Бойове застосування підрозділів ППО СВ ЗС України

1.

ФАКУЛЬТЕТ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ імені ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
Тема 2: Бойове
застосування приданих та
підтримуючих підрозділів
Заняття № 3:
“Бойове застосування підрозділів
ППО СВ ЗС України”

2.

Навчальна та
ознайомити
громадян України
з основами
виховна
мета
протиповітряної оборони, підрозділами ППО
бригади та армійської авіації Сухопутних військ
Збройних Сил України, їхніми завданнями та
бойовими
можливостями
по
прикриттю
підрозділів.
довести до тих, хто навчається,
тактикотехнічні
характеристики
основних
зразків
озброєння та військової техніки підрозділів
протиповітряної оборони та армійської авіації.
виховувати
у
студентів
почуття
відповідальності за якісне надбання нових знань
та умінь.

3.

Література
Бойовий статут Сухопутних військ Збройних
Сил України. Ч. ІІ. (Батальйон, рота): наказ
командувача Сухопутних військ Збройних Сил
України від 29 грудня 2010 р. № 574. – К.: МОУ,
2010.
Бойовий статут військ ППО, ч. II, 1998 р.
Наставление
войскам
противовоздушной
обороны Сухопутных войск, 1969 г.;
Додаткова:
Тактика: підручник / В.В. Вишняков, Г.А.
Дробаха,
А.А.
Каленський,
Є.Б.
Смірнов;
Видавничо-поліграфічний
центр
“Київський
університет”. – К., 2009.
Тактика
загальновійськових
підрозділів:
навчальний посібник / О.П. Романенко, В.І. Шарий,
В.О. Варюхін та ін.; Мін-во оборони України; – К.:
АЗСУ, 1998.

4.

Навчальні
питання
1. Основи бойового застосування
підрозділів протиповітряної оборони
та армійської авіації Сухопутних
військ Збройних Сил України
2. Тактико-технічні характеристики
основних зразків озброєння та
військової
техніки
підрозділів
протиповітряної
оборони
та
армійської авіації.

5.

Перше навчальне
питання
Основи бойового застосування
підрозділів протиповітряної
оборони та армійської авіації
Сухопутних військ Збройних
Сил України

6.

Протиповітряна оборона
- бойові дії сил і засобів ППО, щодо нанесення
повітряному противнику ураження і відбиття
його ударів по військах та об’єктах, що
прикриваються, а також комплекс заходів, що
вживаються для зменшення ефективності ударів
повітряного противника.

7.

Мета
протиповітряної оборони
завдання
повітряному
противнику ураження у повітрі,
відбиття його ударів по військам,
що прикриваються,
збереження їх боєздатності і
створення умов для виконання ними
поставлених завдань.

8.

Способи ведення протиповітряного
бою
Пiдроздiли ППО в залежності вiд бойового
завдання, наявності сил та засобів, дій
повітряного
противника
можуть
застосовувати
такі
способи
ведення
протиповітряного бою:
зосередження вогню по найбільш важливим
цілям для їх надійного ураження;
розосередження
вогню
для
завдання
повітряному противнику максимальних втрат;
самостійне
ураження
противника
батареями,
установками
та
бойовими
машинами.

9.

Маневр підрозділами, вогнем та
ракетами
Маневр підрозділами, вогнем та ракетами (боєприпасами)
здійснюється для створення в короткі строки найбільш вигідного
бойового порядку, зосередження зусиль на прикритті частин,
підрозділів, які вирішують в даний момент головні завдання, а
також для відновлення порушеної системи вогню засобів
протиповітряної оборони або виходу з-під можливих ударів
противника.
Маневр
пiдроздiлами
(обслугами)
здійснюється
шляхом
переміщення їх на iншi напрямки або перебудовою їх бойового
порядку.
Маневр вогнем містить в собі: зосередження вогню по важливим
цілям, розподіл вогню при одночасному або послідовному
знищенню цілей та перенесенням вогню на нові цiлi.
Маневр ракетами (боєприпасами) здійснюється перерозподілом
ракет (боєприпасів) мiж пiдроздiлами (обслугами).

10.

