Самоконтроль

1. Самоконтроль

САМОКОНТРОЛЬ

2. План

ПЛАН
1. Лікарський контроль
2. Форми лікарського контролю
3. Самоконтроль
4. Правила самоконтролю

3.

Відомий американський вчений Пол
Дадлі сказав:
« ... якби ми використовували свій розум
і ноги більше, ніж будильник і шлунок, то
менше б страждали від хвороб серця
... »
І підрахував, що якщо за допомогою
тренування людина знизить кількість
ударів серця в спокої з 80 ударів в
хвилину до 60, то його серце щодоби
буде робити на 28000 ударів менше, а,
отже, буде більше відпочивати і довше
прослужить.

4.

Лікарський контроль сприяє
дотриманню принципові оздоровчої
направленості всіх фізкультурних і
спортивних заходів. Він спрямований
на вивчення і покращення здоров’я.
Підвищення рівня фізичного розвитку та
фізичної підготовки людей, які
займаються фізичними вправами і
спортом.

5.

Складові лікарського контролю: охорона
здоров’я, стеження за обсягом та
інтенсивністю тренувального навантаження,
підвищення спортивної майстерності,
сприяння масовому розвитку фізичної
культури і спорту, контроль за виконанням
санітарно – гігієнічних і профілактичних
вимог при організації навчально –
тренувальних занять, проведення
оздоровчих заходів і змагань.

6.

Форми лікарського контролю
включають: первинні, повторні та
додаткові обстеження людей,
лікарсько – педагогічні
спостереження травматизмові і
захворювань, обслуговування
спортивно – масових та оздоровчих
заходів, пропаганда фізкультури і
спорту.
На основі результатів первинного
лікарського обстеження і відповідних
документів МОЗ України населення
за станом здоров’я поділяється на
три медичні групи:

7.

До основної медичної
групи відносять людей
без відхилень у стані
здоров’я і тих, хто має
незначні відхилення.
Такий контингент може
займатися фізичною
культурою і спортом без
будь-яких обмежень.

8.

До підготовчої також
відносять людей без відхилень
або з незначними
відхиленнями в стані
здоров’я, але з недостатнім
фізичним розвитком і
недостатньою фізичною
підготовкою. Цей контингент
поступово повинний
освоювати рухові навички та
вміння.

9.

До спеціальної медичної групи
відносять людей, які мають
відхилення в стані здоров’я
постійного або тимчасового
характерові.

10.

У свою чергу спец група поділяється на:
Спец групу «А» - це більша частина контингентові, який має відхилення в стані здоров’я, що
не заважають працювати за навчальною програмою, далі контрольні нормативи для них
розробляються викладачем фізичного виховання і лікарем з урахуванням їх захворювань і
стану здоров’я;
Спец група «Б» - це невелике число контингентові (після операції або із серйозними
захворюваннями), які направляються на спеціальні ЛФК.

11. Самоконтроль – це система спостережень за своїм здоров’ям, фізичним розвитком, функціональним станом, перенесенням тренувальних

САМОКОНТРОЛЬ – ЦЕ СИСТЕМА СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА СВОЇМ
ЗДОРОВ’ЯМ, ФІЗИЧНИМ РОЗВИТКОМ, ФУНКЦІОНАЛЬНИМ
СТАНОМ, ПЕРЕНЕСЕННЯМ ТРЕНУВАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ І
ЗМАГАНЬ.
Основні його завдання:
усвідомити необхідність уважного
ставлення до свого організму,
засвоїти простіші методи
самоспостереження і вміти їх
записувати,
навчитися аналізувати й оцінювати
показники самоконтролеві.

12.

Самоконтроль для кваліфікаційних спортсменів включає
об’єктивні та суб’єктивні показники: самопочуття, настрій,
працездатність, сон, апетит, больові відчуття, бажання
тренуватися, пульс, ортостатичну пробу, масу, життєву ємкість
легенів, силу правої та лівої кісті, навантаження, порушення
режимові, спортивні результати тощо.

13.

Самопочуття – суб’єктивне відчуття людиною свого стану. Характеризується як хороше,
задовільне, погане (у цьому випадку відмічається в’ялість, апатія, слабшає увага та ін.).
Сон – дуже чутливий показник стану організму людини. Розпізнають міцний, спокійний і
неспокійний сон, а також його тривалість і глибина.
Апетит – відмічають як «гарний», «задовільний», «знижений», «поганий». Погіршення його
пов’язують із захворюванням або порушенням тренувального процесу.
ЧСС (частота серцевих скорочень) – надзвичайно інформативний показник стану
організму людини, тренованість його серцево-судинної та дихальної системи. У стані
спокою ЧСС в різних людей коливається від 40 до 80 уд/хв. У дівчат і жінок на 3,5 ударів
більше, досяягає130-150,а при значних та великих навантаженнях – до 200 і більше уд/хв.

14.

Дихання. Стан системи дихання визначають
за життєвою ємкістю легенів (ЖЕЛ) за
допомогою водяного або сухого
спірометра (у юнаків цей показник
становить 4000 – 4,500 см3, у дівчат – 3000 3,500см3. У добре тренованих може
досягати 6000-7000 см3).
Під час самоконтролю використовують
проби із затримкою дихання на вдиху та
видиху.
Спробу виконують так:
відпочинок сидячі – 5хв, глибокий вдих,
видих, глибокий вдих, затримка дихання.
Фіксується година затримки: менше1 хв.
«погано», від 1-2 хв. «задовільно», більше 2
хв. «добре».

15.

Кращою формою організації самоконтолю є ведення
щоденника. Накопичені в ньому записи полегшують планування
тренувального процесу, дозволяють виявити на початковій стадії
процеси перевтоми і перетворення, вносити корективи в
тренувальний процес.
У щоденнику самоконтролю
необхідно коротко відмічати
суть тренування і незвичні
відчуття: больові відчуття у
м’язах, у голові, у правому та
лівому боках і в області серця,
які можуть наставати при
порушеннях режиму дня, при
загальній втомі.

16. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

На що спрямований лікарський контроль?
Які форми лікарського контролю ви знаєте?
Що таке самоконтроль?
Основні завдання самоконтролю?
Який тиск має бути у молодої здорової
людини?
Чому частішає пульс?
Чим відрізняється треноване серце від
нетренованого серця?