Особливості формування симбіозу рослин Rubus idaeus L. з мікоризоутворюючими грибами

1.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
«Особливості формування симбіозу рослин Rubus
idaeus L. з мікоризоутворюючими грибами»
освітньо-наукова програма 101 Екологія
Здобувач
Жмур О.В.
Керівник роботи,
д.с.-г.н., доцент
Чабанюк Я.В.

2.

Актуальність роботи:
• В Світі є актуальною проблема екологічно безпечного виробництва
сільськогосподарської продукції, особливо тієї, яка вживається у
свіжому вигляді. Завдяки дослідженню особливостей формування та
функціонування рослинно-мікробних систем можна максимально
реалізувати природній потенціал вирощуваних рослин. В своїй роботі я
досліджуватиму симбіоз рослин Rubus idaeus L. з
мікоризоутворюючими грибами Glomus spp..
• Арбускулярна мікориза (АМ) є одним з найбільш розповсюджених
симбіозів в природі. Значення мікоризоутворюючих грибів для рослини
полягає в покращенні водно-мінерального живлення і захисті кореневої
системи від фітопатогенних організмів. Що в свою чергу дозволяє
зменшити хімічне навантаження на агроценоз та отримати більш
безпечну продукцію.

3.

Аналіз останніх наукових досліджень:
• Науково-організаційні засади органічного виробництва продукції рослинництва: автореф. дис. на
здобуття наук. ступеня кандидата с.-г. наук: 03.00.16 - екологія / А. В. Сальнікова ; Національний університет
біоресурсів і природокористування України. - К., 2015. - 23 с.
• Дем’янюк О.С. Екологічні основи функціонування мікробіоценозів ґрунту агроекосистем в умовах змін
клімату. – Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук (доктора наук) за
спеціальністю 03.00.16 «Екологія». – Інститут агроекології і природокористування НААН, Київ, 2017.
• Копча Н.М. Асоційовані з рослинами бактеріі – біодеструктори пестицидів у агроценозах плодових
культур. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за
спеціальністю 03.00.16 «Екологія». – Інститут захисту рослин Національної академія аграрних наук, Київ,
2021.
• Кислинська А. С. Формування і функціонування ендофітної асоціації ґрунтового сапротрофного гриба
Сhaetomium cochliodes з рослинами гречки посівної. – Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук (доктора філософії) за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. –
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, Чернігів, 2018.
• Коваленко О. А. Агроекологічне обгрунтування та розробка елементів біологізованих технологій
вирощування сільськогосподарських культур в умовах Півдня України. – Дисертація на здобуття наукового
ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. –Херсонський
державний аграрно-економічний університет, Херсон, 2021.

4.

• ВСТУП
Зміст дисертаціії:
• РОЗДІЛ 1. Формування симбіозу рослин з мікоризоутворюючими грибами. Стан вивчення питання (огляд літератури)
• Поняття симбіотичних взаємовідносин в системі «рослина – мікоризоутворюючі гриби»
• Основні підходи до дослідження формування, функціонування та регулювання рослинно-мікробних взаємодій
• Український та світовий досвід дослідження особливостей формування симбіотичних зв’язків між ягідними
культурами та мікоризоутворюючими грибами
• Позитивні ефекти від мікоризації рослин малини садової (Rubus idaeus L.)
• РОЗДІЛ 2. Матеріали, методи та умови досліджень
• Матеріали дослідження
• Умови та місця проведення польових та лабораторних досліджень
• Методи досліджень
• РОЗДІЛ 3. Вплив біотичних та абіотичних чинників на формування симбіозу рослин Rubus idaeus L. з
мікоризоутворюючими грибами
• РОЗДІЛ 4. Дослідження взаємовпливу функціонування симбіозу Rubus idaeus L. – мікоризоутворюючі гриби з
фітопатогенними мікроорганізмами
• РОЗДІЛ 5. Оцінка ефективності функціонування симбіозу Rubus idaeus L. – мікоризоутворюючі гриби за продуктивністю
агроценозу рослин Малини садової
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

5.

Схема та умови дослідження:
Польові дослідження проводитимуться на:
• Житомирському
дослідному
полігоні
Інституту
Агробіології (Брусилівський район, Житомирська обл., зона
Полісся);
• Вінницькому дослідному полігоні Інституту Агробіології
(Хмільницький район, Вінницька обл., зона Лісостепу).
Лабораторні дослідження проводитимуться на базі
акредитованої
випробувальної
лабораторії
ТОВ
«Інститут Агробіології» (атестат про акредитацію від
31.01.2022р. № 201976).
Схема дослідження:
1. Контроль
4. Біонорма Триходерма +
2. Біонорма Мікориза
Біонорма Мікориза
3. Біонорма Триходерма 5. Біонорма Сад
6. Біонорма Сад +
Біонорма Мікориза

6.

Методика дослідження:
• Фенологічні спостереження за рослинами малини - Методика державного випробування сортів рослин на придатність до
поширення в Україні (2005). Методика проведення експертизи сортів плодово-ягідних, горіхоплідних культур та винограду. Київ :
Алефа
• Визначення чисельності мікроорганізмів основних еколого-трофічних груп - Волкогон В.В. Експерементальна грунтова
мікробіологія: монографія/В.В. Волкогон, О.В. Надкернична, Л.М. Токмакова та ін.; за ред. В.В. Волкогона.- К.: Аграрна наука,
2010.- 464 с.
• Біомаса мікроорганізмів у ґрунті - Минев В.Г. Практикум по агрохимии / Под ред. В.Г. Минева. - М.: МГУ, 1989.-304 с.
• Загальна біологічна активність ґрунту - Звягинцев Д.Г. Биология почв / Д.Г. Звягинцев, И.П. Бабьева, Г.М. Зенова -М.: Изд-во
МГУ, 2005. - 445с.
• Визначення ферментативної активності грунту:
Фосфатазна активність грунту - Волкогон В.В. Експерементальна грунтова мікробіологія: монографія/В.В. Волкогон, О.В.
Надкернична, Л.М. Токмакова та ін.; за ред. В.В. Волкогона.- К.: Аграрна наука, 2010.- 464 с.
Поліфенолоксидазна та пероксидазна активності - Хазиев Ф.Х. Методы почвенной энзимологии / Ф.Х. Хазиев. - М.: Наука, 2005.252 c.
• Урожайність - зважуванням ягід з кожного куща.
• Загальна кислотність ягід - ДСТУ 4957:2008 Продукти перероблення фруктів та овочів. Методи визначення титрованої
кислотності.
• Уміст цукрів у листках і ягодах – за методом Бертрана ДСТУ 4954:2008 Продукти перероблення фруктів та овочів. Методи
визначання цукрів.
• Вміст пігментів у листках малини - Грицаєнко З.М. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів / Грицаєнко
З.М., Грицаєнко А.О., Карпенко В.П. - К.: "Нічлава", 2003. - 316с.

7.

Очікуваний результат:
1. Отримані знання, щодо можливості регуляції рослинномікробних взаємодій.
2. Буде створена рослинно-мікробна система, яка не буде
порушувати природну рівновагу. Буде мати високу
продуктивність з максимальною реалізацією природного
потенціалу рослини.
3. Результати дослідження дозволять отримати якісну та
безпечну продукцію.

8.

Дякую за увагу!