Завдання
протиповітряної оборони бригади
часткові:
в обороні
прикриття батальйонів першого ешелону особливо у напрямку
зосередження основних зусиль бригади;
загальні:
прикриття батальйонів другого ешелону бригади під час його
ведення ірозвідки
повітряного
противника та сповіщення військ,
висування
введення
в бій;
що
прикриваються;
прикриття
артилерії і КП бригади, а також підрозділів які діють в
заборона
ведення противником повітряної розвідки;
смузі
забезпечення.
знищення засобів повітряного нападу в польоті;
наступі
боротьба з повітряними десантами, аеромобільним військами
в
противника
у польоті.
прикриття
підрозділів бригади в вихідному районі, при висуванні,
розгортанні, на рубежі переходу в атаку;
батальйонів першого ешелону, які діють на НГУ, а також тих хто
відбиває контратаки резервів противника;
артилерію і КП бригади;
батальйонів другого ешелону при введенні їх в бій, а також тих
хто має найбільший успіх.

11.

Підрозділи протиповітряної
оборони
призначаються для радіолокаційної розвідки
повітряного противника й оповіщення про нього
своїх військ, прикриття та захисту угруповань
військ, пунктів управління, аеродромів, тилових
та інших об'єктів від ударів противника з повітря,
боротьби
з
його
авіацією,
крилатими,
оперативно-тактичними і тактичними ракетами,
повітряними десантами в польоті та повітряними
елементами розвідувально-ударних комплексів.
Усі штатні сили та засоби ППО бригади об’єднані у
зенітний ракетно-артилерійський дивізіон.

12.

Зенітний ракетно-артилерійський
дивізіон
– тактико-вогневий підрозділ бригади
призначений для прикриття головних
сил бригади в різних видах бою від
ударів літаків, вертольотів та інших
засобів повітряного нападу противника
з гранично малих, малих та середніх
висот.

13.

ЗРАДН
Зенітний
ракетно-артилерійський
дивізіон
Командування
Зенітна ракетноартилерійська батарея
Батарея управління
і радіолокаційної
розвідки
Зенітна артилерійська
батарея (ЗУ-23-2)
Взвод
забезпечення
Штаб
Зенітна ракетна
батарея (ПЗРК)
Група
регламенту та
ремонту

14.

Можливості ППО
Зенітні підрозділи бригади спроможні:
прикрити на малих та середніх висотах:
2-3 мб (тб) , БрАГ та ПУ бригади;
Засоби ППО бригади за один цикл стрільби
спроможні знищити:
повітряних цілей – 3 од. при витраті 1 б/к –
4 од.
Засоби ППО мбр за умов витрати 1 бк та
максимальних перешкод противника здатні
уразити до 14 цілей.
(Потенційні можливості без урахування втрат
ЦК).
При ударі по бригаді групи до 20 бойових
літаків ефективність ППО складає 15-20 %.

15.

Зенітна ракетно-артилерійська батарея
ЗСУ 2С6 (“Тунгуска”)
Зенітна ракетноартилерійська батарея
зенітний ракетновідділення управління
артилерійський
взвод
відділення управління
транспортне
відділення
ЗСУ 2С6 – 3 од.
ПУ-12М – 1 од.
ТЗМ 2Ф77 – 6 од.

16.

Зенітна ракетно-артилерійська батарея
ЗСУ 23-4 (“Шилка”); БМ 9А35 (9А34) (“Стріла-10”)
Зенітна ракетноартилерійська батарея
зенітний
самохідноартилерійський
взвод
зенітний
ракетний
взвод
відділення
управління
транспортне
відділення
ЗСУ-23-4 – 4од.
9А34 – 3 од.
ПУ-12М – 1 од.
ТЗМ
2Т210 – 2 од.

17.

Зенітна артилерійська батарея
(ЗУ-23-2)
Зенітна артилерійська
батарея
Зенітний
артилерійський
взвод
Відділення
управління
ГАЗ-66 – 1 од.
ЗУ-23-2 – 4 од.
ГАЗ-66 – 4 од

18.

Зенітна ракетна батарея
ПЗРК 9К38 (“Ігла”)
зенітна ракетна
батарея
зенітний ракетний
взвод
ПМ 9П516-1(9П519-1) – 9 од.
БТР (БМП, МТЛБ) – 3 од.
відділення
управління
ПУ-12М – 1 од.

19.

