9.14M
Category: psychologypsychology

Емоційна сфера людини. Воля. Загальна психологія. Тема 11

1.

ТЕМА 11. Емоційна сфера людини. Воля
Загальна психологія
Лекція – 4 год.

2.

План лекції:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Види емоцій та їх загальна характеристика.
Фізіологічні основи і психологічні теорії емоцій.
Розвиток емоцій та їх значення в житті людини.
Загальна характеристика вольових дій.
Основні психологічні теорії волі.
Фізіологічні і мотиваційні аспекти вольових дій.
Структура вольової дії.
Вольові якості людини та їх розвиток.

3.

Своєрідне забарвлення відчуттів, яке характеризує наше ставлення
до окремих якостей предмета, називається емоційним тоном
відчуттів

4.

Емоції
У психології під
емоціями розуміють
психічні процеси, що
протікають у формі
переживань,
відображаючи особисту
значимість та оцінку
зовнішніх і внутрішніх
ситуацій для
життєдіяльності
людини.

5.

Характеристика емоцій
1. Суб’єктивність.
2. Сприяння у реалізації потреб та цілей.
3. Регулювання діяльності людини.

6.

Класифікація емоцій
Емоції
Власне
емоції
Настрої
Емоційний
стрес
Афекти

7.

Емоції з точки зору впливу на
діяльність
Емоції
Стенічні
Астенічні

8.

Астенічні емоції – це переживання, що
знижують активність людини, розслабляють її
Страждання
Зневіра

9.

Стенічні емоції – такі що
підвищують активність людини
Радість
Злість
Страх

10.

Фундаментальні емоції
Радість
Позитивний емоційний стан, пов’язаний із можливістю
досить повно задовольнити актуальну потребу
Подив
Нейтральна емоція. Реакція на обставини, що виникли
раптово
Страждан
ня
Негативний емоційний стан, пов’язаний із отриманням
інформації про неможливість задоволення
найважливіших життєвих потреб
Гнів
Негативний емоційний стан, протікає у форм афекту, як
реакція на раптові перешкоди на шляху до задоволення
потреб
Відраза
Негативний емоційний стан, що викликається об’єктами,
зіткнення із якими вступає у різке протиріччя з
ідеологічними, моральними чи естетичними принципами
та установками суб’єкта

11.

Фундаментальні емоції
Презирство
Негативний емоційний стан, що виникає при
міжособистісних взаєминах і породжується
неузгодженістю життєвих позицій, поглядів та поведінки
суб’єкта із життєвими позиціями, поглядами та
поведінкою об’єкта
Страх
Негативний емоційний стан, що з’являється при
отриманні суб’єктом інформації про реальну або уявну
небезпеку
Сором
Негативний стан, що виражається у усвідомленні
невідповідності власних помислів, вчинків та
зовнішності не тільки очікуванням оточуючих, а і
власним уявленням про належну поведінку та зовнішній
вигляд

12.

Амбівалентність (подвійність)
емоцій
Неоднозначний характер
емоційних переживань.
Зазвичай,
амбівалентність
викликана тим, що
окремі особливості
складного об'єкта порізному впливають на
потреби і цінності
людини.

13.

Почуття
Основна відмінність емоцій і
почуттів полягає в тому, що
емоції, як правило, носять
характер орієнтовної реакції,
тобто несуть первинну
інформацію про нестачу або
надлишок чого-небудь, тому
вони часто бувають
невизначеними і недостатньо
усвідомленими (наприклад,
неясне відчуття чогось).

14.

Основні відмінності між емоціями
та почуттями
1. Порівняно із емоціями, почуття більш предметні
та конкретні.
2. Емоції більш пов’язані із біологічними процесами,
а почуття – із соціальною сферою.
3. Емоції більшою мірою пов’язані із несвідомим, а
почуття – із свідомістю.
4. Почуття більш тривалі.
5. Почуття виникли у процесі культурно-історичного
розвитку.
6. Почуття, як і емоції, завжди індивідуальні.

15.

Почуття – більш тривалі, ніж
емоції, психічні стани, що
мають чітко виражений
предметний характер. Вони
відображають стійке ставлення
до будь-яких конкретних об'єктів
(реальних або уявних).

16.

Особливу форму переживання
становлять собою вищі почуття,
в яких укладене все багатство
справді людських відносин.

17.

Почуття
Почуття, залежно від предметної
сфери
Моральні
Естетичні
Інтелектуальні

18.

