезпеченні й керуванні військами.

11.

Зрада
■ Причинами
найчастіше
стають
ідеологічні, релігійні незгоди, різні
обрáзи,
відчуття
ненависті,
презирства,
помсти,
а
також
можливість перейти до противника
заради матеріальної, моральної та
іншої вигоди.
■ Зрада може полягати в повідомленні
противникові стратегічно і тактично
важливої інформації, в саботажі,
диверсіях тощо.

12.

Самоскалічення
■ Це коли військовослужбовець сам собі
завдає тілесних пошкоджень, травм та
поранень, щоб уникнути або припинити
участь у бойових діях. Найчастіше
головною причиною самоскалічення є
боягузтво, хвороблива тривога за
власну долю. Тож аби себе травмувати,
добирають таких способів, щоб опісля
могти нормально жити і працювати у
мирному житті. У таких випадках
девіант керується логікою «меншого
зла», тобто рятує життя коштом
здоров’я.
■ Основні різновиди завдання собі
каліцтв:
самоотруєння,
самозараження,
самообмороження
тощо.

13.

Жорстоке ставлення до населення
■ Важливу роль у формуванні жорстокого
ставлення до населення має загальне
озлоблення людей на війні та бачення
противника в кожній людині.
■ Жорстокі розправи з населенням, що
так чи інакше сприяє ворогові,
відбувалися в усі часи. Якщо вірити
переказам, то захопивши Трою, грекитріумфатори стратили всіх осіб чоловічої
статі, старших за десять років, а жінок і
дітей продали в рабство.

14.

Мародерство
Причини мародерства можуть бути різні:
— прагнення здобути давно і дуже бажану річ
— особиста схильність військовослужбовця до
наживи
— цікавість до «речей з війни»
— прагнення девіанта так би мовити
зафіксувати перемогу та свою перевагу над
противником
— традиція і мода до накопичення особистих
«трофеїв».
Загальною умовою, що сприяє розвитку
цього відхилення, є відсутність дисципліни у
військах, а це перетворює війну на грабіж

15.

Пияцтво
■ надмірне
вживання
спиртних
напоїв, що не досягло рівня
фізичної залежності організму від
алкоголю. З психологічного погляду,
це своєрідна компенсація, спроба
психологічно
вимкнутися
з
загрозливої
ситуації,
подолати
страх, забути про втрати.

16.

■ Наслідки вживання спиртного перед боєм вкрай згубні. Зокрема, вже в перші хвилини
бою в осіб, що вжили алкоголь, зростає частота дихання, виникає загальна слабкість,
тремтять кінцівки, порушується увага, сприйняття, емоційні процеси тощо. Такий боєць
бачить лише малу частину поля бою, не може вести прицільний вогонь по
противникові, не здатний точно регулювати свої дії тощо. Тому з пияцтвом у бойовій
обстановці активно борються практично в усіх арміях світу.
■ Настрій у сп’янілих украй нестійкий. Безмежна приязнь раптово й без причин
обертається лютою ненавистю і садистською жорстокістю навіть щодо найближчого
друга або однополчанина.
■ У мирний час ця безпідставна злість спонукає простого обивателя схопити кухонний
ніж, сокиру чи сковорідку. А от поміж військовослужбовців конфлікти, що виникли після
спільної пиятики, іноді закінчуються стріляниною.

17.

18.

Що відбувається з організмом при
вживанні алкогольних напоїв?

19.

Вже при концентрації алкоголю в 1 проміле – слабне слух.

20.

Порушення «окоміру» й відчуття простору

21.

Порушення зору – двоїння в очах

22.

Зниження смакової та нюхової чутливості

23.

Убивство командирів і товаришів по
службі
■ Крайній спосіб усунути перешкоду на шляху самоствердження або піднесення
особового статусу.
■ Такі вбивства найчастіше стаються тоді, коли командир або товариш по службі є
для девіанта своєрідною зовнішньою інстанцією сумління чи провини,
моральним суддею, що заважає реалізувати будь-яку аморальну чи асоціальну
мету.

24.

Самогубство
■ Явище особливе і малозрозуміле. По суті, воно є формою інфантильної втечі зі
стресової ситуації.
■ Практично завжди спусковим механізмом суїциду є така особистісна криза, яку
людина не може подолати власними силами і яку вона переживає як могутню
емоційну драму. Конфліктна ситуація стає суїцидозагрозною, коли сам
військовослужбовець сприймає її як надважливу, гранично складну, а свою
спроможність її розв’язати ‒ недостатньою.
■ Зазвичай вирізняють такі різновиди суїциду:
- істинний (усвідомлений, «твердий», запланований, цілеспрямований);
- афективний (що виник під впливом раптової гострої психотравмівної події);
- демонстративний (помилковий, з наміром тільки «налякати» авторитетних осіб, але
лишитися живим)

25.

Який вплив має девіантна поведінка на
виконання завдань?
■ Від деяких девіантних вчинків нерідко залежить життя
багатьох військовослужбовців та успіх бойової операції.
■ Є відхилення,
(самогубство).
що
пригнічують
військовослужбовців
■ Є відхилення, які руйнують психічне здоров’я воїнів,
розладнують взаємодію (пияцтво), унаслідок чого значно
зростає
навантаження
на
військовослужбовців
(дезертирство, самокаліцтво).
English     Русский Rules