Можливості дивізіону
Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон здійснює розвідку
повітряного противника радіолокаційними станціями взводу
управління (пункту управління), зенітних самохідних установок,
радіопеленгаторами, оптичними приладами на гранично малих,
малих та середніх висотах на місці та під час руху.
Дивізіон спроможний:
виявити засоби повітряного нападу на дальності до 45 км на
малих висотах.
одночасно супроводжувати і вести вогонь по 15 – 17
повітряним цілям.
знищити під час витрати одного боєкомплекту ЗКР у
складних умовах 2 - 4 засоби повітряного нападу, у звичайних
умовах 6-8 засобів повітряного нападу.
Дивізіон здатний вести ефективну боротьбу з крилатими
ракетами, літаками, вертольотами, що летять на дальностях
до 5 км ЗРК, 2,5 км ЗАК і зі швидкістю 300 – 500 м/с.
Час розгортання у бойовий порядок батареї з похідного 3-5 хв.

20.

Розвідувальні можливості дивізіону
Підрозділи
ППО
бригади
мають
високі
розвідувальні
можливості по своєчасному виявленню низько літаючих цілей
противника, їх розпізнаванню та оповіщенню з використанням
автоматизованих комплексів управління.
Р о з в і д у в а л ь н і м о ж л и в о с т і характеризуються
дальностями виявлення та розпізнавання повітряних цілей на
різних висотах з заданою імовірністю, кількістю одночасно
супроводжуємих та видаваємих цілей на КП (ПУ), можливістю
ведення розвідки під час руху.
Так, РЛС ППРУ–1 здатна виявити цілі з ймовірністю 0.5 з
відстанню до 45 км, а його апаратурою об’єму, передачі та
відображенню даних повітряної обстановки (АСПД-12) передати
в зенітні підрозділи данні про 5-6 цілей за 10 с., пасивні
радіопеленгатори виявляють повітряні цілі на відстані 10-15
км. Вказані відстані виявлення відповідають
0,5–2 хв
підлітного часу повітряних цілей до кордонів зони ураження
(вогню) зенітними засобами бригади.

21.

Маневрові можливості зенітних підрозділів бригади
Маневрені
м о ж л и в о с т і характеризуються
часом розгортання в бойовий порядок і часом
згортання в похідний порядок, швидкістю пересування,
прохідністю та запасом ходу, часом переносу вогню,
можливістю ведення розвідки та вогню під час руху
або з короткої зупинки.
Маневрові можливості зенітних підрозділів бригади
забезпечують безперервну підтримку підрозділів
бригади в різних видах бою та марші, так як вони
здатні вести вогонь, як з місця так в русі.
Маневр вогнем зенітні підрозділи можуть здійснювати
в смузі 5-8 км, що забезпечує прикриття батальйону, як
в наступі так і в обороні. При цьому забезпечується
перенос вогневих зусиль зенітних підрозділів на любий
напрямок з якого авіація противника буде наносити
удар по батальйону.
Час переносу вогню з одних цілей на інші складає 15-20
с, що відповідає ешелонуванню малих груп авіації
противника по глибині при зосередженому ударі.

22.

Армійська авіація Сухопутних військ
Збройних Сил України
призначена для виконання завдань у різноманітних
умовах загальновійськового бою.
Частини і підрозділи армійської авіації ведуть
розвідку, знищують бойову техніку та живу силу
противника при обороні наших військ, здійснюють
вогневу підтримку під час наступу чи контратаки,
висаджують тактичний десант, доставляють
у вказані райони бойову техніку та особовий склад,
евакуйовують
поранений
особовий
склад
та виконують інші важливі завдання.
Організаційно армійська авіація складається з полків,
до штату яких входить 2(3) вертольотні ескадрильї,
які мають по 5 ланок (в ланці 4 вертольоти).
Вертольотні ескадрильї можуть бути озброєні
вертольотами Мі-24, Мі-8, Мі-26 або бути змішані.

23.

Армійська авіація здійснює авіаційну підтримку
військ і виконує: вогневі, десантно-транспортні
та спеціальні завдання.
До вогневих завдань відносяться:
1. Знищення рухомих, головним чином броньованих,
об’єктів на передньому краї і в тактичній глибині;
2. Знищення повітряного десанту і аеромобільних
частин (підрозділів) в районі висадки;
3. Прикриття від ударів авіації та повітряної
розвідки противника;
До десантно-транспортних завдань відносяться:
1.
Десантування
тактичних
(оперативнотактичних) повітряних десантів;
2. Забезпечення прольоту тактичного повітряного
десанту в район десантування та підтримка
бойових дій;
3.
Перевезення
військ,
техніки,
вантажів
продовольства та ПММ.