Моральні почуття
Почуття, що
переживаються при
сприйнятті явищ дійсності
і порівнянні цих явищ з
нормами, виробленими
суспільством. Прояв цих
почуттів передбачає, що
людиною засвоєні
моральні норми і правила
поведінки в тому
суспільстві, в якому вона
живе.

19.

Моральні почуття
1. Почуття обов’язку
2. Гуманність
3. Доброзичливість
4. Любов
5. Дружба
6. Кохання
7. Патріотизм
8. Співчуття…
1. Жадібність
2. Егоїзм
3. Жорстокість…

20.

Інтелектуальні почуття
Переживання, що
виникають в процесі
пізнавальної діяльності
людини. Найбільш
типовою ситуацією, що
породжує інтелектуальні
почуття, є проблемна
ситуація.

21.

Інтелектуальні почуття
1. Інтерес
2. Допитливість
3. Радість із приводу відкриття
4. Сумнів у правильності рішення
5. Впевненість у правильності доказу…

22.

Естетичні почуття
Становлять собою
емоційне ставлення
людини до прекрасного в
природі, в житті людей і
в мистецтві.

23.

Естетичні почуття
1. Захоплення
2. Радість
3. Презирство
4. Відраза
5. Туга
6. Страждання…

24.

Пристрасть
Пристрасть становить
собою сплав емоцій,
мотивів, почуттів,
сконцентрованих
навколо певного виду
діяльності або предмета.

25.

«пристрасть завжди
виражається в
зосередженості, зібраності
помислів і сил, їхній
спрямованості на єдину
мету... Пристрасть означає
порив, захоплення,
орієнтацію всіх устремлінь
і сил особистості в одному
напрямку, зосередження їх
на єдиній меті ».
Сергій Рубінштейн

26.

Настрій
Настрій – найбільш
тривалий («хронічний»)
емоційний стан, що
забарвлює всю поведінку.

27.

Відмінність між настроєм та
емоціями
1. Тривалість
2. Менша інтенсивність та менша
предметність, порівняно із емоціями.
3. Узагальнена оцінка обставин.
4. Причини настрою не завжди зрозумілі
людині. В цьому настрій схожий на власне
емоції та близький до несвідомого.

28.

Види настрою
1. Радісний або сумний
2. Веселий або пригнічений
3. Спокійний або роздратований та ін.

29.

Інтелектуальна позиція емоцій
Органічні прояви емоцій – наслідок
психічних явищ.
Фундаментальним психологічним фактом є
уявлення, а наші почуття відповідають
зв’язку, який встановлюється між різними
уявленнями і можуть розглядатися як
конфлікт між уявленнями (Йоган Гербарт).
На початку побутувала думка про суб’єктивну (психологічну) природу емоцій

30.

Розділяв думку Йогана
Гербарта.
Емоції – це, перш за все,
зміни, які
характеризуються
безпосереднім впливом
почуттів на перебіг
уявлень і, в деякій мірі,
впливом останніх на
почуття, а органічні
процеси є лише наслідком
емоцій.
Вільгельм Вундт

31.

Теорія Чарльза Дарвіна
(еволюційна теорія)
Емоції з'явилися в процесі
еволюції живих істот як
життєво важливі
пристосувальні механізми,
що сприяють адаптації
організму до умов і ситуацій
його існування. Тілесні
зміни, які супроводжують
різні емоційні стани
(наприклад, рухи), за
Дарвіном, є не що інше, як
рудименти реальних
пристосувальних реакцій
організму, доцільних на
попередній стадії еволюції.

32.

Психоорганічна теорія емоцій

33.

Теорія Джеймса-Ланге
Виникнення емоцій обумовлене і викликається
зовнішніми впливами як у довільній руховій
сфері, так і в сфері мимовільних актів,
наприклад діяльності серцево-судинної
системи.

34.

Теорія Кеннона-Барда
(таламічна теорія)
Кеннон вважав, що тілесні процеси при емоціях
біологічно доцільні, оскільки служать
попереднім налаштуванням всього організму на
ситуацію, коли від нього буде потрібна
підвищена витрата енергетичних ресурсів. При
цьому емоційні переживання і відповідні їм
органічні зміни, на його думку, виникають в
одному і тому ж мозковому центрі – таламусі.
Пізніше Бард довів, що із емоціями пов’язаний
не таламус, а гіпоталамус та центральні частини
лімбічної системи.

35.

Активізаційна теорія Ліндсея-Хебба
Емоційні стани визначаються впливом
ретикулярною формації нижньої частини
стовбура головного мозку, оскільки ця
структура відповідає за рівень активності
організму. А емоційні прояви, як показали
електрофізіологічні дослідження мозку, є не
що інше, як зміни рівня активності нервової
системи у відповідь на подразник.

