Музична культура Індії

1.

Музична культура Індії

2.

Витоки різнобарвної і самобутньої музики Індії сягають перших
індійських цивілізацій. Музичне мистецтво Індії багате й різноманітне.
Його особливий колорит — мелодика, ритмика — дуже впізнаваний, його
неможливо сплутати ні з чим іншим.
Індійська музика не має конкретної
дати народження. Індуси вважали, що
таке мистецтво дано вищими
силами як дар кожній людині, яка
живе на землі. Музика згадується у
«Ведах» як мистецтво богів.
Сарасваті — індійська богиня знань, музики і
мистецтва

3.

Поряд з культовою, храмовою існувала народна та світська (придворна)
музика. У суспільстві музичному мистецтву надавали великого
значення. Вважали, що воно має чудодійну силу, впливає на природу,
тварин. Співом, на думку давніх індусів, можна викликати навіть пожежу.

4.

В основі індійської класичної музики семизвучна
гама, що ділиться на 22 неоднакових інтервали,
серед них деякі складають менше чверті тону.
Індійцям загалом притаманні космологічні
уявленні про музику: сім звуків символізували сім
відомих на той час планет Сонячної системи.
Звук розглядали як енергію космосу, а ритм — як
розвиток Всесвіту.
Для теорії музики, що розробляли індуси,
притаманна числова містика (число 7 вважали
священним).
Раджа Раві Варма. Виконавиця на ситарі

5.

Індійська музика монодійна, тобто
одноголосна. В її основу покладено
мелодичний наспів — рагу. Раги
відповідали певним порам року, доби,
наприклад, вранішня para, полуденна,
вечірня
тощо.
Кожному
звуку
відповідав поетико-колірний символ.
Рагу можуть виконувати кілька годин.
Широкий емоційний набір раг: раги
суму і розлуки, раги внутрішнього
спокою і вмиротворення тощо.

6.

Для індійського вокального мистецтва
характерні
колоратурний
спів,
мелізматика (наприклад, трелі горлом чи
язиком).
Висока культура виконання передбачала
імпровізацію — вокальну та інструментальну.
У період мусульманського завоювання (з
VII ст.) музична культура індійського
регіону, переважно північного, увібрала
низку традицій та інструментів арабської
музики,
а
в
період
європейського
колоніального панування — елементи
музики Європи.

7.

ІНДІЙСЬКІ
МУЗИЧНІ
ІНСТРУМЕНТИ

8.

В Індії з давніх-давен поширені музичні інструменти всіх основних груп
— струнні, духові, ударні. Цікаво, що сучасні індійські музиканти грають
на них, точно дотримуючись стародавніх традицій.

9.

Віна
—
старовинний
семиструнний щипковий інструмент має вигляд лютні Має
два круглих резонатора. Грають
плектром. Існує близько 20
різновидів. За ніжний і багатий
відтінками тембр віну називають
царицею струнних. Вважається
важким
для
вивчення
інструментом
і
вимагає
багаторічної практики.

10.

Ситар — старовинний
струнний
щипковий
інструмент типу лютні,
використовують
у
класичній
музиці.
Корпус із гарбуза, гриф
— дерев’яний, широкий
і довгий.

11.

Ба́нсурі — індійський
духовий
музичний
інструмент, вид флейти.
Робиться з порожнистого
стебла бамбука з шістьма
або сім'ю отворами.

12.

Сарангі
струнний
смичковий інструмент, поширений у північній частині Індії.
Має 4 основні струни і 25-30
резонаторних. Корпус — із
суцільного шматка дерева (має
виїмки з обох боків), шийка
широка. Використовують для
акомпанементу під час співу,
здатен
точно
передавати
модуляції людського голосу.
—

13.

Табла
індійський
парний барабан. Грають
долонями водночас на
двох — великому і малому.
Грою
на
таблі
супроводжують
спів,
виконання на ситарі або
акомпанують під час танців.
Гра на таблі зображена на
древніх рельєфах печерних
храмів.
—

14.

Мрида́нга — індійський
музичний
інструмент
(барабан). Назва походить
від санскритських слів
«мрид»
(«глина»
або
«земля») і «анґ» («тіло»).
Шанується як один з 8
священних
музичних
інструментів,
індуїсти
навіть проводять йому
обряд поклоніння.

15.

Канджира-
ударний
музичний інструмент
із Південної Індіі. У
перекладі означає бубон.
Має
високий
звук.
Мембрана інструменти
виготовлена зі шкіри
ящірки.