24.

До спеціальних завдань відносяться:
1. Повітряна розвідка противника,
радіаційна, хімічна та інженерна розвідка
місцевості;
2. Радіоелектронне подавлення;
3. Мінування з повітря;
4. Постановка димових завіс;
5. Пошуково-рятувальні роботи.

25.

Основними способами бойових дій підрозділів
армійської авіації є:
- удари вертольотів за викликом;
Атака вертольота за викликом

26.

одночасні
або
послідовні
удари
вертольотів за раніш визначеним планом
- самостійний пошук і знищення об’єктів;
Атака вертольотів за раніш визначеним планом або у ході
самостійному пошуку

27.

- удари бойових вертольотів із засідки.
Атака вертольота із засідки

28.

Ведення повітряної розвідки з вертольота

29.

Бій вертольоти, як правило, ведуть на малій і гранично
малій висоті. Швидкість і висота їх польоту залежать від
положення противника, погодних умов і місцевості.
При висуванні з глибини і маневрі в межах тилових
районів своїх військ вони летять горизонтально на
висоті близько 15м., по мірі наближення до тилового
кордону частин першого ешелону переходять на режим
польоту з огинанням рельєфу місцевості, що, ускладнює
їх виявлення радіолокаційними засобами розвідки
противника.
Над бойовими порядками підрозділів першого ешелону і
перед фронтом своїх військ вертольоти летять на висоті
3-5м.
Для вертольотів в ході бойових дій створюються:
основні і запасні райони зосередження,
очікувальні райони,
передові пункти,
основні і запасні вогневі позиції.

30.

Райони зосередження обираються на відстані до 70км.
там де є можливість укрити або замаскувати вертольоти.
На маршрутах підльоту до переднього краю призначають
очікувальні райони. Їх займають на короткий час, поки
ведеться дорозвідка цілей і уточнюються бойові позиції
(вогневі рубежі).
Передові пункти призначаються на видаленні 20 – 25км.
від переднього краю в цілях поповнення боєприпасами і
паливом.
Вогневі рубежі визначаються на відстані 3-8км. від об'єкту
удару. Займаються вони завчасно або в ході бою з таким
розрахунком, щоб можна було раптово атакувати.

31.

Передбачається, що із засідок вертольоти завдаватимуть ударів
в режимі висіння з підходом до цілей на граничну дальність.
Атака вертольота з положення зависання

32.

В інших випадках атака може проводитися при інших режимах
польоту.
Атака вертольота з місця і з горизонтального польоту

33.

Сучасні вертольоти, озброєні ПТКР, НАР і НУРС потужним
стрілецько-гарматним
озброєнням,
стали
високоефективним засобом ураження наземних цілей.
Атакують вони, як правило, раптово, здійснюючи переліт
в район можливого застосування невеликими групами, на
висоті 5-15м., при цьому максимально використовують
для маскування рельєф місцевості. З'являючись в зоні дії
наземних засобів ППО всього на 25-50с. (а в перспективі
час може скоротитися до 15-25с.).
Так під час атаки броньованої техніки витрачається на:
набір висоти 5-14с.
визначення дальності до мети і вирівнювання 5-12с.
прицілювання, пуск і наведення ПТКР 12-16с.
зниження (посадка) 4-8 с.

34.

Вони завдають удару з декількох напрямків уражаючи цілі на
відстанях 4-6км (8-10км).
Застосування вертольотами багатозарядних некерованих
авіаційних ракет (НАР)

35.

Сумісні дії вертольотів і штурмовиків проти танкової колони

36.