36.

Теорія когнітивного дисонансу
(Л.Фестінгера)
Дисонанс – це негативний емоційний стан, що
виникає в ситуації, коли суб'єкт має
психологічно суперечливу інформацією про
об'єкт. Відповідно до цієї теорії, позитивне
емоційне переживання виникає у людини тоді,
коли її очікування підтверджуються, тобто коли
реальні результати діяльності відповідають
наміченим, узгоджуються з ними. Негативні
емоції виникають в тих випадках, коли між
очікуваними і дійсними результатами діяльності
є розбіжність, або дисонанс.

37.

Інформаційна концепція
П.Симонова
Відповідно до цієї теорії, емоційні стани
визначаються якістю та інтенсивністю
актуальної потреби індивіда і оцінкою, яку
він дає ймовірності її задоволення.

38.

Формула Симонова
Е= П Ін − Іс
Е – це емоція, її сила та якість
П – величина та специфіка актуальної потреби
Ін – інформація, що потрібна для
задоволення актуальної потреби
Іс – існуюча інформація, тобто та, якою
людина володіє в даний момен

39.

Емоції проходять загальний для
всіх вищих психічних функцій
шлях розвитку – від зовнішніх
соціально детермінованих форм
до внутрішніх психічних
процесів.

40.

Емоції у новонароджених
Найбільш ранні емоційні
прояви у дітей пов'язані з
органічними потребами.
Сюди відносяться прояви
задоволення і незадоволення
при задоволенні або
незадоволенні потреби в їжі,
сні і т. ін. Поряд із цим, рано
починають проявлятися і такі
елементарні почуття, як
страх і гнів. Спочатку вони
носять несвідомий характер.
Формується «комплекс
пожвавлення»

41.

Емоції у дітей раннього віку
Характерною
особливістю прояву
почуттів у ранньому віці
є їх афективний
характер. Емоційні стани
у дітей в цьому віці
виникають раптово,
протікають бурхливо,
але настільки ж швидко і
зникають.

42.

Емоції дошкільників
Порівняно із раннім
дитинством, виникає
більш значний контроль
над емоційною
поведінкою, виникають
більш складні форми
емоційного життя під
впливом усе більш
ускладених відносин із
оточуючими.

43.

Фрустрація
Це емоційна реакція,
викликана двома
моментами: наявності
сильної мотивованості
досягнення мети
(задоволення потреби)
та перешкодами, які
заважають досягненню
мети.

44.

Функції емоцій та почуттів
1. Регуляторна
2. Оціночна
3. Функція відображення
4. Сигнальна
5. Спонукаюча (стимулююча)
6. Підкріплююча
7. Пристосувальна
8. Комунікативна
9. Функція впливу

45.

Діяльність людини
Дії
Довільні
Мимовільні

46.

Довільні дії здійснюються під
контролем свідомості і
вимагають з боку людини певних
зусиль, спрямованих на
досягнення поставленої мети

47.

Воля
Воля – це свідоме
регулювання людиною
своєї поведінки і
діяльності, виражене в
умінні долати внутрішні
і зовнішні труднощі при
здійсненні
цілеспрямованих дій і
вчинків.

48.

Функції волі
1. Свідома регуляція активності
2. Активізуюча функція
3. Гальмівна функція

49.

Рефлекс як найпростіша мимовільна
дія
Довільні дії формуються
на основі мимовільних.
Найпростіші мимовільні
дії – рефлекси.

50.

Мимовільний характер носять,
зазвичай, і наші виразні рухи:
при гніві ми мимоволі стискає
зуби; при здивуванні піднімаємо
брови або відкриваємо рот; коли
радіємо, то починаємо
посміхатися і т. ін.

51.

Поведінка
Довільна
Мимовільна

52.

Характеристика вольових дій
Найважливішою
особливістю вольових дій,
спрямованих на подолання
перешкод, є усвідомлення
поставленої мети, за яку
треба боротися,
свідомість необхідності
досягти її.
Якщо ступінь
усвідомлення вольової дії
знижений – це
імпульсивна дія.

53.

Поняття волі із позиції
екзистенціалізму
Людина, на думку представників цього
напряму, нічим не може бути пов'язана з
суспільством, і тим більше вона не може бути
пов'язана жодними моральними
зобов'язаннями або відповідальністю.
Людина вільна і ні за що не повинна
відповідати. Будь-яка норма виступає для неї
як придушення його вільної волі.
(Хайдеггер, Ясперс, Сартр, Камю та ін.)

54.