Бойовий порядок армійської авіації повинен відповідати замислу
бойових дій, забезпечувати виконання бойового завдання і прориву ППО
противника, зручне і безперервне управління, свободу маневру і
пілотування, безпеку польоту.
В залежності від встановлених параметрів (дистанції, інтервалу,
швидкості) бойові порядки можуть мати вигляд:
зімкнутого,
розімкнутого або
розсердженого строю.
В зімкнутих бойових порядках вертольоти розміщуються
відносно один одного на максимальних відстанях, що
забезпечують безпеку пілотування і можливість одночасного
застосування засобів ураження.
В розімкнутих бойових порядках вертольоти в підрозділах і самі
підрозділи слідують на збільшених інтервалах і дистанціях в
межах візуальної або радіолокаційної видимості. Політ в такому
бойовому порядку забезпечує більшу свободу пілотування і
маневру, а також покращує умови для знаходження наземних
цілей і спостереження за повітряним простором. Максимальні
відстані і інтервали в розімкнутих бойових порядках
обмежуються відстанню зорового або радіолокаційного зв’язку, а
мінімальні повинні виключати можливість ураження двох
сусідніх вертольотів однією зенітною ракетою або звичайним
зарядом.

37.

В розсерджених бойових порядках екіпажі і підрозділи
виконують політ не бачачи один другого. Положення їх в
повітрі обумовлено порядком виконання бойового
польоту і метеорологічними умовами. При польоті в
розсерджених бойових порядках екіпажам призначаються
вибрані маршрути, ешелони і часові інтервали, які
виключають можливість зіткнення вертольотів.
Перелічені
види
бойових
порядків
можуть
застосовуватися в одному бойовому польоті в різних
варіантах.
Наприклад:
полк може виконувати політ в розсердженому бойовому
порядку по - ескадрильно;
ескадрильї можуть діяти в розімкнутих бойових
порядках,
а ланки - в зімкнутих.

38.

Друге навчальне
питання
ТТХ засобів ППО

39.

Зенітний гарматно-ракетний комплекс 9К35
«Стріла-10М»
Зенітний гарматно-ракетний комплекс 9К35 «Стріла-10М»
призначений
для
безпосереднього
прикриття
механізованих та танкових підрозділів на полі бою.
Рік прийняття на озброєння - 1979;
Бойова
маса,
т
12,3;
Екіпаж/обслуга,
чол.
3;
База - БТ-ЛБ;
Швидкість руху, км/год.:
по ґрунту - 20-40;
по шосе - 62;
на плаву - 5-6;
Запас ходу по пальному , км - 500;
Перешкоди, які долаються:
макс. кут підй., град. - 35;
ширина рову, м - 2,5;
висота стінки, м - 0,8;
Зона ураження:
по висоті - від 25 до 3000;
по дальності - від 800 до 5000;
Максимальна швидкість цілі, м/с:
на зустріч - 417;
вдогін - 305;
Імовірність
ураження
цілі
1 ракетою - 0,1-0,4;
Розвідувальні можливості:
тип РЛС ЗРК (ЗАК) - пасивний
радіопеленгатор 9С16;
Дальність
виявл.
повітряних
цілей, м:
на мінімальній висоті - 10000;
на максимальній висоті 20000;
Кількість ракет в одному БК, шт 8;
Час переведення комплексу
з
похідного
положення
в бойове, сек - 30;
Цикл стрільби, сек. - 12;

40.

Зенітний гарматно-ракетний комплекс 9К22 «Тунгуска»
Зенітний гарматно-ракетний комплекс 9К22 «Тунгуска»
призначений для прикриття механізованих та танкових
підрозділів від засобів повітряного нападу.
Рік прийняття на озброєння 1982;
Бойова маса, т - 14,2;
Екіпаж/обслуга, чол. - 4;
Швидкість руху, км/год.:
по ґрунту - 30;
по шосе - 60;
Запас ходу по пальному, км - 500;
Перешкоди, які долаються:
макс. кут підй., град. - 32-35;
ширина рову, м - 2,0;
висота стінки, м - 0,7;
Тип ракети (гармати) - 9М31
(30 мм);
Вогневі можливості:
дальність ближньої
та дальньої межі зони
ураження, м:
ракетний канал - 200/8000;
гарматний канал - 0/4000;
Максимальна швидкість цілі, м/с:
ракетний канал - 500;
гарматний канал - 500;
Імовірність ураження цілі 1 ракет.
- 0,65-А/0,55-ВВП;
Розвідувальні можливості:
тип РЛС ЗРК (ЗАК) - СОЦ;
Дальність виявл. повітряних цілей,
м:
на мінімальній висоті - 10000;
на максимальній висоті 18000-20000;
Кількість ракет (пострілів)
в одному БК, шт - 1936;
Час переведення комплексу
з похідного положення
в бойове, хв - 4;
Цикл стрільби, сек. - 8-10;
Час заряджання, хв:
ракетний канал - 420-21;
кумелетний канал - 25-100;
Додаткове озброєння 7,62 мм
кулемет ККТ;

41.

Зенітний артилерійський комплекс “Шилкаˮ
Зенітний артилерійський комплекс “Шилкаˮ призначена для
безпосереднього прикриття наземних військ, знищення повітряних цілей
на дальностях до 2500 м і висотах до 1500 м, що летять зі швидкістю до
450 м/с, а також наземних (надводних) цілей на дальності до 2000 м з
місця, з короткою зупинки і в русі.
Бойова маса, т
- 19
Екіпаж, чол.
- 4
Габаритні розміри, мм:
довжина
- 6535
ширина
- 3125
висота в похідному положенні
- 2576
висота в бойовому положенні
- 3572
кліренс
- 400
Бронювання, мм
- до 15
Озброєння 4х23-мм гармати 2А7 (артсистема АЗП-23
«Амур»)
Боєкомплект
- 4964
постріли
Дальність стрільби по повітряних цілях, м - 2500
Максимальна швидкість по шосе, км/год - 50
Запас ходу по шосе, км
- 450
Перешкоди, що долаються:
висота стінки, м
- 1,1
ширина рову, м
- 2,8
глибина броду, м
- 1,07

42.

Переносні зенітні ракетні комплекси “Іглаˮ та “Ігла-1ˮ
Переносні зенітні ракетні комплекси “Іглаˮ та “Ігла-1ˮ призначені для
ураження низько літаючих вертольотів і літаків противника на зустрічних
й паралельних курсах в умовах впливу природних та штучних теплових
перешкод.
Переносні зенітні ракетні комплекси
“Іглаˮ
Переносні зенітні ракетні комплекси
“Ігла-1ˮ
Комплекс
9К310 "Ігла-1"
9К38 "Ігла"
Ракета
9М313
9М39
Зона ураження, км
1..5,2 / 0,5..3
1..5,2 / 0,5..3,3
- по дальності (в
наздоганяння / назустріч)
- по висоті (в
0,01..2,5/0,01..2 0,01..2,5/0,01..2
наздоганяння / назустріч)
- по параметру
до 2,5
до 2,5
Імовірність
ураження
0,44..0,59
0,45..0,63
винищувача однією ЗУР
Максимальна швидкість
цілей, які уражаються
320/360
320/360
(назустріч / навздогін), м/с
Швидкість польоту ЗКР,
600
600
м/с
Вага ракети, кг
10,8
10,8
Вага бойової частини, кг
1,17
1,17
Рік прийняття на
1981
1983
озброєння

43.

Зенітний артилерійський комплекс ЗУ 23-2
Технічні характеристики ЗУ-23-2:
Маса
- 950 кг.
Розрахунок
- 5 чол.
Час розгортання
- 1,5 хв.
Боєкомплект
- 200 шт.
Габаритні розміри:
довжина
- 4570 мм.
ширина
- 2880 мм.
висота
- 1870 мм.
кліренс
- 360 мм.
Бойові характеристики:
Скорострільність двох гармат
- 400 (2х200)
постр./хв.
Дальність стрільби по наземних цілях
- 2,5 км.
Дальність стрільби по повітряних цілях
- 1,5 км.
Максимальна швидкість цілі, що уражається - 320 м /с.
Імовірність поразки
- 0,12

44.

Вертоліт Ми-24
Злітна вага
- 11,5 т
Практична стеля
- 4 500 м
Бойове навантаження
- 1,5 т
Швидкість
- 560 км/год
Десант
- 8 чол.
Тактичний радіус дії
- 180 км
Озброєння:
КАР 8х «ШТУРМ-В»
НАР - С-5, С-8
АБ калібром до 500 кг
Гармата 1×12,7 (1×30); 2хВСМ −1.
Вертоліт Мi-8МТ
Озброєння:
НАР - С-5, С-8
АБ калібром до 500 кг
Гармата 1×12,7 (1×30); 2хВСМ −1
Швидкість
- 220 км/год
Десант
- 24 чол.
Тактичний радіус дії
- 170 км
Злітна вага
- 13 т
Бойове навантаження
-4т
Практична стеля
- 5 000 м.