Природниче трактування волі
Воля рефлекторна за своєю природою, тобто
вона проявляється у вигляді відповідної
реакції на впливаючий стимул.
(І.Павлов)

55.

В останні десятиліття набирає силу і
знаходить все більше число
прибічників інша концепція, згідно з
якою поведінка людини розуміється
як від початку активна, а сама
людина розглядається як наділена
здатністю до свідомого вибору
форми поведінки (М. О. Бернштейн,
П. К. Анохін).

56.

Психоаналітична концепція
Неодноразово робилися спроби
конкретизувати уявлення про волю як
своєрідну енергію людських вчинків. Для
представників даного напрямку джерелом
вчинків людей є деяка перетворена в психічну
форму біологічна енергія живого організму.
Сам Фрейд вважав, що це психосексуальна
енергія статевого потягу.
(З.Фрейд, Е.Фромм та інші)

57.

Фізіологічна основа волі
Клітини Беца
Матеріальною основою
довільних рухів є діяльність так
званих гігантських пірамідних
клітин, розташованих в області
передньої центральної звивини
і за своїми розмірами в багато
разів більших за навколишні
нервові клітини. Ці клітини
дуже часто називають
«клітинами Беца» по імені
професора анатомії Київського
університету В. О. Беца, який
вперше описав їх в 1874 р. В
них зароджуються імпульси до
руху і починається пірамідний
шлях.

58.

Фізіологічні основи волі
Премоторна зона кори
Плавність рухів
забезпечується діяльністю
премоторної зони кори, яка
лежить попереду від
передньої центральної
звивини. При враженні
з'являється значна
неспритність.

59.

Фізіологічна основа волі
Префронтальна зона кори
Це структури, що
підтримують
цілеспрямованість вольової
дії. При враженні настає
апраксія – порушення
довільної регуляції рухів та
дій.

60.

Абулія – відсутність волі

61.

Мотиви волі
Мотиви
Основні
Побічні

62.

Структура вольової дії
ІІІ
• Виконання
ІІ
• Боротьба мотивів – прийняття
рішення або намір (не реалізується)
І
• Прагнення – потяг – бажання –
постановка мети

63.

Прагнення
Це мотиви, у яких виявляються потреби
особистості за умов, що відсутні в
найближчій життєвій ситуації, але можуть
бути створені як результат спеціально
організованої діяльності особистості.

64.

Потяг
Характеризується невисоким рівнем
усвідомлення мети. Він переживається як
неясний емоційний порив, незадоволеність
існуючим станом справ. Щось не влаштовує
людину в навколишньому житті, але вона ще
не знає точно що, оскільки потяг не має чітко
вираженої спрямованості на мету.

65.

Бажання
Являє собою більш чи менш чітке
усвідомлення мети. У своїх вищих виявах, які
в психології називаються хотіннями, саме
вони стають підставою вольових дій,
спрямованих на досягнення значущих
особистісних цілей.

66.

Сила волі
Узагальнена здатність
долати значні труднощі,
що виникають на шляху
до досягнення
поставленої мети. Чим
серйозніша перешкода,
яку ви подолали на
шляху до поставленої
мети, тим сильніша ваша
воля.

67.

Цілеспрямованість
Під цілеспрямованістю
прийнято розуміти свідому
і активну спрямованість
особистості на досягнення
певного результату
діяльності. Дуже часто,
коли говорять про
цілеспрямованість,
використовують таке
поняття, як
наполегливість.

68.

Цілеспрямованість
Стратегічна
Оперативна

69.

Впертість
Упертість найчастіше
виступає як негативна
якість людини. Уперта
людина завжди
намагається наполягати на
своєму, незважаючи на
недоцільність цієї дії. По
суті, вперта людина не
володіє своєю волею,
оскільки не вміє управляти
собою і своїми бажаннями.

70.

Ініціативність
Ініціативність полягає в
здатності робити спроби
до реалізації своїх ідей.

71.

Самостійність
Це характеристика волі,
безпосередньо пов'язана з
ініціативністю.
Самостійність
проявляється в здатності
свідомо приймати рішення
і в умінні не піддаватися
впливу різних чинників,
перешкоджаючих
досягненню поставленої
мети.

72.

Рішучість
Полягає у відсутності
зайвих вагань і сумнівів
при боротьбі мотивів, в
своєчасному і швидкому
прийнятті рішень. Перш за
все, рішучість
проявляється у виборі
домінуючого мотиву, а
також у виборі адекватних
засобів досягнення
поставленої мети.

73.

Самоконтроль
Здатність контролювати
власні емоції, думки та
поведінку
English     Русский Rules